З чого все почалося? Відокремлення Південного Судану

На території країни проживає кілька різних народностей. Переважна частина населення півночі Судану — мусульмани, тоді як на півдні проживає населення, яке дотримується християнських або анімістичних вірувань (віра в те, що предмети, природні явища, тварини чи люди мають душу — ред.). Через це жителі півдня тривалий час мали розбіжностіі з переважно мусульманським і арабським північним урядом Судану.

З моменту здобуття незалежності в 1956 році Судан пережив понад 15 переворотів і зазвичай перебував під владою військових з короткими періодами демократичного парламентського правління. 

За чотири місяці до офіційного проголошення незалежності Судану почалася Перша суданська громадянська війна, в якій суданський уряд представляв північ, а об’єднаний сепаратистський рух прагнув зробити південь незалежною державою. Конфлікт тривав 17 років, доки в Аддис-Абебі (Ефіопія) не було підписано угоду про створення Автономного регіону Південний Судан.

У 1983 році президент Судану Гаафар Німейрі проголосив країну ісламською державою і скасував автономію Південного Судану, де більшість населення складали християни. У відповідь на це спалахнула Друга громадянська війна. Це була найдовша громадянська війна в історії Африки, що тривала 22 роки.

Після більш ніж двох десятиліть конфлікту і жертв, що перевищили 2,5 мільйона осіб, у 2005 році в Найробі підписали Всеосяжну мирну угоду між урядом Судану і Південним Суданом. Південний Судан став напівавтономним регіоном і отримав гарантію проведення референдуму про незалежність через шість років. 

У 2011 році жителі Південного Судану проголосували за відокремлення від північної частини країни. Південний Судан був вперше визнаний незалежною державою 9 липня 2011 року, що зробило його 54-ю країною в Африці і 193-ю країною, яка приєдналася до Організації Об’єднаних Націй.

Причина теперішнього конфлікту

У 2003 році, під час чергового етнічного конфлікту арабської влади з повстанцями, нерегулярні військові формування об’єдналися з урядом, щоб допомогти придушити повстання в Дарфурі (регіон Судану). Ці сили стали відомі як «Джанджавід» — термін, що походить від арабського «дияволи на конях» і описує їхню страхітливу репутацію.

З часом групування переформувалось в Сили швидкої підтримки та у 2017 році під час правління ісламістського автократа Омара аль-Башира отримало офіційне визнання як військова сила. 

Вагомий урядовий переворот в контексті активної війни в Судані стався через два роки після цього. Країною почав керувати уряд, який був спрямований на демократичний розвиток, проте у 2021 році цивільна влада знову була повалена.

Суперництво між двома сторонами загострилось на початку 2023 року через міжнародно підтриманий план, за яким мав початись новий перехідний період СШП до складу чинної армії демократичного уряду. Сили швидкої підтримки наполягали на 10-річному графіку своєї інтеграції в регулярну армію, натомість чинна влада вимагала інтеграції протягом двох років. 

Сторони конфлікту

Головними дійовими особами у боротьбі за владу є генерал Абдель Фаттах аль-Бурхан — голова армії та лідер чинної ради Судану з 2019 року, та його колишній заступник у раді та лідер СШП — генерал Мохамед Хамдан Дагало, широко відомий як Хемедті.

Позиція Бурхана як керівника армії — нестабільна, оскільки після перевороту у 2021 році, коли демократичний уряд повалили опозиційні сили, прихильники колишнього ісламістського президента аль-Башира зайняли управні посади у війську.

Хемедті, який розбагатів на видобутку золота, є беззаперечним лідером Сил швидкої підтримки. Його прямі родичі — вищі командири та спонсори СШП, також до співпраці доєднались деякі цивільні політики, які до війни 2023 року були на стороні демократичного уряду.

СШП регулярно заявляє, що бореться за звільнення Судану від залишків режиму Башира, тоді як чинна армія стверджує, що намагається захистити державу від «злочинних» повстанців.

Свідки стверджують, що і СШП, і армія вчиняють вбивства за етнічною ознакою, сексуальні насильства та мародерства. Обидві сторони здебільшого заперечують звинувачення у свою адресу.

Обидві сторони використовують золото, найцінніший ресурс Судану, для підтримки своїх військових зусиль. Хоча суданська армія має більше зброї, авіації і приблизно 300 тисяч військовослужбовців, Сили швидкої підтримки за останні роки збільшили свою чисельність до близько 100 тисяч людей по всій країні та не здають позиції.

Наприкінці 2023 року СШП здійснили низку швидких наступальних операцій, щоб зміцнити свій контроль над Дарфуром і захопити ключовий сільськогосподарський регіон на південь від столиці країни.

Роль іноземних держав

Конфлікт також спричинив конкуренцію щодо впливу на Судан між світовими державами, такими як Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Єгипет, Ефіопія, Іран та Росія.

Торік Саудівська Аравія і США привезли делегації обох угруповань до Саудівської Аравії на переговори. Досягнуті на них домовленості про припинення вогню не значили для двох сторін багато і неодноразово порушувалися, та спеціальний посол США в Судані наполягає на відновленні переговорів.

