Що це за ініціатива і з чого все почалося? Вперше мер міста  Руслан Марцінків анонсував роботу мовних інспекторів у Франківську 9 вересня, після зустрічі з Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кременем. Упродовж доби майже 50 людей зголосилися бути мовними інспекторами.

За словами Марцінківа, ці волонтери толерантно робитимуть зауваження тим, хто спілкується російською на вулицях, стежитимуть за дотриманням законодавства при обслуговуванні у магазинах та кав’ярнях. Проте вони не мають якихось особливих повноважень і не каратимуть порушників, а популяризуватимуть курси вивчення української.

(Фото: Суспільне Івано-Франківськ)

Цю ідею підтримав і Уповноважений із захисту державної мови. Проте додав, що важливо правильно добирати назви для таких робочих груп. За його словами, відколи Руслан Марцінків назвав ці об’єднання мовними інспекціями, російська пропаганда почала поширювати дезінформацію, що, мовляв, останні будуть переслідувати громадян України за мовною ознакою. 

Редакція НЗЛ звернулася до Руслана Марцінківа, аби дізнатися про результати роботи «мовних інспекторів» та запитали щодо назви ініціативи. Щойно отримаємо відповідь — додамо її у тексті та у своїх соцмережах.

Що не так з «мовними інспекторами»? Використання вислову «мовні інспектори» для назви ініціативи, за словами Кременя, не найкраща ідея. Про це він заявив ще у вересні, до офіційного старту ініціативи.

Під час зустрічі з мером міста Марцінківим вони обговорювали необхідність затвердження у місті мовної програми. А також попрацювати над тим, щоб боротися із засиллям двомовності в Івано-Франківську та і загалом в області.

Однак, за словами Кременя, термін мовні інспектори — це вигадка російської пропаганди, в Україні їх ніколи не було і не буде, а назва цієї ініціативи – відповідальність самого мера Івано-Франківська.

У коментарі НЗЛ Тарас Кремінь розповів, що робота мовних інспекторів не передбачена Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Однак місцева влада може створювати свої робочі групи, які перевірятимуть дотримання цього закону. 

«Такі робочі групи протягом 2022-2024 років набули великої результативності в багатьох українських містах. До прикладу, у моєму рідному Миколаєві змінено [робочими групами — ред.] понад тисячу вивісок», — відповів у коментарі нашому медіа Тарас Кремінь.

Що радить Кремінь тим, хто починає вчити українську. «Читайте українською, слухайте українські пісні та дивіться українське кіно. Заведіть власний словник для нових слів та тих, що потребують виправлення. Обов’язково вживайте нові слова, фразеологізми у повсякденному житті — це збагатить вашу мову. Запишіться на курси з української мови, відвідуйте розмовні клуби, користуйтесь онлайн-ресурсами для вивчення мови».
(Скриншот з відео Тараса Кременя)

«Нацистські практики» та нібито побиття чоловіка, який долучився волонтерити «мовним патрулем»: які фейки поширювала Росія

Росіяни ще у вересні, до офіційного старту ініціативи, публікували фейкові новини про те, що нібито в Україні запроваджують «мовні патрулі», щоб відновити «нацистські практики». Ми розуміємо, що росіянам не потрібні особливі приводи, щоб поширити брехню, проте маніпуляцій щодо «мовних інспекторів» було багато.

Також в мережі поширювали повідомлення, що в Івано-Франківську нібито побили чоловіка, який долучився до команди «мовних інспекторів». На цей інцидент буцімто пожалілася його дружина, опублікувавши допис у Facebook. Також вона нібито написала «заяви й скарги» у відповідні органи. Однак Центр протидії дезінформації повідомив, що за останній час в місті не було жодних повідомлень щодо будь-яких злочинів, скоєних на мовному ґрунті.

Що кажуть про ініціативу інші захисники української мови. Підтримує волонтерів, які погодилися приєднатися до ініціативи громадський діяч та захисник української мови Святослав Літинський.

«Люди, які готові активно відстоювати свою позицію та нагадувати, що поширене відео чи мем російською веде врешті до колонізації, на вагу золота. Адже активних людей загалом небагато», — зауважує Святослав на запитання НЗЛ.
(Фото: Facebook / Святослав Літинський)

Найбільш дієво, за словами Літинського, місцева влада може популяризувати українську та зменшувати вплив російської пропаганди через освіту. Створювати інформаційні ролики, а також замовляти їхнє виготовлення та поширення. Не боятися брати ініціативу, порадившись попередньо з місцевими фахівцями.

«На росіян не слід зважати. Згадую, як вони ненавиділи мене через скасування регіональних статусів російської мови у багатьох областях. Навіть у звітах МЗС згадували. Ми повинні будувати свій мовний і культурний простір», — відповідає Святослав на запитання щодо поширення росіянами фейків про «мовних інспекторів».

Як і хто в Україні популяризує державну мову? 

Чорнобровий, Ідея Олександрівна, Р.І.Д., Святослав Літинський — в Україні є багато популяризаторів української мови, однак про них чомусь мало згадують.

Ідея Олександрівна — це українська відеоблогерка та філологиня. На своєму YouTube-каналі дівчина розповідає які сліди залишило язичництво у нашій культурі аж до сьогодні, як війна змінила українську мову, а також про діалекти з різних куточків України. У TikTok Ідея розповідає про українські слова, їхню етимологію та доречність вживання.

Данило Гайдамаха (Чорнобровий) — мовний активіст та блогер. Хлопець ділиться зі своїми підписниками практичними порадами як перейти з російської на українську з огляду на власний досвід.

Святослав Літинський — український громадський діяч та захисник української мови. З 2012 року відстоює українську в судах, коли порушують чинне законодавство. Судився за паспорт без дублювання російською мовою, маркування клавіатури українською. Став першим українцем, який отримав внутрішній паспорт без російськомовної сторінки

Тарас Кремінь — Уповноважений із захисту державної мови, до нього ви можете звертатися, якщо зафіксували порушення мовного законодавства.

Movyty_ua — це проєкт про мову, в якому розповідають не тільки про важливі для української мови історичні події та постаті, а й діляться цікавими книжками та ресурсам, які варто переглянути.

Р.І.Д. — волонтерська організація, яка вже вісім років просуває українську мову. Вони пояснять чому слова «двигати», «бистрий», «глупий», «кусок» не суржик і чому їх навпаки варто оберігати. 

«Мова — ДНК нації» — онлайн-проєкт, який вже 10 років допомагає вдосконалити знання з української мови в ігровій формі завдяки персонажу Лепетену. Вони пояснять чому «ландиші» та «піон» — це русизми, а правильно казати конвалія та півонія.

Ми створили цей матеріал як учасник мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Фото: колаж НЗЛ

Авторка тексту — Ірина Кравець

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики