Революція на граніті або Як українські студенти змінили історію

LIKE

Революція на граніті – це назва протестів в УРСР, які тривали з 2 до 17 жовтня 1990 року. Їхньою основою стала українська молодь — переважно студенти, які влаштували голодування в центрі Києва з низкою вимог до тодішньої влади. Чому це почалося, чого вимагали протестувальники, як це відбувалося та до чого привело?

З чого все почалося

Економіка Радянського Союзу була направлена на військово-промисловий комплекс, через що виникав дефіцит елементарних побутових речей та продуктів. Керівну роль в житті суспільства тоді відгравала комуністична партія, а опозиція займала меншість. Рішучій молоді України це не подобалося, тому вона вирішила протестувати.

Як відбувалися протести

Масові акції почалися з ініціативи Української студентської спілки (УСС) та Львівського студентського братства. Тоді молодь з різних міст України зібралася на площі Жовтневої революції (зараз це Майдан Незалежності), щоб висловити свою непокору комуністичній владі. 

Протестувальники розгорнули там наметове містечко (попри попередження міліції цього не робити) та почали протести. Лідерами революції виступили Олексій Доній та Маркіян Іващишин. Перші переговори з владою не дали результатів, та вона все ж змушена була реагувати на вимоги студентів, тому що протести лише розросталися. Активісти виступали з промовами в київських університетах та виголошували свої вимоги.

Чого вимагали студенти

Молодь висунула такі вимоги:

– відкласти підписання нового союзного договору (він мав зберегти СРСР як оновлений союз);

– провести перевибори Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі (до цього головною партією в Раді була комуністична);

– забезпечити можливість проходження служби українців лише на території республіки (до цього юнаків відправляли в різні регіони СРСР);

– націоналізувати майно Компартії України та Ленінської Комуністичної Спілки Молоді України (ЛКСМУ);

– відправити у відставку голову Ради Міністрів УРСР Віталія Масола;

Успіх революції 

15 жовтня відбувся багатотисячний мітинг біля стін Верховної Ради. Також студенти взяли під контроль червоний корпус Київського університету.

16 жовтня було створено ще одне наметове містечко, до молоді почали приєднуватися робітники підприємств та організацій. Мітинги стали всеукраїнськими, а влада змушене була йти на поступки.

17 жовтня Верховна Рада прийняла постанову «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року». Так частину вимог було виконано.

Роль в української історії

Революція на граніті засвідчила прагнення українців до самостійного розвитку. Вона стала однією з перших революцій в сучасній Україні та поштовхом до розпаду Радянського Союзу. Так студенти стали однією з найвпливовіших сил, що допомогла досягти незалежності України. Протести показали, що змінювати країну може кожен: потрібна лише рішучість.

Текст підготував Арсеній Піпоян

Фото: uinp.gov.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Кінематографісти і кінокритики вимагають звільнити керівництво Держкіно

Звільнити керівництво Держкіно, зупинити реорганізацію «Довженко-Центру» та призначити його директоркою Олену Гончарук вимагають Національна спілка кінематографістів і Спілка кінокритиків України. Про це вони повідомили на брифінгу 25 листопада.

Читати далі
+ 106 слів

В Україні вже діє понад 4 тисячі «Пунктів Незламності» і щодня їх більшає

«Пункт Незламності» — це місце безпеки під час тривалого відключення світла чи тепла. Вони обладнані електрикою, опаленням, інтернетом та альтернативним живленням. У разі тривалого аварійного відключення електроенергії Пункти Незламності працюватимуть цілодобово.

Читати далі
+ 59 слів

Де шукати роботу під час війни? Проєкт Work Stability for Ukrainians

Work Stability for Ukrainians — проєкт допомоги у пошуку роботи українцям та українкам, які постраждали внаслідок повномасштабної війни, яку розпочала у лютому Росія в Україні. Його запустили у червні 2022 року, щоби створити умови для безпечного працевлаштування мільйонам людей, які наразі шукають роботу в Україні та в інших країнах.

Читати далі
+ 121 слів

Погодні умови сповільнюють відновлення електроенергії

«Через сильний вітер, дощ та мінусову температуру вночі до пошкоджень, завданих російськими ракетами, додаються обмерзання та пориви проводів в розподільчих мережах (обленерго)». Про це повідомляє НЕК «Укренерго».

Читати далі
+ 6 слів

«Військо́виця», «ви́селенка», «бійчи́ня»: створено абетку фемінітивів в умовах війни

Абетка містить близько сотні слів, які вживають щодо жінок у війську чи вимушених переселенок. Проєкт «По той бік гендеру» реалізували платформа «По той бік новин» спільно з філологинею Оленою Синчак, повідомляють організатори у фейсбуці.

Читати далі
+ 5 слів

До Литви виїхало 70 тисяч українців — прем'єр-міністерка Шимоніте

Прем’єр-міністерка наголосила, що це суттєвий потік біженців для Литви (у співвідношенні з населенням країни це понад 2%), але українці успішно інтегруються в литовське суспільство. «Українці платять за свою підтримку, тому що вони платять податки – працюючи у сфері гостинності, роздрібної торгівлі, школах та на інших роботах. Це велика відмінність від хвилі мігрантів із Близького Сходу та Північної Африки, яку нам влаштував Олександр Лукашенко у 2021 році. Це були люди, які просто хотіли проїхати країну транзитом, щоб надалі жити деінде, у Берліні чи Амстердамі… Українці – зовсім інші», — звертає увагу прем’єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте.

Читати далі
+ 22 слів

Покарати російських злочинців закликають у День боротьби із насильством проти жінок

Про критичну важливість мобілізації зусиль міжнародної спільноти, задля покарання російських злочинців, зокрема і за сексуальне насильство над жінками заявило Міністерство закордонних справ України. 

Читати далі
+ 38 слів

Франція надіслала Україні 100 генераторів

«Щоб допомогти населенню вистояти, Франція надсилає Україні 100 потужних генераторів. Водночас Росія хоче зробити зиму зброєю війни.

Читати далі
+ 81 слів
Що там ще
+ 5162 новин