Національний центр Олександра Довженка від початку року не отримує грошей від держави. Через це інституція не може виплачувати зарплату працівникам. Зараз у Центру закінчилися кошти. Про це установа розповіла на своїй сторінці у Фейсбуці. Профільні інституції та культурна спільнота закликають вжити термінових заходів для порятунку Центру Довженка.
Чому це важливо. Національний центр Олександра Довженка – це найбільший кіноархів України.
Детальніше. Від початку 2020 року Центр не отримав планованого державне фінансування за бюджетною програмою. Причина: Міністерство фінансів не затвердило проєкт паспорту програми. Чому так сталося? У Центрі кажуть, що однією з причин є саботаж Держкіно.
70% зарплат працівників покривається грошима з бюджету. А ще 30% Центр заробляє на здачі приміщень в оренду. Працівникам Центу Довженка не виплатили зарплат за січень і лютий. А у березні-травні їх перевели у режим простою зі збереженням ⅔ окладу. З кінця травня інституція не може сплачувати податки та зобов’язання за договорами. Претензії кредиторів задовольнятимуть, арештувавши майно центру.
Директор центру Іван Козленко звільняється з посади, бо, за його словами, не хоче керувати ліквідацією інституції, розвитку якої присвятив 8 років.
Цитата. «Звернення до Міністерства культури та інформаційної політики та Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики з проханням поновити гарантоване законом бюджетне фінансування інституції (і всієї кіногалузі) результатів не дали», — йдеться у дописі Центру Довженка.
Довідка. Національний центр Олександра Довженка – це найбільший кіноархів України. У ньому зберігається більше 6 тисяч найменувань художніх, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів та тисячі архівних документів з історії українського кіно.
Довженко-Центр об’єднує сучасне фільмосховище з системою клімат-контролю, єдину в Україні кінокопіювальну лабораторію, Музей кіно, паперовий кіноархів, медіатеку та власне видавництво й здійснює збереження, популяризацію, дослідження та поширення національної кіноспадщини в Україні та закордоном.
Довженко-Центр — єдиний член Міжнародної федерації кіноархівів FIAF в Україні. З його зникненням Україна не лише втратить суб’єктність у кіноархівній справі в очах міжнародної спільноти, а й продемонструє неспроможність держави піклуватися про своє культурне надбання.
Реакція української культурної спільноти
Профільні інституції та культурна спільнота закликають вжити термінових заходів для порятунку Центру Олександра Довженка та фінансування галузі та затвердити паспорт фінансування бюджетної програми 1806030 «Державна підтримка кінематографії». Підписати звернення можна тут. Його уже підписали, зокрема, Українська кіноакадемія, Асоціація кіноіндустрії України, Одеський міжнародний кінофестиваль, Громадська організація «Докудейз», Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість», ГО «Творче об’єднання “Вавилон’13”», Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал», Національна спілка кінематографістів України, Українська Гільдія Режисерів.
Реакція Держкіно
Голова Держкіно Марина Кудерчук каже, що інформація про те, що Держкіно начебто сатобує Центр Довженка — неправдива: «Я рекомендую ставити питання Міністерству культури. Це їхній заклад, а не наш. А ми лише у межах нашої програми держпідтримки кінематографу даємо суму грошей». Голова Держкіно додала, що з Центру Довженка щодо цієї ситуації до неї напряму не зверталися.
Реакція Міністерства культури та інформаційної політики
У Міністерстві кажуть, що працюють над вирішенням проблеми. Тимчасова виконувачка обов’язків очільниці відомства Світлана Фоменко підтвердила, що через запроваджені урядом обмеження у відповідь на поширення коронавірусу, фінансування Центру погіршилося. Фоменко переконує, що зараз її відомство активно співпрацює з Міністерством фінансів, аби забезпечити Центр належним фінансуванням. Найближчим часом Мінфіну обіцяють надіслати доопрацьований паспорт бюджетної програми.
