Детальніше. Від початку 2020 року Центр не отримав планованого державне фінансування за бюджетною програмою. Причина: Міністерство фінансів не затвердило проєкт паспорту програми. Чому так сталося? У Центрі кажуть, що однією з причин є саботаж Держкіно.

70% зарплат працівників покривається грошима з бюджету. А ще 30% Центр заробляє на здачі приміщень в оренду. Працівникам Центу Довженка не виплатили зарплат за січень і лютий. А у березні-травні їх перевели у режим простою зі збереженням ⅔ окладу. З кінця травня інституція не може сплачувати податки та зобов’язання за договорами. Претензії кредиторів задовольнятимуть, арештувавши майно центру. 

Директор центру Іван Козленко звільняється з посади, бо, за його словами, не хоче керувати ліквідацією інституції, розвитку якої присвятив 8 років.

Цитата. «Звернення до Міністерства культури та інформаційної політики та Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики з проханням поновити гарантоване законом бюджетне фінансування інституції (і всієї кіногалузі) результатів не дали», — йдеться у дописі Центру Довженка.

Довідка. Національний центр Олександра Довженка – це найбільший кіноархів України. У ньому зберігається більше 6 тисяч найменувань художніх, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів та тисячі архівних документів з історії українського кіно. 

Довженко-Центр об’єднує сучасне фільмосховище з системою клімат-контролю, єдину в Україні кінокопіювальну лабораторію, Музей кіно, паперовий кіноархів, медіатеку та власне видавництво й здійснює збереження, популяризацію, дослідження та поширення національної кіноспадщини в Україні та закордоном.

Довженко-Центр — єдиний член Міжнародної федерації кіноархівів FIAF в Україні. З його зникненням Україна не лише втратить суб’єктність у кіноархівній справі в очах міжнародної спільноти, а й продемонструє неспроможність держави піклуватися про своє культурне надбання.

Реакція української культурної спільноти

Профільні інституції та культурна спільнота закликають вжити термінових заходів для порятунку Центру Олександра Довженка та фінансування галузі та затвердити паспорт фінансування бюджетної програми 1806030 «Державна підтримка кінематографії». Підписати звернення можна тут. Його уже підписали, зокрема, Українська кіноакадемія, Асоціація кіноіндустрії України, Одеський міжнародний кінофестиваль, Громадська організація «Докудейз», Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість», ГО «Творче об’єднання “Вавилон’13”», Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал», Національна спілка кінематографістів України, Українська Гільдія Режисерів.

Реакція Держкіно

Голова Держкіно Марина Кудерчук каже, що інформація про те, що Держкіно начебто сатобує Центр Довженка — неправдива: «Я рекомендую ставити питання Міністерству культури. Це їхній заклад, а не наш. А ми лише у межах нашої програми держпідтримки кінематографу даємо суму грошей». Голова Держкіно додала, що з Центру Довженка щодо цієї ситуації до неї напряму не зверталися.

Реакція Міністерства культури та інформаційної політики

У Міністерстві кажуть, що працюють над вирішенням проблеми. Тимчасова виконувачка обов’язків очільниці відомства Світлана Фоменко підтвердила, що через запроваджені урядом обмеження у відповідь на поширення коронавірусу, фінансування Центру погіршилося. Фоменко переконує, що зараз її відомство активно співпрацює з Міністерством фінансів, аби забезпечити Центр належним фінансуванням. Найближчим часом Мінфіну обіцяють надіслати доопрацьований паспорт бюджетної програми. 

У Центрі Довженка відбулися обшуки. Це не пов’язано з останньою заявою Центру

Правоохоронці, які прийшли з обшуком та вилучили деякі документи з Центру, розслідували кримінальну справу «за актом ревізії Державної аудиторської служби України». У ході цієї ревізії виявили порушення при розрахунках плати за оренду державного майна. Через це були недоотримані кошти від оренди державних приміщень. У прокуратурі пояснили, що обшуки відбулися за рішенням суду у справі про розтрату, яку розслідує поліція.

Що ще варто знати про культурні інституції в Україні у час карантину:

#стопкультурнийкарантин: креативні індустрії нагадали про себе владі. Сотні прожекторів світили у небо у 20 українських містах у межах акції #стопкультурнийкарантин у ніч на 13 травня. Організатори акції таким чином хотіли привернути увагу до культурної сфери креативних та івент-індустрії, які буквально завмерли у час карантину. 

30% заповнених місць з 1 липня: коли та як відкриють кінотеатри та концертні зали. Кінотеатри та концертні зали зможуть запрацювати лише із 30% заповнених місць. Таку можливість розглядають у Кабінеті міністрів України. Попередня дата відкриття культурних інституцій — 1 липня, але навіть тоді їхня робота матиме нюанси. Водночас 1 липня не є точною датою, бо відкриття буде залежати від ситуації з коронавірусом в Україні.

Видатки на культуру у бюджеті обіцяють зберегти. 400 мільйонів замість 150 у першому варіанті змін до бюджету може отримати Український культурний фонд. 100 мільйонів замість 22 обіцяють дати Українському інституту книги. Про це розповіла депутатка від Слуги народу Євгенія Кравцова на своїй сторінці у Фейсбуці. Збільшення видатків на роботу культурних інституцій може допомогти українській культурі вистояти у час кризи.

Нова голова Держкіно: що відомо про Марину Кудерчук. Кудерчук працювала в адміністрації кіноконцертного залу імені Довженка у Запоріжжі, а до того — у Державній податковій інспекції, Державній податковій адміністрації та Державній податковій службі Запоріжжя і області. Хто така нова голова Держкіно?

Фото: supportyourart.com

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.