Детальніше. Українцю Ярославу Весинському та росіянину Євгену Поляніну, які є членами хакерського угрупування  REvi, загрожує ув’язнення. Українця Весинсього уже взяли під варту в Польщі. Йому загрожує 115 років позбавлення волі. Про місцеперебування Євгена Поляніна інформації наразі не має.

Хакери займались зламом серверів американських організацій та викачували дані, а за нерозповсюдження інформації — вимагали кошти. Основною мішенню хакерів були організації, які пов’язані зі сферою оборони та інших важливих напрямків США. Від дій зловмисників постраждали бізнеси кількох країн.

Наслідки. Ярослава Васинського вже заарештували у Польщі. За будь-яку інформацію про місце перебування Поляніна державний департамент США запропонував винагороду розміром до 10 млн доларів. 

Окрім цього, під час телефонних переговорів з Путіним президент США попросив почати протидію хакерським атакам, які скоюють кіберзлочинці з РФ. 

Проти зловмисників ввели відповідні санкції. Їх внесли у SDN List. Для зловмисників це означає, що будь-яким американським особам та компаніям заборонено вступати з ними в юридичні відносини. Розслідування триває.

Фото: unsplash.com

Детальніше. За кілька годин 2 січня курс біткойна виріс на 13,7% і сягнув 33 137 тисяч доларів. Ціна цієї криптовалюти зростає від 15 грудня ― тоді курс становив понад 20 тисяч доларів. З початку 2020 року курс виріс майже вчетверо.

Ще кілька новин про фінанси, які варто знати

Libra: Facebook запустить власну криптовалюту. Попередньо це станеться в січні 2021 року. На першому етапі криптовалюта буде прив’язана до долара. Спочатку запуск проєкту має отримати схвалення на роботу як платіжний сервіс. Схвалення надає швейцарський фінансовий регулятор FINMA. Сама FINMA поки не коментувала запуск нової криптовалюти. 

Google Pay отримає низку нових функцій, як-от об’єднання в додатку кількох карток різних банків. Однак у за стосунку з’являться й нові обмеження та комісія 1,5% за переказ коштів з Google Pay на будь-яку дебетову карту. Оновлення запрацюють у січні 2021 року.

Одна з найбільших змін, яка відбулася у проєкті бюджету на 2021 рік між першим і другим читанням — скорочення дефіциту бюджету. З 270 млрд грн — до 246,6 млрд грн. Тепер видатки перевищуватимуть доходи на 5,5%. Це на пів відсотка менше, ніж було у попередньому варіанті. Таке зменшення дефіциту дало змогу погодити його із головним міжнародним кредитором України — Міжнародним валютним фондом. Детальніше читайте тут.

Фото: pexels.com

Детальніше. Пол Мілгром сформував загальну теорію аукціонів, яка представила формат, за яким продавець отримає найбільший дохід від продажу. Для цього учасники торгів мають під час аукціону дізнатися, як оцінюють товар їхні конкуренти.

Дослідження Роберта Вільсона пояснили поведінку раціональних учасників аукціону. Такі учасники роблять ставку меншу, ніж насправді оцінюють вартість товару. Це відбувається через «прокляття переможця» — страх заплатити забагато чи програти.

Але є одне але. Економіка не згадується у заповіті Альфреда Нобеля, тому ця нагорода до власне Нобелівських премій не відноситься. Її офіційна назва — Премія Шведського центрального банку з економічних наук на честь Альфреда Нобеля, а неофіційна — Нобелівська премія з економіки.

Довідка. Це премія за видатний внесок у розвиток економічних наук. Її заснував у 1968 році Банк Швеції з нагоди його 300-ліття як премію пам’яті Нобеля. Премія імені Нобеля з економіки присуджується щорічно Шведською королівською академією наук, її лауреат обирається відповідно до критеріїв вибору лауреатів премій в інших галузях. Нобелівська премія з економіки є найпрестижнішою нагородою у цій царині.

Що ще варто знати про Нобелівську премію 2020?

• Нобелівська премія з фізики 2020: за дослідження чорних дір. Нобелівський комітет присудив премію з фізики трьом ученим. За відкриття взаємозв’язку чорних дір і теорії відносності — Роджеру Пенроузу. За відкриття «супермасивного компактного об’єкта» у центрі Чумацького шляху — Райнгарду Ґензелю і Андреа Ґез.
• Нобелівська премія-2020: хто здобув нагороду у галузі медицини? Нобелівську премію у галузі медицини та фізіології у 2020 році присудили вченим, які зробили вирішальний внесок у боротьбу з гепатитом С, який передається через кров. Нагороду отримали науковці Харві Альтер, Майкл Хоутон і Чарльз Райс.
• «Генетичні ножиці»: за що вручили Нобелівську премію 2020 з хімії? За відкриття «генетичних ножиць», які дозволяють відредагувати геном за кілька тижнів, хоча раніше на це могли йти роки, Нобелівський комітет присудив премію з хімії двом ученим Еммануель Шарпентье і Дженніфер Дудні. Науковиці розробили метод редагування геному.
• «За бездоганний поетичний голос»: кому вручили Нобелівську премію 2020 з літератури? «За бездоганний поетичний голос, який завдяки аскетичній красі робить індивідуальне існування універсальним» вручили Нобелівську премію з літератури американській поетесі та есеїстці Луїзі Глюк.
• Нобелівську премію миру 2020 вручили за боротьбу з голодом. Всесвітня продовольча програма отримала Нобелівську премію миру. Її нагородили за боротьбу з голодом та внесок у покращення умов для встановлення миру в районах, які постраждали від конфліктів, а також запобігання використання на війні голоду як зброї.

Що таке Нобелівська премія?

Це одна з найпрестижніших міжнародних премій, яку щорічно присуджують за видатні наукові дослідження, революційні винаходи або значний внесок у культуру чи розвиток суспільства. Заснована премія за заповітом шведського підприємця, винахідника та філантропа Альфреда Бернарда Нобеля, на честь якого й названа. Науковець забажав, заповів увесь статок на фінансування міжнародної премії. Щороку з 1896-го річний прибуток від статку Нобеля ділять на 5 рівних частин між особами, які зробили найбільший вклад у різних галузях.

Нобелівська премія-2020: як відбувається нагородження?

Цьогоріч уперше за 76 років король Швеції не вручатиме Нобелівську премію. Формат змінили через пандемію коронавірусу. Оголошення лауреатів відбудуться з 5 по 12 жовтня 2020 року. Залишилося дізнатися про переможця ще однієї премії — з економіки. Про це оголосять у понеділок 12 жовтня.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: twitter.com

Що таке економічна криза

Це порушення рівноваги між попитом і пропозицією на товари та послуги. Такий дисбаланс спричиняє «депресію» в економіці конкретної країни, регіональній чи світовій економіці.

Як вона уже себе проявляє в Україні та світі

Наприклад, станом на 23 березня організатори перенесли понад 550 заходів, продажі яких заведені на Karabas.com. Про це розповів СЕО і засновник квиткового сервісу Karabas Максим Плахтій. Продажі квитків на заходи, заплановані на післякарантинний період, впали на 95%. Люди з обережністю почали приймати рішення про покупку. За попередніми підрахунками, збитки сервісу становлять близько 10 мільйонів гривень, а галузь у цілому вже зазнала збитків від 500 до 700 мільйонів гривень. Для відновлення бізнесу після такого потрясіння знадобиться 1,5-2 роки, а усій індустрії — значно більше.

Водночас спостерігається цікава тенденція: продажі нових авто за перший тиждень карантину в Україні (16-22 березня), у середньому виросли на 74% в порівнянні з «докарантиннем» тижнем (9-15 березня). У цілому за березень зростання склало 36%. Про це написав гендиректор інформаційно-аналітичної групи Auto-Consulting Олег Омельницький на своїй сторінці у Facebook. Причини, на його думку, загальний ажіотаж і чутки про майбутній дефіцит авто. Але до кінця тижня зростання припинилося, автосалони почали закривати  і переходити на продаж (радше консультації) онлайн.

