Чому це важливо. Опитування є репрезентативним, у ньому взяло участь 2020 осіб віком від 18 років, які мешкають на територіях України, що контролюються урядом та на яких не ведуться бойові дії. Також це допомагає відстежувати актуальні настрої суспільства.

Результати опитування:

• 58,5% опитаних відповіли, що не мають родичів або знайомих, які загинули чи були поранені внаслідок бойових дій;

• 35,6% опитаних зазначили, рівень доходу їхньої сім’ї після 24 лютого 2022 року не змінився, майже 21% відповів, що доходи значно зменшилися;

• 52% опитаних вважають, що в найближчі 2-3 роки економічне становище країни зміниться на краще, а 11% — на гірше.

Хто та як проводив опитування. Соціологічна служба Центру Разумкова в межах проєкту Програми MATRA, що фінансується Посольством Королівства Нідерландів в Україні, з 22 лютого по 1 березня 2023 року провела опитування методом face-to-face. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Фото: slovoidilo.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Про це свідчать дані свіжого соціологічного опитування «Центру Разумкова». До рейтингу потрапив також громадський активіст Сергій Стерненко — його підтримують майже 30% українців, водночас понад 40% Стерненка не знають.

Антирейтинг політиків очолює Юрій Бойко (82%), Юлія Тимошенко (76%) та Петро Порошенко (65%). 

Фото: pravda.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

В опитуванні взяли участь респонденти з усіх областей України, окрім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок, тому воно є репрезентативним і допомагає відстежувати актуальні настрої суспільства.

Результати опитування:

• 87% опитаних підтримали б вступ України до Євросоюзу, 3% — не підтримали.
• 86% українців хочуть, щоб Україна вступила до НАТО, це рекордний показник за всю історію спостережень. І лише 3% відхилили таку можливість.
• 85% позитивно ставляться до створення військово-політичного союзу між  Україною, Польщею та Великобританією.
• Дещо менше опитаних (80%) підтримують ідею військово-політичного союзу у складі  України, Польщі та Литви.

Опитування проводили 14-16 січня 2023 року методом телефонних інтерв’ю. Загалом опитали 1000 респондентів. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення.

Фото: lexinform.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Чому це важливо. Опитування є репрезентативним (у ньому взяли участь дві тисячі респондентів, які мешкають у всіх регіонах України), тому допомагає відстежувати актуальні настрої суспільства.

Результати опитування:

• На сході та півдні України україномовних українців тепер більше, ніж російськомовних (29% проти 27%).
• У порівнянні з 2017-м, на роботі чи навчанні українською спілкується вдвічі більше людей, а російською та переважно російською — удвічі менше. 
• В інтернеті російською майже ніхто не послуговується (2% у 2022 проти 13% у 2017), натомість обирають українську (26% проти 11%).
• У 2022 році не вважають важливою російську мову 58%. Це на 49% більше, ніж у 2014.

Опитування проводив Київський міжнародний інститут соціології за замовленням Володимира Кулика методом телефонного опитування. Володимир Кулик — доктор політичних наук, який замовив таке опитування вже вп’яте. Загалом опитали 2005 респондентів, які мешкають на території України (в межах, підконтрольних українській владі до 24 лютого 2022 року).

Фото: 24tv.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Чому це важливо. Опитування є репрезентативним, у ньому взяли участь 1000 респондентів з віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також, де на момент опитування відсутній мобільний зв’язок. Також це  допомагає відстежувати актуальні настрої суспільства.

Результати опитування:

• 44% опитаних вважають, що потрібно відбудовувати міста, які були в окупації, якомога швидше, а 52% вважають, що варто дочекатись закінчення війни.
• 81-90% опитаних підтримують участь Великої Британії, США, Німеччини, Франції  у реконструкції. Щодо Туреччини такої думки 67%. 45% схвалюють допомогу Китаю, чверть думають нейтрально й стільки ж  – негативно.
• Вступ України в НАТО  підтримують 61% опитуваних. За підписання мирних угод з Росією – 8%. 50 % українців за те, щоб країна-агресор віддала ядерну зброю.

Хто та як проводив опитування. Соціологічна група «Рейтинг» на замовлення громадської організації «Центр Трансатлантичного діалогу» («Transatlantic Dialogue Center») 20-21 листопада 2022 року провела дослідження «Відбудова України та міжнародна допомога». Метод опитування: телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера.

Фото: adm

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Результати опитування:

• Серед респондентів, які проживають на заході, в центрі та на півдні України, 83-85% категорично проти будь-яких територіальних поступок, 8-9% вважають їх допустимими та ще 6-8% не змогли визначитися;
• 68% респондентів зі східних регіонів не підтримують ідею відмови від територій, 19% — не проти, якщо це допоможе завершити війну, 12% — не визначилися;
• Також вищий відсоток тих, хто вважають можливими територіальні поступки заради завершення війни та збереження незалежності — 18%, — виявили серед громадян, що зараз проживають на окупованих територіях;
• Серед громадян, які після 24 лютого виїхали на підконтрольні Україні території, спостерігають вищий відсоток невпевнених — 13%.

Хто та як проводив опитування. Опитування проводили у Київському міжнародному інституті соціології методом телефонних інтерв’ю. Загалом опитали 2000 респондентів, які мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).

Фото: unsplash.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Детальніше. 91% респондентів не вважають Україну та Росію «братніми народами». 64% опитаних вважають неможливим відновлення дружніх стосунків з державою-агресором, 22% думають, що примирення можливе через 20-30 років, і лише близько 10% припускають, що це може статися швидше.

Близько 90% українців схвалюють ініціативу позбавлення мандатів депутатів проросійських партій, а 86% вважають, що їхню діяльність варто заборонити.

