Верховна Рада ухвалила закон, який дозволяє вилучати пам’ятки імперської та радянської тоталітарної політики й ідеології з Державного реєстру нерухомих пам’яток України. «За» законопроєкт проголосували 285 депутатів. Про це повідомив міністр культури Олександр Ткаченко.

Фото: bbc

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Також комісія зафіксувала злочин: «Незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини».

Нагадаємо, держава безплатно надавала право користування територію Лаври представникам УПЦ (МП). Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» 10 березня оголосив про розірвання договору оренди з Московським патріархатом з 29 березня 2023 року.

Фото: Міністерство культури та інформаційної політики

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Олена Гончарук закінчила Києво-Могилянську академію і стажувалась в київській галереї сучасного мистецтва «Карась», працювала копірайтеркою і науковою редакторкою. З лютого 2014-го очолювала піар-службу Національного художнього музею України. У 2016 році доєдналась до команди Довженко-Центру. Спочатку працювала менеджеркою освітніх програм Музею кіно, а пізніше стала керівницею музею. 

У 2021 році Гончарук висунула свою кандидатуру на посаду генерального директора Довженко-Центру. Колектив центру підтримав її й написав у Facebook. 15 квітня Гончарук перемогла у конкурсі та стала новою керівницею Національного центру Олександра Довженка. «Оленка — гідна кандидатка, компетентна й відповідальна. Але чи не найголовніше для мене — її етична позиція, те, на що в прагматичних сферах рідко зважають, але саме вона є запорукою успіху та доброчесності. Я не заздрю Оленці: в обставинах, в яких перебуває Центр, я сам би не зважився зараз іти керувати. Її рішення напрочуд мужнє, в його основі – самопожертва, а не вигода», — написав у Facebook попередній директор Центру Іван Козленко.

Проте після конкурсу Міністерство культури, якому на той час підпорядковувався Центр, не підписав з Оленою контракт. Не зробило цього і Держкіно, до якого у 2022 році перейшов Довженко-Центр. Тому аж до осені 2022 року Гончарук була лише виконувачкою обов’язків генерального директора. 

Після наказу Держкіно про реорганізацію Національного центру Олександра Довженка, що, за словами його працівників, означало ліквідацію національного кіноархіву, 2 листопада Олену Гончарук усунули від виконання обов’язків. Те, що відбувалося з фільмофондом і його колективом, обурило українську кіноспільноту і багатьох громадян, що стали на його захист, розповсюджуючи інформацію й організовуючи протести. 15 листопада відбулася зустріч міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка з керівництвом Держкіно, Довженко-Центру та представниками Офісу Президента, де вирішили зупинити реорганізацію. І 21 грудня оголосили, що відбудеться новий публічний конкурс на посаду керівника інституції.

Олена Гончарук, яка весь час обстоювала збереження Довженко-Центру, висунула свою кандидатуру і цього разу знову здобула найбільше голосів від комісії та перемогу.

Щоправда, за кілька днів до конкурсу проти жінки відкрили кримінальну справу. Як пише «РБК Україна», підставою для відкриття справи стали відомості щодо порушень у сферах управління державним майном, публічних закупівель, розпоряджання державними коштами та перевищення службових повноважень Оленою Гончарук. 

У Довженко-Центрі справу назвали спробою дискримінації однієї з кандидатів, а сама жінка сказала, що це «брудна бомба» і над нею працюватимуть юристи.

Національний центр Олександра Довженка — національний фільмофонд і найбільший аудіовізуальний архів України, який займається збереженням, реставрацією, дослідженням і популяризацією національної кіноспадщини.

Фото: suspilne.media

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Згодом цю інформацію підтвердив очільник Центру досліджень політичних цінностей
Олександр Доній.
«Щойно завершилося засідання експертної «комісії з дерусифікації» при Міністерстві
культури та інформаційної політики. І сьогодні ми прийняли рішення — вважати за
необхідне демонтувати ці споруди-пам’ятники Щорсу і Ватутіну”, — розповів Доній.
Довідка. Пам’ятник Миколі Щорсу, військовому ватажку більшовиків у Києві, відкрили
ще у 1954 році на честь 300-річчя «возз’єднання» Росії та України. Розташований він на
одній з головних вулиць міста, бульварі Шевченка на перетині з вулицею Петлюри.
Микола Ватутін — радянський воєначальник , генерал армії, Герой Радянського Союзу.
Пам’ятник встановили 25 січня 1948 року неподалік від будівлі Верховної Ради
України.

Фото:Олександ Ткаченко Facebook

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Користувачі звернули увагу творців нового «символу» на те, що такий жест існує уже давно, а означає він зовсім не тризуб, а має сексуальний підтекст. Англійською назва цього жесту звучить як «Two in the pink, one in the stink». 

Коментатори нагадали Banda та Мінкульту, що українці уже мають жест, який символізує тризуб — великий палець і мізинець зігнуті, а решта пальців підняті вгору. Такий символ використовував ще В’ячеслав Чорновіл. Про нього у своєму Інстаграмі  нагадала зокрема й співачка Христина Соловій.  

Banda Agency прокоментувала такий збіг і зазначила, що три пальці вгору, жест, яким послуговувався ще Чорновіл, зараз небезпечно використовувати на тимчасово окупованих територіях. А жест, який пропонують Banda та Мінкульт, в українській жестовій мові означає літеру «Н» (як символ слова «незалежність»). Водночас агенція пропонує використовувати той символ, який вам до душі, додавши хештег #ТРИЗУБНЕЗАЛЕЖЕОСТІ 

Фото: інстаграм Banda Agency

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Від початку 2020 року Центр не отримав планованого державне фінансування за бюджетною програмою. Причина: Міністерство фінансів не затвердило проєкт паспорту програми. Чому так сталося? У Центрі кажуть, що однією з причин є саботаж Держкіно.

70% зарплат працівників покривається грошима з бюджету. А ще 30% Центр заробляє на здачі приміщень в оренду. Працівникам Центу Довженка не виплатили зарплат за січень і лютий. А у березні-травні їх перевели у режим простою зі збереженням ⅔ окладу. З кінця травня інституція не може сплачувати податки та зобов’язання за договорами. Претензії кредиторів задовольнятимуть, арештувавши майно центру. 

Директор центру Іван Козленко звільняється з посади, бо, за його словами, не хоче керувати ліквідацією інституції, розвитку якої присвятив 8 років.

Цитата. «Звернення до Міністерства культури та інформаційної політики та Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики з проханням поновити гарантоване законом бюджетне фінансування інституції (і всієї кіногалузі) результатів не дали», — йдеться у дописі Центру Довженка.

Довідка. Національний центр Олександра Довженка – це найбільший кіноархів України. У ньому зберігається більше 6 тисяч найменувань художніх, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів та тисячі архівних документів з історії українського кіно. 

Довженко-Центр об’єднує сучасне фільмосховище з системою клімат-контролю, єдину в Україні кінокопіювальну лабораторію, Музей кіно, паперовий кіноархів, медіатеку та власне видавництво й здійснює збереження, популяризацію, дослідження та поширення національної кіноспадщини в Україні та закордоном.

Довженко-Центр — єдиний член Міжнародної федерації кіноархівів FIAF в Україні. З його зникненням Україна не лише втратить суб’єктність у кіноархівній справі в очах міжнародної спільноти, а й продемонструє неспроможність держави піклуватися про своє культурне надбання.

Реакція української культурної спільноти

Профільні інституції та культурна спільнота закликають вжити термінових заходів для порятунку Центру Олександра Довженка та фінансування галузі та затвердити паспорт фінансування бюджетної програми 1806030 «Державна підтримка кінематографії». Підписати звернення можна тут. Його уже підписали, зокрема, Українська кіноакадемія, Асоціація кіноіндустрії України, Одеський міжнародний кінофестиваль, Громадська організація «Докудейз», Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість», ГО «Творче об’єднання “Вавилон’13”», Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал», Національна спілка кінематографістів України, Українська Гільдія Режисерів.

Реакція Держкіно

Голова Держкіно Марина Кудерчук каже, що інформація про те, що Держкіно начебто сатобує Центр Довженка — неправдива: «Я рекомендую ставити питання Міністерству культури. Це їхній заклад, а не наш. А ми лише у межах нашої програми держпідтримки кінематографу даємо суму грошей». Голова Держкіно додала, що з Центру Довженка щодо цієї ситуації до неї напряму не зверталися.

Реакція Міністерства культури та інформаційної політики

У Міністерстві кажуть, що працюють над вирішенням проблеми. Тимчасова виконувачка обов’язків очільниці відомства Світлана Фоменко підтвердила, що через запроваджені урядом обмеження у відповідь на поширення коронавірусу, фінансування Центру погіршилося. Фоменко переконує, що зараз її відомство активно співпрацює з Міністерством фінансів, аби забезпечити Центр належним фінансуванням. Найближчим часом Мінфіну обіцяють надіслати доопрацьований паспорт бюджетної програми. 

У Центрі Довженка відбулися обшуки. Це не пов’язано з останньою заявою Центру

Правоохоронці, які прийшли з обшуком та вилучили деякі документи з Центру, розслідували кримінальну справу «за актом ревізії Державної аудиторської служби України». У ході цієї ревізії виявили порушення при розрахунках плати за оренду державного майна. Через це були недоотримані кошти від оренди державних приміщень. У прокуратурі пояснили, що обшуки відбулися за рішенням суду у справі про розтрату, яку розслідує поліція.

Що ще варто знати про культурні інституції в Україні у час карантину:

#стопкультурнийкарантин: креативні індустрії нагадали про себе владі. Сотні прожекторів світили у небо у 20 українських містах у межах акції #стопкультурнийкарантин у ніч на 13 травня. Організатори акції таким чином хотіли привернути увагу до культурної сфери креативних та івент-індустрії, які буквально завмерли у час карантину. 

30% заповнених місць з 1 липня: коли та як відкриють кінотеатри та концертні зали. Кінотеатри та концертні зали зможуть запрацювати лише із 30% заповнених місць. Таку можливість розглядають у Кабінеті міністрів України. Попередня дата відкриття культурних інституцій — 1 липня, але навіть тоді їхня робота матиме нюанси. Водночас 1 липня не є точною датою, бо відкриття буде залежати від ситуації з коронавірусом в Україні.

Видатки на культуру у бюджеті обіцяють зберегти. 400 мільйонів замість 150 у першому варіанті змін до бюджету може отримати Український культурний фонд. 100 мільйонів замість 22 обіцяють дати Українському інституту книги. Про це розповіла депутатка від Слуги народу Євгенія Кравцова на своїй сторінці у Фейсбуці. Збільшення видатків на роботу культурних інституцій може допомогти українській культурі вистояти у час кризи.

Нова голова Держкіно: що відомо про Марину Кудерчук. Кудерчук працювала в адміністрації кіноконцертного залу імені Довженка у Запоріжжі, а до того — у Державній податковій інспекції, Державній податковій адміністрації та Державній податковій службі Запоріжжя і області. Хто така нова голова Держкіно?

Фото: supportyourart.com