Що відбулося того дня?

25 квітня 1986 року мала відбутися зупинка четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС для планового обслуговування. Тоді ж вирішили провести випробування, яке вимагало потужності 700 МВт. Однак потужність знизили 200 МВт за наказом Анатолія Дятлова (заступника головного інженера станції з експлуатації), згодом вона почала знижуватися ще більше сама. Щоб підняти потужність, з активної зони (де містилися радіоактивні речовини) витягли частину керівних стрижнів, які мали охолоджувати реактор.

У результаті відбулося два вибухи, які зруйнували реактор. Продовжували відбуватися неконтрольовані хімічні реакції й радіація вільно потрапляла у відкрите середовище. Це помітили вчені за кордоном, однак радянська влада своєї помилки визнати не могла. Детальніше про те, що відбувалося у ті дні, читайте тут.

Яка ситуація в Чорнобилі зараз?

У Чорнобильській зоні досі не можна жити, однак природа поступово відновлюється.

Зона відчуження як туристичний об’єкт

• У Чорнобилі прокладуть перший веломаршрут. Він матиме 45 кілометрів, але їздити охочі зможуть лише з двома супроводжуючими. В уряді кажуть, що на території, де пролягатиме маршрут провели радіаційно-дозиметричний контроль. За його результатами, контрольні рівні можливого опромінення не перевищуватимуться. Окрім того, у розробці маршруту брали участь представники велоспільноти України та державне підприємство «Центр організаційно-технологічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження».
• Усі охочі можуть побувати на щиті управління енергоблоком №4 та побачити робочі місця зміни, яка керувала 4-м енергоблоком ЧАЕС у ніч аварії, зокрема й кнопку АЗ-5. Вартість екскурсії — 3300 гривень за одну людину. Але варто уточнювати, чи працюють вони у карантин, якщо збираєтеся їхати.
• Доплисти до Чорнобиля тепер можна на катері. До зони відчуження запускають туристичні водні маршрути річками Прип’ять та Уж. Під час подорожі можна буде побачити затоплені кораблі, які ліквідовували наслідки аварії на ЧАЕС, повідомляють у Державному агентстві з управління зоною відчуження. Окрім катерів, плавати можна буде і на каяках. Воду у річках перевірили дозиметрами: вона є безпечною для відвідувачів. Такі екскурсії організовують у межах указу президента «Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно із яким Чорнобильська зона стане туристичним місцем.

Що допоможе дізнатися про Чорнобиль більше?

Насамперед варто переглянути на НВО п’ятисерійний британо–американський мінісеріал «Чорнобиль», створений і написаний Крейгом Мезіном та зрежисований Юганом Ренком. Події сюжету розгортаються після вибуху реактора на Чорнобильській атомній електростанції, однієї із найбільших техногенних катастроф в історії. Прем’єра історичної драми відбулася 6 травня 2019 року.

Також на сайті «Читомо» є добірка книжок про Чорнобильську трагедію:

• «Чорнобиль: Історія трагедії» Сергія Плохія. Автор стверджує, що славнозвісний тест турбінного двигуна був не просто випадковою помилкою, а катастрофа насправді була спричинена дефектом проєктування. 
• «Чорнобиль 01:23:40» Ендрю Лезербарроу. Книжка створена на основі досліджень. Вона проливає світло на намагання людей запобігти трагедії й на те, як вони пожертвували своїм життям. Друга сюжетна лінія — історія подорожі автора в покинуте українське місто Прип’ять і Чорнобильську зону загалом.
• «У полум’ї: Історія героїв і жертв Чорнобиля» Пірса Пола Ріда. Сценарист включив цю книжку у свій перелік як достовірне джерело. Вона створена на основі матеріалів, які автор зібрав у процесі спілкування з учасниками тих подій, коли у 1991-му році подорожував Україною, Білоруссю та Росією.
• «Чорнобильська молитва» Свєтлани Алексієвич. Роман створено на основі розлогих інтерв’ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії: ліквідаторами та їхніми близькими, вимушеними переселенцями з уражених радіацією регіонів та самоселами «зони», посадовцями, від рішень яких залежали долі десятків тисяч людей, та дітьми, котрі знали, що народилися вже приреченими.
• «Опівночі в Чорнобилі» Адама Хіггінботема. Книжка пропонує дізнатися, як справжню історію роками приховували за завісою таємниць і міфів. Автор намагався створити панораму подій, розглянувши її у різних суспільних та навіть політично-ідеологічних вимірах.

Chornobyl App

Додаток про зону відчуження з технологією доповненої реальності Chornobyl App — це інтерактивний віртуальний гід, розроблений компанією HUSPI спільно з громадською організацією «Європейський інститут Чорнобиля». Застосунок має три розділи:«Усвідомити», «Дослідити», «Наважитися». У додатку близько 150 матеріалів, а також аудіогіди, панорами 360 та 3D-моделі. Детальніше ― тут.

Чорнобиль як пам’ятка

Чорнобильська катастрофа ― трагічна й водночас унікальна сторінка у світовій історії. Тому є сенс робити акцент на тому, як жити після неї й боротися з наслідками аварії. Для зони відчуження створили офіційний логотип. Його основа ― форма поверхні четвертого реактора. Логотип змінюватиметься щороку: зображення на ньому меншатиме й бліднутиме. До 2064 року залишиться порожнє біле коло. Це рік, коли Чорнобильська АЕС буде повністю виведена з експлуатації. Таким чином хочуть зробити акцент на тому, що Чорнобиль має не лише минуле, а й майбутнє. Логотип розробила креативна агенція Вanda за підтримки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства з управління Зоною відчуження та Державного агентства розвитку туризму.