У Центрі Довженка відбулися обшуки. Це не пов’язано з останньою заявою Центру
Правоохоронці, які прийшли з обшуком та вилучили деякі документи з Центру, розслідували кримінальну справу «за актом ревізії Державної аудиторської служби України». У ході цієї ревізії виявили порушення при розрахунках плати за оренду державного майна. Через це були недоотримані кошти від оренди державних приміщень. У прокуратурі пояснили, що обшуки відбулися за рішенням суду у справі про розтрату, яку розслідує поліція.
Що ще варто знати про культурні інституції в Україні у час карантину:
#стопкультурнийкарантин: креативні індустрії нагадали про себе владі. Сотні прожекторів світили у небо у 20 українських містах у межах акції #стопкультурнийкарантин у ніч на 13 травня. Організатори акції таким чином хотіли привернути увагу до культурної сфери креативних та івент-індустрії, які буквально завмерли у час карантину.
30% заповнених місць з 1 липня: коли та як відкриють кінотеатри та концертні зали. Кінотеатри та концертні зали зможуть запрацювати лише із 30% заповнених місць. Таку можливість розглядають у Кабінеті міністрів України. Попередня дата відкриття культурних інституцій — 1 липня, але навіть тоді їхня робота матиме нюанси. Водночас 1 липня не є точною датою, бо відкриття буде залежати від ситуації з коронавірусом в Україні.
Видатки на культуру у бюджеті обіцяють зберегти. 400 мільйонів замість 150 у першому варіанті змін до бюджету може отримати Український культурний фонд. 100 мільйонів замість 22 обіцяють дати Українському інституту книги. Про це розповіла депутатка від Слуги народу Євгенія Кравцова на своїй сторінці у Фейсбуці. Збільшення видатків на роботу культурних інституцій може допомогти українській культурі вистояти у час кризи.
Нова голова Держкіно: що відомо про Марину Кудерчук. Кудерчук працювала в адміністрації кіноконцертного залу імені Довженка у Запоріжжі, а до того — у Державній податковій інспекції, Державній податковій адміністрації та Державній податковій службі Запоріжжя і області. Хто така нова голова Держкіно?
Фото: supportyourart.com
Історія та культурне надбання Криму є невіддільною частиною історії України. Зокрема, скіфські прикраси є цінним артефактом для вивчення Криму, його культури та самобутності. У матеріалі розповідаємо, що таке «скіфське золото» та чому важливо, аби його повернули Україні.
Супутники США зафіксували вибух на Каховській ГЕС перед її руйнуванням. Проте розвідувальні служби США досі не мають жодних переконливих доказів, щоб однозначно сказати, хто підірвав дамбу. Про це повідомляє NYT з посиланням на високопоставленого чиновника адміністрації.
У тимчасово окупованому Маріуполі водії «Міськводоканалу» оголосили страйк через невиплату зарплати протягом двох місяців. Це загрожує повною зупинкою водопостачання в Маріуполі.
Україна дізналася про те, що Москва передала Будапешту одинадцять українців угорського походження, із публічних заяв віцепрем‘єр-міністра Угорщини. Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко.
У День Всіх святих, 11 червня, у Всіхсвятській церкві Києво-Печерської лаври, яку збудували за кошти Івана Мазепи, відбудеться богослужіння з нагоди 325-річчя освячення храму. Раніше там звучала анафема, яку наклав Петро І на гетьмана. Тепер у Лаврі помоляться за упокій Мазепи.
Попередньо відомо про двох загиблих працівників лікарні — молодшу медсестру та сантехніка. Ще двоє людей — поранені. Про це повідомили в Офісі Президента.
Станом на 12:00 9 червня на Херсонщині підтопило 34 населених пункти на звільненій частині та 14 — на тимчасово окупованій. Загинуло щонайменше п’ятеро людей, 11 травмувалися, ще 13 — зникли безвісти. Загалом вдалося евакуювати 2412 осіб.
«Укренерго» закликає перенести використання потужної техніки з вечірніх годин на ніч та день, аби зменшити навантаження в енергосистемі та полегшити її балансування.
Важливе 
Економіка 
Інновації 
Наука 
Політика 
Спорт