• Український плавець здобув «срібло» на Олімпіаді в Токіо. Михайло Романчук фінішував другим у запливі чоловіків на 1 500 метрів вільним стилем. Золоту медаль здобув американець Роберт Фінке, а бронзову — Флоріан Веллброк з Німеччини. Для України це перше срібло на Олімпіаді-2020. До цього наша країна здобула п’ять бронзових медалей. Нагадаємо, раніше Романчук виграв бронзову медаль у запливі на 800 метрів вільним стилем. Своїм результатом він встановив олімпійський та національний рекорди.
• Еліна Світоліна виборола «бронзу» на Олімпіаді-2020 — це перша олімпійська медаль України у тенісі. Українська тенісистка, яка є першою ракеткою нашої країни, посіла третє місце у змаганнях індивідуального турніру з тенісу. Вона здобула перемогу над представницею Казахстану Оленою Рибакіною. 
• Сліди препаратів від коронавірусу виявили у водах Дніпра, Дністра та Сіверського Дінця. Це показують результати первинного аналізу річок. Саме з них постачають воду населенню. Про це розповів заступник міністра екології та природних ресурсів України Михайло Хорєв. На думку останнього, ліки виводяться з організму людини і рано чи пізно потрапляють у воду. Чиновник переконує, що у порівнянні з країнами Європи «у нас не найгірша ситуація».
• Білоруську легкоатлетку хочуть вивезти з Олімпіади до Мінська проти її волі. Христина Тімановська запевняє, що причина — її критика спортивного керівництва. Останнє не повідомило спортсменку про те, що вона братиме участь у ще одному забігу, у якому вона не була заявлена раніше. Дівчина розкритикувала це рішення у соцмережах. Після цього їй наказали збирати речі та відвезли у аеропорт, хоча у понеділок Тімановська мала б виступити на Олімпіаді. Офіційно ж повідомили, що спортсменка припиняє участь у змаганнях через свій «психологічно-емоційний стан». Дівчина хоче просити притулку у Європі.
• Пожежі у Туреччині: евакуювали уже три готелі. Країна евакуювала туристів з пляжів на південному заході країни, де вирують пожежі. У гасінні пожеж беруть участь авіасили України, Ірану, Азербайджану та Росії. Щоб захистити людей, використовують судна берегової охорони Туреччини. На допомогу прийшли приватні човни та яхти. У курортному місті Бодрум евакуювали три п’ятизіркові готелі. Пожежі уже забрали життя шести людей.

Фото: sport.24tv.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

З чого усе почалося

На 25 квітня 1986 року була запланована зупинка четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС для планового обслуговування. Цю можливість вирішили використати для проведення випробувань. Одне з них мало перевірити використання інерції турбіни генератора для живлення систем реактора у разі втрати зовнішнього електроживлення.

Випробування мали проводити на потужності 700 МВт. За наказом Анатолія Дятлова (заступник головного інженера станції з експлуатації) її знизили до 200 МВт. Але раптово потужність впала до 30 МВт. При її швидкому зниженні і подальшій роботі на рівні 30-200 МВт почало посилюватися отруєння активної зони реактора. Щоб підняти потужність, яка стрімко падала, з активної зони (де містилися радіоактивні речовини) витягли частину керівних стрижнів. Саме вони мали охолоджувати реактор.

За хвилину до катастрофи

О 1:23:04 (за 46 секунд до аварії) почався експеримент. У цю мить жодних сигналів про несправності або про нестабільний стан реактора не було. Потужність почалася збільшуватися але система керування успішно цьому протидіяла. О 1:23:40 (за 10 секунд до вибуху) оператор натиснув кнопку аварійного захисту. Існує думка, що він це зробив у відповідь на швидке зростання потужності. 

Керівні й аварійні стрижні, які перед тим витягли, почали рухатися донизу і занурюватися в активну зону реактора. За кілька секунд теплова потужність реактора стрибком зросла до рекордної величини (потужність зашкалювала на усіх вимірювальних приладах).

Момент аварії

Пролунали два вибухи з інтервалом у кілька секунд. Реактор четвертого енергоблоку було зруйновано. На його даху почалася пожежа. Згодом залишки активної зони четвертого реактора розплавилися. Суміш з розплавлених частинок палива, металу, піску та бетону розтікалася під реакторними приміщеннями. 

Після аварії стався викид радіоактивних речовин. Становище погіршувалося, бо у зруйнованому реакторі тривали неконтрольовані ядерні і хімічні реакції з виділенням тепла (від горіння запасів графіту), з виверженням з розлому протягом багатьох днів продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих територій. Зупинити активне виверження радіоактивних речовин із зруйнованого реактора вдалося лише наприкінці травня 1986 року ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.

Що було після

Радянська влада довго намагалася замовчувати трагедію. Першого травня людей масово вивели на демонстрацію, присвячену Дню праці. Навіть мешканців Прип’яті (де жили працівники, які обслуговували електростанцію), відселили не одразу. І то, обіцяли, що люди неодмінно повернуться до власних домівок. Тепер ми знаємо цю місцину як Зону відчуження. І саме у ній ще зовсім нещодавно тривали лісові пожежі.

Фото: nachasi.com

Детальніше. Над пожежами утворився прошарок низького тиску. Він разом з гарячим повітрям підіймає клуби диму від палаючої рослинності в атмосферу на висоту від 10 до 50 км. А далі розносить їх на значні відстані. Такий шлейф від пожеж уже досяг Нової Зеландії (тобто подолав майже 2 тисяч км).

Вистигаючи у верхніх шарах атмосфери, дим перетворюється на хмари з грозовим потенціалом. У них утворюються електричні розряди. Вони призводять до виникнення блискавок.  А ті можуть підпалювати нові ділянки землі.

Глава уряду Австралії Скотт Моррісон наказав залучити на допомогу у гасінні пожеж 3000 резервістів збройних сил. У Канберрі якість повітря наразі вважають найгіршою у світі. Мешканцям міста наказали не виходити з осель. Австралійська авіакомпанія Qantas скасувала рейси до міста та з нього протягом неділі, 5 січня. Благодійний фонд зібрав понад 20 мільйонів доларів за 48 годин для гасіння пожеж у штаті Новий Південний Вельс 

Контекст. У вчених немає сумнівів, що безпрецедентні пожежі в Австралії — один із наслідків глобального потепління. Останнє десятиліття стало найспекотнішим за всю історію спостережень в масштабах всієї планети. Найшвидше температура підвищується в Арктиці, але найважче потепління переживає Австралія.

29 грудня минулого року стало найспекотнішим днем в історії країни. На більшій частині території материка цього дня середня температура коливалася від 39 до 45 °C.

⟶ Скільки тварин постраждало внаслідок пожеж? Науковці з університету Сіднея заявили, що внаслідок пожеж потенційно постраждали близько 500 мільйонів тварин, зокрема птахи та рептилії. Вони або загинули, або втратили місце для життя через вогонь. Для тварин у Австралії організували притулки, куди приносять чотирилапих, постраждалих від стихійного лиха.

⟶ Обгорілу різдвяну ялинку встановили d Австралії. Обгорілу різдвяну ялинку, зроблену з обвуглених гілок та обгорілих предметів домашнього вжитку, зібраних у Новому Південному Уельсі, встановило у центрі Сіднея креативне агентство DDB Australia .

Мета проєкту: нагадати про масштабні лісові пожежі, які не вщухають в Австралії. Агентство у такий спосіб хотіло долучитися до зібрання коштів для австралійського Червоного Хреста, що допомагає постраждалим від пожеж.

Перехожих поблизу ялинки закликають пожертвувати гроші в Австралійський фонд допомоги та ліквідації наслідків катастроф шляхом сканування QR-коду, прикріпленого до подарунків навколо дерева, або відвідування їхніх веб-сайтів.

Дізнайтеся більше:

• Смертоносні пожежі в Австралії тривають: фото, які вражають (ВВС)
• «Небо почервоніло, всюди літає попіл». Австралійці рятуються від пожеж на пляжах (ВВС)

Фото: narodna-pravda.ua