З чого все почалося? 

Першими проти пережитків нерівноправ’я публічно виступили робітниці в Нью-Йорку. У 1908 році понад 15 тисяч жінок вийшли на демонстрацію, вимагаючи для себе виборчого права, збільшення заробітної плати та скорочення робочого дня. 

Історик, засновник історично-політичного проєкту «ukraine_history_» Олександр Прокопів розповідає, що як міжнародне свято 8 Березня затвердили на конгресі в Копенгагені 1910 року за ініціативи Клари Цеткін, яка була представницею Соціал-демократичної партії Німеччини. З того часу близько 17 країн відзначали цей день у календарі — серед них Німеччина, Австрія, Швейцарія, Данія. Однак це було не зовсім свято, а нагода щороку привертати увагу до боротьби жінок за рівні права.

У 1917 році 8 березня за новим стилем відбувся страйк робітниць ткацьких фабрик у Петрограді, який згодом призвів до Лютневої революції. Вже після Другої світової війни у 1975 році ООН проголосила 8 Березня днем святкування досягнень жінок, їхніх рівних прав та свобод. З 80-х років свято 8 Березня все більше деполітизували, а до 90-х пафос колишніх революцій і геть зник. Після розпаду СРСР у пострадянських країнах це свято зовсім романтизували та почали сприймати як «жіночий день».

Як ми від правозахисних маршів прийшли до тюльпанчиків?

Радянська влада настільки спотворила первісну ідею цього свята, позбавила політичного емансипаційного сенсу, що довгий час мало хто згадував про його історію та первинне значення. 

Фемблогерка та редакторка соцмереж видання «Гендер в деталях» Ірина Дєдушева каже: «У СРСР жінок сприймали спочатку як робітничий клас, адже для післявоєнної відбудови було важливо, щоб вони на рівних працювали з чоловіками. На порозі демографічної кризи радянська влада вирішила розв‘язувати цю проблему шляхом запровадження гендерних ролей. Вони акцентували на тому, що жінка передусім — мати й берегиня домашнього вогнища. Так і відбулася трансформація значення дати, в яку жінки боролися за рівні права, у свято жіночності й краси».

Які зміни у суспільстві вже відбуваються та до чого тут фемінізм? 

Для багатьох українців 8 березня досі залишається святом жіночності й весни — наративом, навіяним радянщиною. Але, на думку Ірини Дєдушевої, за останні роки завдяки феміністичному руху молоді жінки почали більше розуміти, що Міжнародний день за права жінок — це не про дарування тюльпанів та привітання дівчаток. 

Думки гендерної експертки підтверджує керівниця юридичного офісу Зоряна Пелех. Правозахисниця вважає, що молодь більш активно пропагує ідеї гендерної рівності. Вони не бояться відверто говорити про свою відмову дотримуватися сумнівних «традицій» і порушують питання щодо речей, які багатьом досі здаються звичними, але насправді не є нормальними й прийнятними в сучасному світі.

«Голоси жінок, які акцентують на болючих проблемах сучасного жіноцтва стають все гучнішими, а коло ентузіасток у боротьбі за рівні права стає все більше. Ця тенденція мене дуже тішить, адже чим частіше про це говорять — тим більші шанси, що зміни відбудуться, а жінки стануть більш освіченими у своїх правах та не боятимуться їх захищати», — каже Зоряна Пелех. 

Сучасний феміністичний рух робить акцент на тому, що 8 березню треба повернути першочергове значення Дня боротьби за права жінок. Протягом останніх років тисячі жінок України й світу 8 березня виходили на мирні акції у різних містах. Наприклад, у 2021 році в Києві відбувся великий марш жінок за ратифікацію Стамбульської конвенції. 

Новий законопроєкт — прояв модернізації чи повернення до «совка»?

На тлі декомунізації в Україні було чимало спроб скасувати радянські свята. У 2017 році Український інститут національної пам’яті розробив проєкт Закону  «Про державні та інші свята, пам’ятні дати та скорботні дні», в якому пропонували 8 Березня вважати Міжнародним днем боротьби за права жінок.

