Формула вбивства нації. У 1921 році у Кримській АРСР проголошувалися принципи розвитку національних груп півострова, особливо кримськотатарської. Але у 1930-х роках почали кампанію приниження та дискримінації корінного населення Криму. Історики віднайшли десятки доказів щодо цілеспрямованих репресій, катувань і фактичного знищення тисяч кримських татар.

Кривавий квітень 1938. 17 квітня 1938 року у Сімферополі розстріляли плеяду кримськотатарської інтелігенції за особистим розпорядженням Сталіна. У так-званих  «Сталінських списках» були переліки людей, засуджених за особистим наказом «вождя» до розстрілу або інших терористичних покарань.

Наказ щодо знищення кримськотатарської інтелігенції був підписаний 5 березня 1938 року. Серед жертв — художник, науковець і засновник Бахчисарайського палацу-музею Усеїн Бонадинський, дослідник кримськотатарської культури Осман Акчокракли, поет Абдулла Лятіф-заде. Окрім відомих особистостей, було розстріляно тисячі маловідомих діячів кримськотатарського руху.

За офіційними документами, жертв звинуватили в контрреволюційній буржуазно-націоналістичній діяльності у партії «Міллі Фірка». Фактично, у той день убили практично всю інтелігенцію півострову, точна кількість яких досі не відома.

Вшанування пам’яті та сучасна історія. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року №792 18 травня встановили Днем боротьби за права кримськотатарського народу та вимушених переселенців у зв’язку з анексією Криму. Саме у цей день кожен українець повинен згадати історію «червоного терору» і особливо у реаліях теперішньої російсько-української війни працювати на благо держави, аби кров 17 квітня 1938 року ніколи не повторилася.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Детальніше. Результати опитування:

1. 33% опитаних вважають загрозу малою або невеликою. 7% взагалі не бачать загрози від Росії. Решта (21%) — не змогли відповісти.
2. Найбільше тезу про загрозу повномасштабної агресії Росії підтримують українці на заході України (49% від тих, хто вважає загрозу дуже імовірною). Більшість (64%), хто вважає загрозу незначною, мешкають на підконтрольній Україні території Донецької області.
3. 43% опитаних українців не готові йти на будь-які поступки Росії, навіть в обмін на припинення агресії. 32% — не змогли дати відповідь.
4. У випадку повномасштабної агресії 48% громадян готові воювати або допомагати армії.

Хто та як проводив опитування. Загальнонаціональне опитування проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології протягом 1–12 лютого 2022. Опитування проведено методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Загалом опитано 2001 респондент за вибіркою, що репрезентує доросле населення України (за винятком тимчасово окупованих територій).

Фото: eurointegration

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Чому це важливо. «Чому? Тому, що я журналіст українського видання і, швидше за все, співробітники ФСБ хотіли показати, наскільки неприйнятна свобода слова», — каже Владислав.

Детальніше. Сторона обвинувачення просила для чоловіка 11 років позбавлення волі. Владислав же вважає цю справу виключно політичною.

Контекст. До затримання у березні 2021 року, Єсипенко писав на соціальні та екологічні теми. Його ще звинуватили у зборі інформації «в інтересах спецслужб України», окрім зберігання вибухівки.

Довідка. Крим. Реалії — кримський проєкт української служби Радіо Свобода. Проєкт стартував у березні 2014 року, відразу після анексії Кримського півострова Росією.

Фото: crimea.suspilne.media

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Цитата. «Я не хочу далі бути у цій брудній історії. З важким серцем Я знімаю свою кандидатуру як представника України в конкурсі Євробачення. На жаль. Мені справді дуже жаль. Ми зв’яжемося із Суспільним та підпишемо всі необхідні документи», — пише співачка.

Нагадаємо, раніше Аліну Паш звинуватили у підробці документу про перетин кордону у 2015 році території тимчасово окупованого Криму. Прикордонна служба України підтвердила, що не видавала співачці такого документу.

Фото: stv.detector.media

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Детальніше. Після обшуків затримали Абдулвапова Аметхана Неджиповича з Сімферопольського району, Сейтосманова Эрнеста Казимовича з Балаклавского району Севастополя, дім якого обшукували уже тричі, Османова Ансара Исмаїловича з Бахчисарайского району та Мустафаева Марлена Рамисовича. Двоє останніх є активістами «Кримської солідарності». Затриманих доправили до відділень УФСБ (Управління федеральної служби безпеки).

Крім того, Луфтіє Зудиєва зазначає, що на час ведення слідства відключили мобільний зв’язок кільком правозахисникам Криму. Серед них —  Ділявер Меметов, координатор  «Кримської солідарності», та кореспондент Зідан Аджикелямов.

Фото: facebook.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

20 січня 1991 року більшість мешканців півострова на загальнокримському референдумі висловили бажання про відновлення Кримської автономії. Його учасниками були майже півтора мільйона жителів Криму. Ця цифра становила 84% усього повнолітнього населення, з них 93% підтримали статус повернення автономії. 

Вже 12 лютого статус автономії Криму закріпили на законодавчому рівні. Верховна Рада Української РСР прийняла закон «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки». Ці дії призвели до політичної кризи, яку вдалось владнати у 1995 році.

У 1992 році прийняли акт «Про проголошення державної самостійності Республіки Крим» й конституцію Автономної республіки Крим (АРК). Це означало перетворення півострова на, фактично, незалежний суб’єкт у складі України.

Під час Євромайдану у 2014 році Росія розпочала неоголошену військову спецоперацію з окупації Криму. У лютому на півострові з’явились озброєні люди у зелених костюмах й без розпізнавальних знаків. Вони захопили Верховну Раду, Сімферопольський аеропорт, Керченську переправу та інші об’єкти. Спочатку влада Росії відмовилась визнавати, що ці люди є військовими з російської армії.

16 березня з підтримкою російських військових провели референдум, за результатами якого прийняли рішення про приєднання Криму до Росії. Генеральна асамблея ООН навесні 2014 року більшістю голосів підтримала резолюцію, у якій визнала недійсним «Референдум про статус Криму». За це проголосували 100 країн-членів ООН.

Торік в Україні вперше відбувся саміт «Кримської платформи», у якому взяли участь 46 країн. Це ініціатива участі міжнародних організацій, присвячена питанням півострову. Кінцевою метою цього майданчика є деокупація Криму й повернення його під контроль України. За задумом української влади, Кримська платформа діятиме аж до повернення Криму до складу України.

Росія ставиться до цієї ініціативи негативно. Кремль вважає, що участь іноземних країн у саміті — це «недружній крок щодо Росії» і «зазіхання на її територіальну цілісність».

Фото: ua.krymr.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики