• Як відзначили 9 травня в Україні? 721 захід з нагоди 76-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні відбувся в Україні. Понад 54 тисячі осіб взяли участь в акціях. Не обійшлося без провокацій. Приміром, в Одесі поліція затримала провокаторів, які вигукували: «Одеса — російське місто». Усього правоохоронці відкрили 13 кримінальних проваджень. Більшість з них — за виготовлення або поширення комуністичної чи нацистської символіки.
• Повністю вакцинованим українцям дозволили безперешкодно відвідувати Кіпр. В’їзд без самоізоляції чи ПЛР-тесту можливий за умови повної вакцинації препаратами AstraZeneca, Pfizer / BioNTech, Moderna, «Супутник V» та Johnson & Johnson. Мандрівники мають заповнити заявку на сайті Cyprus Flight Pass не пізніше, ніж за 24 години до прибуття та завантажити туди сертифікат про вакцинацію, який видається їхньою країною.
• Представники терористів на Донбасі передали Україні списки на обмін. Поки зі цими списками працюють, вони уточнюються. Нагадаємо, Україна передала окупантам свої списки на обмін ще торік у листопаді. Такий крок з боку терористів уможливлює наступний обмін полоненими, але його точна дата ще невідома.
• Київське Динамо стало абсолютним чемпіоном Української прем’єр-ліги (УПЛ). Завершився розіграш чемпіонату України сезону 2020/21. Нагадаємо, кияни гарантували собі титул ще за два тури до цього. Водночас підсумовувати статистику слід після фактичного кінця сезону. Київська команда не лише виграла чемпіонський титул, але й здобула найбільшу кількість перемог, найрідше програвала, забила найбільше м’ячів і найменше пропустила.
• Комерційні перевезення в капсулах Hyperloop можуть розпочати у 2027 році. Спершу компанія Virgin Hyperloop запустить пасажирські маршрути в Індії. Там транспортна система перевантажена. Ще одна ймовірна локація для старту таких перевезень — Саудівська Аравія. Капсули вміщують 28 пасажирів. Зазначимо, що швидкість капсули буде збільшуватися у вакуумних тунелях до 1 200 кілометрів на годину.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Результати опитування:

• 41% опитаних громадян України вважає, що Україна має відзначати обидві дати — і День пам’яті та примирення 8 травня, і День перемоги над нацизмом 9 травня. Ще 31% вважає, що Україна має відзначати лише День перемоги над нацизмом 9 травня. Близько 9%, навпаки, підтримують ідею відзначати лише День пам’яті та примирення 8 травня.
• 46% українців погоджуються, що Радянський Союз не зміг би  здобути перемогу у війні проти нацистської Німеччини без допомоги західних союзників з Антигітлерівської коаліції. Не погоджуються з цим 35%.
• 46% українців позитивно ставляться до рішення української влади про визнання воїнів Української повстанської армії (УПА) борцями за незалежність України. Проти цього — 29%,  9% респондентів відповіли, що їм байдуже, і ще 16% не визначилися. 

Хто і як проводив дослідження. Загальноукраїнське опитування провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 22 по 29 квітня 2021 року в усіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитаний 2021 респондент віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%. 

Довідка. Фонд належить до провідних аналітичних центрів в Україні, який вдало поєднує дослідження громадської думки з аналізом політики та ключових суспільно-політичних процесів, розробляє аргументовані пропозиції для інстанцій, які ухвалюють рішення, а також для громадськості щодо демократичної трансформації України та її інтеграції у європейську спільноту.

