На Promprylad в Івано-Франківську відбудеться перша конференція проєкту «Витоки» від Zagoriy Foundation. Вона об’єднає представників бізнесу, культурних інституцій, етнографів, фольклористів та майстрів традиційних ремесел.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Що там буде? У програмі конференції — успішні кейси культурних проєктів: «Спадщина.UA», «Спільний спадок», Малієвецький музей. Також бізнесів, які працюють з традицією: Аврора мультимаркет, Shafa, Етнодім тощо.
Також на одній із панелей виступить головна редакторка видавництва The Ukrainians Media та письменниця Віра Курико разом із фольклористкою, учасницею гурту «ЩукаРиба» Яриною Сізик та музикантом, майстром з виготовлення колісних лір Гордієм Сізиком. Вони говоритимуть про те, як розповідати про традицію з тими, хто нею не цікавиться.
Про що ще говоритимуть на конференції «Витоки.Майбутнє»?
З якими викликами зіштовхуються бренди під час роботи з традицією.
Збереження спадку — це консервування, переосмислення, трансформація чи музеєфікація?
Яка роль майстра в економіці регіону та громади?
Як говорити про традицію з тими, хто нею не цікавиться?
Етноблогінг vs академічна наука: хто і як формує наші уявлення про традицію?
У соцмережах з’явилося вже чимало відео з «мовними інспекторами», які 28 жовтня почали свою роботу в Івано-Франківську. Адже місто — єдиний обласний центр України, в якому досі не було мовної програми (ініціативи, спрямовані на підтримку та розвиток державної мови). Про саму ініціативу, думки захисників державної мови щодо неї та російські фейки довкола цієї теми — читайте в тексті.
Читати далі
+ 501 слів
Що це за ініціатива і з чого все почалося? Вперше мер міста Руслан Марцінків анонсував роботу мовних інспекторів у Франківську 9 вересня, після зустрічі з Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кременем. Упродовж доби майже 50 людей зголосилися бути мовними інспекторами. За словами Марцінківа, ці волонтери толерантно робитимуть зауваження тим, хто спілкується російською на вулицях, стежитимуть за дотриманням законодавства при обслуговуванні у магазинах та кав’ярнях. Проте вони не мають якихось особливих повноважень і не каратимуть порушників, а популяризуватимуть курси вивчення української.
(Фото: Суспільне Івано-Франківськ)
Цю ідею підтримав і Уповноважений із захисту державної мови. Проте додав, що важливо правильно добирати назви для таких робочих груп. За його словами, відколи Руслан Марцінків назвав ці об’єднання мовними інспекціями, російська пропаганда почала поширювати дезінформацію, що, мовляв, останні будуть переслідувати громадян України за мовною ознакою.
Редакція НЗЛ звернулася до РусланаМарцінківа, аби дізнатися про результати роботи «мовних інспекторів» та запитали щодо назви ініціативи. Щойно отримаємо відповідь — додамо її у тексті та у своїх соцмережах.
Що не так з «мовними інспекторами»? Використання вислову «мовні інспектори» для назви ініціативи, за словами Кременя, не найкраща ідея. Про це він заявив ще у вересні, до офіційного старту ініціативи. Під час зустрічі з мером міста Марцінківим вони обговорювали необхідність затвердження у місті мовної програми. А також попрацювати над тим, щоб боротися із засиллям двомовності в Івано-Франківську та і загалом в області.
Однак, за словами Кременя, термін мовні інспектори — це вигадка російської пропаганди, в Україні їх ніколи не було і не буде, а назва цієї ініціативи – відповідальність самого мера Івано-Франківська.
У коментарі НЗЛ Тарас Кремінь розповів, що робота мовних інспекторів не передбачена Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Однак місцева влада може створювати свої робочі групи, які перевірятимуть дотримання цього закону. «Такі робочі групи протягом 2022-2024 років набули великої результативності в багатьох українських містах. До прикладу, у моєму рідному Миколаєві змінено [робочими групами — ред.] понад тисячу вивісок», — відповів у коментарі нашому медіа Тарас Кремінь.
Що радить Кремінь тим, хто починає вчити українську. «Читайте українською, слухайте українські пісні та дивіться українське кіно. Заведіть власний словник для нових слів та тих, що потребують виправлення. Обов’язково вживайте нові слова, фразеологізми у повсякденному житті — це збагатить вашу мову. Запишіться на курси з української мови, відвідуйте розмовні клуби, користуйтесь онлайн-ресурсами для вивчення мови». (Скриншот з відео Тараса Кременя) «Нацистські практики» та нібито побиття чоловіка, який долучився волонтерити «мовним патрулем»: які фейки поширювала Росія
Росіяни ще у вересні, до офіційного старту ініціативи, публікували фейкові новини про те, що нібито в Україні запроваджують «мовні патрулі», щоб відновити «нацистські практики». Ми розуміємо, що росіянам не потрібні особливі приводи, щоб поширити брехню, проте маніпуляцій щодо «мовних інспекторів» було багато.
Також в мережі поширювали повідомлення, що в Івано-Франківську нібито побили чоловіка, який долучився до команди «мовних інспекторів». На цей інцидент буцімто пожалілася його дружина, опублікувавши допис у Facebook. Також вона нібито написала «заяви й скарги» у відповідні органи. Однак Центр протидії дезінформації повідомив, що за останній час в місті не було жодних повідомлень щодо будь-яких злочинів, скоєних на мовному ґрунті. Що кажуть про ініціативу інші захисники української мови. Підтримує волонтерів, які погодилися приєднатися до ініціативи громадський діяч та захисник української мови Святослав Літинський.
«Люди, які готові активно відстоювати свою позицію та нагадувати, що поширене відео чи мем російською веде врешті до колонізації, на вагу золота. Адже активних людей загалом небагато», — зауважує Святослав на запитання НЗЛ. (Фото: Facebook / Святослав Літинський)
Найбільш дієво, за словами Літинського, місцева влада може популяризувати українську та зменшувати вплив російської пропаганди через освіту. Створювати інформаційні ролики, а також замовляти їхнє виготовлення та поширення. Не боятися брати ініціативу, порадившись попередньо з місцевими фахівцями. «На росіян не слід зважати. Згадую, як вони ненавиділи мене через скасування регіональних статусів російської мови у багатьох областях. Навіть у звітах МЗС згадували. Ми повинні будувати свій мовний і культурний простір», — відповідає Святослав на запитання щодо поширення росіянами фейків про «мовних інспекторів».
Як і хто в Україні популяризує державну мову?
Чорнобровий, Ідея Олександрівна, Р.І.Д., Святослав Літинський — в Україні є багато популяризаторів української мови, однак про них чомусь мало згадують. Ідея Олександрівна — це українська відеоблогерка та філологиня. На своєму YouTube-каналі дівчина розповідає які сліди залишило язичництво у нашій культурі аж до сьогодні, як війна змінила українську мову, а також про діалекти з різних куточків України. У TikTok Ідея розповідає про українські слова, їхню етимологію та доречність вживання. Данило Гайдамаха (Чорнобровий) — мовний активіст та блогер. Хлопець ділиться зі своїми підписниками практичними порадами як перейти з російської на українську з огляду на власний досвід. Святослав Літинський — український громадський діяч та захисник української мови. З 2012 року відстоює українську в судах, коли порушують чинне законодавство. Судився за паспорт без дублювання російською мовою, маркування клавіатури українською. Став першим українцем, який отримав внутрішній паспорт без російськомовної сторінки Тарас Кремінь — Уповноважений із захисту державної мови, до нього ви можете звертатися, якщо зафіксували порушення мовного законодавства. Movyty_ua — це проєкт про мову, в якому розповідають не тільки про важливі для української мови історичні події та постаті, а й діляться цікавими книжками та ресурсам, які варто переглянути. Р.І.Д. — волонтерська організація, яка вже вісім років просуває українську мову. Вони пояснять чому слова «двигати», «бистрий», «глупий», «кусок» не суржик і чому їх навпаки варто оберігати.
«Мова — ДНК нації» — онлайн-проєкт, який вже 10 років допомагає вдосконалити знання з української мови в ігровій формі завдяки персонажу Лепетену. Вони пояснять чому «ландиші» та «піон» — це русизми, а правильно казати конвалія та півонія. Ми створили цей матеріал як учасник мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
Фото: колаж НЗЛ Авторка тексту — Ірина Кравець
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Вчора, 11 вересня, троє молодиків відпочивали та вживали спиртні напої у середмісті Івано-Франківська. До них підійшов військовий та попросив гроші на власні потреби. На таке прохання чоловіки відреагували агресивно. Між ними та учасником бойових дій виник словесний конфлікт, який переріс у бійку. Про це розповіли у Нацполіції.
Читати далі
+ 9 слів
Потерпілим виявився 40-річний військовослужбовець, мешканець Івано-Франківська. Медики діагностували в нього численні забої голови та тіла. У результаті сутички також постраждав випадковий перехожий, який намагався заступитись за військового. Його з тілесними ушкодженнями доставили до лікарні.
Правопорушниками виявилися жителі Івано-Франківської громади 26, 21 та 17 років. Один з них, 26-річний чоловік, уже має судимість. Свою вину фігуранти визнали. Наразі їм готують підозри за статтею про хуліганство, вчинене групою осіб. Таке правопорушення карається терміном до чотирьох років позбавлення волі.
«Укрзалізниця» призначила на 16-18 лютого додаткові рейси між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом. Вони складатимуться виключно з нових вагонів. Причиною цього стало підвищення попиту на подорожі. Про це «Укрзалізниця» повідомила у Facebook.
Читати далі
+ 24 слів
Потяг №195/196 збільшить пропозицію місць за маршрутом Київ — Львів — Івано-Франківськ. Він відправлятиметься з Києва 16 та 18 лютого о 7:37, у Львові стоятиме з 14:46 до 15:06, а в Івано-Франківськ прибуватиме о 18:18. З Івано-Франківська вирушатиме о 19:25, у Львові стоятиме — з 21:54 до 23:05, а прибуватиме до Києва наступного дня о 6:19. Потяг №192/191 Львів — Київ відправлятиметься об 11:55 та прибуватиме до столиці о 22:09.
Квитки на рейси будуть можна придбати в застосунку «Укрзалізниці», чат-ботах, на сайті та в касах вокзалів.
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
У жовтні в інноваційному центрі «Промприлад» запрацює фудмаркет, що об’єднає: кав’ярню, пекарню, бургерну, чебуречну, піцерію, раменну, локшинну, м’ясну точку, хот-доги, бар, ізраїльську та японську кухні.
Читати далі
+ 18 слів
Перший тиждень з моменту відкриття маркет працюватиме у фестивальному форматі. У програмі: екскурсія від команди проєкту, музичні та танцювальні перформанси, кулінарні майстер-класи, дегустації страв, напоїв, кавових зерен з різних країн.
Гастрономічний проєкт об’єднає рестораторів зі Львова, Києва, Харкова, Миколаєва, Бердянська та Івано-Франківська.
Довідка. Промприлад — проєкт в Івано-Франківську, ідея якого полягає у поступовій відновлення старого заводу у центрі міста.
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив» (ФРІ) організовує наметовий табір на основі української міфології — «Мольфар: праліс». Симуляційний табір триватиме протягом шести днів просто неба. За час таборування учасники зможуть навчитися командної роботи, навичкам кризового менеджменту та громадському активізму.
Читати далі
+ 27 слів
У ході цієї ініціативи учасники долучаться до однієї з п’яти команд та зможуть позмагатися за кубок Мольфара. Вік учасників: від 18 до 22 років, але можуть взяти з 16 років і старших за 22. Дедлайн реєстрації: 3 липня. Дізнатися більше інформації можна тут.
Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Фундація Регіональних Ініціатив» займається підтримкою молодіжного руху в Україні. Мета організації — поширення неформальної освіти серед молоді та популяризація громадського активізму. Ця спілка не є комерційною, релігійною чи партійною організацією. У ФРІ входять молоді підприємці, бізнесмени, студенти, молоді науковці та політики, члени професійних громадських організацій та багато інших.
The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти
«…Ставлять скло між колонами, повністю видозмінили пам’ятку архітектури, що незаконно, не дають збирати підписи проти, погрожують розправою і травлять копами», — так активіст Антон Тимків прокоментував на своїй Twitter-сторінці «реконструкцію» готелю «Дністер» в Івано-Франківську.
Читати далі
+ 139 слів
Нагадаємо, 17 червня в місті біля готелю відбулася акція «Сплав по «Дністру». Люди вийшли із плакатами: «Архітектурна самооборона», «Скло ріже очі», «Дністер вийшов з берегів», «Без надії сподіваюсь» та «Бойка геть!». Франківці та гості виступають проти порушень, які допустили власники готелю під час реконструкції історичної будівлі. Учасники збирали підписи перехожих, щоб власники готелю забрали скло з колонади. Про це повідомили кореспонденти Суспільного.
