Радянське або міжнародне: чи потрібно скасовувати 8 березня?

На хвилі декомунізації в Україні вже давно звучать думки про те, що Міжнародний жіночий день як державне свято й офіційний вихідний до нього треба скасувати. Нещодавно відповідний законопроєкт подали на розгляд до Верховної Ради. Він передбачає заміну низки свят радянського походження на нові, що матимуть суто українське коріння. Зокрема, автори проєкту пропонують відмовитися від 8 березня. А Мінцифри запустило опитування у «Дії» щодо святкування цього дня. 

Як альтернативу у ВР пропонують 25 лютого відзначати День української жінки. На пропозиції Уряду суспільство відреагувало досить неоднозначно: одні вважають свято пережитком радянщини, інші запевняють, що цей день є міжнародним і вже багато років відзначається у всьому світі.

Пояснюємо, як первинний сенс 8 Березня нівелювали за радянських часів та чи варто скасовувати це свято в Україні.

Читати далі
+ 204 слів

Революція на граніті або Як українські студенти змінили історію

LIKE

Революція на граніті – це назва протестів в УРСР, які тривали з 2 до 17 жовтня 1990 року. Їхньою основою стала українська молодь — переважно студенти, які влаштували голодування в центрі Києва з низкою вимог до тодішньої влади. Чому це почалося, чого вимагали протестувальники, як це відбувалося та до чого привело?

Читати далі
+ 133 слів

Загарбники завезли своїх викладачів на Запоріжчину

На тимчасову окуповану територію Запорізької області росіяни завезли «педагогів» з рф, які проводитимуть «правильно» уроки з історії. Про це повідомляє Центр нацспротиву.

Читати далі
+ 10 слів

Кримськотатарське розстріляне Відродження: трагедія 1938 року

18 травня щорічно вшанують пам’ять жертв радянського злочину з депортації кримських татар. За наказом з Москви бійці НКВД у цей день 1944 року зігнали до залізничних вагонів майже все кримськотатарське населення та відправили в бік Узбекистану. Але за шість років до цієї події відбувся інший акт знищення цієї нації, який деякі історики прирівнюють за кількістю жертв до масових депортацій. 17 квітня 1938 року розстріляли найвизначніших представників кримськотатарського народу— письменників, істориків, громадських діячів, художників, викладачів. Про це пише «Крим. Реалії».

Читати далі
+ 57 слів

Львівська облрада проголосила 2022-й рік роком УПА

Наступного року відзначатимуть 80-у річницю з дня створення Української повстанської армії. Зазначимо, що 46% українців позитивно ставляться до рішення влади визнати воїнів Української повстанської армії (УПА) борцями за незалежність України. Про це свідчить опитування Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою «Центру Разумкова». 

«Кожен українець має знати правду про УПА і ту роль, яку армія Нескорених відіграла в нашій історії та національно-визвольному русі, про її провідників та відомих борців за незалежність», — вважає голова комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Святослав Шеремета, передає Радіо Свобода. 

Українська повстанська армія — військово-політичне формування, яке діяло в Україні у 1942-1956 роках. Головним завданням члени УПА вбачали організацію потужного повстання тоді, коли між СРСР і Німеччиною велася боротьба.

Фото: mil.in.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Читати далі
+ 0 слів

5 тез Ярослава Грицака, які спростовують статтю Путіна про історію України

Нещодавно російський президент Володимир Путін написав статтю українською та російською мовами, де перекручував факти української історії й маніпулював ними. Відповідь українців не забарилася: історик Ярослав Грицак написав статтю, де показав, наскільки абсурдними є путінські аргументи проти історичної науки. Обрали для вас 5 аргументів з колонки українського історика.

Чому це важливо. Статтю Путіна поширює російська пропаганда як доказ того, що Україна є «недодержавою». Окрім того, цю статтю зробили обов’язковою для вивчення у російській армії.

Читати далі
+ 41 слів

Операція «Вісла»: сьогодні — 74-та річниця депортації українців з їхніх етнічних земель

28 квітня 1947 року 6 польських дивізій і відділи Корпусу громадської безпеки оточили території, де проживали українські громадяни. У цей час підрозділи НКВД та чехословацької армії заблокували східні й південні кордони Польщі від Бреста до Нового Санча. Примусове переселення українців розпочали за постановою Політбюро ЦК Польської робітничої партії (ПРП). Про це пише Історична правда

Чому це важливо. Операцію «Вісла» засудили за насильницьке переселення, яке відбулося з порушенням прав людини.

Читати далі
+ 53 слів

День святого Валентина: з чого все почалося та чи варто святкувати

14 лютого у світі відзначають День закоханих. У цей день вшановують пам’ять святого Валентина ― священника, який, за легендою, попри заборону одружував римських воїнів. Як виникло це свято, чи варто його святкувати та як з’явилася традиція дарувати подарунки ― розповідаємо далі.

Читати далі
+ 493 слів

Сьогодні — річниця завершення Першої світової війни. Чому про це важливо пам'ятати?

Noo
Wow
WTF

11 листопада 1918 року о п’ятій ранку в Комп’єнському лісі у Франції держави Антанти (Великобританія, Франція, США та інші) та переможена Німеччина уклали Комп’єнське перемир’я. Воно завершило Першу світову війну. Поширеною є думка, що цю війну було нереально попередити чи зупинити. Дуже багато країн були зацікавленими у переділі сфер впливу. Але закінчення війни не принесло ані покаяння, ані справедливості. Вивчені уроки Першої світової могли б унеможливити Другу світову. Але вони залишилися незасвоєними й лише почали зворотний відлік до нового протистояння.

Чому це важливо. Перша світова мала вирішальний вплив на всю історію XX століття.Вона змінила усі країни, які брали у ній участь. З мапи світу зникли три величезні імперії: Австро-Угорська, Російська і Османська, натомість з’явилися нові країни. Про цю трагедію важливо пам’ятати, бо тоді українці воювали та гинули по обидва боки фронту від 1914 по 1918 рр.

Читати далі
+ 85 слів
Що там ще
+ 5 новин