У 2021 році представники УІНП хотіли позбавити 8 Березня статусу державного свята. А цьогоріч народні депутати пішли далі: подали законопроєкт про скасування цього свята та створення альтернативного «Дня української жінки» і святкування його у день народження Лесі Українки 25 лютого. За словами депутатів, мета проєкту — позбутися шлейфу радянщини й вкладати свої традиції у пам’ятні дати.

«Щойно ми стали на правильний шлях відходу від радянщини, Рада пропонує законопроєкт, де ми спостерігаємо купу маніпуляцій. До його авторів є багато питань щодо деяких формулювань. Наприклад, в пояснювальній записці ми бачимо фразу: «8 березня — це свято, встановлене окупаційним московським режимом з метою популяризації власного погляду на роль та місце жінок». Але насправді ж відзначення жіночої боротьби за права почалося з США», — каже редакторка «Гендер в деталях».  

До чого тут Леся?

Запропонований законопроєкт зазначає, що замість 8 березня закріпленою на рівні державного свята буде дата 25 лютого — день народження Лесі Українки. Однак в тому, що більшість українських жінок прийме образ української письменниці як символ на заміну 8 Березня, залишаються великі сумніви. До того ж у цій потенційній зміні є ще одна проблема — можливий День українки буде йти відразу за 24 лютого, одним з «найчорніших» днів в історії України.

Гендерна експертка Ірина Дєдушева говорить: «З приводу Дня жінки 25 лютого виникає багато питань: хто така українська жінка, чим вона відрізняється від жінок світу, чи вважатимуться українками жінки іншого етнічного походження і в чому необхідність святкування цього дня? Поряд із Днем української жінки вони пропонують також відзначати День матері, а це — акцент на нав’язаній гендерній ролі, де жінка має бути матір‘ю. Що робити тим жінкам, які не хочуть або не можуть народжувати дітей?»

А якщо законопроєкт ухвалять?

Юристка Зоряна Пелех про можливість прийняття законопроєкту говорить так: «Глобально швидше за все на рівні держави нічого не зміниться, проте вірю, що зміни однозначно відбудуться у нашій свідомості. Українці рухаються в сторону європейських цінностей і ми маємо поважати їхні традиції та демократичні принципи. 

Хочеться мислити позитивно і сподіватися, що якщо ж рішення про перенесення цього свята ухвалять, це зможе оживити українське суспільство. Завдяки цьому ті, кого торкнувся Радянський Союз, зможуть дізнатися більше про історію свята і як мінімум зробити свої висновки, а як максимум — відмовитися від святкування в контексті свята жіночності та весни».

Що з вихідними?

Офіційним вихідним днем 8 березня визнано здебільшого в пострадянських країнах (РФ, Узбекистан, Казахстан, Таджикистан тощо), а також Монголії, Камбоджі, В’єтнамі, Анголі, Замбії, Кубі. В Україні теж цей день є вихідним. У Китаї 8 березня — неробочий день лише для жінок. У країнах східної Європи це неофіційне свято. 

Як зазначає юридична експертка, впровадження воєнного стану внесло багато змін у законодавстві, щоб чинні норми закону відповідали реальним життєвим обставинам у країні. Наприклад, згідно з Законом України не застосовуються норми ст. 73 КЗпП, якою встановлені святкові та неробочі дні. Тож поки не закінчиться війна, офіційний вихідний день не може бути ні встановлений, ні скасований. 

Фемблогерка Ірина Дєдушева наголошує, що після війни жінки повинні мати державний вихідний задля того, щоб у цей день у солідарності з жіноцтвом усього світу виходити на демонстрації та вчергове заявляти про свої права. 

Авторка тексту: Світлана Кравченко

Фото: brocku.ca
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Ми об’єднали всі наші матеріали на одній платформі, щоб зробити користування сайтом зручнішим і створити спільний простір, де можна обрати тексти для різночитання.

Цю сторінку команда НЗЛ більше не наповнюватиме — усі нові тексти й новини публікуватимемо на сайті The Ukrainians Media.

Люті зміни лютого: що відбулося?

Кінець 2024-го. Протягом усього року ціни на ліки залишалися відносно стабільними, навіть фіксували позитивну динаміку: їхня вартість зросла на 10,8% у порівнянні з майже 19% у 2023-му. Однак у листопаді вони почали стрімко зростати.

