Навчання відбуватиметься у двох віденських школах. Вивчати українську як другу іноземну мову зможуть учні з 5 класу старшої школи (Oberstufe), що відповідає дев’ятому року навчання.

У посольстві зазначили, що передумовою запровадження української мови є достатня кількість заявок на її вивчення.

За що вручатимуть премію?

• Доробок праць для вивчення української або кримськотатарської мови як іноземної;
• започаткування або розвиток осередку вивчення української або кримськотатарської мови як іноземної;
• значний досвід та досягнення у викладанні української або кримськотатарської мови як іноземної;
• проведення значної кількості заходів для популяризації української або кримськотатарської мови як іноземної.

Кого номінуватимуть?

• Викладачів української або кримськотатарської мови у закладі вищої освіти;
• викладачів української або кримськотатарської мови у приватних освітніх осередках (мовних школах або курсах);
• громадських, державних, культурних діячів, у чиїй діяльності значне місце посідає популяризація української або кримськотатарської мови.

Хто подає? Подати кандидата на премію можуть культурні та освітні установи, громадські організації у сфері культури, освіти чи науки, а також дипломатичні представництва. Кожен номінатор може висунути максимум двох претендентів. Анкету для подання кандидата потрібно заповнити за посиланням до 10 вересня включно.

Що відомо ще? Розгляд анкет і оцінювання кандидатів здійснюватиме колегія з семи людей: один представник Українського інституту, чотири незалежні фахівці з української мови та два незалежні фахівці з кримськотатарської мови. Кожного члена призначатимуть на дворічний термін.

Фото: ui.org.ua

Що це за ініціатива і з чого все почалося? Вперше мер міста  Руслан Марцінків анонсував роботу мовних інспекторів у Франківську 9 вересня, після зустрічі з Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кременем. Упродовж доби майже 50 людей зголосилися бути мовними інспекторами.

За словами Марцінківа, ці волонтери толерантно робитимуть зауваження тим, хто спілкується російською на вулицях, стежитимуть за дотриманням законодавства при обслуговуванні у магазинах та кав’ярнях. Проте вони не мають якихось особливих повноважень і не каратимуть порушників, а популяризуватимуть курси вивчення української.

(Фото: Суспільне Івано-Франківськ)

Цю ідею підтримав і Уповноважений із захисту державної мови. Проте додав, що важливо правильно добирати назви для таких робочих груп. За його словами, відколи Руслан Марцінків назвав ці об’єднання мовними інспекціями, російська пропаганда почала поширювати дезінформацію, що, мовляв, останні будуть переслідувати громадян України за мовною ознакою. 

Редакція НЗЛ звернулася до Руслана Марцінківа, аби дізнатися про результати роботи «мовних інспекторів» та запитали щодо назви ініціативи. Щойно отримаємо відповідь — додамо її у тексті та у своїх соцмережах.

Що не так з «мовними інспекторами»? Використання вислову «мовні інспектори» для назви ініціативи, за словами Кременя, не найкраща ідея. Про це він заявив ще у вересні, до офіційного старту ініціативи.

Під час зустрічі з мером міста Марцінківим вони обговорювали необхідність затвердження у місті мовної програми. А також попрацювати над тим, щоб боротися із засиллям двомовності в Івано-Франківську та і загалом в області.

Однак, за словами Кременя, термін мовні інспектори — це вигадка російської пропаганди, в Україні їх ніколи не було і не буде, а назва цієї ініціативи – відповідальність самого мера Івано-Франківська.

У коментарі НЗЛ Тарас Кремінь розповів, що робота мовних інспекторів не передбачена Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Однак місцева влада може створювати свої робочі групи, які перевірятимуть дотримання цього закону. 

«Такі робочі групи протягом 2022-2024 років набули великої результативності в багатьох українських містах. До прикладу, у моєму рідному Миколаєві змінено [робочими групами — ред.] понад тисячу вивісок», — відповів у коментарі нашому медіа Тарас Кремінь.

Що радить Кремінь тим, хто починає вчити українську. «Читайте українською, слухайте українські пісні та дивіться українське кіно. Заведіть власний словник для нових слів та тих, що потребують виправлення. Обов’язково вживайте нові слова, фразеологізми у повсякденному житті — це збагатить вашу мову. Запишіться на курси з української мови, відвідуйте розмовні клуби, користуйтесь онлайн-ресурсами для вивчення мови».
(Скриншот з відео Тараса Кременя)

«Нацистські практики» та нібито побиття чоловіка, який долучився волонтерити «мовним патрулем»: які фейки поширювала Росія

Росіяни ще у вересні, до офіційного старту ініціативи, публікували фейкові новини про те, що нібито в Україні запроваджують «мовні патрулі», щоб відновити «нацистські практики». Ми розуміємо, що росіянам не потрібні особливі приводи, щоб поширити брехню, проте маніпуляцій щодо «мовних інспекторів» було багато.

Також в мережі поширювали повідомлення, що в Івано-Франківську нібито побили чоловіка, який долучився до команди «мовних інспекторів». На цей інцидент буцімто пожалілася його дружина, опублікувавши допис у Facebook. Також вона нібито написала «заяви й скарги» у відповідні органи. Однак Центр протидії дезінформації повідомив, що за останній час в місті не було жодних повідомлень щодо будь-яких злочинів, скоєних на мовному ґрунті.

Що кажуть про ініціативу інші захисники української мови. Підтримує волонтерів, які погодилися приєднатися до ініціативи громадський діяч та захисник української мови Святослав Літинський.

«Люди, які готові активно відстоювати свою позицію та нагадувати, що поширене відео чи мем російською веде врешті до колонізації, на вагу золота. Адже активних людей загалом небагато», — зауважує Святослав на запитання НЗЛ.
(Фото: Facebook / Святослав Літинський)

Найбільш дієво, за словами Літинського, місцева влада може популяризувати українську та зменшувати вплив російської пропаганди через освіту. Створювати інформаційні ролики, а також замовляти їхнє виготовлення та поширення. Не боятися брати ініціативу, порадившись попередньо з місцевими фахівцями.

«На росіян не слід зважати. Згадую, як вони ненавиділи мене через скасування регіональних статусів російської мови у багатьох областях. Навіть у звітах МЗС згадували. Ми повинні будувати свій мовний і культурний простір», — відповідає Святослав на запитання щодо поширення росіянами фейків про «мовних інспекторів».

Як і хто в Україні популяризує державну мову? 

Чорнобровий, Ідея Олександрівна, Р.І.Д., Святослав Літинський — в Україні є багато популяризаторів української мови, однак про них чомусь мало згадують.

Ідея Олександрівна — це українська відеоблогерка та філологиня. На своєму YouTube-каналі дівчина розповідає які сліди залишило язичництво у нашій культурі аж до сьогодні, як війна змінила українську мову, а також про діалекти з різних куточків України. У TikTok Ідея розповідає про українські слова, їхню етимологію та доречність вживання.

Данило Гайдамаха (Чорнобровий) — мовний активіст та блогер. Хлопець ділиться зі своїми підписниками практичними порадами як перейти з російської на українську з огляду на власний досвід.

Святослав Літинський — український громадський діяч та захисник української мови. З 2012 року відстоює українську в судах, коли порушують чинне законодавство. Судився за паспорт без дублювання російською мовою, маркування клавіатури українською. Став першим українцем, який отримав внутрішній паспорт без російськомовної сторінки

Тарас Кремінь — Уповноважений із захисту державної мови, до нього ви можете звертатися, якщо зафіксували порушення мовного законодавства.

Movyty_ua — це проєкт про мову, в якому розповідають не тільки про важливі для української мови історичні події та постаті, а й діляться цікавими книжками та ресурсам, які варто переглянути.

Р.І.Д. — волонтерська організація, яка вже вісім років просуває українську мову. Вони пояснять чому слова «двигати», «бистрий», «глупий», «кусок» не суржик і чому їх навпаки варто оберігати. 

«Мова — ДНК нації» — онлайн-проєкт, який вже 10 років допомагає вдосконалити знання з української мови в ігровій формі завдяки персонажу Лепетену. Вони пояснять чому «ландиші» та «піон» — це русизми, а правильно казати конвалія та півонія.

Ми створили цей матеріал як учасник мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Фото: колаж НЗЛ

Авторка тексту — Ірина Кравець

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Долучитися до ініціативи може кожен. Для цього потрібно зареєструватися у Вікіпедії та увійти під своїм обліковим записом, створити або покращити хоча б одну статтю на відповідну тематику. Для найактивніших учасників та авторів найкращих статей організатори підготували сувеніри, подяки та призи.

Ініціативу створило Міністерство культури та стратегічних комунікацій України спільно з громадською організацією «Вікімедіа Україна». 

Цитата. «Мова — це більше, ніж засіб спілкування. Це наша історія, наші цінності й наша спільна пам’ять. Сьогодні важливо не лише говорити українською, але й робити все можливе для поширення її в інформаційному просторі, і цей проєкт — чудова можливість зробити внесок у її розвиток. Ця ініціатива, допоможе зберегти і примножити українську мову на глобальному рівні», — повідомив Микола Точицький, Міністр культури та стратегічних комунікацій України.

У Міністерстві культури зазначають, що українська мова є основою національної ідентичності, а її підтримка та розвиток об’єднують суспільство. Цей проєкт дає змогу кожному долучитися до розвитку та популяризації української мови та літератури.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Як царі та патріарх перетворили «Учительное євангеліє» та «Катехизис» на попіл? 

Наступ на українську мову та культуру почався після приходу у Московії до влади династії Романових. Початок утисків української мови припав на 1627 рік. Тоді московський цар Олексій Михайлович видав указ про цензурування в Москві унікального «Катехизису» Лаврентія Зизанія. Тоді ж виходить наказ Синоду митрополитові України позбирати з усіх церков книжки старого українського друку та завести московські видання. 

Вже через рік указом царя Московського Михаїла Федоровича та його батька Патріарха постановили спалити книжки українського друку та суворо заборонити купувати їх у майбутньому. Так спалили «Учительное євангеліє» Костянтина Ставровецького-Транквіліона.

Видерті сторінки та заборона працювати українським вчителям: цензура 1670-х

Патріарх Іоаким (автор слів «когда будет много языков, то великая смута пойдет по земле») у 1677 році наказав видерти з українських книжок аркуші «не сходные с книгами московскими». Окрім цього, у 70-ті роки 17 сторіччя заборонили приймати вчителями українців.

Як Петро I криваво розправився з українською мовою? 

Саме під час правління цього царя українська зазнала вкрай жорстоких утисків. Церковні діячі, які були тісно пов’язані з Києво-Могилянською академією, отримали анафему від Московського собору на свої книжки. Також скоротили кількість студентів цього вишу з 2000 до 161. У 1709 Петро I забороняє друк книжок українською мовою. Правління російського царя супроводжується штрафами на українські друкарні, спаленням архівів та привласненням собі української назви Русь-Русія-Росія. 

Прихід Олександр I до влади та нова хвиля репресій

Книгозбірні Києво-Могилянської академії вже вдруге страждають від рук російських царів. У 1811 році спалюють близько тисячі унікальних книжок. «А з ними — ті цінні відомості, які, можливо, пролили б більше світла на нашу історію», — пишуть автори «Нарису історії Києво-Могилянської академії».

Під час правління Олександра I міністр освіти Російської імперії Олександр Шишков видав розпорядження: «Воспитание народное по всей империи, несмотря на разность вер и языков, должно быть чисто русское». Все «малоросийское слово» підлягало забороні й вважалося шкідливим та небезпечним для державної єдності.

Микола II і його боротьба з українськими словами

Цар вирішив почати викорінювати українську в її ж носіїв ще змалечку й заборонив видавати українські книжки для дітей. На цьому Микола II не зупинився й у 1900 році цензурі підлягли такі слова як «козак», «москаль», «Україна» та всі інші, що мають український національно-символічний зміст. Через 5 років після цього Міністерство освіти імперії закриває на території України 12 приватних гімназій, звільняє 32 директорів та 972 учителів, 822 учителів «переводить» до інших шкіл за намагання вводити у викладання українознавчу тематику.

Як Сталін опирався українізації й боровся з нашою інтелігенцією? 

Боротьба з усім українським в СРСР почалася з листа Сталіна Кагановичу та членам політбюро Компартії. Саме тоді російський правитель почав переслідування діячів «українізації». Слідом за знищенням незалежної від Москви Української автокефальної православної церкви почалися арешти визначних діячів української культури, науки та освіти. У 1930-1937 ліквідували всі без винятку українські школи.

2022: історія повторюється 

Українці відновили незалежність ще в 1991 році, але навіть у 2024 році українська все ще зазнає утисків. Повномасштабне вторгнення призвело до того, що громадяни України на тимчасово окупованих територіях не мають можливості вільно говорити українською. Окупанти проводять політику геноциду-лінгвоциду. Діти не мають змоги вчитися українською, а росіяни всіляко намагаються нав’язати їм свою мову, культуру, ідеологію та вигадану історію. Однак, попри всі труднощі, українська мова звучить звідусіль як голос вільної нації, яка боротиметься за своє до останнього. 

Авторка тексту: Соломія Добрянська

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

37% людей, які вивчають українську на Duolingo, роблять це, щоб спілкуватися з людьми. Цей показник — більш ніж вдвічі вищий, ніж в інших мов. Найбільше людей українську вивчають у США, Великій Британії, Польщі, Росії та Україні. Більшість із тих, хто вивчає українську, належать до покоління Z — молодих людей, народжених у 2000-х роках.

Найбільш серйозно до вивчення української ставляться австралійці, канадці та фіни. Саме в цих трьох країнах витрачають найбільше часу на уроки української. Водночас українці — серед найбільш серйозних учнів на Duolingo. Україна — на 5 місці серед країн світу за середнім часом, який люди витратили на вивчення мови. Найбільше в Україні вивчають англійську та німецьку мови.

У той же час російська вилетіла з десяти найбільш популярних на Duolingo, поступившись португальській. Причиною цього у звіті називають війну Росії проти України.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Ролики транслюються у близько 20 тролейбусах — там, де є технічна можливість. Це різні маршрути, які курсують центром міста.

Авторка: Добаріна Анастасія

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Мовою цифр. Найбільше порушення зафіксували у місті Київ (1109 звернень), Харківській (448), Одеській(388), Дніпропетровській (233), Київській (125), Миколаївській(46), Запорізькій (51), Полтавській (44) та Львівській (42) областях.

Після розгляду заяв на порушників наклали санкції, передбачені законом. Про результати заходів реагування в Офісі Уповноваженого із захисту державної мови пообіцяли повідомити незабаром.

Фото: facebook.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Хто автор петиції? Актор та режисер дубляжу Павло Скороходько — офіційний український голос Гаррі Поттера і Губки Боба.

Чому просять залишити український дубляж?  В Україні дубляж став окремим культурним явищем і частиною культурного надбання. Його скасування призведе до значного зменшення популярності української мови. Таке  рішення підштовхне глядачів до перегляду кінофільмів на піратських сайтах російською мовою, оскільки не буде українського перекладу. 

Реакція на закон. «Будь-які зазіхання на юридичний статус української мови як державної на території України неприпустимі, оскільки порушують конституційний лад держави, загрожують національній безпеці та самому існуванню державності України», — заявив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь

«У багатьох країнах є практика, коли гладач може вирішити, на яку версію фільму піти, дубльовану чи оригінальну, і я переконаний, що саме таким шляхом нам слід іти», — пише Павло Скороходько, український актор та режисер дублювання, телеведучий.

Контекст. Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким хоче закріпити статус англійської як «мови міжнародного спілкування». Серед іншого в законі Президент пропонує скасувати український дубляж для показу англомовних фільмів в Україні.

Фото: Електронні петиції

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти