«У ході обшуку, незважаючи на заперечення співробітників Довженко-Центру і адвоката, були вилучені оригінали всіх наказів з 2021 по 2023 рік, що стосуються кадрових питань та договорів оренди. Ці документи за інструкцією мають зберігатися на підприємстві 75 років».

Нагадаємо, що в серпні 2022 року Держкіно видало наказ про реорганізацію Довженко-Центру. А в листопаді повідомило, що Олену Гончарук відсторонили від виконання обов’язків в. о. генерального директора. Замість неї призначили тимчасову нову в.о. Юлія Каждан. Після протестів спільноти Каждан, яка не мала профільного досвіду роботи, самоусунулася. Тож на це місце призначили кінокритика Андрія Алфьорова, однак він також не приступив до виконання обов’язків.

21 грудня Держкіно оголосило новий конкурс на посаду керівника Довженко-Центру. Другий етап засідання конкурсної комісії мав відбутися ще 3 лютого. Перед ним з’ясувалося, що проти однієї з кандидаток, Олени Гончарук, відкрили справу. Провадження зареєстрували ввечері 2 лютого, тоді як засідання було призначене на середину дня 3 лютого.

7 лютого Довженко-Центр отримав запит від слідчого Нацполіції. У ньому від інституції вимагали протягом трьох днів надати документацію починаючи з 15 квітня 2021 року.

«Очевидно, що керуючий орган Держкіно з усіх сил намагається знайти причини та приводи не підписати контракт з Оленою Гончарук», — підсумували в Центрі.

Фото: life.pravda.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Олена Гончарук закінчила Києво-Могилянську академію і стажувалась в київській галереї сучасного мистецтва «Карась», працювала копірайтеркою і науковою редакторкою. З лютого 2014-го очолювала піар-службу Національного художнього музею України. У 2016 році доєдналась до команди Довженко-Центру. Спочатку працювала менеджеркою освітніх програм Музею кіно, а пізніше стала керівницею музею. 

У 2021 році Гончарук висунула свою кандидатуру на посаду генерального директора Довженко-Центру. Колектив центру підтримав її й написав у Facebook. 15 квітня Гончарук перемогла у конкурсі та стала новою керівницею Національного центру Олександра Довженка. «Оленка — гідна кандидатка, компетентна й відповідальна. Але чи не найголовніше для мене — її етична позиція, те, на що в прагматичних сферах рідко зважають, але саме вона є запорукою успіху та доброчесності. Я не заздрю Оленці: в обставинах, в яких перебуває Центр, я сам би не зважився зараз іти керувати. Її рішення напрочуд мужнє, в його основі – самопожертва, а не вигода», — написав у Facebook попередній директор Центру Іван Козленко.

Проте після конкурсу Міністерство культури, якому на той час підпорядковувався Центр, не підписав з Оленою контракт. Не зробило цього і Держкіно, до якого у 2022 році перейшов Довженко-Центр. Тому аж до осені 2022 року Гончарук була лише виконувачкою обов’язків генерального директора. 

Після наказу Держкіно про реорганізацію Національного центру Олександра Довженка, що, за словами його працівників, означало ліквідацію національного кіноархіву, 2 листопада Олену Гончарук усунули від виконання обов’язків. Те, що відбувалося з фільмофондом і його колективом, обурило українську кіноспільноту і багатьох громадян, що стали на його захист, розповсюджуючи інформацію й організовуючи протести. 15 листопада відбулася зустріч міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка з керівництвом Держкіно, Довженко-Центру та представниками Офісу Президента, де вирішили зупинити реорганізацію. І 21 грудня оголосили, що відбудеться новий публічний конкурс на посаду керівника інституції.

Олена Гончарук, яка весь час обстоювала збереження Довженко-Центру, висунула свою кандидатуру і цього разу знову здобула найбільше голосів від комісії та перемогу.

Щоправда, за кілька днів до конкурсу проти жінки відкрили кримінальну справу. Як пише «РБК Україна», підставою для відкриття справи стали відомості щодо порушень у сферах управління державним майном, публічних закупівель, розпоряджання державними коштами та перевищення службових повноважень Оленою Гончарук. 

У Довженко-Центрі справу назвали спробою дискримінації однієї з кандидатів, а сама жінка сказала, що це «брудна бомба» і над нею працюватимуть юристи.

Національний центр Олександра Довженка — національний фільмофонд і найбільший аудіовізуальний архів України, який займається збереженням, реставрацією, дослідженням і популяризацією національної кіноспадщини.

