Що відбувається зараз, після катастрофи на ГЕС: знищення тисяч екосистем та зневоднення південного регіону
Екологічні наслідки у довгостроковій перспективі будуть страшні. Це може бути важкий удар по економіці регіону. Система водосховища і його каналів — це зрошування територій сільського господарства. Може впасти продуктивність ґрунтів і, як наслідок, врожайність, а також можуть з’явитися проблеми з доступом до питної води у південних областях. Вже зараз влада готує проєкти альтернативного водопостачання у низку великих міст.
«Ці території стануть більш посушливими, бо не буде системи меліорації. У майбутньому ми втратимо певне біорізноманіття — за повідомленнями Міндовкілля, вже зараз відомо, що близько 76 тисяч гектарів заповідних земель втрачено, а загальна сума збитків сягає 55 мільярдів гривень. Біотоп (ділянка земної поверхні або дна з приблизно однаковими умовами існування; є одиницею основною екологічною одиницею класифікації ділянок земної поверхні за ступенем їх подібності, — прик. ред) , який буде повністю знищений або поставлений на межу вимирання, обчислюється тисячами. Підтоплено значну частину Чорноморського біосферного заповідника, через деякий час можливе повне або часткове затоплення Кінбурнського півострова, а також інших величезних площ на Лівобережжі. Під загрозою зникнення опинилася і унікальна природна зона — Олешківські піски. А разом і з ними, вірогідно, будуть повністю знищені деякі види рослин і тварин, в тому числі ендеміки — ті, що існують тільки в одному регіоні світу», — розповідає Марія Павловська.
Але шкода середовищу не зупиниться тільки на затоплених територіях, бо, як згадувалося раніше, річки тісно пов’язані з Чорним морем. Будь-які руйнації споруд, а тим більше таких масштабних як ГЕС, спричиняють впадання забруднювальних речовин і унеможливлюють очищення води. А в ній — тонни нафтопродуктів, будівельне та побутове сміття, хімічні речовини тощо, і все це прямує до Чорного моря.
Що відомо про стан Чорного моря до повномасштабного вторгнення
Останній масштабний скринінг на 40 тисяч речовин вчені робили у 2019 році. Ще тоді вони знаходили у воді «традиційні» пестициди, які стікають внаслідок сільськогосподарської діяльності, нафтопродукти, різні види пластику, фармацевтичні сполуки (з несподіваних — наприклад, трамадол) та антибіотики. Війна та бойові дії зробили свій внесок — додали залишки ракетного палива та зброї, військового сміття та інших хімічних речовин.
«Не можна забути й про евтрофікацію — надходження у водойми органічних речовин. Здавалося б, що такого? Це ж органіка! Але працює це так: для розкладу органіки потрібен кисень, тож його рівень зменшується через її надмірний вміст. Це спричиняє заморні явища — тобто гинуть живі організми, які тут мешкають — і це псує якість води», — каже Марія.
Під час скринінгу виявили, що у воді наявні гени стійкості до антибіотиків. Чорне море потроху стає одним із резервуарів для розмноження бактерій, для захисту від яких потрібно буде вигадувати нове покоління суперантибіотиків.
«Риб у нас було більш ніж 500 видів, а якщо говорити про види фітобентосу (це водорості, які мешкають на дні водойми), то вчені налічували близько 2 тисяч. Також в Чорному морі проживають 3 види морських ссавців: 2 види дельфінів та морська свиня.
Як війна та бойові дії вплинули на стан Чорного моря?
«Наразі науковці не мають змоги повноцінно оцінити стан Чорного моря. Так, ми спостерігаємо за ситуацією з космосу (бачимо розливи нафтопродуктів через супутникові знімки), а також з берега (знаємо про загиблих дельфінів і сміття за даними прибережного моніторингу), але по факту, ми не можемо встановити точні цифри забруднення на цьому етапі», — каже Марія Павловська.
Окрім катастрофи на Каховській ГЕС, було і буде ще безліч негативних факторів. Наприклад, надходження ракетного палива, збиті літаки, затонулі катери й кораблі та боєприпаси, які на них зберігалися. Все це — токсичні речовини, які потрапляють в море та осідають на його дні.
Життя морських мешканців напряму пов’язане з якістю води. Токсичні речовини отруюють не лише воду, а й тварин — вони можуть накопичуватися всередині їхніх організмів та потрапляти до людини з їжею.
Науковці не можуть підтвердити 50 тисяч вбитих дельфінів
Зниження якості води та отруєння тварин — не єдиний приклад, як біорізноманіття страждає від війни. Дельфіни, наприклад, можуть отримати акустичну травму через підводні вибухи та радіолокаційні сигнали кораблів і викинутися на берег. Однак дельфіни не завжди гинуть внаслідок цього — точніше, науковці не можуть це стверджувати. Річ у тім, що потрібно довести, що тварина загинула саме через акустичну травму, а не через щось інше. Для цього потрібно відібрати зразки і відправити їх на аналіз, а це складно зробити з усіма особинами, яких знайшли на березі.
