Чому це важливо. Надмірна кількість вуглекислого газу в атмосфері створює парниковий ефект, що призводить до глобального потепління. З наслідками цього явища світ зіткнувся торік — повені у Європі, Китаї та Південному Судані, лісові пожежі у Сибіру та США.

Детальніше. Рівень CO2 сягнув понад 414 ppm (мільйонних часток, тобто кількість частинок вуглекислого газу у складі повітря). Це на 2.4 ppm більше, ніж у 2020. При цьому норма цього показника коливається у межах 300 ppm.

За останні 170 років середня річна температура зросла на 1,2°C. За умовами Паризької угоди 2015 року, країни-учасниці (включно з Україною) зобов’язалися обмежити глобальне підвищення температури до 1,5°C. 

Контекст. Торік на кліматичній конференції ООН Володимир Зеленський заявив, що Україна має намір скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року, а не пізніше 2060-го досягти кліматичної нейтральності.

Фото: Reuters

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Насправді підвищення температури навіть на один градус загрожує серйозними змінами. Детальніше пояснення за лінком.

Чому це важливо. Глобальне потепління вплине на карту світу. Берегова лінія зміниться, можуть спостерігатися обриви скель.

Швидкі зміни в кліматі вплинуть на супутні захворювання, відбудуться зміни в інфраструктурі, збільшаться випадки затримки рейсів та почастішають лісові пожежі. Про це повідомляє ведуча прогнозу погоди BBC News Сабріна Лі.

Фото: unsplash

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Новий мультсеріал «Аркейн» посунув «Гру в Кальмара» в рейтингу Netflix. Компанія випустила новий мультсеріал за мотивами гри «League of Legends» — «Аркейн». За кілька днів він став лідером у чартах 38 країн, включаючи Україну. Одночасно шоу переглянули 1,4 млн користувачів — про це повідомляє статистика FixPatrol. У Китаї за кілька годин він набрав 130 млн переглядів, ставши найпопулярнішою темою на стрімінговій платформі Tencent. 

COVID-сертифікат більше неможливо видалити з «Дії». Для чого ввели нововведення? З додатку «Дія» повністю прибрали можливість видалення сертифікатів. Нововведення застосували, щоб запобігти випадковому видаленню документів з системи. За словами міністра цифрової трансформації Михайло Федорова, такі ситуації були частими серед користувачів. Це пояснюється незручним розташуванням кнопки «Видалити сертифікат».

Європа вимагає суду над Лукашенком. Голови комітетів України, Великобританії та 12 країн Європи вимагають почати міжнародний судовий процес над чинним президентом Білорусі. Лукашенко створив умови для дестабілізації ситуації на кордонах з Польщею та створення штучної міграції. До моменту проведення суду парламент ЄС закликає оголосити Білорусь безпілотною зоною та запровадити санції проти всіх білоруських аеропортів та авіакомпаній. Про це повідомляє ЛІГА.

Скорочення використання вугілля. Як Україна та інші держави почали протидіяти глобальному потеплінню? На кліматичній конференції COP26 лідери держав уклали нову угоду, яка передбачає термінове скорочення викидів та поетапну відмову від вугілля, повідомляє BBC. Ці дії мають протидіяти глобальному потеплінню. Якщо зараз не вжити заходів, глобально температура може підвищитись на 1,5°С. Вчені зазначають, це може стати причиною поширення аномальної спеки на території всієї планети.  

Під час обстрілу на Донбасі зруйнували два житлових будинки. Очільник донецької облдержадміністрації Павло Кириленко повідомив про обстріл приватних будинків у селищі Невельське, який відбувся в ніч з суботи на неділю. Внаслідок обстрілу повністю знищили два будинки на вул. Молодіжній, в одному з яких під завалами знайшли людей. Постраждалих вдалось врятувати. На місці обстрілу працює медична група, перевірка місцевості триває.

Фото: everyeye.it

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Цей айсберг відколовся від шельфового льодовика Ларсен в Антарктиді у 2017 році. Спочатку він не рухався і був найбільшим у світі ― його площа більш ніж удвічі перевищувала площу Люксембурга.

Згодом він почав дрейфувати. У грудні 2020 року льодовик розколовся через сильні підводні течії. Після цього крижина розпалася на невеликі фрагменти. Ще однією причиною розпаду айсберга був гідророзрив пласта: через потепління велика кількість талої води на поверхні заповнює тріщини айсберга й доходить до його основи.

Ще кілька новин про екологічну ситуацію

• Екологічний пластик з рибних відходів створили вчені. Новий матеріал може замінити звичний нам пластик, який виготовляють на основі сирої нафти. Специфічного запаху у пластику з рибних відходів немає.
• Понад 3 мільярди людей не мають належного доступу до засобів гігієни рук, а Землі загрожує дефіцит води ― ЮНЕСКО. Також доступу до засобів гігієни рук не мають кожні два з п’яти закладів охорони здоров’я. Це підвищує рівень захворюваності інфекційними хворобами, а також сприяє передачі COVID-19. Крім цього, у наступне десятиліття може розпочатися глобальний дефіцит води.
• Майже 572 тисячі квадратних кілометрів ― стільки тропічних лісів знищені з 2002 по 2019 роки. Повністю недоторканими залишаються лише 36% тропіків. Щороку світ втрачає ще майже 31 тисячу квадратних кілометрів тропічних лісів ― це площа Бельгії.

Фото: bbc.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Учені досліджували зміни опадів у Тихоокеанському регіоні, беручи до уваги близько двадцять розроблених кліматичних моделей. Кожна з них свідчить про посилення щорічних опадів у тропіках, яке пов’язане з глобальним потеплінням.

Тропічні опади залежать від температури води в океані. Якщо її верхній шар нагрівається до 27,5 градусів Цельсія, то починається дощ. Упродовж кількох років температура вод зростає. Однак зміна температури океану ще не є чітким показником того, що опади стануть частішими.

Більшу роль відіграє температура повітря. Унаслідок глобального потепління вона також зростає. Тепла атмосфера містить більше вологи. Через потепління океану на екваторі повітря піднімається інтенсивніше і «вбирає» вологість у екваторіальних регіонах. Це призводить до того, що опади у цій місцевості стають частішими.

Ще кілька новин про екологію, які варто знати

• Вода у Світовому океані піднімається швидше, ніж прогнозували. Це може вплинути на життя двох п’ятих усього населення планети, котрі мешкають поблизу узбереж. Щоб зупинити підняття рівня океану, країни повинні ще зменшити викиди вуглецю в повітря. Через зміни клімату рівень води в океанах піднімається швидше, ніж передбачали найгірші прогнози.
• Більшість мікропластику, який потрапляє у води океану, виникає не через велику кількість сміття, а через прання. На один кубічний метр океанічної води припадає 40 частинок мікропластику, з них 92,3% — мікропластикові волокна, зокрема 73,3% — поліестер.
• У містах знижуватиметься вологість через кліматичну кризу та підвищення температури повітря. Про це свідчить дослідження науковців з Університету Іллінойсу (США), опубліковане в журналі Nature Climate Change. Однак можна запобігти такому розвитку ситуації, якщо насаджувати в містах багато рослин.

Фото: pexels.com

Детальніше. У містах і селах клімат відрізняється через температуру й вологість. Велика кількість бетонних і заасфальтованих поверхонь у містах поглинає більше сонячної радіації. Тому в містах температура повітря може бути на кілька градусів вищою, ніж у прилеглих сільських місцевостях. Через підвищення температури знижується вологість, отже, повітря в містах стає посушливішим.

Щоб не виникало таких кліматичних змін і значної різниці між показниками в міській і сільській місцевостях, слід садити в містах багато дерев та інших рослин. Вони підвищують рівень вологості й охолоджують повітря.

Ще кілька новин про екологію, які ви могли пропустити

До початку кліматичної кризи залишилося понад 7 років. Принаймні стільки показує цифровий годинник Metronome на Мангеттені, який веде відлік часу до початку незворотної кризи. Ця цифра базується на розрахунках Науково-дослідного інституту Меркатора з питань глобальної спільноти й зміни клімату у Берліні.

Людство використало усі природні ресурси, які Земля може надати впродовж одного календарного року, уже 22 серпня. Від цього дня люди почали жити у борг.

Якщо темпи вирубування дерев будуть такими ж, як зараз, то всі ліси зникнуть приблизно через 100-200 років. Та наслідки будуть ще швидше. Вироблятиметься менше кисню, зміняться системи накопичення вуглецю й регулювання колообігу води. Усе це відбуватиметься в найближчі десятиліття й загрожує життю людської цивілізації.

Кліматична криза посилюється швидше, ніж очікували. Про це йдеться у доповіді міжнародної групи науковців, яку підписали 11 тисяч вчених.

Фото: pexels.com

Детальніше. Особливо помітно, що ночі теплішають швидше, ніж дні, у Європі, Західній Африці, Західній Південній Америці та Центральній Азії. Однак у деяких місцевостях дні, навпаки, нагріваються швидше. Наприклад, так відбувається на півдні США, в Мексиці й на Близькому Сході.

Ночі стають теплішими у місцевостях, де удень велика хмарність і сонячне світло не проходить через них у достатній кількості. Однак хмари зберігають тепло й вологу і «віддають» їх уночі. На територіях, де хмар менше, швидше теплішає день. Переважно це посушливі регіони.

Що ще варто знати про зміни клімату?

Якщо на Землі упродовж наступних 50 років температура зростатиме теперішніми темпами, то 3 мільярдам людей доведеться жити на територіях з екстремальною спекою. Ці райони можуть бути майже непридатними для життя.

Метеорологи прогнозують, що 2020-й може стати найспекотнішим роком за всю історію спостережень. Аномальна спека стає звичною, і хоча через пандемію кількість шкідливих викидів в атмосферу знизилася, для охолодження клімату потрібні більш довгострокові зміни.

Науковці кажуть, що кліматична криза посилюється швидше, ніж очікували. Щоб зупинити цей процес, людству потрібно сповільнити масове зростання населення, припинити знищувати ліси та скоротити споживання мʼяса.

Україна намагається запобігати змінам клімату. 2019-го року вона потрапила до групи країн з високим показником ефективності й посіла 17 місці в рейтингу з 58 країн. 

Людство використало усі природні ресурси, які Земля може надати впродовж одного календарного року, уже 22 серпня. Від цього дня люди почали жити у борг.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: pexels.com