Детальніше. Фракція «Слуга народу» підтримає Олександра Ткаченка, теперішнього голову комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, колишнього генерального директора каналу «1+1» на місце міністра культури. Проголосувати за таке призначення можуть уже до кінця тижня.

Олександр Ткаченко найбільш відомий як генеральний директор «1+1». Він закінчив факультет журналістики (тепер це — Інститут журналістики) КНУ імені Шевченка. Здобув і закордонну освіту: отримав диплом Harvard Business School за програмою «Business of Entertainment, Media, and Sports», навчався у INSEAD Business School у Сінгапурі за програмою «Value Creation for Owners and Directors».

Працював заступником генерального продюсера каналу «1+1». Був співтворцем «Телевізійної служби новин» (ТСН). Встиг попрацювати і на «Новому каналі». Там реформував програму новин «Репортер». У 2000 році канал увійшов до трійки найпопулярніших в Україні.

Ткаченко був неформальним керівником так званого «холдингу олігарха Пінчука» (до цього холдингу входили телеканали «Новий канал», «ICTV», «СТБ»). Але пробув на цій посаді не більше року. З 2005 року займався створенням Суспільного телерадіомовлення, був співавтором концепції створення Суспільного мовлення. Олександр Ткаченко встиг попрацювати і в Москві — був заступником генерального директора телеканалу «РЕН-ТВ». На той час цим каналом володів німецький медіахолдинг.

Із серпня 2008 Ткаченко стає гендиректором групи каналів «1+1 Media».Туди входять  «1+1», «2+2», «ТЕТ». дитячий канал «ПлюсПлюс», «Бігуді», «Уніан-ТВ», та компанія з виробництва телеконтенту «1+1 продакшн». Саме за керівництва Ткаченка, 1+1 медіа презентувала перший звіт із корпоративної соціальної відповідальності серед медіакомпаній. Саме Ткаченко продюсував серіали «Останній москаль», «Школа», «Ментівські війни. Київ», «Висоцький. Дякуємо, що живий» (випустили у Росії).

20 серпня 2019 року, за місяць після виборів до Верховної Ради, Ткаченко вийшов з бізнесу і склав повноваження керівника холдингу «1+1». Він став його почесним президентом. Тоді Ткаченко пройшов до парламенту за списком партії «Слуга народу». У парламенті очолив і досі очолює комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У період правління президента-втікача Віктора Януковича, за результатами щорічного дослідження Інституту масової інформації та Незалежної медіа-профспілки Ткаченко потрапив у десятку найбільших ворогів української преси у 2012—2013 роках.

Коментар. Депутатка від «Слуги народу» Євгенія Кравчук написала на своїй сторінці у Фейсбуці: «Міністром культури ми делегуємо одного з наших найсильніших представників, голову Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександра Ткаченка. Останні місяці він багато працював над порятунком креативних індустрій, підтримкою культури, йому вдалося напрацювати серйозний антикризовий пакет і ми переконані, що йому під силу очолити Мінкульт в такий складний період».

Що ще варто знати про українську культуру:

• Центр Довженка залишився без грошей: українська культурна спільнота ініціювала звернення. Національний центр Олександра Довженка від початку року не отримує грошей від держави. Через це інституція не може виплачувати зарплату працівникам. Зараз у Центру закінчилися кошти. Профільні інституції та культурна спільнота закликають вжити термінових заходів для порятунку Центру Довженка.
• #стопкультурнийкарантин: креативні індустрії нагадали про себе владі. Сотні прожекторів світили у небо у 20 українських містах у межах акції #стопкультурнийкарантин у ніч на 13 травня. Організатори акції таким чином хотіли привернути увагу до культурної сфери креативних та івент-індустрії, які буквально завмерли у час карантину. 
• 30% заповнених місць з 1 липня: коли та як відкриють кінотеатри та концертні зали. Кінотеатри та концертні зали зможуть запрацювати лише із 30% заповнених місць. Таку можливість розглядають у Кабінеті міністрів України. Попередня дата відкриття культурних інституцій — 1 липня, але навіть тоді їхня робота матиме нюанси. Водночас 1 липня не є точною датою, бо відкриття буде залежати від ситуації з коронавірусом в Україні.

Фото: telekritika.ua

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.