Січень 2025-го. Зафіксували найбільше підвищення цін. Тоді вартість 100 найпопулярніших препаратів — які згодом внесли до переліку ліків, ціна яких має знизитися на 30% — стала вищою на майже 20% порівняно з листопадом 2024-го. 

10 лютого 2025-го. У вечірньому відеозверненні Володимир Зеленський заявив, що «ціни абсолютно неадекватні» й анонсував засідання РНБО для розгляду пропозицій щодо зниження вартості ліків.

Того ж дня Аптечна професійна асоціація України відправила до МОЗ «Декларацію про взаємодію щодо зниження вартості лікарських засобів», у якій п’ять найбільших аптечних мереж України («Аптека АНЦ», «Подорожник», «Аптека доброго дня», «Аптека 9-1-1», «Бажаємо здоровʼя») підтримали ініціативу зниження цін за умови, якщо це відбудеться на всіх етапах: виробники знижують відпускні ціни, дистриб’ютори — оптові, аптеки — роздрібні. 

Напередодні, 7 лютого, подібну декларацію підписали українські фармацевтичні виробники — АТ «Фармак», ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ПАТ «Київський вітамінний завод» та ще сім компаній. У ній вони, зокрема, узгодили зниження відпускних ціни з 1 березня на 100 найбільш вживаних препаратів на 30% у порівнянні з січнем 2025 року.

12 лютого 2025-го. Уже за два дні РНБО провела засідання, де визначила подальші кроки, що вводилися в дію з 1 березня. Головне з рішення:

1. Зниження цін на 100 медичних засобів, що найчастіше купують українці, на 30%. 
2. Заборона маркетингових послуг, які виробники чи дистриб’ютори сплачували аптекам, щоб вони займалися промоцією саме їхніх товарів (наприклад, вигідне розташування на полицях, рекомендації провізорів споживачам тощо).
3. Встановлення відсотка граничних надбавок (максимальних націнок) на ліки: для постачальників — 8%, для аптек — 35% на безрецептурні препарати, від 10% до 25% (залежно від вартості) — для рецептурних та тих, що внесені до Національного каталогу цін.
4. Відновлення державного нагляду (контролю) за учасниками фармринку. 

Того ж дня Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію цього рішення.

14 лютого 2025-го. Європейська Бізнес Асоціація закликала Президента України ветувати ухвалений законопроєкт. У заяві вперше заявили про можливий дефіцит препаратів: «Для низки ліків виробники, імпортери та дистриб’ютори об’єктивно не зможуть виконати запропоновані вимоги, а отже певні ліки будуть поступово виведені з обігу». 

19 лютого 2025-го. МОЗ опублікувало список зі 100 ліків, вартість яких мала знизитися з 1 березня. У ньому зазначили їхню максимальну допустиму вартість для споживачів. Серед них — Парацетамол-Дарниця (37,92 грн), Ібупрофен-Дарниця (86,36 грн), Корвалол ® 50 мг (63,07 грн), Магнікум-Антистрес ® (333,07 грн), Мукалтин ® 50 мг (120,12 грн) й інші. 

20 лютого 2025-го. Аптечна професійна асоціація України опублікувала звернення із застереженням: таке державне регулювання цін — економічно необґрунтоване, доступність медикаментів потрібно забезпечувати без знищення фармацевтичної галузі. 

Що пішло не так: на що нарікає громадськість?

Ціни. Попри те, що вартість ліків мала знизитися, вже наприкінці березня 2025 року почали з’являтися публікації про протилежне — ціни зростають. Водночас один місяць — надто короткий термін для остаточних висновків — деякі впровадження вступали в дію пізніше. Наприклад, закон про референтне ціноутворення набув чинності 12 лютого — через два місяці після офіційної публікації. Також аптеки мали збути препарати, які закупили за старою ціною. Тож зараз, через 11 місяців, ми проаналізували динаміку цін на ліки за 2025 рік. Для дослідження обрали по два препарати кожної компанії, чиї продукти входили до початкового переліку 100 найуживаніших, й порівняли середню ціну по Україні за рік (за даними сервісу Tabletki.ua та Національного каталогу цін).

ПрАТ «Фармацевтична фірма «ДАРНИЦЯ»

АТ «ФАРМАК»

АТ «Київський вітамінний завод»

ТОВ «Кусус Фарм»

ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»

Корпорація «Артеріум»

ПрАТ ФФ «Віола»

ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»

ТДВ «ІнтерХім»

На 16 із 18 аналізованих препаратів ціни на кінець 2025 року були нижчими порівняно з його початком. На два інші вартість зменшувалася впродовж року, проте наприкінці стала вищою — у межах однієї гривні. То в чому ж полягає проблема?

Вартість на препарати знизилася в порівнянні з початком року. Проте саме тоді, в січні 2025 року, ціни на найпопулярніші ліки зросли на майже 20% у порівнянні з листопадом 2024 року. Тож вартість не так знижували, як повертали до попередньої.

Ціна на деякі ліки, що не ввійшли до переліку 100 найпопулярніших, почала підвищуватися. В Аптечній професійній асоціації України це пояснили забороною маркетингових договорів, завдяки яким вдавалося обмежувати націнку на рівні 14-15% і створювати програми лояльності. 

На противагу — у відповіді НЗЛ Фармацевтичне управління Міністерства охорони здоров’я України вказало, що вже завершено всі етапи формування Національного каталогу цін, що має допомогти «уникнути необґрунтованого завищення цін і забезпечить прозорість закупівель ліків». 

Суперечки між виробниками й аптечними мережами. Через зміни, впроваджені у 2025 році, загострилися конфлікти між тими, хто виробляє ліки, і тими, на чиїх полицях ми їх купуємо. Особливо це помітно на прикладі «Дарниці». Протягом минулого року компанія кілька разів призупиняла виробництво: не через брак необхідного, а через переповнення складів препаратами.

Виробник нарікає на аптечні мережі, що скоротили продаж їхніх ліків із березня 2025-го, коли після скарги виробника заборонили маркетингові договори. Аптеки це заперечують і пояснюють це обов’язком продавати ліки дешевше. Тут «Дарниця» — не в найкращій позиції, адже, ймовірно, не знизила відпускні ціни на певні препарати. Станом на вересень 2025 року склад був заповнений на 95%, штат поступово скорочували. 

Наприкінці вересня «Дарниця» звернулася до Антимонопольного комітету (АМКУ). Той 2 жовтня почав розслідування щодо порушення найбільшими мережами аптек законодавства про захист економічної конкуренції. У відповіді НЗЛ комітет повідомив, що наразі проводить збір й аналіз доказів у справі. 

У результаті на полицях аптек складніше знайти знайомі препарати, натомість пропонують їхні аналоги. Виробники й аптечні мережі продовжують конфліктувати, а органам контролю наразі не вдалося це врегулювати. 

Закриття аптек у прифронтових територіях. Доставляти ліки в достатній кількості для людей, які проживають у зоні активних бойових дій та у віддалених селах, було складним завданням і до початку врегулювання в лютому 2025 року, проте воно загострило ситуацію.

• Мобільні аптеки. У серпні «Аптека 9-1-1» зупинила роботу двох мобільних аптечних пунктів на Харківщині й Херсонщині. Через це без доступу до ліків таким способом залишилися жителі 52 населених пунктів у Херсонській області. Причина — зміни в законодавстві негативно вплинули на фінансування стаціонарних аптек мережі, відтак забезпечувати роботу мобільних пунктів («аптек на колесах») стало важче (купівля й устаткування 1 такого пункту коштує близько 1,45 млн грн, обслуговування — приблизно 100 тисяч грн на місяць).
• Стаціонарні аптеки. Робота «нерухомих» аптечних пунктів у прифронтових територіях також ускладнилася. У відповіді НЗЛ виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник» Тарас Коляда прокоментував: «Наприкінці березня 2025 року в дев’яти прифронтових областях працювали 407 аптек мережі “Подорожник”. Наприкінці жовтня — 416. Ці населені пункти зазнають найбільше обстрілів, тут найчастіше доводиться закриватись. Торік “Подорожник” був найдинамічнішим ритейлером, але цього року ми відстаємо від своїх планів і зросли всього на девʼять аптек за пів року. Для найбільшої мережі це низький показник». 

Виконавчий директор додав, що попри все «Подорожнику», як одній з найбільших аптечних мереж, легше втриматися в таких умовах, але загально на ринку ситуація «значно гірша».

«З початку року в Україні стало на 270 аптек менше [відповідь станом на листопад 2025 року, — ред.]. Для розуміння: в середньому одна аптека «Подорожник» обслуговує 2100 клієнтів на місяць. Кожне закриття означає, що понад 115 000 українців змушені шукати, де їм тепер купувати ліки. А що, як в одному районі закриваються відразу декілька аптек? Знижується доступність ліків, виникає локальний дефіцит, бо інші аптеки не справляються з додатковим попитом, люди витрачають більше часу на пошуки ліків, який, на жаль, може коштувати здоровʼя та навіть життя».

Що про це кажуть у МОЗ? Станом на листопад 2025 року функціонували 28 мобільних аптечних пунктів у 19 областях України — про це МОЗ повідомило у відповіді НЗЛ. Для порівняння: у травні — 29 пунктів у 17 областях. У МОЗ зазначили, що постійно працюють над питанням збільшення доступності ліків, а також згадали співпрацю з Укрпоштою: «Проєкт “Укрпошта. Аптека” масштабовано на всі регіони України, у тому числі прифронтові та території, де ведуться активні бойові дії».

Чому говорять про можливий дефіцит?

Кількість ліків на полицях аптек залежить від кількох сторін: виробників, логістики, дистриб’юторів і безпосередньо роздрібних мереж. Якщо на якомусь з етапів виникають проблеми — це може призвести до зменшення обсягів препарату в аптеках. 

Наприклад, восени спостерігався дефіцит вакцин проти грипу. Про його причини розповів Тарас Коляда, виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник»: «Тут якраз змішалися кілька факторів. По-перше, один з виробників, французький Sanofi, оновлює технологію виробництва згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ, тому його вакцин цього року менше. Далі логістика: імпорт вакцин в Україну відбувається під державним наглядом, процедура цього року затягнулася, і це вплинуло на темпи постачання. Сезонний попит на вакцини від грипу уже розпочався, люди запитують фармацевтів, а вакцини ще не доїхали. Паралельно є ще одне ускладнення: дистриб’ютори привозять менше, ніж замовляють мережі. “Подорожник” замовляв 7000 доз вакцини “Ваксігрип Тетра”, але отримав менш ніж 5000». 

Щодо інших препаратів — Тарас Коляда зазначив, що в локальних мережах і невеликих населених пунктах дефіцит торкнувся не лише вакцин: «Після обмеження націнок на ліки, заборони маркетингових договорів і падіння рентабельності бізнесу, аптеки змушені планувати обсяги закупівель обережніше, відмовлятися від дорожчих і менш популярних позицій». НЗЛ також зверталося до 4 інших найпопулярніших аптечних мереж, щоб дізнатися про ситуацію з кількістю препаратів і ймовірністю дефіциту, проте відповіді не отримали. 

Російські атаки на склади найбільших дистриб’юторів. «Оптіма Фарм» і «БаДМ», що разом постачають понад 90% ліків в Україні, останні місяці зазнають регулярних обстрілів ворога. Це також може тимчасово негативно впливати на наявність препаратів через затримки в постачанні, однак нічого критичного не передбачають ні в МОЗ, ні дистриб’ютори. Останні запускають резервні буферні склади, співпрацюють з іншими посередниками, перелаштовують маршрути. 

Що буде далі?

Наприкінці року учасники ринку перебували в режимі очікування рішення влади про перезапуск маркетингу у фармринку. Воно затягнулося. У грудні Тарас Коляда, керівник «Подорожника» для НЗЛ коментував: «Бюджети фармкомпаній на 2026 рік уже на фінальній стадії ухвалення. Ми маємо враховувати у своїх планах песимістичний сценарій, за якого обмеження маркетингових контрактів і націнок продовжиться, а маржа буде падати. Наслідки такого сценарію передбачувані: це обовʼязково відобразиться на асортименті, і в першу чергу, з полиць зникатимуть дорожчі товари й бренди, а також ті, що не мають значного попиту». 