70% опитаних підтримують ідею розриву зв’язків УПЦ московського патріархату з російською православною церквою.

Наразі 80% респондентів беруть участь у захисті країни тим, чи іншим способом: допомагають армії фінансово, займаються волонтерством, інформаційним спротивом, або ж перебувають в теробороні чи війську.

80% опитаних задоволені діяльністю місцевих органів влади, комунальних служб та поліції.

58% українців, які були працевлаштовані до вторгнення, вже повернулися до роботи. Водночас 41% втратили роботу під час війни.

Фото: unsplash.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Детальніше. Результати опитування:

• переважна більшість біженців — жінки (83%), відповідно, чоловіки становлять 17% серед опитаних. За віком найбільшу групу респондентів становлять люди від 30 до 39 років (37%), 26% — ті, кому від 40 до 49 років, 19% — люди віком від 16 до 29 років;

• 76% респондентів — люди з вищою або незакінченою вищою освітою, 18% — із середньою спеціальною освітою;

• більше половини тих, хто виїжджає за кордон у зв’язку з воєнними діями — жителі сходу та півдня країни (51,5%), 45% — жителі центральних областей;

• 63% біженців відповіли, що вдома говорять переважно російською мовою, 31% — українською. Однак, 65% опитаних вважають рідною українську мову, 22% — російську;

• 63% біженців виїжджають за кордон із дітьми, 21% — з батьками (своїми чи свого чоловіка/жінки);

• 55% респондентів відповіли, що на час їх виїзду відбувалися бойові дії у населеному пункті, де вони мешкають, 13% — що бойові дії відбувалися поблизу нього, 10% — що бойових дій не було, але їх населений пункт бомбардувався чи обстрілювався, 14% — що сусідні населені пункти бомбардувалися чи обстрілювалися;

• відповідаючи на запитання, чи отримували вони будь-яку допомогу з початку війни, 53,5% респондентів відповіли, що отримали допомогу від волонтерських організацій, 45% — що отримали допомогу від пересічних громадян, з якими до цього не були знайомі, 41% — допомогу від родичів, знайомих, друзів, 27% — від державних органів;

• оцінюючи власний психологічний стан на 24 лютого (на початок війни) за шкалою від 0 до 10, де 0 означає «максимальний рівень спокою, упевненості», а 10 відповідає максимальному рівню паніки, страху, невпевненості, респонденти його оцінили в середньому 6,7 балами (52% оцінили балами від 8 до 10, що відповідають високому рівню паніки, страху, невпевненості);

• оцінюючи власний психологічний стан на час опитування, респонденти його оцінили в середньому 5,7 балами. При цьому частка тих, хто оцінив його балами від 8 до 10, зменшилася порівняно з початком війни з 52% до 22%;

• дії державного керівництва України під час російської агресії 78% респондентів оцінюють позитивно;

• 35% опитаних вважають достатньою допомогу міжнародного співтовариства Україні, 43% — недостатньою.

Хто та як проводив опитування. Опитування проводила соціологічна служба Центру Разумкова з 15 березня по 1 квітня 2022 року на пунктах пропуску через державний кордон України. Було опитано 101 респондента, що перетинав кордон пішки чи автомобільним транспортом, віком від 16 років.

Фото: radiosvoboda.org

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Детальніше. Ось результати опитування:

• 76% опитаних вважають, що справи в Україні рухаються у правильному напрямку. Це найвищий показник за усю історію замірів. Лише 15% протилежної думки, 10% — не змогли оцінити. У всіх регіонах та серед вікових груп домінує оцінка напрямку як правильного. 

• У період війни значно зросла самооцінка населення. Тепер Україну порівняно з країнами Європи бачать серед «лідерів» (34%) і «середнячків» (42%), тоді як ще два місяці тому бачили серед «аутсайдерів». Водночас, 63% бачать Україну в «лідерах» серед країн колишнього СРСР, тоді як ще два місяці тому бачили переважно серед «середнячків». 

• 56% вважають, що головна мета вторгнення росії — це повне знищення українського народу, і ця думка домінує в усіх регіонах України.  Ще половина вважають, що ціль нападу — окупація України і приєднання до росії. Тільки 15-17% думають, що росія переслідує мету змінити політичний курс України чи запобігти розміщенню баз НАТО, 10% — вважають, що мотивом є знищення військової інфраструктури, 5% – провокування НАТО на війну. Тих хто вважає, що вторгнення росії мало за мету захистити російськомовних — лише 2%. 

• Реальним шляхом завершення війни більшість бачить пошук компромісів на переговорах із залученням інших країн (64%), водночас, майже третина вважають, що варто відмовитися від переговорів і воювати до звільнення всіх територій і лише 1% — погодитись на більшість вимог рф.

• Українці зовсім не готові віддавати ані Крим, ані Донбас: більшість вважають, що Україна має використовувати всі можливості для повернення окупованих територій Донбасу (86%) і Криму (80%). У цьому впевнені мешканці усіх регіонів, і цей показник зараз вищий, ніж у довоєнні часи.  

• Половина опитаних українців оцінюють ймовірність того, що росія здійснить військовий напад на одну з країн Європи як високу (25%) або середню (26%). Лише 22% взагалі відкидають таку ймовірність, це передусім старші люди.

• Поряд з цим, підтримка вступу України до НАТО за останні 2 тижні дещо скоротилась з рекордних 76% до 72%. Основна причина — відсутність рішення про закриття неба над Україною, якого вимагають майже 90% українців.

Хто і як проводив опитування. Протягом 12–13 березня 2022 року Соціологічна група «Рейтинг» проводила опитування серед населення України віком від 18 років в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Похибка не перевищує 2,8%.

Фото: amazing-ukraine.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики