Контекст. 18 травня в Україні відзначають День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Саме цього дня 1944 року, за наказом Йосипа Сталіна, радянська влада розпочала масову депортацію кримських татар із Кримського півострова. Упродовж трьох днів з регіону примусово вивезли понад 190 тисяч людей. Того ж року депортації також зазнали понад 40 тисяч представників болгарської, вірменської, грецької, турецької та ромської громад.

Фото: з Telegram-каналу руху «Жовта стрічка»

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Цитата. «Це рішення не про історію, а про майбутнє. Це рішення про засудження геноциду. А засудження геноциду є обов’язком кожного політика», — сказав історик, глава Комісії із закордонних справ Польщі Павел Коваль. 

На засіданні Сейму були глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров і лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв.

Контекст. Цьогоріч у травні Верховна Рада України закликала світ визнати депортацію кримських татар у 1944 році актом геноциду. На це звернення відреагувала Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ), яка засудила порушення прав людини щодо кримських татар Радянським союзом та Росією та закликала всіх країн визнати депортацію геноцидом цього народу. 

На сьогодні 5 парламентів держав визнали депортацію кримськотатарського народу геноцидом — це Україна, Латвія, Литва, Канада та Польща.

Довідка. 18 травня 1944 року на світанку радянська влада розпочала депортацію кримськотатарського народу. За майже три доби з Криму вивезли близько 200 тисяч кримських татар. У дорозі та в перші роки після виселення загинуло 46% депортованих. Вивозили переважно до республік Центральної Азії, зокрема до Узбекистану. 12 років кримські татари мали статус спецпереселенців, позбавлених громадянських та людських прав і свобод. Офіційно повертатись до Криму їм дозволили у 1989 році.

Фото: Сейм Польщі у Facebook

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Фільми

«Хайтарма» — фільм про депортацію кримських татар у 1944-му (саме цю подію мають на увазі в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу). Режисером і виконавцем головної ролі став етнічний кримський татарин Ахтем Сеітаблаєв, який зараз служить у ЗСУ. 

«Додому» — ще один фільм з Ахтемом Сеітаблаєвим у головній ролі. У стрічці зобразили події 2014 року. Режисером став українець кримськотатарського походження — Наріман Алієв. 

«Крим, як це було» — документальний фільм 2016 року, у якому розповідають історії українських військових. Під час захоплення півострова російськими військами вони не порушили присягу на вірність народові України й продовжили виконувати свої обов’язки. 

«Чужа молитва» — фільм Ахтема Сеітаблаєва, який заснований на реальних подіях. У центрі сюжету — кримська татарка Саїде Афірова, яка під час Другої світової війни врятувала 88 єврейських дітей-сиріт: спочатку від німців, потім — від НКВС. 

Фільми команди «Крим_SOS»: «Мустафа» і «Жити, щоб повернутися». Перший показує шлях лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, його ув’язнення і боротьбу за право кримських татар повернутися на рідну землю. Другий — розповідає, як після депортації у 1944-му, кримські татари змагалися за можливість знову жити в Криму.

Книжки

«За Перекопом є земля» — роман Анастасії Левкової, у якому вона показала шлях до усвідомлення себе українцями через історії подруг українки і кримської татарки: від народження і до окупації півострова Росією. Головна ідея книжки — загострити увагу на пізнанні Криму материковою Україною і навпаки. 

«Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму» — збірка реальних історій людей з тимчасово окупованого Криму, які записала журналістка Наталія Гуменюк під час поїздок до півострова. 

«Кримський інжир / Qırım inciri» — серія книжок з прозою і поезією українською та кримськотатарською мовами на різні теми. Матеріал, який увійде до книжок, визначають в однойменному конкурсі. 

Курс

У вересні 2021-го на платформу Prometheus додали безплатний курс «Крим — це ми». У ньому — загальні історія, географія, економіка, політично-правові традиції Криму, особливості ідентичності кримських татар й основи кримськотатарської мови. Курс доступний постійно. 

Музика

У мережі є чимало відео із записами пісень кримськотатарською мовою, але найбільш об’ємний і цілісний проєкт у цьому напрямку створила українська співачка, переможниця Євробачення-2016 — Jamala. 

