8 головних дат в історії ЧАЕС. Хроніка до Дня пам’яті про Чорнобильську катастрофу

Аварію на Чорнобильській АЕС цілком виправдано називають найбільшою техногенною катастрофою людства. Втім, за цим теоретичним і «сухим» визначенням приховані сотні тисяч життів реальних людей: ліквідаторів, які віддали своє здоров’я, а почасти і життя, щоб зменшити наслідки вибуху, мешканців теперішньої зони відчуження, які думали, що їдуть зі своїх домівок на кілька днів, дітей, які раділи, що можуть пропустити уроки в школі, та не уявляли, що більше ніколи не сядуть за свої парти. 

Чорнобильська трагедія — це болюча сторінка в книжці історії нашої країни, яку, попри це, часом варто перечитувати, а не прогортувати. Сьогодні, в Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу, пригадаймо, як це сталося.

Початок 1970–го: початок будівництва електростанції 

Чорнобильська АЕС була першою атомною електростанцією в Україні. Ідею побудови нової АЕС в СРСР обговорювали з середини 60-х: вона мала забезпечити електроенергією всю тогочасну Україну й Ростовську область. Серед 16 ймовірних місць у різних областях обрали територію біля села Копачі Чорнобильського району, на правому березі річки Прип’ять. Також розглядали варіант села Ладижин у Вінницькій області, на Південному Бугу, але зрештою, у 1967-му, зупинилися на відомому зараз розташуванні. У 1970 році створили дирекцію Чорнобильської АЕС і почали будівництво. 

Лютий 1970-го: місто атомників — Прип’ять

Водночас зі спорудженням АЕС у 1970 році почали будувати майбутнє місто атомників — Прип’ять. Атомгради, як їх називали в СРСР, були радянським містобудівним експериментом: їх створювали/розбудовували біля атомних електростанцій насамперед для працівників станцій і їхніх сімей. 

Таких в Україні є кілька: Вараш (Рівненька АЕС), Нетішин (Хмельницька АЕС), Енергодар (Запорізька АЕС), Южноукраїнськ (Південноукраїнська АЕС), власне Прип’ять і Славутич — місто, яке побудували для працівників ЧАЕС уже після аварії. 

За проєктом, у Прип’яті мали жити 75-85 тисяч людей, але спершу це було селище — статус міста воно здобуло аж 1979-го. Насамперед у Прип’яті спорудили гуртожитки і їдальні, далі — багатоквартирні будинки. 

26 вересня 1977-го: запуск першого енергоблока 

Запуск першого енергоблока ЧАЕС планували на 1974-й, але дату двічі переносили через повільний для радянських цілей темп будівництва і проблеми з постачанням. Зрештою, його ввели в експлуатацію 26 вересня 1977 року — так почала працювати перша атомна електростанція України. Четвертий енергоблок, на якому і стався вибух, запустили у 1984 році, він вважався найсучаснішим. Будували також п’ятий і шостий енергоблоки, але їх не завершили через аварію. 

26 квітня 1986-го: аварія на ЧАЕС

Субота 26 квітня для більшості мешканців Прип’яті й інших населених пунктів майбутньої зони відчуження почалася звично: незначні аварії на ЧАЕС траплялися й до того, тож діти пішли до школи (тоді була 6-денна система навчання), батьки відпочивали після робочого тижня, переважно не усвідомлюючи, яка масштабна аварія сталася вночі на ЧАЕС. Вибухи пролунали в четвертому енергоблоці о 01:23. Того місяця радіоактивний цезій забруднив 75% території Європи. Серед викидів, що потрапили в атмосферу через аварію, є елементи, які розпадаються тисячоліттями. Наприклад, плутоній-239, період напіврозпаду якого — понад 24 тисячі років.

Перше офіційне повідомлення про аварію оприлюднили аж за 36 годин, коли мешканців Прип’яті евакуйовували. Людям говорили, що це лише на три дні, тому вони не брали з собою багато речей і сподівалися повернутися. Радянська влада не скасувала масових заходів, щоб створити ілюзію, що все під контролем і аварія не масштабна: у Києві провели першотравневу демонстрацію за участі школярів, а на стадіоні «Олімпійський» 27 квітня відбувся футбольний матч між київською і московською командами (подію відвідали понад 80 тисяч уболівальників).

Листопад 1986-го: спорудження першого «саркофага»

Перше укриття чи, як його ще називають, «саркофаг» побудували над четвертим реактором у листопаді 1986 року. Він планувався як тимчасове, але необхідне розв’язання проблеми на 20-40 років. На нього витратили сотні тисяч тонн бетоносуміші та чимало металевих конструкцій. Під «саркофагом» продовжували перегорати ядерні відходи, тому з’явилися щілини, а у 2013-му з нього обвалилися плити площею 600 квадратних метрів. 

