Вже вдалося оцифрувати і зберегти спогади понад 100 родин з різних куточків України, а кількість заявок продовжує зростати.  Ідея проєкту виникла, коли серед запитів на гуманітарну допомогу IAC ISHR почали отримувати заявки з проханням зберегти важливі спогади: фотографії, відеокасети, альбоми, дитячі малюнки, фотоплівки. Але вивезти такі матеріали вчасно і безпечно було складно. 

Коли таких запитів стало багато, організація надіслала родинам бокси, щоб вони поклали туди ті спогади, які хочуть зберегти. Були випадки, коли люди не встигали надіслати коробку назад через те, що їхній будинок разом зі спогадами зруйнували обстріли. Отримавши сотні фото та десятки відео організатори захотіли зробити їх доступними для перегляду в галереї. Учасники погодились поділитись спогадами та історіями своїх родин.

Цитата. «Працюючи з людьми у вразливих регіонах ми зрозуміли, що часто вони бажають вберегти саме свою історію, заховану у старих фото, відеокасетах чи дитячих малюнках. Спогади для них — потужне джерело сили та підтримки. Тож ми зрозуміли… ми зобов’язані допомогти», — діляться творці проєкту.

За словами організаторів, ще залишилося багато нереалізованих запитів, а ініціатива існує за підтримки донаторів. Всі охочі можуть долучитися до проєкту, для цього треба заповнити форму на сайті. Детальніше про те, як оцифрувати спогади можна дізнатись тут.

Фото: Zberezhemo та Memory Box

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. В архіві всі справи з усієї країни будуть зібрані, досліджені, оцифровані – при архіві відкриють дослідницьку інституцію.

Фізично архів розміститься у будівлі Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті. Зараз вона розташована на території банкнотно-монетного двору НБУ, але будувалася для заводу «Алмаз» і здана в експлуатацію 1990 року.

На реконструкцію будинку знадобиться два-три роки, бюджет проєкту — 680 млн гривень, із них 400 млн гривень — будівельні роботи, а 250 млн гривень — обладнання. Після завершення він стане найбільшим серед подібних архівів на пострадянському просторі.

Цитата. «Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті буде точкою, місцем, де будуть всі архіви з усієї країни зібрані, досліджені, оцифровані. У світоглядному сенсі це буде величезний флагман доступу до правди, до майже століття репресій, які були вчинені на нашій території», — зауважив Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті. Про нього ми писали детальніше тут.

Оцифровані архіви в Україні: до чого уже є доступ?

• Онлайн-архів документів про долі Розстріляного відродження. Збірка документів «Приховування правди про жертви Великого Терору» містить 32 документи: записки працівників КДБ, акти про виконання вироків, розписки. Також в онлайн-архіві міститься інформація про долі представників Розстріляного відродження — духовно-культурного та літературно-мистецького покоління 20-х і 30-х років.
• Сервіс пошуку даних про репресованих. Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті відкрив Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих.  Звернутися до центру можна безкоштовно. Відтепер там усім охочим надаватимуться консультації, відбуватиметься супровід людей, які хочуть дізнатися долю репресованих осіб у 1917-1991 роках. Там також обіцяють допомогти написати правильні звернення та запити в архіви, щоб отримати всю необхідну інформацію про людей, історичні постаті та події.
• База даних загиблих у другій світовій українських радянських солдатів. Національний музей історії України у Другій світовій війні запустив загальнодоступну електронну базу даних загиблих або зниклих безвісти радянських військовослужбовців з України. Це пошуковий портал на базі Документального фонду Національного музею історії України у Другій світовій війні, що акумулює відомості про радянських військовослужбовців з України, які загинули і зникли безвісти, а також поховані на її території.
• Онлайн-банк історії українського Криму. В онлайн-банку уже є понад 150 статей про історичну і культурну спадщину Кримського півострова та життя його народу. Також там можна ознайомитись із понад 20 публікаціями архівних документів та музейними експонатами з усієї України.

Фото: pexels.com