Згідно зі звітом Всесвітньої метеорологічної організації, глобальні температури за перші 10 місяців цього року були приблизно на 1,4°C вище за середній показник 1850—1900 років. Це дало  достатню впевненість, щоб оголосити цей рік найспекотнішим за всю історію спостережень навіть за місяць до його завершення. 

Звіт ООН містить огляд найекстремальніших кліматичних подій року. Викиди парникових газів, які провокують потепління на планеті, продовжили зростати у 2023 році після досягнення історичного максимуму минулого року. Це сприяло рекордно високим місячним температурам на суші з липня по вересень і в океанах з квітня по вересень. Спека погіршує погодні умови, які, своєю чергою, спричиняють смертність і продовольчу кризу, а також призводять до переміщення мільйонів людей, наголошується у доповіді агентства ООН. 

Цитата. «Сьогоднішній звіт показує, що у нас серйозні проблеми. Рекордне глобальне потепління має змусити здригнутися світових лідерів і спонукати їх до дій. Ми переживаємо кліматичний колапс у реальному часі, і його вплив є руйнівним», — заявив Антоніу Гутерреш. 

Нагадаємо, в ОАЕ сьогодні розпочинає роботу Конференція ООН зі зміни клімату COP28, участь в якій братимуть лідери багатьох країн, в тому числі й Україна, яка представить свій другий в історії павільйон. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Посухи на півдні Мадагаскару траплялися й раніше, однак не з такою частотою й не настільки тривалі. Тому в ООН вважають, що причиною їхнього виникнення є кліматичні зміни. За останніми підрахунками, з майже 26 мільйонів мадагаскарців понад мільйон недоїдають. Урожаї фермерів потерпають від засух і піщаних бур.

Що ще варто знати про вплив кліматичних змін на різні сфери життя?

• Коронавірус SARS-CoV-2 міг з’явитися через глобальні зміни клімату. Про це свідчать результати дослідження учених з Кембриджського, Гавайського університетів та Потсдамського інституту з вивчення змін клімату. Його опублікували у Science of the Total Environment. Дослідження стосується того, як змінювалося харчування та проживання кажанів, які, за однією з гіпотез, могли стати джерелом пандемії.
• У містах знижуватиметься вологість через кліматичну кризу та підвищення температури повітря. Про це свідчить дослідження науковців з Університету Іллінойсу (США), опубліковане в журналі Nature Climate Change. Однак можна запобігти такому розвитку ситуації, якщо насаджувати в містах багато рослин.
• Якщо темпи вирубування дерев будуть такими ж, як зараз, то всі ліси зникнуть приблизно через 100-200 років. Та наслідки будуть ще швидше. Вироблятиметься менше кисню, зміняться системи накопичення вуглецю й регулювання колообігу води. Усе це відбуватиметься в найближчі десятиліття й загрожує життю людської цивілізації.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Учені досліджували зміни опадів у Тихоокеанському регіоні, беручи до уваги близько двадцять розроблених кліматичних моделей. Кожна з них свідчить про посилення щорічних опадів у тропіках, яке пов’язане з глобальним потеплінням.

Тропічні опади залежать від температури води в океані. Якщо її верхній шар нагрівається до 27,5 градусів Цельсія, то починається дощ. Упродовж кількох років температура вод зростає. Однак зміна температури океану ще не є чітким показником того, що опади стануть частішими.

Більшу роль відіграє температура повітря. Унаслідок глобального потепління вона також зростає. Тепла атмосфера містить більше вологи. Через потепління океану на екваторі повітря піднімається інтенсивніше і «вбирає» вологість у екваторіальних регіонах. Це призводить до того, що опади у цій місцевості стають частішими.

Ще кілька новин про екологію, які варто знати

• Вода у Світовому океані піднімається швидше, ніж прогнозували. Це може вплинути на життя двох п’ятих усього населення планети, котрі мешкають поблизу узбереж. Щоб зупинити підняття рівня океану, країни повинні ще зменшити викиди вуглецю в повітря. Через зміни клімату рівень води в океанах піднімається швидше, ніж передбачали найгірші прогнози.
• Більшість мікропластику, який потрапляє у води океану, виникає не через велику кількість сміття, а через прання. На один кубічний метр океанічної води припадає 40 частинок мікропластику, з них 92,3% — мікропластикові волокна, зокрема 73,3% — поліестер.
• У містах знижуватиметься вологість через кліматичну кризу та підвищення температури повітря. Про це свідчить дослідження науковців з Університету Іллінойсу (США), опубліковане в журналі Nature Climate Change. Однак можна запобігти такому розвитку ситуації, якщо насаджувати в містах багато рослин.

Фото: pexels.com

Детальніше. За словами геофізика з Університету Копенгагена Аслака Грінстеда, викиди вуглецю потрібно скоротити викиди ще на 200 мільярдів метричних тонн. Це дозволить хоча б тримати рівень океану в межах прогнозів.

Якщо температура повітря до кінця ХХІ століття підніметься на 0,5 градуса Цельсія, то рівень Світового океану може піднятися на пів метра. Якщо ж повітря стане теплішим на 2 градуси, то рівень води може зрости на понад метр. За аналізом теперішніх кліматичних змін більш імовірним є другий варіант.

Що ще варто знати про кліматичні зміни?

