1. Міф. Радянська влада постійно забороняла будь-яку пам’ять про загиблих, а громадськість відчайдушно за цю пам’ять боролася
Інформація про розстріл євреїв Києва з’явилася у центральних радянських газетах вже восени 1941 року. Наприкінці 1943 року, після вигнання нацистів з Києва, до Бабиного Яру привезли велику групу іноземних журналістів. Численні публікації почали з’являтися у радянських газетах.
У березні 1945-го ухвалили рішення про встановлення пам’ятника жертвам Бабиного Яру, тобто ще до закінчення війни. Про масовий розстріл євреїв говорили не лише на міжнародному Нюрнберзькому процесі, а й на відкритому Київському процесі над нацистськими воєнними злочинцями у січні 1946 року.
2. Чому євреї не втекли з Європи ще до війни?
Євреям просто не було куди тікати. У 1938 році Франклін Рузвельт скликав Міжнародну конференцію у справах біженців, яка з тріском провалилася. З 32 країн лише Домініканська республіка запропонувала допомогу єврейським біженцям із Німеччини й Австрії. Інші держави аргументували свою відмову «економічною недоцільністю», до того ж у багатьох панували ксенофобські настрої серед громадян.
У 1942 році керівництво Німеччини вирішило: «Особи, які намагаються дістати статус біженця виключно на підставі своєї расової приналежності, наприклад, євреї, політичними біженцями не вважаються». Багатьох німецьких, австрійських та французьких євреїв депортували або видали нацистам.
3. Який народ був на другому місці за кількістю жертв від нацистів в Україні?
До ромів у Німеччині ще до приходу нацистів ставились негативно. Їх вважали злочинцями. Після встановлення диктатури Гітлера становище ромів зовсім погіршилось. На території України вбили близько 25 тис. ромів, а у Європі — від 200 до 250 тис.
4. Чи могли євреї уникнути смерті? Фактично ні.
Євреї могли врятуватись при умові, якщо їхні бабусі й дідусі прийняли християнство до 18 січня 1871 року, тобто до дати заснування Німецької імперії.
5. У Бабин Яр потрапили не тільки жертви німецької окупації. Хто з української інтелігенції загинув у Бабиному Яру? Олена Теліга.
Олена Теліга була поетесою, діячкою української культури, членкинею ОУН. Після арешту редакції «Українського слова» жінка не брала до уваги постанов німецької влади й зухвало і принципово ігнорувала вказівки німців. За даними істориків, 22 лютого 1942 р. українську письменницю-патріотку розстріляли в Бабиному Яру разом із чоловіком та соратниками.
6. Окрім євреїв, до кого з упередженістю ставились німецькі нацисти? До гомосексуалів.
Згідно з матеріалом британського журналу Attitude, переслідування геїв розпочалось, коли Гітлер прийшов до влади. Їх відправляли до таборів й намагались «навернути»: примушували раз на тиждень мати статеві контакти з жінками, яких забирали з в’язниць і використовували як сексуальних рабинь. Водночас лесбійство вважалось тимчасовим відхиленням, тому жінки страждали менше.
7. Кого ще переслідували нацисти? Свідків Єгови.
Представників Свідків Єгови відправляли у концтабори, бо вони відмовились служити в армії, вступати у нацистські структури й були політично нейтральними.
8. Яке було покарання українців за переховування євреїв? Смерть рятівникові і його родині.
9. Хто вперше вжив термін «Голокост»? Елі Візель.
«Голокост» походить із давньогрецької, що у перекладі — «всеспалення». Слово позначало геноцид вірмен в Османській імперії 1915 року. Проте у 1940 році єврейський письменник Елі Візель почав вживати його щодо дій німецьких нацистів під час Другої світової війни. Після цього слово «Голокост» прижилось у всьому світі як злочин проти євреїв.
Фото: suspilne.media
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Важливе 
1