Фото: suspilne.media

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

У відкритому листі до Президента представники спілок звинуватили Марину Кудерчук та її заступників у неефективному та незаконному використанні державних коштів, перешкоджанні участі національних фільмів на міжнародних кінофестивалях і порушенні обов’язків при наданні державної підтримки на виробництво фільмів. 

Нове керівництво підписанти радять обрати за спільним круглим столом з представниками влади та українських кіноорганізацій. За словами голови Національної спілки кінематографістів Олеся Янчука, це вже третій лист, у якому кіноспільнота закликає звільнити керівництво Держкіно. 

Також у листі закликають скасувати Наказ Держкіно про «реорганізацію» «Довженко-Центру», яка ставить під загрозу його діяльність. «Таке рішення (реорганізація — ред.) не просто загрожує втратою цілісної колекції української кіноспадщини ー це ослаблення інституцій, легалізація непрозорих, самоуправних рішень, підрив довіри суспільства і міжнародних партнерів», — впевнені підписанти.

Вони вимагають призначити на посаду генеральної директорки Олену Гончарук і надати «Довженко-Центру» статус Національного фонду фільмів.

Контекст. 17 серпня Державна агенція з питань кіно видала заяву щодо реорганізації «Довженко-Центру», яку у самому Центрі вважають фактичною ліквідацією.

Центр подав 28 жовтня позов до суду на Держкіно з вимогою визнати незаконним та скасувати наказ про реорганізацію. Підготовче засідання призначено на 29 листопада.

Другого листопада Держкіно відсторонило директорку Олену Гончарук від виконання обов’язків. П’ятого листопада Державна агенція з питань кіно оголосила конкурс на посаду директора, і вже восьмого листопада новопризначена директорка Юлія Каждан прийшла на зустріч з командою «Довженко-Центру». Всередину її не пустили. 

10 листопада в «Довженко-Центр» прийшли правоохоронці з обшуками, 17 листопада, після активних протестів кіноспільноти і активістів, Юлія Каждан написала заяву на звільнення, а наступного дня Держкіно призначило нового в.о. директора — Андрія Алфьорова.

Фото: detector.media

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Андрій Алфьоров має намір добитися скасування наказу Держкіно про реорганізацію, а також — визнання Довженко-Центру Державним фондом фільмів і «зробити все можливе», аби директорку Олену Гончарук призначили на цю посаду офіційно з підписанням контракту. Про це він написав у Facebook. Також він додав, що «це не елемент якоїсь гри, а власне бажання врятувати Центр». «Довженко-Центр» призначення Андрія Алфьорова ще не прокоментував.

Андрій Алфьоров впевнений, що потрібно терміново розробити нормативну базу для функціонування фонду фільмів із залученням міжнародних експертів, а також зберегти фінансову підтримку з державного бюджету на період війни та 2 роки після.

Довідка. Андрій Алфьоров — член міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI, співпрацював із «Довженко-Центром»: був куратором, автором музейного проєкту «Польоти уві сні та наяву».

Фото: chytomo.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Також Ткаченко оголосив продовження переходу «державного підприємства в державну організацію. Це дозволить «Довженко-Центру» працювати за профілем як музей та архів». 

Фонд і музей залишать у тому статусі,  в якому вони є зараз — як цілісний майновий комплекс. Надання статусу «Національного» має убезпечити використання його майна не за призначенням. Також для оцінки музейних цінностей «Довженко-Центру» створять міжвідомчу робочу групу. 

Фото: kyiv.comments.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Приводом для обшуків 10 листопада став пошук документів, пов’язаних із фірмою-забудовником, що працює на ділянці поруч із Центром. Про це повідомила директорка центру Олена Гончарук, яку відсторонили 2 листопада. 

За офіційною версією, одному з експосадовців Центру СБУ готує підозру за ч. 2 ст. 364 КК України — зловживання владою та службовим становищем. Про це Детектору медіа повідомив речник СБУ Артем Дехтяренко. 

Натомість Олена Гончарук впевнена, що справжньою підставою реорганізація Центру, яку оголосило Держкіно 17 серпня. Команда «Довженко-Центру» вважає дії Державної агенції з питань кіно спробою рейдерського захоплення.  

«Все сталося дуже швидко», — каже Олена Гончарук, — ухвалу прийняли 9 листопада, а вже 10 — прийшли з обшуком. Також питали чого не має на робочому місці нової директорки — Юлії Каждан». У Центрі сказали, що не мають її контактів, а також, що вона досі не внесена в реєстр. Представників Держкіно Олена Гончарук під час обшуку не бачила. 

