Як царі та патріарх перетворили «Учительное євангеліє» та «Катехизис» на попіл?
Наступ на українську мову та культуру почався після приходу у Московії до влади династії Романових. Початок утисків української мови припав на 1627 рік. Тоді московський цар Олексій Михайлович видав указ про цензурування в Москві унікального «Катехизису» Лаврентія Зизанія. Тоді ж виходить наказ Синоду митрополитові України позбирати з усіх церков книжки старого українського друку та завести московські видання.
Вже через рік указом царя Московського Михаїла Федоровича та його батька Патріарха постановили спалити книжки українського друку та суворо заборонити купувати їх у майбутньому. Так спалили «Учительное євангеліє» Костянтина Ставровецького-Транквіліона.
Видерті сторінки та заборона працювати українським вчителям: цензура 1670-х
Патріарх Іоаким (автор слів «когда будет много языков, то великая смута пойдет по земле») у 1677 році наказав видерти з українських книжок аркуші «не сходные с книгами московскими». Окрім цього, у 70-ті роки 17 сторіччя заборонили приймати вчителями українців.
Як Петро I криваво розправився з українською мовою?
Саме під час правління цього царя українська зазнала вкрай жорстоких утисків. Церковні діячі, які були тісно пов’язані з Києво-Могилянською академією, отримали анафему від Московського собору на свої книжки. Також скоротили кількість студентів цього вишу з 2000 до 161. У 1709 Петро I забороняє друк книжок українською мовою. Правління російського царя супроводжується штрафами на українські друкарні, спаленням архівів та привласненням собі української назви Русь-Русія-Росія.
Прихід Олександр I до влади та нова хвиля репресій
Книгозбірні Києво-Могилянської академії вже вдруге страждають від рук російських царів. У 1811 році спалюють близько тисячі унікальних книжок. «А з ними — ті цінні відомості, які, можливо, пролили б більше світла на нашу історію», — пишуть автори «Нарису історії Києво-Могилянської академії».
Під час правління Олександра I міністр освіти Російської імперії Олександр Шишков видав розпорядження: «Воспитание народное по всей империи, несмотря на разность вер и языков, должно быть чисто русское». Все «малоросийское слово» підлягало забороні й вважалося шкідливим та небезпечним для державної єдності.
Микола II і його боротьба з українськими словами
Цар вирішив почати викорінювати українську в її ж носіїв ще змалечку й заборонив видавати українські книжки для дітей. На цьому Микола II не зупинився й у 1900 році цензурі підлягли такі слова як «козак», «москаль», «Україна» та всі інші, що мають український національно-символічний зміст. Через 5 років після цього Міністерство освіти імперії закриває на території України 12 приватних гімназій, звільняє 32 директорів та 972 учителів, 822 учителів «переводить» до інших шкіл за намагання вводити у викладання українознавчу тематику.
Як Сталін опирався українізації й боровся з нашою інтелігенцією?
Боротьба з усім українським в СРСР почалася з листа Сталіна Кагановичу та членам політбюро Компартії. Саме тоді російський правитель почав переслідування діячів «українізації». Слідом за знищенням незалежної від Москви Української автокефальної православної церкви почалися арешти визначних діячів української культури, науки та освіти. У 1930-1937 ліквідували всі без винятку українські школи.
2022: історія повторюється
Українці відновили незалежність ще в 1991 році, але навіть у 2024 році українська все ще зазнає утисків. Повномасштабне вторгнення призвело до того, що громадяни України на тимчасово окупованих територіях не мають можливості вільно говорити українською. Окупанти проводять політику геноциду-лінгвоциду. Діти не мають змоги вчитися українською, а росіяни всіляко намагаються нав’язати їм свою мову, культуру, ідеологію та вигадану історію. Однак, попри всі труднощі, українська мова звучить звідусіль як голос вільної нації, яка боротиметься за своє до останнього.
Авторка тексту: Соломія Добрянська
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики