У пам’ять про жертв ворожого обстрілу багатоповерхівки в Дніпрі кримчани принесли квіти до стели, присвяченій Києву в Севастополі, до пам’ятника Лесі Українки в Ялті, Тарасові Шевченку та Богданові Хмельницькому в Сімферополі. 

Фото: qirim.news

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Відновлення АР Крим

20 січня 1991 року на території півострова Крим відбувся законний референдум, підсумки якого стали основою для створення Автономної Республіки Крим у складі України.

Майже півтора мільйона мешканців Криму взяли участь у голосуванні. З них 93% дали згоду на створення Автономної Республіки Крим.

12 лютого 1991 року, спираючись на волю народу, Верховна Рада Української РСР прийняла Закон «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки», де статтею 1 визначено — відновити Кримську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку в межах території Кримської області в складі Української РСР.

1 грудня 1991 року мешканці Криму взяли участь у Всеукраїнському референдумі щодо проголошення незалежності України.

Окупація Криму

У лютому 2014 року в Криму з’явилися озброєні люди у формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу та інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Спершу російська влада заперечувала, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були військові РФ.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся псевдореферендум про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.

Результати «референдуму» не визнала більшість країн світу, а також Генеральна асамблея ООН, ПАРЄ та Парламентська асамблея ОБСЄ. Попри це 18 березня президент РФ Володимир Путін оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії РФ. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечила анексію півострова та назвала це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

З того моменту пройшло майже дев’ять років. Впродовж цього періоду Україна намагалась повернути Крим дипломатичним шляхом. У 2021 році в Україні вперше відбувся саміт «Кримської платформи», у якому взяли участь 46 країн. Це ініціатива за участі міжнародних організацій, присвячена питанням півострова. Кінцевою метою цього майданчика є деокупація Криму й повернення його під контроль України. За задумом української влади, Кримська платформа мала б діяти аж до повернення Криму до складу України.

Крим після 24 лютого

З перших днів повномасштабної агресії Росія використовувала Крим як плацдарм для наступу, а надалі також як базу для окупації новозахоплених територій Херсонської та Запорізької областей, як хаб для примусового переміщення громадян України та як сіру зону у ланцюжку транспортування награбованого українського зерна.

Військова база

РФ завдає ракетних ударів з території півострова та його територіальних вод. Цивільну інфраструктуру використовують у військових цілях. Зокрема, Керченський міст, трасу Таврида, а також залізницю використовуються для перевезення та перекидання військ на тимчасово окуповану територію Криму з РФ.

Розграбування українського зерна

Починаючи від квітня 2022-го українські правоохоронні органи фіксують судна під російськими та сирійськими прапорами, які перевозять зерно, ймовірно, викрадене з Херсонської та Запорізької областей, до третіх країн через закриті з 2014 р. морські порти Криму. Станом на кінець червня 2022 р. Україна розслідує можливу причетність компаній із Сирії та Туреччини, які нібито закупили українське зерно, що незаконно експортується Росією. 

Примусова депортація громадян України 

РФ створила умови, за яких особи, які опинилися в зоні активних бойових дій, не можуть виїхати в жодному напрямку, крім тимчасово окупованої Росією території, зокрема Криму.

Складно оцінити кількість українців, які потрапили до окупованого Криму з 24 лютого, оскільки єдина доступна статистика озвучується окупаційною владою. Так, за їхніми заявами, станом на середину травня адміністративний кордон до окупованого Криму перетнули майже 154 тисячі українців, у тому числі з окупованих територій Донецької та Луганської областей. 

Кримський міст

Керченський міст є основною логістичною ланкою між Росією та півостровом. Він складається з двох частин: автомобільної (відкрито 15 травня 2018 року) та залізничної (відкрито 25 грудня 2019 року). 

Вранці 8 жовтня на залізничному мосту через Керченську протоку стався вибух, в результаті чого обвалилася частина автомобільного мосту. Рух автомобілів та поїздів мостом припинили.

Російська влада одразу припустила причетність до підриву мосту українських військових. Україна цю версію офіційно не коментувала.

Вибух на мосту — це серйозний удар по воєнному авторитету Росії, кажуть аналітики. Цей міст не просто інфраструктурний і військовий об’єкт, він відіграє важливу роль в оцінці ситуації українцями, громадянами РФ, а також союзниками України за кордоном.

Фото: pravda.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Також він заявив: «Війна Росії з Україною — складна ситуація, причиною якої є НАТО та провокація західних країн».