Торік вона випустила альбом «Qirim». До нього увійшло 14 старовинних кримськотатарських пісень. Над ним працювали понад 80 музикантів. З цим альбомом співачка увійшла до довгого списку номінантів «Ґреммі».

Ресторани

Щоб відчути культуру Криму повною мірою, варто скуштувати її на смак. В Україні є чимало закладів кримськотатарської кухні, найбільше — у Києві (мережа «Musafir», яку перевезли з Бахчисарая) та у Львові (наприклад, «Кримський дворик»). Сміливо пишіть у пошуковику «Ресторан кримськотатарської кухні + ваше місто», і відчуйте Крим на смак.

Авторка тексту: Роксолана Кривенко

Фото: колаж НЗЛ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Чому почалася депортація?

Радянська влада звинуватила увесь кримськотатарський народ у масовій співпраці з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Таке звинувачення не було законним, адже, за міжнародним законодавством, жоден народ не може і не повинен бути відповідальним та покараним за дії, які скоїли окремі представники цього народу. До речі, більше 25 тисяч кримських татар брали участь у Другій світовій війні, а 8 із них стали Героями СРСР.

Як відбувалося масове виселення?

О 4 ранку 18 травня 1944 року розпочалося масове примусове виселення кримських татар із території Криму. Агенти НКВС давали людям 15 хвилин на збори, дозволяли взяти з собою до 500 кг речей на сім’ю. Потім їх зігнали до товарних вагонів, які не розраховані на перевезення людей, ще й на такі великі відстані (проїхати довелося близько 3200 км). Останні вагони із кримськими татарами прибули до місць їхнього нового проживання 4 червня. В дорозі багато кримських татар загинуло, але родичам не дозволили їх поховати. Людей під час дороги годували рідко і часто солоною їжею. Після неї хотілося пити. У деяких ешелонах переселенці отримали їжу вперше і востаннє тільки на другому тижні шляху.

Скількох людей депортували?

За офіційними даними СРСР, у віддалені регіони Радянського Союзу (від північного Передуралля до республік Середньої Азії) депортували трохи більше 191 тисячі кримських татар. За даними самоперепису кримських татар, який провів Національний рух кримських татар — більше 423 тисяч.

Масове забуття

Після депортації у Криму почали перейменовувати кримськотатарські назви сіл, селищ, районів та міст. Змінили свої назви понад 1000 населених пунктів, а це 90% від усіх назв. У 1945 році радянська влада скасувала національно-територіальну автономію кримських татар — Кримську АРСР (автономну радянську соціалістичну республіку). На її місці створили Кримську область. Згодом туди почали масово звозити нових мешканців з Воронезької, Курської, Орловської і Білгородської областей (територія Росії). Зазначимо, що саме кримські татари є корінним народом Кримського півострова, а Крим є їхньою історичною батьківщиною.

Повернення на Батьківщину

Кримські татари були вимушені залишатися у Центральній Азії, куди їх депортували, упродовж кількох десятиліть (майже 50 років). Почався потужний національний рух кримських татар за повернення до Криму. Лише у 1989 році Верховна Рада Радянського Союзу засудила депортацію і визнала її незаконною та злочинною. З того ж таки 1989 року кримські татари почали повертатися на батьківщину. Радянська влада їм не допомагала, не компенсувала землі, які втратили люди. 

Визнання депортації геноцидом кримських татар

12 листопада 2015 Верховна Рада України визнала депортацію геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. 

9 травня 2019 року депортацію визнала геноцидом Латвія, 6 червня 2019 року — Литва, а 10 червня 2019 — Канада.

Що ще важливо знати на цю тему:

9 травня — День перемоги: про що важливо пам’ятати

Копайте глибше:

• Три радянських міфи про кримських татар. Деконструкція (Історична правда)
• Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл (Історична правда) 

Фото: wikipedia.org

Чому почалася депортація?

Радянська влада звинуватила увесь кримськотатарський народ у масовій співпраці з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Таке звинувачення не було законним, адже, за міжнародним законодавством, жоден народ не може і не повинен бути відповідальним та покараним за дії, які скоїли окремі представники цього народу. До речі, більше 25 тисяч кримських татар брали участь у Другій світовій війні, а 8 із них стали Героями СРСР.

Як відбувалося масове виселення?

О 4 ранку 18 травня 1944 року розпочалося масове примусове виселення кримських татар із території Криму. Агенти НКВС давали людям 15 хвилин на збори, дозволяли взяти з собою до 500 кг речей на сім’ю. Потім їх зігнали до товарних вагонів, які не розраховані на перевезення людей, ще й на такі великі відстані (проїхати довелося близько 3200 км). Останні вагони із кримськими татарами прибули до місць їхнього нового проживання 4 червня. В дорозі багато кримських татар загинуло, але родичам не дозволили їх поховати. Людей під час дороги годували рідко і часто солоною їжею. Після неї хотілося пити. У деяких ешелонах переселенці отримали їжу вперше і востаннє тільки на другому тижні шляху.

Скількох людей депортували?

За офіційними даними СРСР, у віддалені регіони Радянського Союзу (від північного Передуралля до республік Середньої Азії) депортували трохи більше 191 тисячі кримських татар. За даними самоперепису кримських татар, який провів Національний рух кримських татар — більше 423 тисяч.

Масове забуття

Після депортації у Криму почали перейменовувати кримськотатарські назви сіл, селищ, районів та міст. Змінили свої назви понад 1000 населених пунктів, а це 90% від усіх назв. У 1945 році радянська влада скасувала національно-територіальну автономію кримських татар — Кримську АРСР (автономну радянську соціалістичну республіку). На її місці створили Кримську область. Згодом туди почали масово звозити нових мешканців з Воронезької, Курської, Орловської і Білгородської областей (територія Росії). Зазначимо, що саме кримські татари є корінним народом Кримського півострова, а Крим є їхньою історичною батьківщиною.

Повернення на Батьківщину

Кримські татари були вимушені залишатися у Центральній Азії, куди їх депортували, упродовж кількох десятиліть (майже 50 років). Почався потужний національний рух кримських татар за повернення до Криму. Лише у 1989 році Верховна Рада Радянського Союзу засудила депортацію і визнала її незаконною та злочинною. З того ж таки 1989 року кримські татари почали повертатися на батьківщину. Радянська влада їм не допомагала, не компенсувала землі, які втратили люди. 

Визнання депортації геноцидом кримських татар

12 листопада 2015 Верховна Рада України визнала депортацію геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. 

9 травня 2019 року депортацію визнала геноцидом Латвія, 6 червня 2019 року — Литва, а 10 червня 2019 — Канада.

Як Україна згадує про жертв депортації сьогодні

18 травня о 00:01, на будівлі Офісу президента України через світлову проєкцію показали відеоінсталяцію, яка нагадала про злочини радянської влади і злочини Росії сьогодні проти кримськотатарського народу. Сьогодні, 18 травня, інсталяцію проєктуватимуть з 21:00. Таку ж інсталяцію демонструватимуть на будинку Уряду о 21:00 18, 19 та 20 травня.

Також 18 травня у «Всеукраїнській школі онлайн» учням 7-11 класів показали спеціальний урок, присвячений Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. На урок прийшли співачка Джамала, кінорежисер і сценарист Наріман Алієв, заступниця постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева та головна редакторка онлайн-видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва.

Коментар. Президент Володимир Зеленський написав на своїй сторінці у Фейсбуці: «Сьогодні, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, ми згадуємо про страшний злочин, наслідком якого стали тисячі людських життів і скалічених доль. Людей саджали у вагони та відправляли за тисячі кілометрів від рідної землі. Багато кримських татар повернулися з війни з медалями за взяття Берліна. І побачили порожні домівки. Багатьом навіть не сказали, куди відправили їхні родини та де їх шукати».

Що ще важливо знати на цю тему:

9 травня — День перемоги: про що важливо пам’ятати

Копайте глибше:

• Три радянських міфи про кримських татар. Деконструкція (Історична правда)
• Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл (Історична правда) 

Фото: wikipedia.org