«Довженко-Центр» зазначає, що обшук провели з порушеннями: правоохоронці призупинили слідчі дії, коли в них закінчилася карта пам’яті у відеокамері, також не протокол не підписали, а його копію не надали. 

Контекст. Другого листопада Держкіно відсторонило директорку Олену Гончарук від виконання обов’язків і залишило на посаді керівниці Музею кіно «Довженко-Центру». 

П’ятого листопада Державна агенція з питань кіно оголосила конкурс на посаду директора, і вже восьмого листопада новопризначена директорка Юлія Каждан прийшла на зустріч з командою «Довженко-Центру». Всередину її не пустили. 

Раніше, 17 серпня, Державна агенція з питань кіно видала заяву щодо реорганізації «Довженко-Центру», яку у самому Центрі вважають фактичною ліквідацією.

Центр подав 28 жовтня позов до суду на Держкіно з вимогою визнати незаконним та скасувати наказ про реорганізацію. Підготовче засідання призначено на 29 листопада. Про це повідомив «Довженко-Центр». 

Фото: kievvlast.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Ось рейтинг першої 30-ки стрічок:

• «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, 1964 рік;
• «Земля» Олександра Довженка, 1930 рік;
• «Людина з кіноапаратом» Дзиґи Вертова, 1930 рік;
• «Плем’я» Мирослава Слабошпицького, 2014 року;
• «Камінний хрест» Леоніда Осики, 1968 рік;
• «Астенічний синдром» Кіри Муратової, 1989 рік;
• «Польоти уві сні та наяву» Романа Балаяна, 1982 рік;
• «Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка, 1970 рік;
• «Довгі проводи» Кіри Муратової, 1971 рік;
• «Вавилон ХХ» Івана Миколайчука, 1979 рік;
• «Атлантида» Валентина Васяновича, 2019 рік;
• «Пропала грамота» Бориса Івченка, 1972 рік;
• «Короткі зустрічі» Кіри Муратової, 1967 рік;
• «Донбас» Сергія Лозниці, 2018 рік;
• «Навесні» Михаїла Кауфмана, 1929 рік;
• «У бій ідуть одні старі» Леоніда Бикова, 1973 рік;
• «За двома зайцями» Віктора Іванова, 1961 рік;
• «Пригоди капітана Врунгеля» Давида Черкаського, 1976-1979 роки;
• «Звенигора» Олександра Довженка, 1927 рік;
• «Мої думки тихі» Антоніо Лукіча, 2019 рік;
• «Криниця для спраглих» Юрія Іллєнка, 1965 рік;
• «Щастя моє» Сергія Лозниці, 2010 рік;
• «Varta 1, Львів, Україна» Юрія Грицини, 2015 рік;
• «Совість» Володимира Денисенка, 1968 рік;
• «Хліб» Миколи Шпиковського, 1929 рік;
• «Суворий юнак» Абрама Роома, 1935 рік;
• «Арсенал» Олександра Довженка, 1929 рік;
• «Ентузіям (Симфонія Донбасу)» Дзиґи Вертова, 1930 рік;
• «Райдуга» Марка Донського, 1943 рік;
• «Прометей» Івана Кавалерідзе, 1935 рік.

Повний список фільмів можете переглянути тут. 

Фото: galinfo.com.ua 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. До конкурсу допустили шістьох кандидатів. Олена Гончарук була єдиною, кого висунув та підтримав колектив Довженко-Центру. Співробітники зазначили, що Гончарук розуміє теперішні виклики та проблеми інституції, без вирішення яких неможливий розвиток Центру.

Олена Гончарук працювала керівницею та менеджеркою освітніх програм Музею кіно при Довженко-Центрі, який запрацював у 2019 році. Також вона є керівницею піар-служби Національного художнього музею України з лютого 2014 року. Гончарук була єдиною кандидаткою, яка має «знання кіноархівної, музейної справи та сфери культурної спадщини».

Своїми головними завданнями на новій посаді жінка вважає:

• забезпечити сталу роботу інституції та працівників Довженко-Центу;
• створити умови для реалізації культурних та дослідницьких проєктів;
• посилити позиції Довженко-Центру як державного фільмофонду та збільшити частку держфінансування інституції.