У лютому 2020 року обсяги промислового виробництва в Україні скоротилися на 1,5% у порівнянні із лютим 2019 року. Водночас порівняно з січнем 2020 року промислове виробництво зросло на 0,4%. Такі дані наводить Державна служба статистики України. Найбільше річне скорочення промисловості Держстат зафіксував добувній промисловості — на 4,1%. Виробництво енергії впало на 2,1%, виробництво товарів проміжного споживання — на 1,1%, водночас товарів короткострокового споживання навпаки зросло на 5,5%.

Поставки смартфонів у лютому 2020 року впали на рекордні 38 відсотків. Це найбільше падіння за всю історію виробництва смартфонів у світі. Про це повідомила компанія Strategy Analytics у новому дослідженні. Попит на смартони в Азії минулого місяця впав через спалах коронавірусу. Страх щодо нового захворювання поширився на Європу, Північну Америку та інші країни. Сотні мільйони заможних споживачів перебувають у закритому режимі, не можуть або не бажають купувати нові пристрої.

Що прогнозує Міжнародний валютний фонд

За підрахунками Міжнародного валютного фонду (МВФ), іноземні інвестори вивели з країн, що розвиваються, і 83 мільярди доларів від початку поширення пандемії коронавірусу у світі. Ця сума — найбільший відтік капіталу, який коли-небудь реєструвався.

За прогнозами Фонду, такий відтік може завдати серйозних економічних наслідків. Адже вихід інвесторів стане для держав, що розвиваються, справжнім випробуванням у часи нової економічної кризи, яку розпочав коронавірус. Пандемія коронавірусу, за передбаченням МВФ, може завдати світовій економіці більшого удару, аніж економічна криза 2008-2009 років.

Тому глава МВФ закликала розвинені економіки надати більшу підтримку країнам з низьким рівнем доходу. Фонд готовий «задіяти всю кредитну ємність в один трильйон доларів». 

«Зараз економічні втрати туризму через спалах COVID-19 складають 600 мільйонів доларів. До кінця року вони можуть сягнути 1 трильйона доларів», — повідомив голова Інституту Світового туристичного форуму Булут Бахчі. Туристична галузь щороку генерує близько 1,7 трильйона доларів, тобто падіння на 1 трильйон означає скорочення прибутків у секторі на 58%. Враховуючи швидкість поширення вірусу у світі, пандемія може залишити без роботи близько 50 мільйонів людей, що працюють у туристичній сфері.

Економічна криза: українська версія

Падіння економіки України за оптимістичного сценарію поширення коронавірусу становитиме 5% ВВП (внутрішнього валового продукту, один із найважливіших показників розвитку економіки) у 2020 році. Про це розповіла заступниця голови Офісу президента Юлія Ковалів. При цьому вона зазначила, що через нестабільну ситуацію, яка щодня змінюється, складно будувати макроекономічні прогнози.

Економічна криза is coming: і що ж робити

Українські економісти підписали відкриту заяву, де сформулювали принципи, які можуть допомогти ухвалювати рішення у час кризи. Фахівці переконані, що пріоритетом для держави має бути максимальне збереження зайнятості. Адже це єдине джерело доходів для більшості населення.

Економісти радять спрямовувати державну допомогу туди, де позитивний ефект від неї для економіки буде найбільшим. Наприклад, тим, хто втратив засоби до існування, і тому, хто з більшою ймовірністю купуватиме продукти харчування та медикаменти, а не валюту. 

Також експерти пишуть, що якнайшвидше завершити перемовини з Міжнародним валютним фондом, докласти зусиль для збільшення обсягу програми та домовитися про спрямування до бюджету суттєвої частини позики. Адже саме досягнення домовленості з МВФ дозволить залучити підтримку інших офіційних кредиторів (Світовий банк, Європейський Союз, США), яку варто збільшити порівняно з попередньо домовленими сумами.

Оскільки фінансові можливості України суттєво менші, ніж розвинених країн, тому заходи влади повинні бути спрямовані на вразливі групи — чітко визначені та ефективні.

