Кримськотатарське розстріляне Відродження: трагедія 1938 року

18 травня щорічно вшанують пам’ять жертв радянського злочину з депортації кримських татар. За наказом з Москви бійці НКВД у цей день 1944 року зігнали до залізничних вагонів майже все кримськотатарське населення та відправили в бік Узбекистану. Але за шість років до цієї події відбувся інший акт знищення цієї нації, який деякі історики прирівнюють за кількістю жертв до масових депортацій. 17 квітня 1938 року розстріляли найвизначніших представників кримськотатарського народу— письменників, істориків, громадських діячів, художників, викладачів. Про це пише «Крим. Реалії».

Формула вбивства нації. У 1921 році у Кримській АРСР проголошувалися принципи розвитку національних груп півострова, особливо кримськотатарської. Але у 1930-х роках почали кампанію приниження та дискримінації корінного населення Криму. Історики віднайшли десятки доказів щодо цілеспрямованих репресій, катувань і фактичного знищення тисяч кримських татар.

Кривавий квітень 1938. 17 квітня 1938 року у Сімферополі розстріляли плеяду кримськотатарської інтелігенції за особистим розпорядженням Сталіна. У так-званих  «Сталінських списках» були переліки людей, засуджених за особистим наказом «вождя» до розстрілу або інших терористичних покарань.

Наказ щодо знищення кримськотатарської інтелігенції був підписаний 5 березня 1938 року. Серед жертв — художник, науковець і засновник Бахчисарайського палацу-музею Усеїн Бонадинський, дослідник кримськотатарської культури Осман Акчокракли, поет Абдулла Лятіф-заде. Окрім відомих особистостей, було розстріляно тисячі маловідомих діячів кримськотатарського руху.

За офіційними документами, жертв звинуватили в контрреволюційній буржуазно-націоналістичній діяльності у партії «Міллі Фірка». Фактично, у той день убили практично всю інтелігенцію півострову, точна кількість яких досі не відома.

Вшанування пам’яті та сучасна історія. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року №792 18 травня встановили Днем боротьби за права кримськотатарського народу та вимушених переселенців у зв’язку з анексією Криму. Саме у цей день кожен українець повинен згадати історію «червоного терору» і особливо у реаліях теперішньої російсько-української війни працювати на благо держави, аби кров 17 квітня 1938 року ніколи не повторилася.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

На «Армію дронів» для ЗСУ зібрали майже 200 млн гривень за 4 дні

Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров повідомив, що за на рахунку «Армії дронів» за перші чотири дні збору уже майже 200 мільйонів гривень. На ці гроші планують закупити 200 безпілотників, які будуть передані армії.

Читати далі
+ 26 слів

Як навчитися сторітелінгу та розібратися у своїй поведінці. Нові книжки у липні 2022

У час військової агресії рф проти України видавництва стикаються з проблемою друку нових книжок, зокрема, через локалізацію складів на тимчасово окупованих територіях. Попри це видавництва у липні анонсували вихід кількох новинок. Серед них — кілька романів та історична дискусія.

Читати далі
+ 173 слів

Українська математикиня отримала найпрестижнішу математичну нагороду

Українська науковиця Марина В’язовська здобула медаль Філдса за розв’язок задачі з пакування куль у восьмивимірному просторі. В’язовська довела, що решітка Е₈ є найщільнішим способом пакування однакових сфер у восьми вимірах, а також зробила внесок у розв’язок пов’язаних задач та задач з інтерполяції в аналізі Фур’є. Нагороду їй вручили на Міжнародному математичному конгресі у Гельсінкі.

Читати далі
+ 23 слів

Помічника народного депутата затримали за держзраду

Зрадник передавав російському кураторові розвіддані про міжнародну співпрацю, внутрішньополітичний курс, зміцнення кордону з рф і проведення АТО/ООС на сході України. За виконання завдань посадовець щоміцячно отримував від 1,5 до 4 тисяч доларів, в залежності від складності та термінів виконання цих завдань. Про це повідомили у пресслужбі СБУ.

Читати далі
+ 12 слів

Сьогодні — восьма річниця звільнення Слов’янська та Краматорська, хроніка подій

Минуло 8 років від моменту, коли українські захисники визволили Краматорськ та Слов’янськ від російських окупантів. Саме 5 липня 2014 року ЗСУ знову підняли прапор над містами. Майже три місяці жителі Слов’янська та Краматорська перебували під окупацією сепаратистів. Зараз ці міста — українські. Однак росіяни й надалі проводять обстріли та намагаються їх захопити.

Читати далі
+ 178 слів

«Я розумів, що не хочу жити ні в росії, ні в білорусі, я хочу жити в європейській Україні». 5 липня — день народження Романа Ратушного

«Я розумів, що не хочу жити ні в росії, ні в білорусі, я хочу жити в європейській Україні». Так активіст згадував про свою участь у Євромайдані. Після Революції Гідності хлопець працював журналістом, займався проєктом «Метро на Троєщину», намагався створити власний інформаційний ресурс і розслідував схеми недобросовісних чиновників. Та найбільше Романа пам’ятають за ініціативу «Захистимо Протасів Яр».

Читати далі
+ 103 слів

«Носоріг» Сенцова отримав Гран-прі на польському кінофестивалі

Фільм українського режисера Олега Сенцова «Носоріг» виграв Гран-прі фестивалю «Любуське кіноліто» у Польщі. Про це повідомили на сайті фестивалю Lubuskie Lato Filmowe.

Читати далі
+ 40 слів

Наслідки ракетного удару по школі у Харкові

Сьогодні о 4 ранку росіяни обстріляли Шевченківський район у Харкові. Ракета потрапила у школу. За попередніми даними постраждалих немає. Про це повідомив голова Харківської ОДА Олег Синєгубов.

Читати далі
+ 5 слів
Що там ще
+ 4422 новин