Попри це, бойові дії тривали навіть під час священного для мусульман Рамадану, попри заклики до припинення вогню з боку Ради Безпеки та Генерального секретаря ООН. Західні держави проявляють інтерес до конфлікту опосередковано, у 2019 році вони підтримали перехід до демократичних виборів після повалення Башира. 

15 квітня в Парижі відбулась конференція донорів, на якій європейські представники нагадали про важливість фінансування допомоги та забезпечення доступу для гуманітарних сил.

Вплив війни на населення

З моменту початку бойових дій, за офіційними даними, було понад 15 550 повідомлень про вбивство цивільного населення в Судані. Гуманітарні організації кажуть, що бойові дії, мародерство і бюрократичні перепони серйозно ускладнили можливість допомогти.

Сотні тисяч людей втекли до Єгипту, Чаду та Південного Судану, менша кількість — до Ефіопії та Центральноафриканської Республіки. Посилення політичного та етнічного конфлікту всередині Судану призвело до побоювань, що третя за площею країна в Африці може розколотися вдруге.

Фото: nytimes.com

Авторка тексту: Олександра Корж

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Проєкт вартістю 2,1 мільярда доларів, більша частина якого фінансується коштами Китаю, є частиною ініціативи «Один пояс, один шлях». Цей план був започаткований урядом Сі Цзіньпіна десять років тому в надії побудувати глобальну інфраструктуру та енергетичні мережі, що з’єднають Азію з Африкою і Європою.

Обидві країни почнуть підготовку будівництва залізничної лінії навколо Будапешта, яка допоможе транспортувати товари, вироблені китайськими заводами в східній Угорщині, на ринки Західної Європи. Про це повідомив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у себе у Facebook.

Контекст. Сі Цзіньпін прибув до Будапешту після відвідин Франції та Сербії. У Парижі президент Еммануель Макрон і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликали голову КНР забезпечити більш збалансовану торгівлю з Європою і використати свій вплив на Росію для припинення війни в Україні.

Угорщина під керівництвом Орбана стала важливим торговельним та інвестиційним партнером Китаю, на відміну від деяких інших країн ЄС, які розглядають можливості стати менш залежними від країни. Відносини між Китаєм та Угорщиною виходять за межі торгівлі та інвестицій: у лютому Китай запропонував Угорщині співпрацю у сфері громадської безпеки та правоохоронної діяльності.

Орбан почав зближуватись з Китаєм одразу після того, як прийшов до влади. Теплі політичні відносини перетворилися на інвестиції приблизно через десять років, коли виробники акумуляторів та електромобілів почали розміщувати виробництво в Угорщині.

Нагадаємо, раніше ми опублікували текст про те, навіщо глава КНР приїхав до Європи. Прочитати можна тут.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Кулеба скептично ставиться до думки, що громадяни України, які виїхали за кордон, повернуться після війни. Але вважає, що з ними потрібно працювати, аби вони не переставали вважати себе українцями.

Цитата. «І тут від множинного громадянства, яке вже перетворилося на хрестовий похід за множинним громадянством, але я впевнений, що ми переможемо у цій битві, до цифровізації консульських послуг, ефективнішого фінансування громад і різних програм спільно з ними, нам потрібна нова комплексна політика щодо українців за кордоном», — підкреслив Кулеба.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Представник панівної Комуністичної партії Ван Хунін заявив, що в цьому році, коли відзначають 75-ту річницю заснування Китайської Народної Республіки, «Китай повинен рішуче боротися з визнанням незалежності Тайваню, стримувати втручання зовнішніх сил, об’єднатися з тайваньськими співвітчизниками та підтримувати мир і стабільність в Тайванській протоці», — цитує медіа слова Вана.

Уряд Тайваню заявляє, що Китай не має права впливати на взаємодію острова з  іншими країнами, оскільки Китайська Народна Республіка ніколи не керувала Тайванем.

Довідка. Мао Цзедун проголосив заснування Китайської Народної Республіки в Пекіні 1 жовтня 1949 року, після серії збройних конфліктів комуністичної партії Китаю проти тогочасної націоналістичної влади. Наприкінці 1949 року Уряд колишньої Китайської Республіки, що зазнав поразки, втік на Тайвань. Більше про це читайте у нашому пояснювальному тексті.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Нещодавнє закриття дипломатичних представництв Північної Кореї стало ознакою того, що країні-відлюднику важко підтримувати свою роботу за кордоном через міжнародні санкції.

Північнокорейське державне ЗМІ повідомило, що минулого тижня посли країни здійснили «прощальні» візити до лідерів Анголи та Уганди, а місцеві ЗМІ в обох африканських країнах повідомили про закриття посольств Північної Кореї. І Ангола, і Уганда встановили дружні зв’язки з Північною Кореєю в 1970-х роках.

Ще одне посольство закриватимуть і в Іспанії, повідомило південнокорейське інформаційне агентство Yonhap.

