Інші результати опитування

59% опитаних українців довіряють Президентові, не довіряють — 36%. У 2019 році після президентських виборів Володимирові Зеленському довіряли 80% українців. До лютого 2022 року рівень довіри поступово знизився до 37%.

Після вторгнення рівень довіри до Президента зріс до 90%. У грудні 2023 року рівень довіри знизився до 77%, а у лютому 2024 року становив 64%.

Коли і як проводили опитування?

Упродовж 16-22 травня 2024 року КМІС провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитали 1 002 респонденти у віці 18 років і старше, які на момент опитування проживали на підконтрольній території України.

Фото: КМІС

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Інші результати опитування:

• 18% респондентів переконані, що Президент виконав більшість або всі обіцянки. Ще 19% вважають, що Володимир Зеленський виконав приблизно половину обіцянок. 13% опитаних українців зазначили, що їм важко визначитись. 
• З приблизно однаковим результатом (26-32%) ідуть такі пояснення невиконання Зеленським обіцянок, як брак компетентних людей у його команді, повномасштабне вторгнення, власна недосвідченість та вплив олігархів.

Коли і як проводили опитування?

Упродовж 16-22 травня 2024 року КМІС провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1002 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України.

Фото: КМІС

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Інші результати опитування:

• 63% опитаних вважають, що Українську православну церкву Московського патріархату мають повністю заборонити в Україні. Ще 20% виступають проти повної заборони та за державний нагляд та контроль роботи. Водночас на думку 12%, не варто втручатися у справи УПЦ МП, а потрібно розслідувати лише окремі правопорушення. 
• На півдні та сході за повну заборону УПЦ МП в Україні виступають 55% і 46% респондентів відповідно. На заході — 69%, у центрі — 86%. 
• Довіряють Українській православній церкві Московського патріархату і її голові Онуфрію лише 8% опитаних. Ще 11% не можуть визначитись.
• У всіх регіонах переважна більшість (від 73% на сході до 88% на заході) не довіряють УПЦ (МП).

Коли і як проводили опитування?

Упродовж 20-25 квітня КМІС провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1200 респондентів, які мешкають у всіх регіонах України.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

То 7, 8 чи 9 травня?

9 травня вважається державним святом в Україні, яке офіційно святкують з 2016 року. Капітуляційний документ нацистської Німеччини був підписаний 7 травня о 02:41, а набрав чинності 8 травня о 23:01 за середньоєвропейським часом, саме тому День перемоги у Європі почали відзначати 8 травня 1945 року, влаштовуючи масштабні святкові заходи.

Проте Україна відзначає 9 травня, оскільки до 1991 року була частиною СРСР, де тодішня влада наполягала на тому, щоб 8 травня 1945 року о 22:43 за середньоєвропейським часом (о 00:43 9 травня за московським) у передмісті німецької столиці Карлсгорсті підписали ще один Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини.

9 травня 1945 року був офіційно затверджений як святковий День Перемоги в СРСР і саме тоді став неробочим днем. Та пізніше, згідно з указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 грудня 1947 року, День Перемоги знову став робочим днем, але його статус як святкового дня не зникнув.

День перемоги і Україна

З 2014 року символом памʼяті про Другу світову війну в Україні, як і в Європі, є мак памʼяті, що свідчить про вшанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. Використання його під час публічних та у тематичних заходах є так званою європейською традицією.

Український інститут національної пам’яті рекомендує надалі дотримуватися європейського підходу в меморіалізації подій, героїв і жертв Другої світової та сучасної російсько-української війни.

Фото: armyinform.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Авторка тексту: Вікторія Піх