З чого усе почалося
На 25 квітня 1986 року була запланована зупинка четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС для планового обслуговування. Цю можливість вирішили використати для проведення випробувань. Одне з них мало перевірити використання інерції турбіни генератора для живлення систем реактора у разі втрати зовнішнього електроживлення.
Випробування мали проводити на потужності 700 МВт. За наказом Анатолія Дятлова (заступник головного інженера станції з експлуатації) її знизили до 200 МВт. Але раптово потужність впала до 30 МВт. При її швидкому зниженні і подальшій роботі на рівні 30-200 МВт почало посилюватися отруєння активної зони реактора. Щоб підняти потужність, яка стрімко падала, з активної зони (де містилися радіоактивні речовини) витягли частину керівних стрижнів. Саме вони мали охолоджувати реактор.
За хвилину до катастрофи
О 1:23:04 (за 46 секунд до аварії) почався експеримент. У цю мить жодних сигналів про несправності або про нестабільний стан реактора не було. Потужність почалася збільшуватися але система керування успішно цьому протидіяла. О 1:23:40 (за 10 секунд до вибуху) оператор натиснув кнопку аварійного захисту. Існує думка, що він це зробив у відповідь на швидке зростання потужності.
Керівні й аварійні стрижні, які перед тим витягли, почали рухатися донизу і занурюватися в активну зону реактора. За кілька секунд теплова потужність реактора стрибком зросла до рекордної величини (потужність зашкалювала на усіх вимірювальних приладах).
Момент аварії
Пролунали два вибухи з інтервалом у кілька секунд. Реактор четвертого енергоблоку було зруйновано. На його даху почалася пожежа. Згодом залишки активної зони четвертого реактора розплавилися. Суміш з розплавлених частинок палива, металу, піску та бетону розтікалася під реакторними приміщеннями.
Після аварії стався викид радіоактивних речовин. Становище погіршувалося, бо у зруйнованому реакторі тривали неконтрольовані ядерні і хімічні реакції з виділенням тепла (від горіння запасів графіту), з виверженням з розлому протягом багатьох днів продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих територій. Зупинити активне виверження радіоактивних речовин із зруйнованого реактора вдалося лише наприкінці травня 1986 року ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.
Що було після
Радянська влада довго намагалася замовчувати трагедію. Першого травня людей масово вивели на демонстрацію, присвячену Дню праці. Навіть мешканців Прип’яті (де жили працівники, які обслуговували електростанцію), відселили не одразу. І то, обіцяли, що люди неодмінно повернуться до власних домівок. Тепер ми знаємо цю місцину як Зону відчуження. І саме у ній ще зовсім нещодавно тривали лісові пожежі.
Фото: nachasi.com
Важливе 
Активізм 
Економіка 
Інновації 
Культура 
Наука 
Політика 
Спорт 