Більше опитувань:

• Майже половина українців вважають МОЗ відповідальними за своєчасну вакцинацію — опитування. 16% опитаних вважають, що за своєчасну вакцинацію відповідальний президент, 15% — головний санітарний лікар, 11% — Верховна рада, а 4% — прем’єр-міністр. 46% українців вважають, що найбільшу відповідальність за своєчасну вакцинацію несе міністр охорони здоров’я. Такі дані за результатами опитування наводить соціологічна група «Рейтинг».
• Понад половина українців не хоче вакцинуватися від коронавірусу ― опитування. 12% опитаних планують отримати щеплення в найближчому часі або вже отримали вакцину. Ще 16% українців мають намір вакцинуватися, але пізніше. Про це свідчать результати опитування, яке проводила соціологічна служба Центру Разумкова з 5 по 9 березня 2021 року.
• 56% українців вважають, що нерівність між жінками й чоловіками є рідкісним явищем ― опитування. Такої думки більше чоловіків, ніж жінок. Водночас 35% опитаних кажуть, що гендерна нерівність доволі поширена в Україні. 45% респондентів вважають, що чоловіки можуть отримати хорошу зарплату частіше, ніж жінки. 43% кажуть про рівні можливості для обох статей. Про це свідчать результати опитування соціологічної групи «Рейтинг», яке відбулося наприкінці лютого 2021 року.

Копайте глибше: 

• 9 травня — День перемоги: про що важливо пам’ятати. Чому існує дві дати відзначення Дня перемоги, чому неправильно говорити, що «СРСР переміг фашистів», що означає червоний мак на аватарках ваших друзів та як Україна відновлює власну історичну пам’ять про Другу світову війну — найкривавішу в історії людства? Зібрали відповіді у матеріалі.

Фото: inlviv.in.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Як в Україні відзначатимуть День перемоги у 2020 році?

Цьогоріч через пандемію в Україні не буде масових заходів до Дня пам’яті та примирення, 8 травня, та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, 9 травня. Але на рівні областей індивідуально відзначать ветеранів. Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні Уряду.

Чому існує дві дати відзначення Дня перемоги — 8 та 9 травня?

В Україні 8 травня відзначають День пам’яті та примирення, який присвячений пам’яті жертв Другої світової війни. І це не одне й те ж, що й День перемоги. Справа у тому, що Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Тому цей день (саме 8 травня) присвячений пам’яті понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірване: тим, хто загинув на фронтах, в окопах, під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти.

Таку дату, 8 травня, обрали невипадково. 7 травня 1945 року був підписаний Акт воєнної капітуляції Німеччини. Він набув чинності 8 травня о 23:01. З такої нагоди того дня у багатьох містах Європи та США провели святкування. Але на вимогу СРСР 8 травня 1945 року, о 22:43 за середньоєвропейським часом (о 00:43 9 травня за московським), у передмісті німецької столиці Карлсхорсті підписали ще один «Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини». Він підтвердив аналогічний документ, підписаний днем раніше у Реймсі, і підтвердив час припинення вогню: 8 травня о 23:01 за середньоєвропейським часом (9 травня о 1:01 за московським). Тому День перемоги у СРСР та у країнах, які були ним окуповані, відзначали 9 травня.

«Росія перемогла над фашистськими загарбниками»: що з цим твердженням не так?

Росія з допомогою власної історичної пропаганди намагається приписати перемогу у війні лише собі, свідомо нехтуючи внеском інших народів, які воювали у складі радянської армії, та інших країн, які разом із Росією боролися із нацистською Німеччиною.

Ще одна типова маніпуляція: перемога над фашизмом. Росія свідомо сплутує поняття. Адже у Німеччині панував саме нацизм, який передбачав вищість однієї раси над іншою. А от фашизм (від італійського слова «фашіо» — пучок) панував в Італії та означав становлення корпоративної держави. Так, у часі Другої світової Італія була союзницею Німеччини, але ці режими не можна плутати? Чому ж це робить Росія? Бо нацизм розшифровується як націонал-соціалізм. А СРСР якраз намагався збудувати соціалізм і не хотів, щоб його асоціювали з нацизмом, тож усіляко уникав вживання цього терміну.

Як Україна відновлює власну історичну пам’ять про війну? 