Однак 26 грудня Кабмін зрештою дозволив маркетингові послуги за новим порядком. Тепер вони можуть надаватися винятково на добровільній основі: «Забороняється ініціювати або вимагати маркетингові послуги як обов’язкову умову співпраці […] Рішення створює рівні умови конкуренції для виробників, насамперед українських, і дозволяє легально та прозоро просувати доступніші за ціною препарати». Вочевидь можновладці проаналізували негативні наслідки свого рішення й пішли на поступки для врегулювання фармринку. Проте наскільки ефективним виявиться добровільний порядок маркетингових послуг та чи допоможе він налагодити взаємини між виробниками й аптечними мережами, збільшити доступ до ліків у прифронтових регіонах і нівелювати ймовірність дефіциту  — покаже час.

Тим часом реформи фармацевтичного ринку продовжуються: продаж ліків за найближчими цінами в аптеках медзакладів, оновлення вимог до працівників аптек, дозвіл продавати препарати на АЗС — це нові впровадження лише за останні кілька тижнів. НЗЛ буде слідкувати за дрейфом на фармринку й надалі, та розповідатиме вам про головне.

Авторка: Роксолана Кривенко

Що відомо? Ростислав вирішив повернутися до сноубордингу — йому встановили перший протез, призначений для екстремального спорту. Адаптація до нового протеза відбулася швидко, і вже в перший день хлопець випробував його на пандусі центру.

Що відомо про систему Ottoback Pro Cave? Це протез для екстремальних видів спорту, що витримує великі навантаження та дозволяє спортсменам з ампутаціями кататися на лижах, сноубордах та вейкбордах.

Фото: Facebook

Що відомо про фільми? Стрічку «Міністерство біологічної війни» представили як «культурну ініціативу», однак італійські медіа вказують, що вона просуває поширений наратив російської дезінформації про «біолабораторії». Після розголосу глава МЗС Сан-Марино закликав зупинити поширення дезінформації, назвавши показ фільму спробою нашкодити Україні.

Напередодні Посольство України в Бельгії засудило показ фільму «Записки з Росії». У відомстві зауважили, що фільм створили на основі поїздок до Росії та тимчасово окуповані території України, що порушує закон України та норм міжнародного права.

Нагадаємо. Напередодні у Швейцарії скасували показ російського пропагандистського фільму «Майдан: Шлях до війни», який мав відбутися 29 січня.

Що передувало? Міністр оборони Михайло Федоров підтвердив, що 27 січня росіяни запустили по Україні дрони, оснащені супутниковими системами Starlink. Про це він заявив під час заходу «Армія дронів — 2025».

Радник міністра оборони з технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов повідомив, що російські ударні дрони БМ-35 зі Starlink вже можуть долітати до Дніпра. Зокрема, на відміну від БпЛА типу «Молнія», цей тип дрона паливний і може пролітати до 500 кілометрів.

Що відомо? Подружжя з прикордонного села Краснопільської громади на Сумщині намагалося евакуюватися з небезпечної зони. Чоловік віз поранену дружину на санях в безпечну місцевість. Після першої атаки FPV-дроном загинула 52-річна жінка. Повторним ударом росіяни вбили її 54-річного чоловіка.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Також уражено російські пункти управління БпЛА на тимчасово окупованих територіях Запоріжжя й Херсонщини, а також склад боєприпасів у районі Василівки в Запорізькій області.

Що ще відомо? У Генштабі підтвердили збиття ще одного російського літака. Наразі кількість знищених літаків — 435.

Що відомо? Світоліна зазнала поразки у двох сетах — 2:6, 3:6. У першій партії Еліна програла пʼять геймів поспіль після рахунку 1:1, а в другому сеті, ведучи 2:0, не змогла втримати перевагу.

Для Еліни Світоліної півфінал — це найкращий результат на Australian Open. Завдяки виходу до півфіналу українська тенісистка знову увійде до десятки найкращих світового рейтингу та посяде десяте місце.

Фото: Australian Open