Також Ткаченко оголосив продовження переходу «державного підприємства в державну організацію. Це дозволить «Довженко-Центру» працювати за профілем як музей та архів». 

Фонд і музей залишать у тому статусі,  в якому вони є зараз — як цілісний майновий комплекс. Надання статусу «Національного» має убезпечити використання його майна не за призначенням. Також для оцінки музейних цінностей «Довженко-Центру» створять міжвідомчу робочу групу. 

Фото: kyiv.comments.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. До конкурсу допустили шістьох кандидатів. Олена Гончарук була єдиною, кого висунув та підтримав колектив Довженко-Центру. Співробітники зазначили, що Гончарук розуміє теперішні виклики та проблеми інституції, без вирішення яких неможливий розвиток Центру.

Олена Гончарук працювала керівницею та менеджеркою освітніх програм Музею кіно при Довженко-Центрі, який запрацював у 2019 році. Також вона є керівницею піар-служби Національного художнього музею України з лютого 2014 року. Гончарук була єдиною кандидаткою, яка має «знання кіноархівної, музейної справи та сфери культурної спадщини».

Своїми головними завданнями на новій посаді жінка вважає:

• забезпечити сталу роботу інституції та працівників Довженко-Центу;
• створити умови для реалізації культурних та дослідницьких проєктів;
• посилити позиції Довженко-Центру як державного фільмофонду та збільшити частку держфінансування інституції.

Але є одне але. Міністр культури Олександр Ткаченко просить членів комісії скасувати результати, пославшись на лист від одного з учасників конкурсу Олексія Душутіна, який отримав 0 голосів від конкурсної комісії. Душутін скаржиться, що він був єдиним учасником конкурсу, який презентував свою програму не особисто, а через Zoom. Причина у тому, що засідання комісії відбувалося у Міністерстві культури, а пан Душутін є громадянином Канади, тож задля потрапляння в урядову будівлю йому необхідний дозвіл СБУ. 

Міністр культури вважає претензії Душутіна «справедливими» і просить членів комісії бути «об’єктивними». Голова конкурсної комісії Ірина Подоляк зазначила, що підстав для перегляду результатів немає, конкурс відбувся у відповідності до закону. Лист міністра, на її думку, можна інтерпретувати як тиск на конкурсну комісію.

Контекст. Попередній очільник Центру Іван Козленко у травні 2020 року оголосив, що подає у відставку. Своє рішення пояснював тим, що Довженко-Центр не отримав належного фінансування, що може призвести до банкрутства. 

Довідка. Довженко-Центр — це найбільший кіноархів України. У ньому зберігається більше 7 тисяч найменувань художніх, документальних, анімаційних українських і закордонних фільмів та тисячі архівних документів з історії українського кіно. 

Копайте глибше:

• За кадром (Reporters) — репортаж із Довженко-Центру

Фото: ukrainer.net

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Фракція «Слуга народу» підтримає Олександра Ткаченка, теперішнього голову комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, колишнього генерального директора каналу «1+1» на місце міністра культури. Проголосувати за таке призначення можуть уже до кінця тижня.

Олександр Ткаченко найбільш відомий як генеральний директор «1+1». Він закінчив факультет журналістики (тепер це — Інститут журналістики) КНУ імені Шевченка. Здобув і закордонну освіту: отримав диплом Harvard Business School за програмою «Business of Entertainment, Media, and Sports», навчався у INSEAD Business School у Сінгапурі за програмою «Value Creation for Owners and Directors».

Працював заступником генерального продюсера каналу «1+1». Був співтворцем «Телевізійної служби новин» (ТСН). Встиг попрацювати і на «Новому каналі». Там реформував програму новин «Репортер». У 2000 році канал увійшов до трійки найпопулярніших в Україні.

Ткаченко був неформальним керівником так званого «холдингу олігарха Пінчука» (до цього холдингу входили телеканали «Новий канал», «ICTV», «СТБ»). Але пробув на цій посаді не більше року. З 2005 року займався створенням Суспільного телерадіомовлення, був співавтором концепції створення Суспільного мовлення. Олександр Ткаченко встиг попрацювати і в Москві — був заступником генерального директора телеканалу «РЕН-ТВ». На той час цим каналом володів німецький медіахолдинг.

Із серпня 2008 Ткаченко стає гендиректором групи каналів «1+1 Media».Туди входять  «1+1», «2+2», «ТЕТ». дитячий канал «ПлюсПлюс», «Бігуді», «Уніан-ТВ», та компанія з виробництва телеконтенту «1+1 продакшн». Саме за керівництва Ткаченка, 1+1 медіа презентувала перший звіт із корпоративної соціальної відповідальності серед медіакомпаній. Саме Ткаченко продюсував серіали «Останній москаль», «Школа», «Ментівські війни. Київ», «Висоцький. Дякуємо, що живий» (випустили у Росії).

20 серпня 2019 року, за місяць після виборів до Верховної Ради, Ткаченко вийшов з бізнесу і склав повноваження керівника холдингу «1+1». Він став його почесним президентом. Тоді Ткаченко пройшов до парламенту за списком партії «Слуга народу». У парламенті очолив і досі очолює комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У період правління президента-втікача Віктора Януковича, за результатами щорічного дослідження Інституту масової інформації та Незалежної медіа-профспілки Ткаченко потрапив у десятку найбільших ворогів української преси у 2012—2013 роках.

Коментар. Депутатка від «Слуги народу» Євгенія Кравчук написала на своїй сторінці у Фейсбуці: «Міністром культури ми делегуємо одного з наших найсильніших представників, голову Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександра Ткаченка. Останні місяці він багато працював над порятунком креативних індустрій, підтримкою культури, йому вдалося напрацювати серйозний антикризовий пакет і ми переконані, що йому під силу очолити Мінкульт в такий складний період».

Що ще варто знати про українську культуру:

• Центр Довженка залишився без грошей: українська культурна спільнота ініціювала звернення. Національний центр Олександра Довженка від початку року не отримує грошей від держави. Через це інституція не може виплачувати зарплату працівникам. Зараз у Центру закінчилися кошти. Профільні інституції та культурна спільнота закликають вжити термінових заходів для порятунку Центру Довженка.
• #стопкультурнийкарантин: креативні індустрії нагадали про себе владі. Сотні прожекторів світили у небо у 20 українських містах у межах акції #стопкультурнийкарантин у ніч на 13 травня. Організатори акції таким чином хотіли привернути увагу до культурної сфери креативних та івент-індустрії, які буквально завмерли у час карантину. 
• 30% заповнених місць з 1 липня: коли та як відкриють кінотеатри та концертні зали. Кінотеатри та концертні зали зможуть запрацювати лише із 30% заповнених місць. Таку можливість розглядають у Кабінеті міністрів України. Попередня дата відкриття культурних інституцій — 1 липня, але навіть тоді їхня робота матиме нюанси. Водночас 1 липня не є точною датою, бо відкриття буде залежати від ситуації з коронавірусом в Україні.

Фото: telekritika.ua