Але є одне але. Міністр культури Олександр Ткаченко просить членів комісії скасувати результати, пославшись на лист від одного з учасників конкурсу Олексія Душутіна, який отримав 0 голосів від конкурсної комісії. Душутін скаржиться, що він був єдиним учасником конкурсу, який презентував свою програму не особисто, а через Zoom. Причина у тому, що засідання комісії відбувалося у Міністерстві культури, а пан Душутін є громадянином Канади, тож задля потрапляння в урядову будівлю йому необхідний дозвіл СБУ. 

Міністр культури вважає претензії Душутіна «справедливими» і просить членів комісії бути «об’єктивними». Голова конкурсної комісії Ірина Подоляк зазначила, що підстав для перегляду результатів немає, конкурс відбувся у відповідності до закону. Лист міністра, на її думку, можна інтерпретувати як тиск на конкурсну комісію.

Контекст. Попередній очільник Центру Іван Козленко у травні 2020 року оголосив, що подає у відставку. Своє рішення пояснював тим, що Довженко-Центр не отримав належного фінансування, що може призвести до банкрутства. 

Довідка. Довженко-Центр — це найбільший кіноархів України. У ньому зберігається більше 7 тисяч найменувань художніх, документальних, анімаційних українських і закордонних фільмів та тисячі архівних документів з історії українського кіно. 

Копайте глибше:

• За кадром (Reporters) — репортаж із Довженко-Центру

Фото: ukrainer.net

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Музей відкриють 12 вересня. Подія приурочена до 25-річчя створення «Довженко-Центру». 

Перша виставка матиме назву «ВУФКУ. Lost & Found» і буде розповідати про українське кіно у 1920-х років. На ній будуть показані експонати із інших українських музеїв та елементи із колекції «Довженко-Центру»: рідкісні кадри фільмів, кінохроніки та анімації, унікальні архівні документи та фотографії.  

Оскільки багато із витворів мистецтва втрачені, а деякі збереглись лише частково, куратори виставки запропонували сучасним художникам переосмислити втрачені шедеври. Так проект поєднав тодішню та сучасну літературу, музику, дизайн та візуальні мистецтва.

До створення виставки приєднались відомі сучасні митці та мисткині, серед яких Олександр Ірванець, Ірина Цілик, Ірина Стасюк, Тетяна Малярчук, Наталя Сняданко.

Щоб організувати експозицію команда «Довженко-Центру» розпочала дослідження та пошуки ще у 2012 році. 

Всеукраїнське фотокіноуправління (ВУФКУ), якому присвячена перша експозиція, — це державна організація, яка в 1920-ті роки забезпечила успіх української кіноіндустрії. Воно об’єднувало кіностудії Одеси, Ялти та Києва, розвивало виробництво, дистрибуцію, рекламу та освіту у сфері кіно. Завдяки ВУФКУ українське кіно вийшло на міжнародний ринок: українські фільми показували у Франції, США, Британії, Німеччині та Канаді. 

Відкриття експозиції «ВУФКУ. Lost & Found» відбудеться 12 вересня о 19.00 на вул. Васильківській, 1. Вхід вільний. Подія за посиланням. 

Майбутні експонати виставки можна побачити тут. 

«Довженко-Центр» — державний фонд, де зберігаються кіно- та аудіострічки, а також займаються національною кіноспадщиною. 

⟶ Глава Держкіно хоче звільнитися. Пилип Іллєнко написав заяву про звільнення з посади Глави Державного агентства України з питань кіно за власним бажанням. Про це він повідомив у відеозверненні. Син кінорежисера Юрія Іллєнка хоче пов’язати свою подальшу діяльність з українським кіно. Пилип Іллєнко очолював Держкіно з 6 серпня 2014 року. 

⟶ Одеський музей кіно на території Одеської кіностудії. Музей кіно в Одесі розташований у старовинному особняку. Там зберігаються понад 10 000 мистецьких артефактів, які розповідають про кінематограф в Одесі. Лише в одній кімнаті площею 28 метрів квадратних є загальнодоступна експозиція. Всі інші приміщення — це заповнені до стелі стелажі, що зберігають раритети, артефакти, історичні матеріали, які, через брак простору для виставок, поки не можуть бути оприлюднені. Серед мистецьких об’єктів унікальна апаратура, на якій працював Олександр Довженко, знімальні та звукозаписні апарати, освітлювальні прилади, монтажні пристосування, кінопроектори, альбоми із акторськими кінопробами, плакати до фільмів Одеської кіностудії та нагороди фільмів, які там знімали.

Фото: Валерія Мезенцева