«Краще перевзутися, ніж недовзутися». Як відбулася зустріч Ткаченка з протестувальниками?
26 червня міністр культури провів публічну зустріч з громадськістю у Національному художньому музеї. Там було приблизно 40 людей, частина з них тримали в руках плакати з вимогою повернути костел Святого Миколая громад, — повідомляє Суспільне Кульутра.
Посадовець прокоментував своє ставлення до українських зірок, які повернулись з Росії до України під час війни: «Краще перевзутися, ніж недовзутися». Водночас на питання на чиєму він боці в ситуації зі співачкою Світланою Лободою та 16-річною Дариною Вдовенко, яка вийшла з плакатом «Харків без Лободи», він відповів: «Скоріше на стороні дівчини».
Ткаченка запитали також про петицію з вимогою його звільнення. Міністр відповів, що звільнити його хочуть ще з першого дня призначення. А петиції назвав «демократичним процесом», на які можуть зважати органи влади, враховуючи думку громадськості.
Однак він додав: «Але є й інші точки зору громадськості, на які потрібно зважати, дивитися на баланс різних точок зору. Стосовно конкретних запитань чи претензій: на них я готовий відповідати. Але якщо комусь не подобається просто моє обличчя, I am sorry».
Нагадаємо, 2 червня петиція з вимогою відставки Олександра Ткаченка з посади міністра культури та інформаційної політики набрала необхідні 25 тисяч голосів. 19 червня глава Уряду Денис Шмигаль відреагував на неї і повідомив, що неможливо встановити факти та обставини для звільнення міністра культури Ткаченка. Проте на сайті Кабінету міністрів 21 червня створили нову петицію. Станом на зараз вона набрала 10 635 підписів.
Міністр на зустрічі порівняв ставлення до роботи в міністерстві з футболом і приготуванням борщу. «Це така сфера, на мій погляд, так само як футбол чи приготування борщу, де всі знають, що зробити краще і яким чином і завдяки кому. У всіх є точне бачення того, що та чи інша людина може краще зробити: або керувати закладом культури, або бути на чолі колективу. […] Ми не живемо в безповітряному просторі, існує багато стейкхолдерів (зацікавлених осіб), які тою чи іншою мірою сприяють або впливають на розвиток України», — прокоментував Ткаченко.
Також він відповів на запитання про національний телемарафон та ведучих з каналів, що раніше належали ексдепутату та куму Путіна Віктору Медведчуку. За його словами, марафон розпустять лише після закінчення війни. Ткаченко переконував, що «рейтинги не падають». Міністр запевняв, що ведучі з колишніх каналів Медведчука звільнилися, а ті, що залишилися, «зараз працюють адекватно».
Нагадаємо, 23 червня на Книжковому Арсеналі в Києві влаштували акцію з вимогою звільнити Ткаченка. «Колеги, які тримають плакати, якщо ви хочете зі мною поговорити — післязавтра. Щоб ви не втомлювалися просто. Я вас бачу», — сказав учасникам акції міністр.
Частина культурних діячів, які брали участь у протесті на Книжковому арсеналі, бойкотувала зустріч, яку організував Ткаченко. Зокрема, організатор пікету, дизайнер Саша Биченко, відмовився йти на зустріч, заявивши, що це буде імітацією діалогу. Його підтримала ще низка протестувальників.
Нагадаємо, на заході «озвучили» низку претензій, які сформувалися в суспільстві до міністра культури. Зокрема, правила виїзду за кордон для українських артистів та чиновників, ситуація навколо Довженко-центру, ставлення до російської культури, відсутність охорони пам’яток і музеїв під час війни, репрезентація української культури як бренду, розподілення бюджету.
Що закидають Ткаченкові?
1)Виїзд публічних людей за кордон
Багато артистів та депутатів під час війни виїздять за межі України і не повертаються. Як приклад, комік Андрій Щегель виїхав за дозволом Мінкульту і не повернувся. В одному з інтерв’ю він сказав, що «втомився від війни» та повертатися наразі в Україну не збирається.
2)Ситуація з Довженко-центром
Державне агентство України з питань кіно видало наказ про реорганізацію Довженко-Центру, який з 1994 року займається збереженням, дослідженням та популяризацією українського кіно. Співробітників Центру та митців таке рішення обурило, адже фактично це означає ліквідацію національного кіноархіву.
3)Російська культура в Україні
Громадськість цікавить, коли з назви Національної музичної академії ім. Чайковського приберуть ім’я російського композитора.
Звідки прийшов Олександр Ткаченко?
Ткаченко раніше був відомий як генеральний директор «1+1». Він закінчив факультет журналістики (тепер це — Інститут журналістики) КНУ імені Шевченка. Працював заступником генерального продюсера каналу «1+1». Був співтворцем «Телевізійної служби новин» (ТСН). Встиг попрацювати і на «Новому каналі» і на російському телеканалі «РЕН-ТВ». Ткаченко продюсував серіали «Останній москаль», «Школа», «Ментівські війни. Київ», «Висоцький. Дякуємо, що живий» (випустили у Росії).
20 серпня 2019 року, за місяць після виборів до Верховної Ради, Ткаченко вийшов з бізнесу і склав повноваження керівника холдингу «1+1». Він став його почесним президентом. Тоді Ткаченко пройшов до парламенту за списком партії «Слуга народу». У парламенті очолив і досі очолює комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. У період правління президента-втікача Віктора Януковича, за результатами щорічного дослідження Інституту масової інформації та Незалежної медіапрофспілки, Ткаченко потрапив у десятку найбільших ворогів української преси у 2012-2013 роках.
The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти