Що відбувається зараз, після катастрофи на ГЕС: знищення тисяч екосистем та зневоднення південного регіону

Екологічні наслідки у довгостроковій перспективі будуть страшні. Це може бути важкий удар по економіці регіону. Система водосховища і його каналів — це зрошування територій сільського господарства. Може впасти продуктивність ґрунтів і, як наслідок, врожайність, а також можуть з’явитися проблеми з доступом до питної води у південних областях. Вже зараз влада готує проєкти альтернативного водопостачання у низку великих міст.

«Ці території стануть більш посушливими, бо не буде системи меліорації. У майбутньому ми втратимо певне біорізноманіття — за повідомленнями Міндовкілля, вже зараз відомо, що близько 76 тисяч гектарів заповідних земель втрачено, а загальна сума збитків сягає 55 мільярдів гривень. Біотоп (ділянка земної поверхні або дна з приблизно однаковими умовами існування; є одиницею основною екологічною одиницею класифікації ділянок земної поверхні за ступенем їх подібності, — прик. ред) , який буде повністю знищений або поставлений на межу вимирання, обчислюється тисячами. Підтоплено значну частину Чорноморського біосферного заповідника, через деякий час можливе повне або часткове затоплення Кінбурнського півострова, а також інших величезних площ на Лівобережжі. Під загрозою зникнення опинилася і унікальна природна зона — Олешківські піски. А разом і з ними, вірогідно, будуть повністю знищені деякі види рослин і тварин, в тому числі ендеміки — ті, що існують тільки в одному регіоні світу», — розповідає Марія Павловська.

Але шкода середовищу не зупиниться тільки на затоплених територіях, бо, як згадувалося раніше, річки тісно пов’язані з Чорним морем. Будь-які руйнації споруд, а тим більше таких масштабних як ГЕС, спричиняють впадання забруднювальних речовин і унеможливлюють очищення води. А в ній — тонни нафтопродуктів, будівельне та побутове сміття, хімічні речовини тощо, і все це прямує до Чорного моря.

Що відомо про стан Чорного моря до повномасштабного вторгнення 

Останній масштабний скринінг на 40 тисяч речовин вчені робили у 2019 році. Ще тоді вони знаходили у воді «традиційні» пестициди, які стікають внаслідок сільськогосподарської діяльності, нафтопродукти, різні види пластику, фармацевтичні сполуки (з несподіваних — наприклад, трамадол) та антибіотики. Війна та бойові дії зробили свій внесок — додали залишки ракетного палива та зброї, військового сміття та інших хімічних речовин.

«Не можна забути й про евтрофікацію — надходження у водойми органічних речовин. Здавалося б, що такого? Це ж органіка! Але працює це так: для розкладу органіки потрібен кисень, тож його рівень зменшується через її надмірний вміст. Це спричиняє заморні явища — тобто гинуть живі організми, які тут мешкають — і це псує якість води», — каже Марія.

Під час скринінгу виявили, що у воді наявні гени стійкості до антибіотиків. Чорне море потроху стає одним із резервуарів для розмноження бактерій, для захисту від яких потрібно буде вигадувати нове покоління суперантибіотиків.

«Риб у нас було більш ніж 500 видів, а якщо говорити про види фітобентосу (це водорості, які мешкають на дні водойми), то вчені налічували близько 2 тисяч. Також в Чорному морі проживають 3 види морських ссавців: 2 види дельфінів та морська свиня.

Як війна та бойові дії вплинули на стан Чорного моря?

«Наразі науковці не мають змоги повноцінно оцінити стан Чорного моря. Так, ми спостерігаємо за ситуацією з космосу (бачимо розливи нафтопродуктів через супутникові знімки), а також з берега (знаємо про загиблих дельфінів і сміття за даними прибережного моніторингу), але по факту, ми не можемо встановити точні цифри забруднення на цьому етапі», — каже Марія Павловська.

Окрім катастрофи на Каховській ГЕС, було і буде ще безліч негативних факторів. Наприклад, надходження ракетного палива, збиті літаки, затонулі катери й кораблі та боєприпаси, які на них зберігалися. Все це — токсичні речовини, які потрапляють в море та осідають на його дні. 

Життя морських мешканців напряму пов’язане з якістю води. Токсичні речовини отруюють не лише воду, а й тварин — вони можуть накопичуватися  всередині їхніх організмів та потрапляти до людини з їжею.

Науковці не можуть підтвердити 50 тисяч вбитих дельфінів

Зниження якості води та отруєння тварин — не єдиний приклад, як біорізноманіття страждає від війни. Дельфіни, наприклад, можуть отримати акустичну травму через підводні вибухи та радіолокаційні сигнали кораблів і викинутися на берег. Однак дельфіни не завжди гинуть внаслідок цього  — точніше, науковці не можуть це стверджувати. Річ у тім, що потрібно довести, що тварина загинула саме через акустичну травму, а не через щось інше. Для цього потрібно відібрати зразки і відправити їх на аналіз, а це складно зробити з усіма особинами, яких знайшли на березі. 

«Пам’ятаєте заголовки про 50 тисяч загиблих дельфінів? Можливо, є й хороші новини: ці дані, скоріш за все, не збігаються з реальністю. Тоді звідки ж вони взялися? Фактично в одному місці порахували дельфінів, які викинулися на берег (без дослідження причин), і помножили цю кількість на протяжність берегової лінії. Але не можна так узагальнювати — це спекуляції. Можуть бути й інші причини смерті тварин: наприклад, у них теж бувають спалахи інфекційних хвороб, як грипу в людей. Потрібно ретельно розслідувати екологічні злочини росії — і чітко відстежувати процеси, які виникли через війну, щоб можна було у майбутньому сприяти ліквідації їх наслідків», — наголошує Марія Павловська.

Офіційно зафіксовано ~ 900 випадків викидання дельфінів на берег за минулий рік для всіх чорноморських країн. Можливо їх та інших китоподібних тварин загинуло більше, але немає даних, на які можна було б спиратись. Сьогодні науковці буквально ходять берегом та фіксують такі випадки, громадяни теж допомагають в цьому — вони передають інформацію про виявлених особин вченим.

Не забуваймо про Азовське море

«Бомбардування «Азовсталі» торік, за інформацією Міндовкілля, могло стати причиною серйозного витоку в Азовське море дуже токсичних речовин — зокрема, сірководню», — розповідає морська біологиня. 

Насправді ті новини з весни минулого року — ледь не єдині про ситуацію з Азовським морем. Що там відбувається, мабуть, не знають і окупанти — ніхто нічого не досліджує і ситуація ніяк не контролюється. Зараз немає можливості навіть відібрати воду для аналізу. Але загроза для локальних екосистем може виявитися навіть більшою, ніж для Чорного — і справа тут у розмірі. Азовське море ізольоване, відносно невелике та мілке — тож, пропорційно отримує потужніший вплив через бойові дії. Зараз вчені можуть тільки уявити, якими будуть наслідки.

Чого очікувати після припинення бойових дій?

Припинення бойових дій змінить ситуацію в Чорному морі на краще, але на його відновлення можуть піти десятиліття — і це буде можливим, якщо зменшити екологічний тиск. 

«Одним з найголовніших кроків — це дати морю «видихнути». Тут мова має йти і про скорочення чи заборону варварських методів риболовства, і про побудову потужних очисних комплексів на річках, що впадають в море, і про догляд за прибережними територіями, і про покращення практик сільського господарства. Це має бути комплексний підхід», — коментує Марія. 

Зараз важко сказати, скільки часу може піти на відновлення, банально тому, що немає даних, наскільки ситуація погана. Можливо, це триватиме десятиліття — як, наприклад, це відбувається у Перській затоці. Там і досі продовжують відновлювати екосистеми через екоцид, який влаштував у 1990-х Ірак, виливши у воду тисячі тонн нафтопродуктів. 

«З цікавого: до очищення Чорного моря можуть долучитись бактерії. Ці істоти здатні вижити за дуже різних умов: вони вміють перемикати свій метаболізм, можуть дуже швидко адаптуватися до різних умов середовища та… розкладати забруднювальні речовини на більш прості і менш шкідливі.

Ми з колегами якраз робили дослідження в Чорному морі, як бактерії розкладають нафтопродукти та пестициди. Виявилося, що вони дійсно беруть активну участь у розкладі певних забруднювальних речовин. Тому війна для бактерій — це невелика проблема», — продовжує біологиня. 

План на «після перемоги»: як ми будемо відновлювати Чорне море і як нам в цьому допоможуть технології?

Вже зараз ЄС виділяє кошти на проєкти для відновлення довкілля після війни — і далі, коли у нас буде більше інформації про наслідки, буде більше підтримки. Але поки це зовсім не системно — цим займаються окремі робочі групи, які пробують аналізувати доступну місцевість чи займатися просвітницькою діяльністю в громадах. Працюють також групи, які збирають свідчення та фіксують екологічні злочини для подачі позову в Міжнародний суд для отримання грошей на їх відшкодування.

Окрім міжнародної дипломатії, з відновленням можуть сильно допомогти сучасні технології. Наприклад, штучний інтелект. 

«Дослідження генерують дуже багато даних і їх треба систематизувати, проаналізувати та зробити «загальну картинку» — в цьому дуже допомагає ШІ. Схожа ситуація і з супутниковими знімками — ШІ аналізує їх значно швидше, ніж людина. Також він може допомагати ідентифікувати підводне біорізноманіття в місцях, куди людині складніше дістатися, ніж роботу — це вже використовується у глибоководних дослідженнях», — розповідає Павловська. 

Окремі розробки, до яких ми точно звернемося ще багато разів — це безпілотники. У контексті довкілля загалом та моря зокрема людям сильно допоможуть роботи, які зможуть виявляти та розміновувати території — не лишена суші, але і на воді. Розвинені країни — наприклад, Британія, — вже беруть на озброєння такі машини.

«Якщо коротко, то це складна система морських БПЛА. В повітрі є дрон, який підтримує зв’язок з кораблями і передає дані про помічені об’єкти. На бортах є роботи, які в разі чого спускаються на воду та аналізують побачене. Якщо буде знайдена міна, робот може або прикріпити до неї датчик для відстеження або підірвати її. Погодьтеся, це значно безпечніше, ніж «традиційне» людське розмінування», — завершує Павловська. 

Авторка: Марі Медловська

Фото: mil.in.ua

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти

Ми об’єднали всі наші матеріали на одній платформі, щоб зробити користування сайтом зручнішим і створити спільний простір, де можна обрати тексти для різночитання.

Цю сторінку команда НЗЛ більше не наповнюватиме — усі нові тексти й новини публікуватимемо на сайті The Ukrainians Media.

Люті зміни лютого: що відбулося?

Кінець 2024-го. Протягом усього року ціни на ліки залишалися відносно стабільними, навіть фіксували позитивну динаміку: їхня вартість зросла на 10,8% у порівнянні з майже 19% у 2023-му. Однак у листопаді вони почали стрімко зростати.

Січень 2025-го. Зафіксували найбільше підвищення цін. Тоді вартість 100 найпопулярніших препаратів — які згодом внесли до переліку ліків, ціна яких має знизитися на 30% — стала вищою на майже 20% порівняно з листопадом 2024-го. 

10 лютого 2025-го. У вечірньому відеозверненні Володимир Зеленський заявив, що «ціни абсолютно неадекватні» й анонсував засідання РНБО для розгляду пропозицій щодо зниження вартості ліків.

Того ж дня Аптечна професійна асоціація України відправила до МОЗ «Декларацію про взаємодію щодо зниження вартості лікарських засобів», у якій п’ять найбільших аптечних мереж України («Аптека АНЦ», «Подорожник», «Аптека доброго дня», «Аптека 9-1-1», «Бажаємо здоровʼя») підтримали ініціативу зниження цін за умови, якщо це відбудеться на всіх етапах: виробники знижують відпускні ціни, дистриб’ютори — оптові, аптеки — роздрібні. 

Напередодні, 7 лютого, подібну декларацію підписали українські фармацевтичні виробники — АТ «Фармак», ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ПАТ «Київський вітамінний завод» та ще сім компаній. У ній вони, зокрема, узгодили зниження відпускних ціни з 1 березня на 100 найбільш вживаних препаратів на 30% у порівнянні з січнем 2025 року.

12 лютого 2025-го. Уже за два дні РНБО провела засідання, де визначила подальші кроки, що вводилися в дію з 1 березня. Головне з рішення:

1. Зниження цін на 100 медичних засобів, що найчастіше купують українці, на 30%. 
2. Заборона маркетингових послуг, які виробники чи дистриб’ютори сплачували аптекам, щоб вони займалися промоцією саме їхніх товарів (наприклад, вигідне розташування на полицях, рекомендації провізорів споживачам тощо).
3. Встановлення відсотка граничних надбавок (максимальних націнок) на ліки: для постачальників — 8%, для аптек — 35% на безрецептурні препарати, від 10% до 25% (залежно від вартості) — для рецептурних та тих, що внесені до Національного каталогу цін.
4. Відновлення державного нагляду (контролю) за учасниками фармринку. 

Того ж дня Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію цього рішення.

14 лютого 2025-го. Європейська Бізнес Асоціація закликала Президента України ветувати ухвалений законопроєкт. У заяві вперше заявили про можливий дефіцит препаратів: «Для низки ліків виробники, імпортери та дистриб’ютори об’єктивно не зможуть виконати запропоновані вимоги, а отже певні ліки будуть поступово виведені з обігу». 

19 лютого 2025-го. МОЗ опублікувало список зі 100 ліків, вартість яких мала знизитися з 1 березня. У ньому зазначили їхню максимальну допустиму вартість для споживачів. Серед них — Парацетамол-Дарниця (37,92 грн), Ібупрофен-Дарниця (86,36 грн), Корвалол ® 50 мг (63,07 грн), Магнікум-Антистрес ® (333,07 грн), Мукалтин ® 50 мг (120,12 грн) й інші. 

20 лютого 2025-го. Аптечна професійна асоціація України опублікувала звернення із застереженням: таке державне регулювання цін — економічно необґрунтоване, доступність медикаментів потрібно забезпечувати без знищення фармацевтичної галузі. 

Що пішло не так: на що нарікає громадськість?

Ціни. Попри те, що вартість ліків мала знизитися, вже наприкінці березня 2025 року почали з’являтися публікації про протилежне — ціни зростають. Водночас один місяць — надто короткий термін для остаточних висновків — деякі впровадження вступали в дію пізніше. Наприклад, закон про референтне ціноутворення набув чинності 12 лютого — через два місяці після офіційної публікації. Також аптеки мали збути препарати, які закупили за старою ціною. Тож зараз, через 11 місяців, ми проаналізували динаміку цін на ліки за 2025 рік. Для дослідження обрали по два препарати кожної компанії, чиї продукти входили до початкового переліку 100 найуживаніших, й порівняли середню ціну по Україні за рік (за даними сервісу Tabletki.ua та Національного каталогу цін).

ПрАТ «Фармацевтична фірма «ДАРНИЦЯ»

АТ «ФАРМАК»

АТ «Київський вітамінний завод»

ТОВ «Кусус Фарм»

ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»

Корпорація «Артеріум»

ПрАТ ФФ «Віола»

ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»

ТДВ «ІнтерХім»

На 16 із 18 аналізованих препаратів ціни на кінець 2025 року були нижчими порівняно з його початком. На два інші вартість зменшувалася впродовж року, проте наприкінці стала вищою — у межах однієї гривні. То в чому ж полягає проблема?

Вартість на препарати знизилася в порівнянні з початком року. Проте саме тоді, в січні 2025 року, ціни на найпопулярніші ліки зросли на майже 20% у порівнянні з листопадом 2024 року. Тож вартість не так знижували, як повертали до попередньої.

Ціна на деякі ліки, що не ввійшли до переліку 100 найпопулярніших, почала підвищуватися. В Аптечній професійній асоціації України це пояснили забороною маркетингових договорів, завдяки яким вдавалося обмежувати націнку на рівні 14-15% і створювати програми лояльності. 

На противагу — у відповіді НЗЛ Фармацевтичне управління Міністерства охорони здоров’я України вказало, що вже завершено всі етапи формування Національного каталогу цін, що має допомогти «уникнути необґрунтованого завищення цін і забезпечить прозорість закупівель ліків». 

Суперечки між виробниками й аптечними мережами. Через зміни, впроваджені у 2025 році, загострилися конфлікти між тими, хто виробляє ліки, і тими, на чиїх полицях ми їх купуємо. Особливо це помітно на прикладі «Дарниці». Протягом минулого року компанія кілька разів призупиняла виробництво: не через брак необхідного, а через переповнення складів препаратами.

Виробник нарікає на аптечні мережі, що скоротили продаж їхніх ліків із березня 2025-го, коли після скарги виробника заборонили маркетингові договори. Аптеки це заперечують і пояснюють це обов’язком продавати ліки дешевше. Тут «Дарниця» — не в найкращій позиції, адже, ймовірно, не знизила відпускні ціни на певні препарати. Станом на вересень 2025 року склад був заповнений на 95%, штат поступово скорочували. 

Наприкінці вересня «Дарниця» звернулася до Антимонопольного комітету (АМКУ). Той 2 жовтня почав розслідування щодо порушення найбільшими мережами аптек законодавства про захист економічної конкуренції. У відповіді НЗЛ комітет повідомив, що наразі проводить збір й аналіз доказів у справі. 

У результаті на полицях аптек складніше знайти знайомі препарати, натомість пропонують їхні аналоги. Виробники й аптечні мережі продовжують конфліктувати, а органам контролю наразі не вдалося це врегулювати. 

Закриття аптек у прифронтових територіях. Доставляти ліки в достатній кількості для людей, які проживають у зоні активних бойових дій та у віддалених селах, було складним завданням і до початку врегулювання в лютому 2025 року, проте воно загострило ситуацію.

• Мобільні аптеки. У серпні «Аптека 9-1-1» зупинила роботу двох мобільних аптечних пунктів на Харківщині й Херсонщині. Через це без доступу до ліків таким способом залишилися жителі 52 населених пунктів у Херсонській області. Причина — зміни в законодавстві негативно вплинули на фінансування стаціонарних аптек мережі, відтак забезпечувати роботу мобільних пунктів («аптек на колесах») стало важче (купівля й устаткування 1 такого пункту коштує близько 1,45 млн грн, обслуговування — приблизно 100 тисяч грн на місяць).
• Стаціонарні аптеки. Робота «нерухомих» аптечних пунктів у прифронтових територіях також ускладнилася. У відповіді НЗЛ виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник» Тарас Коляда прокоментував: «Наприкінці березня 2025 року в дев’яти прифронтових областях працювали 407 аптек мережі “Подорожник”. Наприкінці жовтня — 416. Ці населені пункти зазнають найбільше обстрілів, тут найчастіше доводиться закриватись. Торік “Подорожник” був найдинамічнішим ритейлером, але цього року ми відстаємо від своїх планів і зросли всього на девʼять аптек за пів року. Для найбільшої мережі це низький показник». 

Виконавчий директор додав, що попри все «Подорожнику», як одній з найбільших аптечних мереж, легше втриматися в таких умовах, але загально на ринку ситуація «значно гірша».

«З початку року в Україні стало на 270 аптек менше [відповідь станом на листопад 2025 року, — ред.]. Для розуміння: в середньому одна аптека «Подорожник» обслуговує 2100 клієнтів на місяць. Кожне закриття означає, що понад 115 000 українців змушені шукати, де їм тепер купувати ліки. А що, як в одному районі закриваються відразу декілька аптек? Знижується доступність ліків, виникає локальний дефіцит, бо інші аптеки не справляються з додатковим попитом, люди витрачають більше часу на пошуки ліків, який, на жаль, може коштувати здоровʼя та навіть життя».

Що про це кажуть у МОЗ? Станом на листопад 2025 року функціонували 28 мобільних аптечних пунктів у 19 областях України — про це МОЗ повідомило у відповіді НЗЛ. Для порівняння: у травні — 29 пунктів у 17 областях. У МОЗ зазначили, що постійно працюють над питанням збільшення доступності ліків, а також згадали співпрацю з Укрпоштою: «Проєкт “Укрпошта. Аптека” масштабовано на всі регіони України, у тому числі прифронтові та території, де ведуться активні бойові дії».

Чому говорять про можливий дефіцит?

Кількість ліків на полицях аптек залежить від кількох сторін: виробників, логістики, дистриб’юторів і безпосередньо роздрібних мереж. Якщо на якомусь з етапів виникають проблеми — це може призвести до зменшення обсягів препарату в аптеках. 

Наприклад, восени спостерігався дефіцит вакцин проти грипу. Про його причини розповів Тарас Коляда, виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник»: «Тут якраз змішалися кілька факторів. По-перше, один з виробників, французький Sanofi, оновлює технологію виробництва згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ, тому його вакцин цього року менше. Далі логістика: імпорт вакцин в Україну відбувається під державним наглядом, процедура цього року затягнулася, і це вплинуло на темпи постачання. Сезонний попит на вакцини від грипу уже розпочався, люди запитують фармацевтів, а вакцини ще не доїхали. Паралельно є ще одне ускладнення: дистриб’ютори привозять менше, ніж замовляють мережі. “Подорожник” замовляв 7000 доз вакцини “Ваксігрип Тетра”, але отримав менш ніж 5000». 

Щодо інших препаратів — Тарас Коляда зазначив, що в локальних мережах і невеликих населених пунктах дефіцит торкнувся не лише вакцин: «Після обмеження націнок на ліки, заборони маркетингових договорів і падіння рентабельності бізнесу, аптеки змушені планувати обсяги закупівель обережніше, відмовлятися від дорожчих і менш популярних позицій». НЗЛ також зверталося до 4 інших найпопулярніших аптечних мереж, щоб дізнатися про ситуацію з кількістю препаратів і ймовірністю дефіциту, проте відповіді не отримали. 

Російські атаки на склади найбільших дистриб’юторів. «Оптіма Фарм» і «БаДМ», що разом постачають понад 90% ліків в Україні, останні місяці зазнають регулярних обстрілів ворога. Це також може тимчасово негативно впливати на наявність препаратів через затримки в постачанні, однак нічого критичного не передбачають ні в МОЗ, ні дистриб’ютори. Останні запускають резервні буферні склади, співпрацюють з іншими посередниками, перелаштовують маршрути. 

Що буде далі?

Наприкінці року учасники ринку перебували в режимі очікування рішення влади про перезапуск маркетингу у фармринку. Воно затягнулося. У грудні Тарас Коляда, керівник «Подорожника» для НЗЛ коментував: «Бюджети фармкомпаній на 2026 рік уже на фінальній стадії ухвалення. Ми маємо враховувати у своїх планах песимістичний сценарій, за якого обмеження маркетингових контрактів і націнок продовжиться, а маржа буде падати. Наслідки такого сценарію передбачувані: це обовʼязково відобразиться на асортименті, і в першу чергу, з полиць зникатимуть дорожчі товари й бренди, а також ті, що не мають значного попиту». 

Однак 26 грудня Кабмін зрештою дозволив маркетингові послуги за новим порядком. Тепер вони можуть надаватися винятково на добровільній основі: «Забороняється ініціювати або вимагати маркетингові послуги як обов’язкову умову співпраці […] Рішення створює рівні умови конкуренції для виробників, насамперед українських, і дозволяє легально та прозоро просувати доступніші за ціною препарати». Вочевидь можновладці проаналізували негативні наслідки свого рішення й пішли на поступки для врегулювання фармринку. Проте наскільки ефективним виявиться добровільний порядок маркетингових послуг та чи допоможе він налагодити взаємини між виробниками й аптечними мережами, збільшити доступ до ліків у прифронтових регіонах і нівелювати ймовірність дефіциту  — покаже час.

Тим часом реформи фармацевтичного ринку продовжуються: продаж ліків за найближчими цінами в аптеках медзакладів, оновлення вимог до працівників аптек, дозвіл продавати препарати на АЗС — це нові впровадження лише за останні кілька тижнів. НЗЛ буде слідкувати за дрейфом на фармринку й надалі, та розповідатиме вам про головне.

Авторка: Роксолана Кривенко

Що відомо? Ростислав вирішив повернутися до сноубордингу — йому встановили перший протез, призначений для екстремального спорту. Адаптація до нового протеза відбулася швидко, і вже в перший день хлопець випробував його на пандусі центру.

Що відомо про систему Ottoback Pro Cave? Це протез для екстремальних видів спорту, що витримує великі навантаження та дозволяє спортсменам з ампутаціями кататися на лижах, сноубордах та вейкбордах.

Фото: Facebook

Що відомо про фільми? Стрічку «Міністерство біологічної війни» представили як «культурну ініціативу», однак італійські медіа вказують, що вона просуває поширений наратив російської дезінформації про «біолабораторії». Після розголосу глава МЗС Сан-Марино закликав зупинити поширення дезінформації, назвавши показ фільму спробою нашкодити Україні.

Напередодні Посольство України в Бельгії засудило показ фільму «Записки з Росії». У відомстві зауважили, що фільм створили на основі поїздок до Росії та тимчасово окуповані території України, що порушує закон України та норм міжнародного права.

Нагадаємо. Напередодні у Швейцарії скасували показ російського пропагандистського фільму «Майдан: Шлях до війни», який мав відбутися 29 січня.

Що передувало? Міністр оборони Михайло Федоров підтвердив, що 27 січня росіяни запустили по Україні дрони, оснащені супутниковими системами Starlink. Про це він заявив під час заходу «Армія дронів — 2025».

Радник міністра оборони з технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов повідомив, що російські ударні дрони БМ-35 зі Starlink вже можуть долітати до Дніпра. Зокрема, на відміну від БпЛА типу «Молнія», цей тип дрона паливний і може пролітати до 500 кілометрів.

Що відомо? Подружжя з прикордонного села Краснопільської громади на Сумщині намагалося евакуюватися з небезпечної зони. Чоловік віз поранену дружину на санях в безпечну місцевість. Після першої атаки FPV-дроном загинула 52-річна жінка. Повторним ударом росіяни вбили її 54-річного чоловіка.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Також уражено російські пункти управління БпЛА на тимчасово окупованих територіях Запоріжжя й Херсонщини, а також склад боєприпасів у районі Василівки в Запорізькій області.

Що ще відомо? У Генштабі підтвердили збиття ще одного російського літака. Наразі кількість знищених літаків — 435.

Що відомо? Світоліна зазнала поразки у двох сетах — 2:6, 3:6. У першій партії Еліна програла пʼять геймів поспіль після рахунку 1:1, а в другому сеті, ведучи 2:0, не змогла втримати перевагу.

Для Еліни Світоліної півфінал — це найкращий результат на Australian Open. Завдяки виходу до півфіналу українська тенісистка знову увійде до десятки найкращих світового рейтингу та посяде десяте місце.

Фото: Australian Open