Чому почалася депортація?

Радянська влада звинуватила увесь кримськотатарський народ у масовій співпраці з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Таке звинувачення не було законним, адже, за міжнародним законодавством, жоден народ не може і не повинен бути відповідальним та покараним за дії, які скоїли окремі представники цього народу. До речі, більше 25 тисяч кримських татар брали участь у Другій світовій війні, а 8 із них стали Героями СРСР.

Як відбувалося масове виселення?

О 4 ранку 18 травня 1944 року розпочалося масове примусове виселення кримських татар із території Криму. Агенти НКВС давали людям 15 хвилин на збори, дозволяли взяти з собою до 500 кг речей на сім’ю. Потім їх зігнали до товарних вагонів, які не розраховані на перевезення людей, ще й на такі великі відстані (проїхати довелося близько 3200 км). Останні вагони із кримськими татарами прибули до місць їхнього нового проживання 4 червня. В дорозі багато кримських татар загинуло, але родичам не дозволили їх поховати. Людей під час дороги годували рідко і часто солоною їжею. Після неї хотілося пити. У деяких ешелонах переселенці отримали їжу вперше і востаннє тільки на другому тижні шляху.

Скількох людей депортували?

За офіційними даними СРСР, у віддалені регіони Радянського Союзу (від північного Передуралля до республік Середньої Азії) депортували трохи більше 191 тисячі кримських татар. За даними самоперепису кримських татар, який провів Національний рух кримських татар — більше 423 тисяч.

Масове забуття

Після депортації у Криму почали перейменовувати кримськотатарські назви сіл, селищ, районів та міст. Змінили свої назви понад 1000 населених пунктів, а це 90% від усіх назв. У 1945 році радянська влада скасувала національно-територіальну автономію кримських татар — Кримську АРСР (автономну радянську соціалістичну республіку). На її місці створили Кримську область. Згодом туди почали масово звозити нових мешканців з Воронезької, Курської, Орловської і Білгородської областей (територія Росії). Зазначимо, що саме кримські татари є корінним народом Кримського півострова, а Крим є їхньою історичною батьківщиною.

Повернення на Батьківщину

Кримські татари були вимушені залишатися у Центральній Азії, куди їх депортували, упродовж кількох десятиліть (майже 50 років). Почався потужний національний рух кримських татар за повернення до Криму. Лише у 1989 році Верховна Рада Радянського Союзу засудила депортацію і визнала її незаконною та злочинною. З того ж таки 1989 року кримські татари почали повертатися на батьківщину. Радянська влада їм не допомагала, не компенсувала землі, які втратили люди. 

Визнання депортації геноцидом кримських татар

12 листопада 2015 Верховна Рада України визнала депортацію геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. 

9 травня 2019 року депортацію визнала геноцидом Латвія, 6 червня 2019 року — Литва, а 10 червня 2019 — Канада.

Як Україна згадує про жертв депортації сьогодні

18 травня о 00:01, на будівлі Офісу президента України через світлову проєкцію показали відеоінсталяцію, яка нагадала про злочини радянської влади і злочини Росії сьогодні проти кримськотатарського народу. Сьогодні, 18 травня, інсталяцію проєктуватимуть з 21:00. Таку ж інсталяцію демонструватимуть на будинку Уряду о 21:00 18, 19 та 20 травня.

Також 18 травня у «Всеукраїнській школі онлайн» учням 7-11 класів показали спеціальний урок, присвячений Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. На урок прийшли співачка Джамала, кінорежисер і сценарист Наріман Алієв, заступниця постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева та головна редакторка онлайн-видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва.

Коментар. Президент Володимир Зеленський написав на своїй сторінці у Фейсбуці: «Сьогодні, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, ми згадуємо про страшний злочин, наслідком якого стали тисячі людських життів і скалічених доль. Людей саджали у вагони та відправляли за тисячі кілометрів від рідної землі. Багато кримських татар повернулися з війни з медалями за взяття Берліна. І побачили порожні домівки. Багатьом навіть не сказали, куди відправили їхні родини та де їх шукати».

Що ще важливо знати на цю тему:

9 травня — День перемоги: про що важливо пам’ятати

Копайте глибше:

• Три радянських міфи про кримських татар. Деконструкція (Історична правда)
• Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл (Історична правда) 

Фото: wikipedia.org

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.