«Лінгвоцид»: у Києві створили інтерактивний маршрут про заборони української мови

Маршрут «Лінгвоцид» складається з серії графічних табличок в центрі Києва та з додатка для смартфона, який зв’язує їх між собою. Про це повідомили організатори

Читати далі
+ 2 слів

«МовиТИ»: як перейти на українську. EdEra запустила безоплатний курс

Студія онлайн-освіти «EdEra» презентувала курс з вивчення української мови. Його основна мета — допомогти пізнати державну мову такою, як вона є, — із суржиком, афоризмами, варіативною вимовою і навіть лайкою. Розробники впевнені, після проходження курсу ви «залюбитесь в українську». Ознайомитись із програмою курсу можна за посиланням: study.ed-era.com.

 

Читати далі
+ 21 слів

«Заговорити українською за 28 днів». Проєкт «Єдині» підтримує у переході на державну

Ініціатива «Навчай українською» запустила безкоштовний проєкт, який дає змогу українцям адаптуватися та повністю перейти на українську мову. Проєкт «Єдині» — це 28 днів підтримки у переході на українську.

Читати далі
+ 41 слів

У Маріуполі дітям у школах заборонили спілкуватися українською

WTF

Окупаційне «керівництво» маріупольських шкіл заборонило дітям, які навчалися в українськомовних школах, використовувати державну мову навіть на перервах.

Читати далі
+ 29 слів

Дві третини двомовних українців готові перейти на українську — опитування

67% опитаних жителів України вважають, що ніяких проблем між українськомовними та російськомовними громадянами в Україні не існує. 19% вважають, що мовна проблема існує, але вона не є настільки важливою. Лише 12% вважають, що це питання є загрозою для внутрішньої безпеки. Важливо, що тези про наявність проблеми у мовній сфері є популярними не серед російськомовного населення, а саме у західних регіонах, де українська домінує в усіх сферах. Згідно з попереднім дослідженням, лише 2% українців вважають, що росія прийшла захищати російськомовних громадян України – цей міф українці не прийняли. Про це йдеться в опитуванні соціологічної групи «Рейтинг». 

Чому це важливо. Вибірка є репрезентативною за віком, статтю і типом поселення.

Детальніше. Ось результати опитування: 

  • За останнє десятиліття спостерігається стала динаміка зростання кількості тих, хто вважає українську мову рідною: з 57% у 2012 році до 76% у 2022 році. Російська за 10 років втратила з 42 до 20%. 
  • Водночас практичний бік справи має дещо інший вигляд: мовна самоідентифікація та мова в побуті — це дві різні площини. Можемо констатувати стале зменшення російськомовного сегмента українців: у 2012 таких респондентів було близько 40%, наприкінці 2021 – 26%, а на початку війни – 18%. Натомість «перетік» російськомовних відбувається у сегмент «двомовних» (з 15% до 32%). Кількість тих, хто постійно користується лише українською вдома зросла незначно — з 44% до 48%.
  • Процес переходу на іншу мову спілкування не є одномоментним і потребує певної адаптації. Сьогодні важливо, що дві третини тих, хто користується двома мовами у побуті готові найближчим часом перейти виключно на українську. Серед російськомовних таких — третина.
  • 83% опитаних українців за те, щоб українська була єдиною державною мовою в Україні. Така думка домінує в усіх макрорегіонах, вікових та мовних групах. З іншого боку, за надання державного статусу російській мові до війни виступали майже чверть, а сьогодні – лише 7%. У мирний час за надання статусу державної російській мові традиційно виступали мешканці півдня та сходу. Але навіть у цих регіонах таких було лише третина, а сьогодні їхня кількість зменшилась майже вдвічі.
  • Прихильність до росії визначається не так мовою спілкування, як політичними поглядами та впливом пропаганди. Для прикладу, у грудні 2021 року серед двомовних росію агресором вважали 65%, серед російськомовних – половина. Водночас у сегменті україномовних кожен десятий мав проросійські погляди. 

Хто і як проводив опитування. Протягом 19 березня 2022 року соціологічна група «Рейтинг» проводила опитування серед населення України віком від 18 років і старше в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Похибка не перевищує 3,1%. 

Фото: lexinform.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Читати далі
+ 0 слів

Рейси до України російською більше не буде оголошувати празький аеропорт

LIKE

Аеропорт у Празі імені Вацлава Гавела більше не буде повідомляти про посадку рейсів до України російською. Нововведення запрацювало 1 лютого. Про це повідомив посол України в Чехії Євген Перебийніс на своїй Facebook-сторінці.

Згідно з його словами, оголошення в аеропорту про посадку на гейтах (зала очікування для пасажирів перед посадкою на свій рейс) звучало чеською, англійською і російською мовами. В аеропорту пояснювали, що дублювали іншими мовами оголошення через прохання авіакомпаній й турботу про транзитних пасажирів.

«Перший аргумент свідчить про недооцінку авіакомпаніями громадян України, які здатні зрозуміти базові оголошення про початок посадки — чеською та англійською мовами. Другий аргумент взагалі звучить дивно, бо російські громадяни транзитом через Україну, як правило, не літають, оскільки авіасполучення між Україною і країною-агресором вже давно відсутнє», — пише посол.

Фото: 1001idea.info

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Читати далі
+ 0 слів

«Йой»: в Україні з'явився додаток для вивчення української для дітей представників нацменшин

LIKE

Інтерактивний застосунок «Йой» створили для вивчення української учнями шкіл, де під час навчання використовують угорську чи румунську мови. У ньому є два рівні для 1-4 класів. Додатком дитина може користуватись самостійно або з допомогою вчителя під час навчання. Завантажити його можна безоплатно. Про це повідомили на сайті «Нової української школи».

Чому це важливо. МОН у відповідь на запит УНІАН зазначило, що у 2020 та 2021 роках функціонували 622 класи, де діти навчалися кількома мовами. У 19 з них — українською та румунською, у 27 — українською та угорською.

Читати далі
+ 146 слів

Керівницю театру в Харкові не допустили до конкурсу нібито через відсутність довідки про знання державної мови

Директорку україномовного театру «Арабески» зняли з конкурсу на посаду директора Харківського російського драматичного театру начебто через відсутність сертифікату про знання української мови. Про це повідомляє lb.ua.

Чому це важливо. Формально приводом для зняття жінки з конкурсу є відсутність у Світлани Олешко сертифікату про знання української мови, однак вимагати його на цьому етапі конкурсу недоцільно. Співавторка закону про конкурсні комісії та закону про державну мову, учасниця Коаліції дієвців культури Ірина Подоляк зазначає, що сертифікат могли б вимагати як мінімум на другому етапі конкурсу. Відмову у подальшому проходженні конкурсу через його відсутність на цьому етапі вона називає маніпуляцією.

Читати далі
+ 56 слів

Як звучить сучасна українська: 8 нових книжок українських авторок та авторів

9 листопада — День української мови та писемності. З цієї нагоди ми зібрали добірку новинок сучасних українських авторів. Як звучить сучасна українська? Про що пишуть автори і що хвилює українців зараз? Спробували відповісти на ці запитання.

Читати далі
+ 291 слів
Що там ще
+ 21 новин