Копайте глибше:

• Як Україні подолати коронакризу з найменшими втратами для добробуту: заява економістів (Економічна правда)
• Хроніки кризи бізнесу: кого в Україні найбільше накриє шторм коронавірусу (Економічна правда)
• Початок світової кризи? Що означає обвал ринків акцій, валюти і нафти (Економічна правда)

Фото: pexels.com

Детальніше. За результатами соцопитування, 48% респондентів висловили негативне ставлення до існування неформальної (тіньової) зайнятості. Лише 14% позитивно оцінили це явище. Працювати за усною домовленістю не готові 51,9% опитаних українців.

Серед тих, хто не працює, тільки 46% опитаних погоджуються на зарплату «в конверті». Переглянути дослідження повністю можна тут.

⟶ Новий закон про працю захищатиме людей від безпідставних звільнень більше, ніж чинний. Повідомляє міністр розвитку економіки Тимофій Милованов. 

За його словами, наразі роботодавцю ніщо не заважає звільнити працівників без пояснення підстав. Такі скорочення маскують під реорганізацію, при цьому не виплачуючи вихідну допомогу працівникам у більшості випадків.

Однак згідно з законопроєктом, роботодавцям забороняється маскувати звільнень працівників «реорганізацією», а у разі настання звільнення працівник обов’язково має отримати компенсацію. Причинами для звільнення за ініціативою роботодавця можуть бути підстави, прописані в трудовому договорі, який підписує працівник і роботодавець під час оформлення трудових відносин. 

⟶ Україна піднялася на 6 сходинок в рейтингу демократії. Цього року вона посіла 78 сходинку, у 2018 році Україна була на 84. Усього вдалося набрати 5,9 бала з 10 можливих. Рейтинг опублікував журнал The Economist.

Під час оцінювання країн враховують п’ять показників: виборчий процес і плюралізм, роботу уряду, участь громадян у політичному житті, а також політичну культуру й громадянські свободи. 

Зважаючи на оцінку, виставлену виданням, кожна країна класифікується за одним із чотирьох типів демократії: повноцінна демократія (8–10 балів), неповна демократія (6–7,9), гібридний режим (4–5,9) й авторитаризм (менше ніж 4 бали). Україна залишилась у категорії країн з гібридною демократією. 

Очолила рейтинг Норвегія. За нею йдуть Ісландія, Швеція, Нова Зеландія, Фінляндія, Ірландія, Данія, Канада й Австралія. Унизу списку залишилася Північна Корея.

Фото: report.if.ua

Детальніше. Шведська королівська академія наук присудила Премію пам’яті Альфреда Нобеля з економічних наук Абхіджиту Банерджі, Естер Дюфло та Майклу Кремеру. Цьогорічні лауреати запровадили новий підхід, щоб з’ясувати найкращі способи боротьби з бідністю у світі. 

Вони поділили цю проблему на менші складові. Приміром, найефективніші заходи для покращення рівня освіти чи здоров’я дітей. Науковці довели, що ці проблеми найкраще вирішуються за допомогою експериментів серед людей, які найбільше страждають через певну проблему.  

Довідка. Цьогорічні лауреати премії: 58-річний Абіджит Банерджі з Індії, професор економіки в Масачусетському технологічному інституті. 47-річна Естер Дюфло з Франції, професорка з питань боротьби з бідністю та розвитку економік в МТІ (вона стала лише другою жінкою, яка відзначена цією нагородою з 1969 року, а також наймолодшою лауреаткою за історію премії). Ще один лауреат: 55-річний Майкл Кремер зі США, професор з суспільств, які розвиваються, в Гарварді.

Контекст. Премія з економіки формально не є Нобелівською премією. Економіки не було серед п’яти галузей, серед представників яких Альфред Нобель заповідав щороку визначати лауреата своєї премії. Її заснували у 1968 за ініціативи Шведського центрального банку, який зробив пожертву до Нобелівського фонду на честь свого 300-річчя. Премія присвячена пам’яті Альфреда Нобеля.

Попри те, що премія не є офіційно Нобелівською, Академія керується при її присудженні тими ж принципами, що й з п’ятьма преміями, передбаченими в заповіті Нобеля (медицина, фізика, хімія, література та премія миру). Сума винагороди в 2019 році також стандартна – 9 мільйонів шведських крон, або понад 900 тисяч доларів США.