«В Івано-Франківську власники готелю «Дністер» чинять бєспрєдєл за підтримки міської влади», — пише Twitter-сторінка Націонал-Урбанізм.
Чому ця будівля важлива? Готель «Дністер» у Франківську побудували у 1914 за проєктом архітектора Фредерика Януша. Саме в цій будівлі 3 січня 1919 року схвалили Універсал про Злуку ЗУНР та УНР. Там діяли й проживали майже всі українські державотворці: Грушевський, Петлюра, Бачинський, Вишиваний.
Далі розкажемо про інші незаконні рішення, які приймає влада в той час, коли мітинги під час воєнного стану — заборонені. Читайте про знесення 120-річного будинку в Києві після атаками шахедами, про історію з «Віденською кав’ярнею» у Львові, де власник в зоні ЮНЕСКО спокійно добудував літню терасу з дахом та про те, як історичні пам’ятки підпирають дерев’яними балками замість реставрування.
«Русня не добила 120-річний історичний будинок з елементами неоренесансу — доб’є його влада Києва»
17 жовтня 2022 року росіяни дронами-шахедами пошкодили 120-річний будинок, який належить до історичної забудови Києва. Тоді мер міста Кличко повідомив, що будівлю неможливо відновити.
Після такої заяви кияни зареєстрували петицію, де вимагали «не руйнувати пошкоджений будинок, який можна відновити» та «залучити фахівців, щоб відновити будинок у первинному вигляді». Петиція зібрала 6055 тисяч голосів з 6000 тисяч необхідних. Автор звернення — дослідник історії архітектури Семен Широчин.
Кличко відреагував на звернення. У листі він зазначив, що після експертизи будинок визнали аварійним, а «житловий об’єкт відновленню не підлягає». Крім того, за словами мера, будинок на обліку як пам’ятка або об’єкт культурної спадщини не перебуває та не перебував.
Довідка. «Будинок має архітектурну та історичну цінність. Чотириповерховий будинок, зведений на рубежі ХІХ-ХХ століть водночас поєднував елементи типового зразка київського цегляного стилю і дрібні ліплені неоготичні деталі», — каже краєзнавець Антона Короба.
Що не так з «Віденською кав’ярнею» у Львові?
У місті на проспекті Свободи, 2 розташована «Віденська кав’ярня». Там ще у 2006 році на другому поверсі добудували веранду, яка мала відкриту терасу, а пізніше там зробили приміщення з дахом. Власник не мав на це дозвільних документів.
Як йому це вдалося? «Тераса за невідомих обставин стала окремим об’єктом нерухомості, отримала свій окремий техпаспорт за адресою пл. Підкови, 2 і вже начебто не належить до пам’ятки культурної спадщини, тому управління не має повноважень вимагати демонтажу», — повідомили у Львівському департаменті містобудування.
Ще 21 травня 2021 року Управління охорони історичного середовища повідомило, що потрібно демонтувати склопакети тераси.Тоді власники кав’ярні оскаржили рішення та виграли першу інстанцію в суді та апеляцію. 29 травня 2023 суд знову розглянув справу щодо незаконної прибудови, результати поки невідомі.
Довідка. Ця кав’ярня є найстарішою в місті, а також однією з небагатьох, яка з самого початку будувалася власне як кав’ярня. Також «Віденська кав’ярня» розташована на території історичного ареалу Львова, в зоні ЮНЕСКО і в об’єкті культурної спадщини — у будинку-пам’ятці архітектури.
Фото: suspilne
The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти
Ігор Вахновський все життя мріяв видати свою збірку віршів, але з нього лише насміхались. Торік влітку він зустрів співачку та скрипальку Віталію Грицак, яка саме давала благодійний концерт в Івано-Франківську.
Читати далі
+ 95 слів
Після цієї зустрічі дівчина вирішила допомогти поету здійснити його мрію: «Перед концертом до нас підійшов чоловік і почав розпитувати, що ми там будем співати та що хотів би послухати. Розповів, що пише вірші — і я зацікавилась. Тоді пан Ігор сказав фразу, яка запам’яталась мені: «Я все життя мріяв видати збірку, а з мене тільки насміхались». Я не могла просто пропустити ці слова, бо побачила в його очах сльози. Запропонувала йому зачитати свій вірш на відео, і пообіцяла, що його почують мої підписники. У соцмережах я поділилась віршем й розповіла історію автора. Багато хто писав, що дуже шкода, що його не почули, що готові допомогти та поширювати його поезію. Ці відгуки підкреслили те, що я маю і можу допомогти. Я передзвонила поетові наступного дня і розказала, що опублікувала його вірш, його почули, і надіслали багато відгуків. Тоді я і запропонувала пану Ігорю видати збірку «Муза». У нього зовсім не збереглося чернеток. Він писав багато протягом всього життя. Усі вірші у збірці були записані з телефонних розмов. Пан Ігор читав їх на гучномовець, а я записувала це в нотатки. Ближче до видачі збірки пан Ігор сказав фразу, що теж запам’яталась: «Моя молодість вже пропала, зроби, Віточко, так, щоб хоча б мої твори не пропали».
Вперше я показала збірку пану Ігорю на Миколая. Тоді в його очах я бачила шок, сльози, радість. Пан Ігор розповів, що його впізнають на вулицях, кажуть, що читали його вірші.
На початку цієї історії я створила бесіду «Підтримка Ігоря Вахновського». На момент видачі там було десь 200 людей. Я розуміла, що 200 людей точно куплять збірку — можна точно не хвилюватися. У перший день продажу замовили 800 збірок. І це при цьому, що я дуже швидко виключила замовлення. Найцікавіше, що це все підтримувалось донатом підписника, який є військовим. Він захопився цією історією, тому кинув досить великий донат, цього всього вистачило для всього процесу видачі. Станом на зараз продано понад 1800 примірників, ще 100 поїхали у Чикаго».
Житомир, Івано-Франківськ та Вінницю українці назвали найкращими містами за рівнем можливостей та свобод. Про це свідчить опитуванняСоціологічної групи «Рейтинг».
Чому це цікаво. Можна перевірити, на якому місці у рейтингу опинилося ваше місто.
Читати далі
+ 111 слів
Детальніше. Міста оцінювали за 9 параметрами:
можливість вільно висловлювати свої думки;
вільно пересуватися усім частинами міста;
можливість включатися у процес формування рішень у місті;
різноманітно проводити дозвілля, отримувати якісну освіту;
самореалізовуватися і займатися підприємницькою діяльністю;
отримувати достатньо грошей за свою роботу;
вільно реалізувати свої духовні потреби.
Значення індексу коливається від 1 до 5, де 1 означає «жахливо», а 5 – «відмінно». Перша трійка — Житомир, Івано-Франківськ, Вінниця мають індекс 3,7. Друга трійка — Тернопіль, Луцьк, Хмельницький — з індексом 3,5.
Хто і як проводив опитування. Опитування провела соціологічна група «Рейтинг» від імені Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту протягом 6 вересня — 10 жовтня у 24 обласних центрах України, які не перебувають під контролем російських чи проросійських сил, включаючи Маріуполь та Сєвєродонецьк на Донбасі. Вибірка включала 19200 респондентів. Статистична похибка для кожного міста не перевищує ±3,5%.
⟶ США відмовляють у в’їзді майже кожному другому українцю.Сполучені штати Америки майже у половині випадків відмовляють українцям, які вирішили тимчасово відвідати країну.
Згідно з даними Держдепу, рівень відмов для українців складає 45,06%. Для наших сусідів поляків цей рівень значно нижчий – 2,76%, білорусів — 21,93%, словаків – 11,99%, румунів — 9,11%, росіян — 15,19%.
Віза B-1/B-2 — віза США, яка видається іноземним громадянам, які вирушають до США на тимчасове перебування у справах бізнесу, відпочинку чи лікування.
Віза не гарантує в’їзду до країни, а дозволяє її власнику прибути до пункту перетину кордону США і звернутися за дозволом на в’їзд. Інспектор імміграційної служби у пункті перетину кордону визначає, чи може власник візи в’їхати до Сполучених Штатів та термін перебування іноземного громадянина у країні.
⟶ Російські паспорти отримали 125 тисяч жителів окупованого Донбасу – Міністерство закордонних справ РФ. За повідомленням МВС РФ, російські паспорти отримали близько 125 тисяч осіб, які проживають на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей (ОРДЛО).
Усього у пункти прийому документів в Ростовській області надійшло понад 160 тисяч заяв на отримання російського громадянства. У листопаді губернатор Ростовської області РФ Василь Голубєв заявив, що російські паспорти з кінця квітня 2019 року видано понад 170 тисячам жителів окупованих районів Донецької та Луганської областей України.
Важливе 
(Скриншот з відео Тараса Кременя)