Ніхто не забутий: в Україні вшановують пам’ять загиблих у Другій світовій війні

22 червня 1941 року нацистська Німеччина напала на Радянський Союз. Боротьба двох тоталітарних ідеологій призвела до руйнівного знищення безлічі населених пунктів, масштабних депортацій та злочинів проти людяності. 

Епіцентром битв стали території України, які відчули на собі всю жорстокість і нацистського, й більшовицького режимів. Унаслідок цього загинули мільйони українців. Указом Президента 22 червня встановлено Днем скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. У цей день згадуємо подвиг українського народу, який брав активну участь в німецько-радянській війні. 

Порушення угоди. Політика «умиротворення» Гітлера, яку проводили тодішні уряди Франції та Британії, не досягла бажаного успіху. У 1936 році війська Третього Рейху захопили Рейнську область, порушивши умови Версальського договору — документа, укладеного наприкінці Першої світової. Через кілька років війська Гітлера приєднали до Німецької імперії Австрію, розділили Чехословаччину, окупували країни Балтії, а 1 вересня 1939 року напали на Польщу. Незадовго до окупації Польщі 24 серпня 1939 року Німеччина та СРСР уклали договір про ненапад — Пакт Молотова — Ріббентропа. Фактично, ця угода затверджувала розподіл сфер впливу між Гітлером та Сталіним у Східній Європі. Після підписання пакту СРСР напав на Фінляндію, змусив Румунію передати землі Бессарабії та Північної Буковини. 

Коли у Німеччини та СРСР з’явився спільний кордон, Гітлер переконав своїх поплічників у завданні превентивних ударів по Радянському Союзу. Мотивував він це тим, що СРСР розмістив значну кількість військової техніки на кордоні з захопленими Німеччиною територіями й мав намір напасти на Європу влітку 1941 року. Війська Третього Рейху вдерлися на радянські території 22 червня 1941 року, Червона армія відступала до кінця 1942. Стратегічну ініціативу Німеччина втратила у 1943 році, коли СРСР перейшов у наступ й отримав значну допомогу від союзників (США та Великої Британії). 

Україна на полі битви. Попри численні міфи, створені Сталіним та радянським керівництвом про «велику вітчизняну війну», боротьба для українців почалася задовго до оголошення нацистами війни Радянському Союзу. 

У березні 1939 року Карпатська Україна воювала за свою свободу з Угорщиною — тодішнім союзником гітлерівської Німеччини. Українці у складі армії Польської республіки протистояли німцям з першого дня Другої світової. Тоді ж західноукраїнські міста (Львів, Луцьк, Тернопіль, Івано-Франківськ та ін.) зазнали бомбардувань від німецької авіації. 

Після залучення СРСР до нападу на Польщу 17 вересня 1939 року українці воювали у протилежних таборах — і в Червоній армії, і у військах Польської республіки. Згодом українців-громадян Румунії, Словаччини та Угорщини мобілізували до збройних підрозділів цих країн. 

Тому неправильно вважати, що для України війна почалася саме 22 червня 1941 року. До цієї дати українці, позбавлені власної держави й розділені між численними супротивними сторонами, віддавали свої життя на фронті вже 2 роки. 

Людські жертви. У 2017 році росія назвала нові цифри щодо кількості загиблих громадян СРСР у Другій світовій. Розсекречені дані міністерства оборони рф вказують на те, що втрати Радянського Союзу становлять 41 млн 979 тисяч осіб (раніше було 27 млн). 

Згідно з підрахунками інституту історії України НАН України, у складі Червоної армії загинуло 3,5-4 млн українців, у партизанських формуваннях — від 40 до 60 тис., у загонах ОУН та УПА — понад 100 тис. Прямі людські втрати становлять 8-10 млн, демографічні — 10-13 млн осіб. 

Варто пам’ятати про те, що це також була війна ідеологій — націонал-соціалізму та комунізму. Тому методи ведення боротьби вирізнялися антигуманністю: спалення населених пунктів разом з мешканцями, концтабори та гетто, масові розстріли й примусове вивезення на роботи до Німеччини чи депресивні райони СРСР. 

Лише в Україні у такий спосіб зруйнували близько 250 сіл, а мільйони людей були змушені покинути свої домівки назавжди. Втрати українського народу від загальних втрат СРСР становлять 40-44%.

Фото:  24tv.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

На «Армію дронів» для ЗСУ зібрали майже 200 млн гривень за 4 дні

Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров повідомив, що за на рахунку «Армії дронів» за перші чотири дні збору уже майже 200 мільйонів гривень. На ці гроші планують закупити 200 безпілотників, які будуть передані армії.

Читати далі
+ 26 слів

Як навчитися сторітелінгу та розібратися у своїй поведінці. Нові книжки у липні 2022

У час військової агресії рф проти України видавництва стикаються з проблемою друку нових книжок, зокрема, через локалізацію складів на тимчасово окупованих територіях. Попри це видавництва у липні анонсували вихід кількох новинок. Серед них — кілька романів та історична дискусія.

Читати далі
+ 173 слів

Українська математикиня отримала найпрестижнішу математичну нагороду

Українська науковиця Марина В’язовська здобула медаль Філдса за розв’язок задачі з пакування куль у восьмивимірному просторі. В’язовська довела, що решітка Е₈ є найщільнішим способом пакування однакових сфер у восьми вимірах, а також зробила внесок у розв’язок пов’язаних задач та задач з інтерполяції в аналізі Фур’є. Нагороду їй вручили на Міжнародному математичному конгресі у Гельсінкі.

Читати далі
+ 23 слів

Помічника народного депутата затримали за держзраду

Зрадник передавав російському кураторові розвіддані про міжнародну співпрацю, внутрішньополітичний курс, зміцнення кордону з рф і проведення АТО/ООС на сході України. За виконання завдань посадовець щоміцячно отримував від 1,5 до 4 тисяч доларів, в залежності від складності та термінів виконання цих завдань. Про це повідомили у пресслужбі СБУ.

Читати далі
+ 12 слів

Сьогодні — восьма річниця звільнення Слов’янська та Краматорська, хроніка подій

Минуло 8 років від моменту, коли українські захисники визволили Краматорськ та Слов’янськ від російських окупантів. Саме 5 липня 2014 року ЗСУ знову підняли прапор над містами. Майже три місяці жителі Слов’янська та Краматорська перебували під окупацією сепаратистів. Зараз ці міста — українські. Однак росіяни й надалі проводять обстріли та намагаються їх захопити.

Читати далі
+ 178 слів

«Я розумів, що не хочу жити ні в росії, ні в білорусі, я хочу жити в європейській Україні». 5 липня — день народження Романа Ратушного

«Я розумів, що не хочу жити ні в росії, ні в білорусі, я хочу жити в європейській Україні». Так активіст згадував про свою участь у Євромайдані. Після Революції Гідності хлопець працював журналістом, займався проєктом «Метро на Троєщину», намагався створити власний інформаційний ресурс і розслідував схеми недобросовісних чиновників. Та найбільше Романа пам’ятають за ініціативу «Захистимо Протасів Яр».

Читати далі
+ 103 слів

«Носоріг» Сенцова отримав Гран-прі на польському кінофестивалі

Фільм українського режисера Олега Сенцова «Носоріг» виграв Гран-прі фестивалю «Любуське кіноліто» у Польщі. Про це повідомили на сайті фестивалю Lubuskie Lato Filmowe.

Читати далі
+ 40 слів

Наслідки ракетного удару по школі у Харкові

Сьогодні о 4 ранку росіяни обстріляли Шевченківський район у Харкові. Ракета потрапила у школу. За попередніми даними постраждалих немає. Про це повідомив голова Харківської ОДА Олег Синєгубов.

Читати далі
+ 5 слів
Що там ще
+ 4422 новин