«Радянські реактори не вибухають»: 26 квітня — 34-ті роковини Чорнобильської трагедії

О 1:23:50 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. Вони повністю зруйнували реактор. Будівля енергоблоку частково обвалилася. У цей момент загинув  Валерій Ходемчук — старший оператор головного циркуляційного насосу четвертого енергоблоку. За даними організації Союз «Чорнобиль», з 600 тисяч ліквідаторів аварії померло 60 тисяч, а 165 тисяч отримало інвалідність. Саме ці події стали основою для серіалу «Чорнобиль» від HBO. Проте навіть зараз у Чорнобилі неспокійно: довгий час там тривали лісові пожежі.

Чому це важливо. Чорнобильська катастрофа трапилася через злочинну недбалість радянської влади та довго нею приховувалася. Вибух забрав здоров’я та життя багатьох місцевих мешканців та ліквідаторів аварії, а наслідки цієї трагедії Україна відчуває і досі.

З чого усе почалося

На 25 квітня 1986 року була запланована зупинка четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС для планового обслуговування. Цю можливість вирішили використати для проведення випробувань. Одне з них мало перевірити використання інерції турбіни генератора для живлення систем реактора у разі втрати зовнішнього електроживлення.

Випробування мали проводити на потужності 700 МВт. За наказом Анатолія Дятлова (заступник головного інженера станції з експлуатації) її знизили до 200 МВт. Але раптово потужність впала до 30 МВт. При її швидкому зниженні і подальшій роботі на рівні 30-200 МВт почало посилюватися отруєння активної зони реактора. Щоб підняти потужність, яка стрімко падала, з активної зони (де містилися радіоактивні речовини) витягли частину керівних стрижнів. Саме вони мали охолоджувати реактор.

За хвилину до катастрофи

О 1:23:04 (за 46 секунд до аварії) почався експеримент. У цю мить жодних сигналів про несправності або про нестабільний стан реактора не було. Потужність почалася збільшуватися але система керування успішно цьому протидіяла. О 1:23:40 (за 10 секунд до вибуху) оператор натиснув кнопку аварійного захисту. Існує думка, що він це зробив у відповідь на швидке зростання потужності. 

Керівні й аварійні стрижні, які перед тим витягли, почали рухатися донизу і занурюватися в активну зону реактора. За кілька секунд теплова потужність реактора стрибком зросла до рекордної величини (потужність зашкалювала на усіх вимірювальних приладах).

Момент аварії

Пролунали два вибухи з інтервалом у кілька секунд. Реактор четвертого енергоблоку було зруйновано. На його даху почалася пожежа. Згодом залишки активної зони четвертого реактора розплавилися. Суміш з розплавлених частинок палива, металу, піску та бетону розтікалася під реакторними приміщеннями. 

Після аварії стався викид радіоактивних речовин. Становище погіршувалося, бо у зруйнованому реакторі тривали неконтрольовані ядерні і хімічні реакції з виділенням тепла (від горіння запасів графіту), з виверженням з розлому протягом багатьох днів продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих територій. Зупинити активне виверження радіоактивних речовин із зруйнованого реактора вдалося лише наприкінці травня 1986 року ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.

Що було після

Радянська влада довго намагалася замовчувати трагедію. Першого травня людей масово вивели на демонстрацію, присвячену Дню праці. Навіть мешканців Прип’яті (де жили працівники, які обслуговували електростанцію), відселили не одразу. І то, обіцяли, що люди неодмінно повернуться до власних домівок. Тепер ми знаємо цю місцину як Зону відчуження. І саме у ній ще зовсім нещодавно тривали лісові пожежі.

Фото: nachasi.com

Петиція про заборону імпорту книжок з РФ набрала 25 тисяч підписів

Документ очікує розгляду глави держави. Тим часом українці продовжують підписувати його. Про це повідомив народний депутат Володимир В‘ятрович.

Читати далі
+ 2 слів

Призовний вік знизили із 27 до 25 років. Що це змінює?

Раніше призову підлягали чоловіки до 27 років, через що не могли бути мобілізовані. Тепер граничний вік знижено до 25. Про прийняття законопроєкту повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Законопроєкт №9281 прийняли в цілому, тепер його має підписати Президент.

Читати далі
+ 11 слів

Військові можуть отримати довшу відпустку та додаткові виплати

У першому читанні Верховна Рада підтримала закон № 9342. Нині він чекає на друге читання, аби його прийняли остаточно. Після ухвалення цього документа військові зможуть отримати 40 днів відпустки під час дії воєнного стану — 30 днів щорічної та 10 днів — за сімейними обставинами.

Читати далі
+ 28 слів

Почали службове розслідування через комбата, який підірвав волонтерську машину

Військовий 215 батальйону 125 бригади на своїй Twitter-сторінці опублікував відео, де видно, як горить машина, з підписом: «Поки ви скидається на тачки, мій поплавлений комбат їх підриває гранатами»

Читати далі
+ 26 слів

Аварійні відключення електроенергії застосували у Києві та деяких областях

30 травня у деяких районах Києва тривають відключення електроенергії. Також без світла — споживачі у Київській, Полтавській, Кіровоградській областях та Одесі. Про це повідомляють у ДТЕК Київські електромережі

Читати далі
+ 32 слів

Гра про українського оператора дронів вже є у Steam. Частину прибутку від продажів передадуть «Повернись живим» та «Армії дронів»

У Steam у дочасному доступі вийшла гра «Death From Above» про українського оператора дронів. Ціна гри — 225 грн, повідомляє команда Steam.

Читати далі
+ 60 слів

Тимчасово непридатні до служби військові отримають доплату 6 тисяч грн

До Ради внесли законопроєкт щодо запровадження доплати у 6000 грн на місяць для військових, які є тимчасово непридатними до служби після поранень і виведені в розпорядження. Про це повідомила народна депутатка України Анастасія Радіна.

Читати далі
+ 8 слів

Тестову версію паркану на російському кордоні показали прикордонники Фінляндії

Чотирьох метрову тестову версію паркану, показала прикордонна охорона Фінляндії. Його збудують на фінсько-російському кордоні. Про це повідомляє фінський телерадіомовник Yle.

Читати далі
+ 24 слів
Що там ще
+ 6412 новин