Закриття посольств може призвести до «одного з найбільших зовнішньополітичних потрясінь за останні десятиліття», з наслідками для дипломатичної взаємодії та гуманітарної допомоги, пише Чед О’Керролл, засновник медіа NK Pro, присвяченого Північній Кореї.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Це лише друга поїздка Путіна за кордон після того, як Міжнародний кримінальний суд в Гаазі видав ордер на його арешт за незаконну депортацію дітей з України. Востаннє російський і китайський президенти бачились в Москві через кілька днів після оголошення ордера, саме тоді Сі запросив Путіна взяти участь в третьому міжнародному форумі «Один пояс – один шлях». До цього Путін відвідував Китай на пекінських зимових Олімпійських іграх в лютому 2022 року.

Як один з головних гостей конференції, Путін виступатиме після Сі вже в середу, 18 жовтня. Це не перший його візит на форум, до цього російський президент відвідував «Пояс і шлях» у 2017 і 2019 році.

Довідка. Форум «Пояс і шлях» базується на масштабному плані китайського президента щодо розвитку глобальної мережі інфраструктурних і енергетичних зв’язків Азії з Африкою і Європою. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Серед списку санкцій, які застосують проти Росії: заборона для доступу до портів для суден, а власне судна, які перевозять нафту і які порушують заборону імпорту нафти. Про це заявило Міністерство закордонних справах Норвегії.

Фото: unian.net

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Він також уточнює, що ці продукти призначалися для жителів африканської країни – Ефіопії, які зіткнулися з реальною можливістю масового голоду. Але через блокування росією «зернового коридору» експорт неможливий.

Напередодні 4 судна вже пройшли перевірку в Босфорі інспекційною групою. Туди увійшли представники ООН, Туреччини, України та російської федерації.

Раніше міністр інфраструктури повідомляв, що з початку Чорноморської зернової ініціативи було експортовано понад 9 мільйонів тонн агропродовольства. Однак це лише частина всіх можливостей України щодо захисту світу від продовольчої кризи.

Фото: landbord.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Польща 

Підтримала Україну з перших днів повномасштабної війни. Вона визнала геноцид українців через дії рф, прийняла 3,5 млн українців, які вимушено покинули Батьківщину, рятуючись від пострілів та вибухів. Країна надала допомоги на понад 3 млрд доларів, у тому числі — 200 танків Т-72. Президент Польщі Анджей Дуда двічі відвідував Київ після 24 лютого.

«У Польщі – особливі відносини з Україною, і мені здається, навіть ті історичні питання, які є у двох держав, – дрібні у порівнянні з тим, якими об’єднаними стали наші країни з початку цієї нахабної війни з боку росії. Дружність, єднання – все це ми відчували від Польщі», — коментує президент Зеленський.

США

У березні Джо Байден підписав закон про надання допомоги Україні на 13,6 млрд доларів. У квітні Конгрес США схвалив ленд-ліз для України. До слова, допомога сягає загальним обсягом 40 млрд доларів. Фактично, США надає Україні найбільшу фінансову та військову підтримку.

Естонія

Країна одна з перших підтримала Україну в наданні статусу кандидата на членство в ЄС. Естонія — світовий лідер по питомій допомозі Україні. Вона надала військової, фінансової й гуманітарної допомоги в еквіваленті 0,8% свого ВВП. 

Великобританія

Прем’єр-міністр Борис Джонсон відвідував Україну на початку травня. Зокрема, він запропонував Україні створити новий союз, який міг би стати альтернативою ЄС. Прем’єр також робив заяви про те, що Британія не заперечує, якщо Україна застосувала б надану їй зброю проти цілей на території рф. 

Латвія

Президент Латвії Егілс Левітс повідомив, що його країна віддала на озброєння України вже третину свого оборонного бюджету. Зокрема, ще ввечері 23 лютого в Україні приземлився літак із партією військової допомоги з Латвії.

Країни-друзі рф

Сербія

Через те, що багато маршрутів до та з росії фактично закриті через введення санкцій після вторгнення в Україну, спостерігають зростання авіаперевезень через Сербію. Країна не є членом ЄС, окрім того, відмовилась вводити санкції проти рф, але її літаки можуть вільно перетинати повітряний простір ЄС. Це зробило балканську країну «єдиним європейським повітряним коридором, який залишився відкритим для росії», повідомляє ForwardKeys.

Угорщина

Угорщина не підтримує санкції щодо російської нафти та газу. Постачання російського газу йде без збоїв в Угорщині. Крім того, у квітні прем’єр-міністр Віктор Орбан повідомив, що країна готова платити рублями за російський газ. Зокрема, після перемоги на виборах Віктор Орбан також назвав Зеленського своїм опонентом.

Китай

Китай займає нейтральну позицію стосовно війни росії в Україні. Уряд Китаю не засудив і не схвалив війну росії в Україні й навіть утримався від того, щоб назвати її «вторгненням». КНР залишається найбільшим торговим партнером рф, а більша частина китайських компаній продовжує роботу в росії. Військові рф використовують китайські дрони DJI, а в березні міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров заявляв, що DJI блокує роботу українських комплексів AeroScope. Тоді як придбані російською стороною ці ж самі комплекси продовжують працювати та цим самим допомагають окупантам вбивати українців.

Фото: Twitter.com/Kancelaria Prezydenta

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.