Фото: ua.korrespondent

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

США готові допомогти Україні деокупувати Крим. Офіційно США відмовляються надавати Україні далекобійну зброю для нанесення ударів по військових базах окупантів у Криму. Проте зараз позиція адміністрації Байдена починає змінювативатися ––  про це пише The New York Times.

Болгарія навесні 2022 року таємно допомагала Україні пальним та боєприпасами. Йдеться про те, що постачання з Болгарії навесні 2022 року могли становити до 30% усіх боєприпасів і до 40% дизельного пального, які тоді надійшли українській армії –– пише Welt у своєму розслідуванні.

Генштаб інформує: ЗСУ протягом минулої доби завдали 13 ударів по районах зосередження противника та 3 –– по позиціях зенітно-ракетних комплексів окупантів.Також збито ворожий гелікоптер Ка-52 та БпЛА «Мерлін-ВР».

Підрозділи ракетних військ і артилерії Сил оборони України за добу уразили 3 пункти управління, 5 районів зосередження окупантів, 1 склад боєприпасів та 2 інші важливі об’єкти ворога.

Фото: brovary.net.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Потенційних кандидатів заохочують великою заробітною платою та обіцяють не кидати в зону бойових дій на території України.

Фото: nv.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Авторка новини: Подунай Даяна

«Якщо вас примусово мобілізували до військових формувань окупантів, ви маєте змогу безпечно здатися в полон українським військовим. Для цього необхідно звернутися за контактними номерами телефону на гарячу лінію «Хочу жить»: +38 066 580 34 98 та +38 093 119 29 84», — додали у відомстві. 

Тим часом, у курортному селі Міжводне у Криму замайорів український стяг. Його встановили партизани. «Окупанти розуміють, що підпільний рух продовжує зростати, а тому посилюють фільтраційні заходи», — наголошують у Центрі національного спротиву.

Фото: Центр національного спротиву

«Арабатська Стрілка зараз — військова зона росіян, вони там зробили полігон, де перебувають новомобілізовані військові армії РФ. Звідти їх далі відправляють на різні напрямки, зокрема — Запорізький і Херсонський», — зазначив Хлань. Депутат Херсонської обласної ради також сказав, що туди прибувають і військові, яких вивели на ротацію. 

За його словами, на Арабатській Стрілці зараз проходять військові навчання, облаштовано гелікоптерний майданчик. «А задля розваги військові РФ розстрілюють червонокнижних птахів, зокрема, білих лебедів, які прилетіли сюди на зимівлю», — додав Хлань. 

Посадовець також розповів і про іншу частину тимчасово окупованої Херсонщини. За його словами, у Скадовську також перебувають російські військові частини. «У населених пунктах на лівобережжі Дніпра — Каховці, Новій Каховці, Олешках, Голій Пристані — залишилися в основному спостережні пункти окупантів», — уточнив депутат. 

Нагадаємо, раніше колаборант Володимир Сальдо казав, що Володимир Путін вирішив побудувати місто на Арабатській стрілці.

Фото: Укрінформ

З початку повномасштабної війни злочинна окупаційна влада винесла вироки кримським політв’язням. Їхній загальний термін ув’язнення вже становить понад 1300 років.

Джапарова також зазначила, що МЗС проводить інформаційні кампанії, щоб привернути увагу до українських політв’язнів у Росії. «Ми використовуємо і більш персоніфіковані підходи та проєкти. Триває реалізація ініціативи публічного адвокаційного менторства над журналістами, незаконно ув’язненими Росією», — додала вона. 

Нагадаємо, раніше Джапарова зазначала, що повномасштабне вторгнення Росії ще більше загострило ситуацію з правами людини в Криму. «Порушуючи норми міжнародного права, окупанти спрямували так звану часткову мобілізацію диспропорційно саме проти кримських татар, маючи на меті одне — знищити корінний народ півострова. Триває ментальна окупація півострова, а тих, хто намагається чинити опір, саджають до в’язниць», — сказала вона.  

Фото: МЗС України

«Я розумію, що всі спантеличені ситуацією і тим, що буде з Кримом. Якщо хтось готовий запропонувати нам спосіб деокупації Криму невійськовим шляхом, я буду лише за», — заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Financial Times. Очільник держави визнав, що світову спільноту може турбувати питання можливої ескалації через повернення Криму. При цьому він зазначив, що мирне рішення, яке не стосуватиметься деокупації півострова, призведе до замороження війни і буде «марною тратою часу».

Фото: president.gov.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики