Поповнення відбулося завдяки опрацюванню інформації Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки, держархівів Дніпропетровської, Запорізької, Житомирської, Одеської, Полтавської, Сумської, Чернігівської областей, як йдеться у повідомленні.

Наразі доступна інформація про понад 110 тис. репресованих осіб.

«Український мартиролог XX ст.» — база даних про репресованих українців, яку започаткували у 1989 році на базі державних архівів. Їхня робота набула нових обертів у 1991 році після прийняття Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні». 

«Він містить стислу інформацію про жертв політичних репресій 1920-1950-х років: фотопортрет або кілька фотографій (за наявністю), ім’я жертви та коротка характеристика роду занять, дати життя, відомості щодо реабілітації, посилання на архів, де зберігаються архівно-слідчі справи та інші дотичні матеріали», — Державна архівна служба.

Авторка: Ольга Гушул

Фото: archives.gov.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. В архіві всі справи з усієї країни будуть зібрані, досліджені, оцифровані – при архіві відкриють дослідницьку інституцію.

Фізично архів розміститься у будівлі Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті. Зараз вона розташована на території банкнотно-монетного двору НБУ, але будувалася для заводу «Алмаз» і здана в експлуатацію 1990 року.

На реконструкцію будинку знадобиться два-три роки, бюджет проєкту — 680 млн гривень, із них 400 млн гривень — будівельні роботи, а 250 млн гривень — обладнання. Після завершення він стане найбільшим серед подібних архівів на пострадянському просторі.

Цитата. «Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті буде точкою, місцем, де будуть всі архіви з усієї країни зібрані, досліджені, оцифровані. У світоглядному сенсі це буде величезний флагман доступу до правди, до майже століття репресій, які були вчинені на нашій території», — зауважив Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті. Про нього ми писали детальніше тут.

Оцифровані архіви в Україні: до чого уже є доступ?

• Онлайн-архів документів про долі Розстріляного відродження. Збірка документів «Приховування правди про жертви Великого Терору» містить 32 документи: записки працівників КДБ, акти про виконання вироків, розписки. Також в онлайн-архіві міститься інформація про долі представників Розстріляного відродження — духовно-культурного та літературно-мистецького покоління 20-х і 30-х років.
• Сервіс пошуку даних про репресованих. Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті відкрив Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих.  Звернутися до центру можна безкоштовно. Відтепер там усім охочим надаватимуться консультації, відбуватиметься супровід людей, які хочуть дізнатися долю репресованих осіб у 1917-1991 роках. Там також обіцяють допомогти написати правильні звернення та запити в архіви, щоб отримати всю необхідну інформацію про людей, історичні постаті та події.
• База даних загиблих у другій світовій українських радянських солдатів. Національний музей історії України у Другій світовій війні запустив загальнодоступну електронну базу даних загиблих або зниклих безвісти радянських військовослужбовців з України. Це пошуковий портал на базі Документального фонду Національного музею історії України у Другій світовій війні, що акумулює відомості про радянських військовослужбовців з України, які загинули і зникли безвісти, а також поховані на її території.
• Онлайн-банк історії українського Криму. В онлайн-банку уже є понад 150 статей про історичну і культурну спадщину Кримського півострова та життя його народу. Також там можна ознайомитись із понад 20 публікаціями архівних документів та музейними експонатами з усієї України.

Фото: pexels.com

Детальніше. 17 травня ― День пам’яті жертв політичних репресій. Як повідомляє СБУ, понад 260 були репресовані впродовж 1937-1938 років. Більшість отримала вирок «Розстріляти». Однак рідні рідко знали справжню причину смерті людини, адже органи влади списували все на різні хвороби. Також у спеціальній директиві зазначалося, що дату смерті ув’язненого в документах треба ставити в межах десяти років після його арешту. Тому досі були невідомими справжні дні загибелі багатьох українських діячів. В онлайн-архіві є записки працівників КДБ, акти про виконання вироків, розписки тощо.

Довідка. Розстріляне відродження ― покоління митців, письменників, літераторів, музикантів, театралів, що працювали у 20-х та 30-х роках ХХ століття. Більшість представників, не бажаючи дотримуватися постанов комуністичної партії, були ув’язнені й загинули внаслідок масових розстрілів та інших репресій. До Розстріляного відродження належать Лесь Курбас, Микола Хвильовий, Михайло Яловий, Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чеховський, Валер’ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Юрій Яновський тощо.

Важливе на цю тему:

18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У нас ви зможете прочитати, чому відбулася депортація кримських татар з рідного Криму, хто винен у тому, що сталося, та чому цей досвід важливий для України.

Також 56% українців вважають, що СРСР разом із Німеччиною відповідальний за початок Другої світової війни. Тому ми зібрали все, що потрібно знати про найкривавішу війну в історії людства, в одному тексті.

Фото: pexels.com