Українсько-польська експедиція сьогодні, 4 серпня, розпочала у Львові пошуково-ексгумаційні роботи на території колишнього цвинтаря на Збоїщах. Там поховані солдати Війська Польського різних національностей, які загинули у 1939 році під час оборони міста від німецьких військ. Ексгумацію проводять у межах українсько-польської співпраці. Про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Марія Примаченко — представниця «наївного мистецтва». Вона малювала жар-птиць, казкових звірів та квіти. Спочатку сусіди запрошували дівчинку розписувати їхні оселі, а люди приїжджали подивитися на ці малюнки з навколишніх сіл.
А потім протягом 1930-1980-х років відбулося близько 60 виставок творів Примаченко. Її картини зберігаються у найвідоміших галереях не лише України, а також Франції, Болгарії, Австрії, Канади та інших країн.
Про картини після аварії на ЧАЕС, після Другої світової та про побут українців — дивіться у матеріалі.
27 січня у світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. В цей день в 1945 році війська першого українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Пропонуємо згадати, як саме Голокост відбувався в Україні та світі.
22 червня 1941 року нацистська Німеччина напала на Радянський Союз. Боротьба двох тоталітарних ідеологій призвела до руйнівного знищення безлічі населених пунктів, масштабних депортацій та злочинів проти людяності.
Епіцентром битв стали території України, які відчули на собі всю жорстокість і нацистського, й більшовицького режимів. Унаслідок цього загинули мільйони українців. Указом Президента 22 червня встановлено Днем скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. У цей день згадуємо подвиг українського народу, який брав активну участь в німецько-радянській війні.
Війна росії проти України багато в чому перегукується з найстрашнішими роками XX століття. Зухвалості схильного до викривлення реальності диктатора протистоїть об’єднаний цивілізований світ, на чолі якого — відважні українці. Щоб дізнатися більше про досвід минулих поколінь, пропонуємо вам переглянути фільми з нашої добірки. Тут зібрані кінострічки, що розповідають історії боротьби як національного, так і особистого масштабу.
За досить короткий термін Європа пережила дві масштабні війни, що залишили по собі безліч руйнувань та покалічених життів. Через це країни демократичного світу — насамперед ті, які брали безпосередню участь у бойових діях — вирішили зробити все можливе, щоб ця трагедія не повторилася знову. Тому Європейський Союз сформував концепцію вшановування жертв війни, яка полягає не у демонстрації сили, а в заклику до підтримки миру. Однією зі складових цієї концепції є проведення Дня пам’яті та примирення — його відзначають щороку 8 травня.
Судовий процес розпочнеться через 76 років після завершення Другої світової війни. На лаві підсудних — колишній нацист, який служив у концентраційному таборі охоронцем із січня 1942 року по лютий 1945-го. Зважаючи на його вік, він братиме участь у засіданні суду лише дві або дві з половиною години.
Адвокат Томас Вальтер, який представляє інтереси одного із співпозивачів, каже, що поважний вік екснациста не є підставою для відтермінування процесу. Адже чимало жертв нацистського окупаційного режиму у такому ж віці, як і ексохоронець, сподіваються навіть через 76 років установити справедливість.
Через Заксенгаузен — концентраційний табір нацистів — пройшли близько 200 тисяч осіб. Крім того, на в’язнях нацисти проводили медичні експерименти, унаслідок чого полонені гинули.
Про це повідомляє DW.
Фото: wikipedia.org
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Не погоджуються із цим твердженням 29% опитаних, ще 23% не визначилися з відповіддю. 48% українців погоджуються, що Друга світова війна була розв’язана внаслідок змови Гітлера та Сталіна про поділ сфер впливу у Європі та укладення пакту «Молотова—Ріббентропа». Такі дані наводить Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.
Чому це важливо. Дослідження репрезентативне й показує, яке місце в історичній пам’яті українців має День Перемоги.
28 вересня на вулицях Києва з’явилися оголошення: «Усі євреї міста Києва і його околиць повинні з’явитися в понеділок 29 вересня 1941 року до 8 години ранку на ріг Мельникової і Докторівської вулиць (біля кладовища). Взяти з собою документи, гроші, цінні речі, а також теплий одяг, білизну». 29-30 вересня 1941 року в окупованому Києві нацисти вперше масово розстріляли беззбройне цивільне населення.
Чому це важливо. Трагедія у Бабиному Яру — один із найжахливіших символів Голокосту. Вона, поряд із нацистським «табором смерті» Освенцимом, стала символом масового знищення євреїв у Східній Європі та прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі ідеології.
Важливе 