15 грудня 2000-го: повна зупинка ЧАЕС

Після аварії ЧАЕС продовжила свою роботу: перший і другий енергоблоки знову почали працювати восени 1986-го, третій — у грудні 1987-го. З 1986 по 2000 рік електростанція виробила 158,6 мільярда кВт-годин електроенергії. Для порівняння: у доаварійний період з 1977 по 1986-й — 150,2. З 1996-го енергоблоки поступово зупиняли, а остаточне припинення роботи ЧАЕС відбулося 15 грудня 2000 року о 13:17, тоді вивели з експлуатації третій енергоблок.

2012-2016: будівництво нового «саркофага»

Те, що перше укриття ненадійне, було зрозуміло майже одразу після його встановлення у 1986-му, тому у 90-х тривав пошук варіантів, чим можна його замінити і де взяти на це кошти. У 1997 році відбулася зустріч країн «Великої сімки», де підписали документ про надання допомоги Україні «в трансформації існуючого «саркофагу» Чорнобиля в безпечну та екологічно стабільну систему». Після цього створили фонд «Укриття», донорами якого згодом стали 28 держав. За кошти з фонду і будували нове укриття.

Новий «саркофаг» (також «Арка») розрахований на сто років. Це найбільша рухома наземна конструкція світу, а на її спорудження витратили близько 1,5 мільярда євро. У реалізації проєкту «Укриття-2» взяли участь понад 10 тисяч будівельників й інженерів з усього світу.

Лютий-березень 2022-го: ЧАЕС під російською окупацією

24 лютого 2022 року росіяни захопили Чорнобильську АЕС і перебували там до 31 березня. Медіа переповнили заголовки про можливі наслідки удару по електростанції. Виникла ще одна, вже не гіпотетична, а реальна проблема: 9 березня ЧАЕС була повністю знеструмлена через обстріли Київської області, а це означало неможливість охолоджувати ядерне паливо у сховищах і відстежувати ситуацію всередині четвертого енергоблока. Завдяки працівникам електростанції катастрофи вдалося уникнути. Втім, окупанти не дозволяли проводити ротацію персоналу понад три тижні, люди були виснажені безперервною роботою. Зв’язок й інтернет вимкнули. Відступивши 31 березня 2022-го, російські військові пограбували станцію і взяли в полон близько 200 осіб, серед яких нацгвардійці, які охороняли ЧАЕС. 

Авторка тексту: Роксолана Кривенко

Фото: unian.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

відреагувати
LIKE
Noo
Wow
WTF

Що відомо про нового очільника Фонду держмайна Дмитра Наталуху?

Сьогодні, 14 січня, Верховна Рада підтримала кандидатуру Дмитра Наталухи на посаду голови Фонду держмайна. За проголосували 244 депутати. Про це стало відомо з трансляції пленарного засідання. 

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Читати далі
+ 14 слів

Рада проголосувала за призначення Дениса Шмигаля Першим віцепремʼєром — міністром енергетики України

Верховна Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля Першим віцепремʼєром — міністром енергетики України. За його кандидатуру проголосували 248 депутатів. Про це стало відомо з трансляції засідання. 

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Читати далі
+ 13 слів

​З п'яти населених пунктів Запорізької області оголосили обов'язкову евакуацію дітей

З п’яти населених пунктів Запорізької області оголосили обов’язкову евакуацію дітей разом з батьками чи законними представниками. Йдеться про 40 дітей з 26 родин у двох громадах. Про це заявили в Мінрозвитку. 

Читати далі
+ 23 слів

«Десятка за дві сесії»: НЗЛ зібрало головне з матеріалів НАБУ у справі Тимошенко

Сьогодні, 14 січня, НАБУ і САП оголосили підозру керівниці депутатської фракції парламенту. З опублікованих матеріалів прослуховування випливає, що йдеться про лідерку партії «Батьківщина» Юлію Тимошенко.

За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Читати далі
+ 65 слів

Рада проголосувала за призначення Михайла Федорова міністром оборони України

Верховна Рада підтримала призначення Михайла Федорова міністром оборони України. Призначення міністра підтримали 277 депутатів, ще 9 — утрималися. Про це стало відомо з трансляції засідання.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Читати далі
+ 12 слів

Вісім українських митців пройшли до фіналу Болонської виставки ілюстраторів

Вісім українських художників потрапили до переліку фіналістів 60-ї Болонської виставки ілюстраторів. Про це повідомили на сайті премії. 

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Читати далі
+ 23 слів

НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко — про це стало відомо з матеріалів прослуховування

НАБУ і САП оголосили підозру керівниці депутатської фракції парламенту. З опублікованих матеріалів прослуховування випливає, що йдеться про лідерку партії «Батьківщина» Юлію Тимошенко. 

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Читати далі
+ 12 слів

Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в офісі партії «Батьківщина». Що відомо?

Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням». Про це вона повідомила у соцмережах. 

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Читати далі
+ 7 слів
Що там ще
+ 13388 новин