На 96% можна скоротити обсяг викидів вуглецю, якщо вимикати камеру під час онлайн-зустрічей. Пандемія збільшила кількість викидів вуглецю через більшу кількість розваг і віддалену роботу. За одну годину відеоконференцій або перегляду відео на стрімінгових сервісів виділяється 150-1000 грамів вуглекислого газу.

Більшість мікропластику, який потрапляє у води океану, виникає не через велику кількість сміття, а через прання. На один кубічний метр океанічної води припадає 40 частинок мікропластику, з них 92,3% — мікропластикові волокна, зокрема 73,3% — поліестер.

У містах знижуватиметься вологість через кліматичну кризу та підвищення температури повітря. Про це свідчить дослідження науковців з Університету Іллінойсу (США), опубліковане в журналі Nature Climate Change. Однак можна запобігти такому розвитку ситуації, якщо насаджувати в містах багато рослин.

Фото: pexels.com

Детальніше. У містах і селах клімат відрізняється через температуру й вологість. Велика кількість бетонних і заасфальтованих поверхонь у містах поглинає більше сонячної радіації. Тому в містах температура повітря може бути на кілька градусів вищою, ніж у прилеглих сільських місцевостях. Через підвищення температури знижується вологість, отже, повітря в містах стає посушливішим.

Щоб не виникало таких кліматичних змін і значної різниці між показниками в міській і сільській місцевостях, слід садити в містах багато дерев та інших рослин. Вони підвищують рівень вологості й охолоджують повітря.

Ще кілька новин про екологію, які ви могли пропустити

До початку кліматичної кризи залишилося понад 7 років. Принаймні стільки показує цифровий годинник Metronome на Мангеттені, який веде відлік часу до початку незворотної кризи. Ця цифра базується на розрахунках Науково-дослідного інституту Меркатора з питань глобальної спільноти й зміни клімату у Берліні.

Людство використало усі природні ресурси, які Земля може надати впродовж одного календарного року, уже 22 серпня. Від цього дня люди почали жити у борг.

Якщо темпи вирубування дерев будуть такими ж, як зараз, то всі ліси зникнуть приблизно через 100-200 років. Та наслідки будуть ще швидше. Вироблятиметься менше кисню, зміняться системи накопичення вуглецю й регулювання колообігу води. Усе це відбуватиметься в найближчі десятиліття й загрожує життю людської цивілізації.

Кліматична криза посилюється швидше, ніж очікували. Про це йдеться у доповіді міжнародної групи науковців, яку підписали 11 тисяч вчених.

Фото: pexels.com

Детальніше. Дослідження стосуються всього регіону європейських Альп. Учені проводили розрахунки на основі даних за період з 1901 року. Це дозволило зробити прогнози ймовірного розвитку ситуації до 2100 року.

Дослідники кажуть, що вже до 2050 року майже всі льодовики в Альпах, які розміщені на висоті нижчій ніж 3500 метрів, ймовірно, розтануть. Це негативно вплине на сільське господарство, водопостачання, а також зашкодить заповідникам. Гірськолижні курорти в цій місцевості за таких обставин зникнуть.

Що ще варто знати про екологію?

Coca-Cola, Pepsi та Nestle ― головні забруднювачі довкілля пластиком — дослідження. Ці бренди вже втретє поспіль очолюють антирейтинг компаній, які забруднюють довкілля пластиком. На першому місці Coca-Cola. Її пляшки частіше знаходять у громадських місцях у 51 з 55 країн, де проводили аудит.

Люди можуть з’їдати за тиждень таку кількість мікропластику, яка йде на виготовлення банківської картки. За місяць ми ковтаємо пластику на вагу кубика Lego; за рік — кількість пластику, яка міститься у пожежній касці; за десять років ми могли б з’їсти 2,5 кг пластику — еквівалент більш ніж двох великих шматків пластикової труби; за все життя ми споживаємо близько 20 кг мікропластику.

Мікропластик знайшли у снігу найвищої гори світу. Група дослідників зі США, Великої Британії та Непалу виявила частинки маленькі частинки пластику (менш як 5 мм) на вершині найвищої гори світу — Евересті. Пробу взяли на висоті 8440 метрів над рівнем моря. Зазначимо, що мікропластик — один із найбільших забруднювачів довкілля на планеті. 

В Атлантичному океані пластику в 10 разів більше, ніж вважалося. В Атлантичному океані міститься близько 200 мільйонів тонн пластику. Він завдає значної шкоди морській екосистемі: забруднює природне середовище і вбиває морських тварин. Про це йдеться в науковій публікації у виданні Nature Communications.

Мікроволокна з джинсової тканини виявили в майже всіх водоймах Канади. Ці мікрочастинки здатні осідати на глибину 1500 метрів, що є шкідливим для водної екосистеми.

Людство використало усі природні ресурси, які Земля може надати впродовж одного календарного року, уже 22 серпня. Від цього дня люди почали жити у борг.

Якщо темпи вирубування дерев будуть такими ж, як зараз, то всі ліси зникнуть приблизно через 100-200 років. Та наслідки будуть ще швидше. Вироблятиметься менше кисню, зміняться системи накопичення вуглецю й регулювання колообігу води. Усе це відбуватиметься в найближчі десятиліття й загрожує життю людської цивілізації.

Фото: pexels.com