«Пам’ятаєте заголовки про 50 тисяч загиблих дельфінів? Можливо, є й хороші новини: ці дані, скоріш за все, не збігаються з реальністю. Тоді звідки ж вони взялися? Фактично в одному місці порахували дельфінів, які викинулися на берег (без дослідження причин), і помножили цю кількість на протяжність берегової лінії. Але не можна так узагальнювати — це спекуляції. Можуть бути й інші причини смерті тварин: наприклад, у них теж бувають спалахи інфекційних хвороб, як грипу в людей. Потрібно ретельно розслідувати екологічні злочини росії — і чітко відстежувати процеси, які виникли через війну, щоб можна було у майбутньому сприяти ліквідації їх наслідків», — наголошує Марія Павловська.
Офіційно зафіксовано ~ 900 випадків викидання дельфінів на берег за минулий рік для всіх чорноморських країн. Можливо їх та інших китоподібних тварин загинуло більше, але немає даних, на які можна було б спиратись. Сьогодні науковці буквально ходять берегом та фіксують такі випадки, громадяни теж допомагають в цьому — вони передають інформацію про виявлених особин вченим.
Не забуваймо про Азовське море
«Бомбардування «Азовсталі» торік, за інформацією Міндовкілля, могло стати причиною серйозного витоку в Азовське море дуже токсичних речовин — зокрема, сірководню», — розповідає морська біологиня.
Насправді ті новини з весни минулого року — ледь не єдині про ситуацію з Азовським морем. Що там відбувається, мабуть, не знають і окупанти — ніхто нічого не досліджує і ситуація ніяк не контролюється. Зараз немає можливості навіть відібрати воду для аналізу. Але загроза для локальних екосистем може виявитися навіть більшою, ніж для Чорного — і справа тут у розмірі. Азовське море ізольоване, відносно невелике та мілке — тож, пропорційно отримує потужніший вплив через бойові дії. Зараз вчені можуть тільки уявити, якими будуть наслідки.
Чого очікувати після припинення бойових дій?
Припинення бойових дій змінить ситуацію в Чорному морі на краще, але на його відновлення можуть піти десятиліття — і це буде можливим, якщо зменшити екологічний тиск.
«Одним з найголовніших кроків — це дати морю «видихнути». Тут мова має йти і про скорочення чи заборону варварських методів риболовства, і про побудову потужних очисних комплексів на річках, що впадають в море, і про догляд за прибережними територіями, і про покращення практик сільського господарства. Це має бути комплексний підхід», — коментує Марія.
Зараз важко сказати, скільки часу може піти на відновлення, банально тому, що немає даних, наскільки ситуація погана. Можливо, це триватиме десятиліття — як, наприклад, це відбувається у Перській затоці. Там і досі продовжують відновлювати екосистеми через екоцид, який влаштував у 1990-х Ірак, виливши у воду тисячі тонн нафтопродуктів.
«З цікавого: до очищення Чорного моря можуть долучитись бактерії. Ці істоти здатні вижити за дуже різних умов: вони вміють перемикати свій метаболізм, можуть дуже швидко адаптуватися до різних умов середовища та… розкладати забруднювальні речовини на більш прості і менш шкідливі.
Ми з колегами якраз робили дослідження в Чорному морі, як бактерії розкладають нафтопродукти та пестициди. Виявилося, що вони дійсно беруть активну участь у розкладі певних забруднювальних речовин. Тому війна для бактерій — це невелика проблема», — продовжує біологиня.
План на «після перемоги»: як ми будемо відновлювати Чорне море і як нам в цьому допоможуть технології?
Вже зараз ЄС виділяє кошти на проєкти для відновлення довкілля після війни — і далі, коли у нас буде більше інформації про наслідки, буде більше підтримки. Але поки це зовсім не системно — цим займаються окремі робочі групи, які пробують аналізувати доступну місцевість чи займатися просвітницькою діяльністю в громадах. Працюють також групи, які збирають свідчення та фіксують екологічні злочини для подачі позову в Міжнародний суд для отримання грошей на їх відшкодування.
Окрім міжнародної дипломатії, з відновленням можуть сильно допомогти сучасні технології. Наприклад, штучний інтелект.
«Дослідження генерують дуже багато даних і їх треба систематизувати, проаналізувати та зробити «загальну картинку» — в цьому дуже допомагає ШІ. Схожа ситуація і з супутниковими знімками — ШІ аналізує їх значно швидше, ніж людина. Також він може допомагати ідентифікувати підводне біорізноманіття в місцях, куди людині складніше дістатися, ніж роботу — це вже використовується у глибоководних дослідженнях», — розповідає Павловська.
Окремі розробки, до яких ми точно звернемося ще багато разів — це безпілотники. У контексті довкілля загалом та моря зокрема людям сильно допоможуть роботи, які зможуть виявляти та розміновувати території — не лишена суші, але і на воді. Розвинені країни — наприклад, Британія, — вже беруть на озброєння такі машини.
«Якщо коротко, то це складна система морських БПЛА. В повітрі є дрон, який підтримує зв’язок з кораблями і передає дані про помічені об’єкти. На бортах є роботи, які в разі чого спускаються на воду та аналізують побачене. Якщо буде знайдена міна, робот може або прикріпити до неї датчик для відстеження або підірвати її. Погодьтеся, це значно безпечніше, ніж «традиційне» людське розмінування», — завершує Павловська.
Авторка: Марі Медловська
Фото: mil.in.ua
The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти
Важливе 
