Сум за диктатором

Саміт G7 — це зібрання лідерів найвпливовіших демократичних держав світу та топполітиків ЄС. Зазвичай на цих зустрічах не відбувається нічого сенсаційного, адже G7 — це закритий клуб, до якого пускають лише ті країни, які поділяють спільні цінності. Ця група потрібна, щоб президенти й прем’єри провідних демократій світу могли узгоджувати спільну позицію щодо нагальних глобальних проблем та визначати, як протидіяти авторитарним режимам. Тому саміт «Групи семи» переважно виглядає як закрита розмова союзників, після якої оприлюднюють спільну заяву. Цього разу все було значно драматичніше — серед високоповажних гостей був Дональд Трамп.

Президент США почав свою міжнародну зустріч зі згадок про Владіміра Путіна. Трамп нагадав, що раніше G7 була G8, адже до неї входив президент РФ. Путіна виключили з клубу після нападу на Україну в 2014 році — на думку американського лідера, «це було помилкою». «Бо я думаю, що зараз не було б війни», — сказав Дональд Трамп. Схожі заяви лунали з вуст Трампа ще на саміті G7 у 2018 році, під час його попереднього терміну на найвищій державній посаді. Тепер, після трьох років повномасштабної війни Росії проти України, такі заяви президента США ще більше ізолюють його від цивілізованого світу.

Передчасний від’їзд

Попри все, світ має зважати на Трампа — він залишається лідером усе ще наймогутнішої демократичної держави. Решта лідерів G7 не хочуть втрачати можливість хоч якось залучити США на бік демократичної команди або хоча б не показувати глобальним противникам, наскільки глибоким стає розкол в групі. Нинішній господар саміту — прем’єр Канади Марк Карні — навіть чемно зупинив розпитування журналістів, коли Трамп жалівся на відсутність Путіна, аби американець не наговорив зайвого. Втім, це не допомогло.

Дональд Трамп спершу відмовився підписувати спільну заяву із закликом до деескалації війни між Іраном та Ізраїлем. Згодом американський президент таки її підписав, але залишив саміт передчасно, пославшись на необхідність вирішувати згадану війну на Близькому Сході. Раніше медіа повідомляли, що у вівторок Трамп планує зустрітися з українським колегою Володимиром Зеленським. Вочевидь, тепер зустріч скасовується.

Річниця без єдності

Цьогорічний саміт G7 у мальовничій канадській провінції Альберта припадає на 50-ту річницю «Групи семи». На першому саміті у 1975 році лідери тоді ще шести провідних демократичних країн обговорювали здебільшого економічні питання: інфляцію, рецесію та ціни на нафту. Усе це відбувалося в умовах Холодної війни, але навіть після занепаду Радянського блоку — головного противника G7 — «Група семи» не розпалася. Саміти продовжувалися, клуб розвивався і навіть, дещо наївно, включив до свого складу Російську Федерацію.

Тепер такої наївності не залишилося. Росія веде окупаційну війну, авторитарний Китай змагається за роль наймогутнішої держави планети, а США щораз більше відмовляються від своєї лідерської ролі серед демократичних країн. Війну РФ проти України Дональд Трамп намагається зупинити порожніми заявами і, здається, щиро не розуміє, чому це не вдається. У G7 Трамп підтримував хоч якісь близькі стосунки лише з прем’єркою Італії Джорджею Мелоні та президентом Франції Емманюелем Макроном. Відлетівши з саміту в Канаді, Трамп встиг розкритикувати французького лідера в соціальних мережах — через розбіжності в поглядах на ситуацію на Близькому Сході.

Що робити у війні між Іраном та Ізраїлем, Трамп, як видається, поки не знає. З одного боку, він масштабно підтримує Ізраїль. З іншого — пообіцяв виборцям не застосовувати американські війська. Поки США не робитимуть нічого і створюватимуть усе нові проблеми для власних союзників, їхня роль у світі зменшуватиметься. Тоді хтось муситиме заповнити звільнений простір. Чи це будуть демократичні держави, чи авторитарний клуб на чолі з Китаєм, чи, можливо, встановиться новий баланс сил між двома (чи більше) сторонами — наразі ніхто не знає. Але драматичний саміт G7 символічно показав, що світ уже змінився.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: g7.canada.ca