 ⟶ Добірка книжок про фінансову грамотність. Якщо вам складно тримати гроші на карті, а стипендія закінчується уже за кілька днів, то варто задуматися про навички фінанової грамотності. «Новое время» підготувало добірку книжок, які допоможуть розбіратися у фінансах: 

1. «Багатий Тато, Бідний Тато» Роберта Кійосакі. Американський мультимільйонер розповідає історію двох батьків з різних соціальних класів, щоб показати, чому вчать дітей багаті батьки — і не вчать бідні. Кійосакі впевнений, що показник багатства — це не те, скільки ви заробляєте, а те, скільки ви можете заощадити.
2. «Найбагатша людина у Вавилоні» Джорджа Клейсона. Майже століття тому Клейсон розписав у своїй книзі про секрети багатства. Він розповідає головні правила, які допоможуть у досягненні фінансової незалежності, і пояснює необхідність інвестування в себе.
3. «Думай і багатій» Наполеона Хілла. Ця книжка — результат двадцятирічного дослідження більше п’ятисот мільйонерів, які досягли успіху самостійно. Автор розкриває тринадцять секретів успіху і вказує головні причини невдач, які криються, в першу чергу, тільки в нашій голові. Хілл дає поради, як позбутися психологічного бар’єру і почати діяти.

Усю добірку шукайте за посиланням.

⟶ На честь Нобелівської лауреатки Ольги Токарчук у Кракові висадять 25 тисяч дерев. У зв’язку з присудженням літературної Нобелівської премії Ользі Токарчук міський голова Кракова вирішив закласти ліс «PRAWIEK» у Куявії. Ліс висаджуватимуть 29 жовтня. А у Вроцлаві на три дні (11-13 жовтня) зробили безкоштовним проїзд у громадському транспорті для людей з книжками лауреатки Нобелівської премії. 

Фото: radiosvoboda.org

Детальніше. Наша країна набрала 5,96 бала. У рейтингу вона опинилася між Кот-д’Івуаром та Малі. Найбільш економічно вільними виявилися Гонконг (8,91 бала), Сінгапур (8,71 бала) та Нова Зеландія (8,5 бала). Польща у рейтингу виявилась 59-тою, Росія — 85-тою, Білорусь — 99-тою, а Грузія — 12-тою. 

В Україні дещо покращилася ситуація з урядовими витратами, інфляцією та регулюванням цін. Найгірша ситуація — із захистом прав власності. 

Хто і як проводив дослідження. The Fraser Institute — це канадський аналітичний центр громадської політики. Цьогорічний рейтинг базується на даних 2017 року і вимірює економічну свободу (рівень особистого вибору, можливість виходу на ринки, захист приватної власності, верховенство права), аналізуючи політичні рішення та інституції 162 країн та територій.

Контекст. Нагадаємо, що минулого року Україна посіла 134 місце за рівнем економічної свободи. Це також було останнє місце за цим показником у Європі.

⟶ Понад 45% витрат українців йдуть на харчування. На культуру та відпочинок — лише 1,7% витрат. Такі дані дослідження Державної служби статистики. Українська сім’я витрачає на харчування приблизно 3749,26 грн на місяць. Найбільше із цієї суми йде на м’ясо — понад 22% витрат. На комуналку українці витрачають близько 1866 грн на місяць — 23,2 % витрат. 

На охорону здоров’я українці щомісяця викладають з кишень 408 грн. На ресторани та готелі респонденти витрачають лише 2,2% щомісячних витрат.Вибіркове опитування українців провела Державна служба статитики у першому кварталі 2019 року. В опитуванні взяло участь 8446 сімей. 

⟶ 46% коштів з банківських карт клієнти Приватбанку витрачають на продукти. Майже половину коштів із своїх карток (46% — 9,5 млрд грн) власники рахунків у «Приватбанку» витрачають на продукти. На другому місці за обсягами (майже 10% — 2,1 млрд грн) — витрати на кафе, ресторани та інші місця громадського харчування. 

Майже 10%, або 2 млрд грн, у липні українці витратили на меблі та товари для дому, а понад 1,5 млрд грн. — на одяг і взуття. У топ-5 витрат з карт українців, за даними банку, також входять витрати на аптеки і медицину – 1,45 млрд грн.

Фото: pexels.com