Чорнобильська «Дуга» потрапила до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Велика радіолокаційна станція була збудована у 1970-х роках. З розвитком туризму в зоні відчуження «Дуга» стала однією з найбільш відомих локацій. У Міністерстві культури та інформаційної політики планують скласти перелік інших об’єктів Чорнобильської зони, які варто внести до реєстру нерухомих пам’яток.

Окрім того, Україна хоче подати заявку на включення Чорнобильської зони до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Однак спочатку пам’ятні об’єкти із зони відчуження треба внести до національного списку культурної та історичної спадщини. Міністр культури Олександр Ткаченко зазначив, що це Чорнобиль є цікавим і важливим для всього людства, бо йдеться про історія, права людей і вшанування пам’яті.

Копайте глибше:

Про туризм у зоні відчуження можна дізнатися більше з матеріалів на Reporters. і The Ukrainians

Фото: reporters

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Радіаційний фон у Києві та Київській області у межах норми та не перевищує природних значень. Так кажуть у ДСНС. Зараз гасять тління трави на території чотирьох лісництв біля Чорнобиля. Уже створили 110 км спеціальних мінералізованих смуг, які мають перешкодити поширенню вогню.

Директор Chornobyl Tour і Асоціації чорнобильських туроператорів, член Громадської ради Держагентства України з управління зоною відчуження Ярослав Ємельяненко написав на своїй сторінці у Фейсбуці, що пожежа у Чорнобильській зоні відчуження наближається до Прип’яті.

За його словами, вогонь уже пройшовся по залізничній станції Янів, що поблизу Прип’яті. За два кілометри від осередку займання розташоване сховище радіоактивних відходів «Підлісний». Там розташовані найбільш високоактивні радіаційні відходи всієї Чорнобильської зони та безпосередньо Чорнобильської атомної електростанції. 

Коментар. Президент Володимир Зеленський написав на своїй сторінці у Фейсбуці, що 14 квітня заслухає інформацію від голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Миколи Чечоткіна щодо пожеж у Чорнобильській зоні: «Висновки не забаряться. Суспільство має знати правду та бути в безпеці».

Контекст. Верховна Рада посилила відповідальність за спалювання сухої рослинності в Україні. Збільшили штрафи за забруднення повітря: тепер порушникам доведеться заплатити від 30 600 грн до 61 200 грн. За знищення або пошкодження рослинності навколо населених пунктів та вздовж залізниць відтепер каратимуть штрафами від 91 800 до 153 тис. грн. За самовільне випалювання рослинності штрафи порушникам доведеться викласти з кишень від 3060 грн до 21 420 грн.

Фото: REUTERS TV / Reuters / Forum

Детальніше. На офіційному сервісі з організації візитів на Чорнобильську АЕС з’явилося одразу 3 нових маршрути. Перший називається «Базовий Плюс». Він передбачає відвідини об’єкта «Укриття» та центрального залу енергоблоку №3 ЧАЕС. Відтепер звідти можна піднятися на верхню частину атомного реактора та побачити приміщення, де відбувалися основні технологічні процеси станції.

⟶ Доплисти до Чорнобиля тепер можна на катері. До зони відчуження запускають туристичні водні маршрути річками Прип’ять та Уж. Під час подорожі можна буде побачити затоплені кораблі, які ліквідовували наслідки аварії  на ЧАЕС, повідомляють у Державному агентстві з управління зоною відчуження. Окрім катерів, плавати можна буде і на каяках. Воду у річках перевірили дозиметрами: вона є безпечною для відвідувачів. Такі екскурсії організовують у межах указу президента «Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно із яким Чорнобильська зона стане туристичним місцем. 

⟶ 5 книжок від сценариста серіалу «Чорнобиль» про катастрофу на ЧАЕС. 

Крейг Мейзін, сценарист серіалу HBO «Чорнобиль», нещодавно виклав у Twitter перелік книжок, які він використовував для дослідження цієї теми. Сайт «Читомо» розширив цю добірку описом кожного з видань:

• «Чорнобиль: Історія трагедії» Сергія Плохія. Автор стверджує, що славнозвісний тест турбінного двигуна був не просто випадковою помилкою, а катастрофа насправді була спричинена дефектом проєктування. 
• «Чорнобиль 01:23:40» Ендрю Лезербарроу. Книжка створена на основі досліджень. Вона проливає світло на намагання людей запобігти трагедії й на те, як вони пожертвували своїм життям. Друга сюжетна лінія – історія подорожі автора в покинуте українське місто Прип’ять і Чорнобильську зону загалом.
• «У полум’ї: Історія героїв і жертв Чорнобиля» Пірса Пола Ріда. Сценарист включив цю книжку у свій перелік як достовірне джерело. Вона створена на основі матеріалів, які автор зібрав у процесі спілкування з учасниками тих подій, коли у 1991-му році подорожував Україною, Білоруссю та Росією.
• «Чорнобильська молитва» Свєтлани Алексієвич. Роман створено на основі розлогих інтерв’ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії: ліквідаторами та їхніми близькими, вимушеними переселенцями з уражених радіацією регіонів та самоселами «зони», посадовцями, від рішень яких залежали долі десятків тисяч людей, та дітьми, котрі знали, що народилися вже приреченими.
• «Опівночі в Чорнобилі» Адама Хіггінботема. Книжка пропонує дізнатися, як справжню історію роками приховували за завісою таємниць і міфів. Автор намагався створити панораму подій, розглянувши її у різних суспільних та навіть політично-ідеологічних вимірах.

Дізнайтеся більше на цю тему:

• Арка (The Ukrainians)
• Радіоактивний туризм (Reporters)
• Щоб пам’ятати: 5 найважливіших книг про Чорнобильську трагедію (Левий берег)

Фото: facebook.com