Всеукраїнську безстрокову акцію «Родинні історії війни» розпочав Український інститут національної пам’яті (УІНП) до Дня пам’яті та примирення 8 травня та до 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, який відзначають сьогодні, 9 травня. Щоб узяти участь в акції, потрібно опублікувати свою розповідь у соцмережі під хештегом #РодинніІсторіїВійни. Про це йдеться на сайті інституції.

В УІНП нагадують: «Захищати своїх рідних та свій дім до лав Червоної армії пішли понад 7 мільйонів українців. В арміях Союзників воювали 250 тисяч військових українського походження, а в Українській повстанській армії — понад 100 тисяч воїнів. Українці зробили значний внесок у спільну перемогу над нацизмом. Без їхніх історій наша пам’ять про Другу світову війну не буде цілісною».

Георгіївська стрічка — табу

Під час вшанування жертв Другої світової війни заборонено використовувати тоталітарну символіку (свастику, комуністичні символи, георгіївську стрічку), нагадують у Міністерстві внутрішніх справ, що: «Щоб згадати своїх рідних, які поклали життя за волю України, не треба навішувати на себе стрічки незрозумілого походження. Тим більше, з такою символікою (мова про георгіївську стрічку) російські бойовики на Донбасі вбивають наших захисників». Нагадаємо, що ця стрічка заборонена в Україні з червня 2015 року як символ сепаратизму та бойовиків, керованих Росією, на Донбасі.

Червоний мак на аватарках у соцмережах — що він означає?

Квітка маку стала символом Дня пам’яті та примирення у 2014 році. ЇЇ графічне зображення має подвійний натяк: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого — кривавий слід від кулі.

Що ще важливо знати на цю тему:

СРСР разом із Німеччиною відповідальний за початок Другої світової війни — так вважають 56% українців. Водночас 52% опитаних українців дотримуються радянської інтерпретації, що День перемоги — це відзначення перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. 32% розуміють цю дату як день відзначення перемоги антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та внеску у неї українського народу. Для 6% цей день — просто додатковий вихідний. Про це свідчить останнє дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Фото: pexels.com

Детальніше. Ось результати соцопитування:

• СРСР разом із Німеччиною відповідальний за початок Другої світової війни. Із цією тезою погоджуються 56% українців, не погоджуються – 24% і ще 20% не визначилися;
• 51% опитаних не знають про масові заходи під назвою «Безсмертний полк», які проводяться 9 травня. Ще 12% знають про них, але ставляться до них негативно. Знають та позитивно ставляться 18%;
• визнання воїнів Української повстанської армії (УПА) борцями за незалежність України підтримують 44% українців, ще 22% — проти цього рішення;
• 39% українців підтримують відзначення в Україні обох дат: Дня пам’яті та примирення – 8 травня та Дня перемоги — 9 травня. На думку 32% громадян, відзначати варто лише День Перемоги 9 травня, 14% вважають, що варто відзначати лише День пам’яті та примирення  8 травня;
• 61% українців не підтримують ідею участі українських політиків у заходах з нагоди Дня Перемоги у Москві, підтримують – 21%.

Хто і як проводив опитування. Загальнонаціональне дослідження провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Дослідження проводили методом телефонного інтерв’ю на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Опитали 2000 осіб, вибірка репрезентативна. Статистична похибка не перевищує 2,2%. До підготовки цього дослідження долучилися фахівці Українського інституту національної пам’яті.

Довідка. «Безсмертний полк» — це російська пропагандистська громадська організація. Вона зареєстрована у російському місті Томськ трьома журналістами. Ця ГО проводить однойменні акції-марші з портретами та виступами-вшануванням учасників війни.

Початкова її мета — збір історій військовослужбовців через власний сайт. У Росії та проросійських колах за межами РФ такі акції позиціонують як патріотичні. В інших країнах — як провокативні. Влада деяких українських міст забороняла такі акції через суд. 

Фото: pexels.com