Тож, що у плані?

Це вже другий план, який презентував Зеленський. Першим був План перемоги, але в ньому більша увага приділялася подіям міжнародним: там розписувалося, що ми очікуємо від світу для перемоги у війні і що можемо запропонувати союзникам натомість. Там і про важливість НАТО говорили, і про те, що досвідчені вояки і багаті корисні копалини України можуть стати демократичному Альянсу в пригоді, якщо їх захистити. А ось План внутрішньої стійкості — він інший. Він більш зосереджений, як можна зрозуміти з назви, на регулюванні життя в самій Україні.

Абсолютно всі пункти Плану стійкості зводяться до того, що нам потрібно розвиватися, щоб вижити і навпаки: слід вижити, щоб мати як рухатися вперед. Тобто маємо стати ефективнішими, але при цьому кожен має до цього докластися — інакше ніяк. Тому не дивно, що найбільше уваги на презентації Плану глава держави приділив саме обороні. А почав із досить загального вступу, який об’єднали у…

Пункт І: Єдність

Однією з перших речей, які Зеленський сказав перед Радою, була невелика ремарка про те, що українці зуміли не повторити своїх історичних помилок. Мовляв, цього разу, в нинішній війні ми єдині і зміни, які з нами відбулися — вже незворотні. Тепер про нас знають у світі і ми для світу потрібні. Глянути хоча б наскільки більш важливим і впливовим став ЄС, залучившись до допомоги Україні у війні, зазначив Президент.

Завершивши цей вступ, він перейшов до планів конкретних дій. Отже, Україна вже завершує процедуру скринінгу свого законодавства, себто ми рухаємося швидко і впевнено до членства в Європейському Союзі. І ще нам таки треба запрошення в НАТО. Але територією і суверенітетом торгувати ми не будемо. Та тут Зеленський вказав, що, можливо, для відновлення територіальної цілісності держави доведеться «пережити когось у Москві».

Тобто юридично йти на здачу територій Україна не планує, але швидкого повернення до контролю державних кордонів навряд чи слід очікувати. Ці заяви можна трактувати як сигнал для міжнародних партнерів про те, які умови великої кількості пропонованих планів переговорів Україна готова прийняти, а які — ні. Так, на нейтралітет не погодимося, на приєднання окупованих територій до РФ — теж. Але почекати, поки буде нагода повернути землі дипломатично, ми можемо. Та при цьому, жодного роззброєння, радше навпаки.

Вкотре Президент зазначив, що виборів під час війни в Україні не буде. Це цілком відповідає Конституції і здоровому глузду — чесно провести вибори під час бойових дій майже неможливо. Та ні про який можливий Уряд національної єдності (це коли всі політичні сили відкидають внутрішню боротьбу задля інтересів країни і діють разом) Зеленський також не згадав. Зрештою, це він може собі дозволити, українці цілком законно і добровільно довірили його політичній силі повний карт-бланш на управління державою ще у 2019 році.

Тоді голова держави назвав ще кілька загальних речей: має бути справедливість в плані закону (і про це буде окремо в Додатку до Плану), всі росіяни винні у війні, а російська опозиція має чітко про це говорити, треба проводити юридичну роботу, щоб притягувати РФ до відповідальності за міжнародним правом і ще провести цілу гору роботи. А для всього цього — громадянське суспільство, бізнес, культурна спільнота, медіа, правозахисники і самі державні інституції мають діяти разом. Хух, на цьому із вступом завершили, перейдемо до конкретики.

Пункт ІІ: Фронт

Тут, треба розуміти, інформація дуже чутлива і тому здебільшого таємна. Розсекречувати військові плани і розповідати їх відкрито ніхто, звісно, не буде. Але певні плани Президент таки назвав. По-перше, цифровізація армії. Система електронних переведень у війську вже працює, застосунок «Армія+» працює. Готують нове кадрове просування в армії, без прив’язки звань службовців до їхніх посад. Планують зміну управлінських підходів у Силах оборони, зокрема через поширення успішних методик окремих підрозділів на більші масштаби (конкретніше тут Президент нічого не сказав).

Та що передусім є важливим у війську — то це люди. Для оборони країни потрібні солдати. І дуже бажано, аби люди хотіли йти у військо. А для цього треба відкрито говорити про проблеми і їх вирішувати, вказав Зеленський. Отже, потрібно створити посаду військового омбудсмана, аби той відстоював права військовослужбовців. Зрештою, розв’язання проблем у таких негнучких і надзвичайно ієрархічних структурах як військо — це не так і просто.

А ось знижувати вік мобілізації до 18 років не будуть. Але розроблять нову систему контрактів для тих, хто хотів би піти в армію, але ще не досяг мобілізаційного віку. Тема зниження вікових меж залучення людей до армії часто виринає у заявах міжнародних партнерів, передусім США, тож, можливо, це якраз спроба досягти компромісного рішення. Але військо — це не лише люди, це ще й…

Пункт ІІІ: Зброя

Знову таки, тут багато військових таємниць. Але от що точно відомо, то це те, що ставку Україна робитиме на технології. Як фігуральну ставку, так і цілком реальну Технологічну ставку — регулярні збори фахівців з оборонних технологій для вироблення рішень. У виробництві будемо орієнтуватися на українських виробників, але також співпрацювати з міжнародними партнерами для розвитку оборонно-промислового комплексу. Ну і плануємо виробляти дрони, ще більше, ніж їх роблять зараз. Ця технологія показує свою ефективність, тож слід нею користатися. Але є плани і щодо нарощення виробництва снарядів. А ще Україна виробляє все більше мін, крилатих ракет і ракет-дронів. А також Зеленський окремо вказав на новітні розробки, такі як так звані «Довгі Нептуни» — далекобійний варіант української ракети, якою, як вважають, потопили російський крейсер «Москва».

Запуск крилатої ракети «Нептун». Фото: Вікіпедія

Ну, і окрім цього всього, планують збільшити можливості бригад самостійно забезпечувати себе озброєнням, без зайвої бюрократії. Для цього мають збільшити прямі кошти, які виділяють їм на особисте розпорядження. Та за це все треба платити, отже…

Пункт IV: Гроші

Вести війни — це дуже дорого. Отже, Україні потрібні плани щодо того, як нам покривати наші витрати. Наразі абсолютну більшість військових витрат ми беремо на себе і платимо за них з державної скарбниці, яку наповнюють податками. Та за таких обставин не залишається грошей на всі інші сфери, крім війни: як то на соціальне забезпечення, освіту, науку, медицину і таке інше. Для них гроші мусимо брати у наших міжнародних партнерів. Наразі це працює, та очікувати, що так буде вічно не слід.

Отже, Україна планує пожвавити своє економічне життя. Поки йдуть активні бойові дії — це досить складно, але починати зміни треба вже. Тут держава планує зробити велику ставку на зменшення тиску на бізнес і економічні відносини, щоб стимулювати підприємництво та інвестиції. Планується страхування військових ризиків, дерегуляція економіки і захист свободи підприємництва. Треба визнати, це — річ дуже важлива для того, щоб залучити кошти міжнародного бізнесу. Потрібно також зменшити частку перерозподілу ВВП державою, зазначив Президент. А ще забезпечити безпеку ведення бізнесу, уникнути надмірного регулювання державою суспільних відносин і стимулювати бізнеси виходити з тіні (себто працювати легально і платити податки). І робити це слід не лише через каральні методи, але і через заохочення і створення належних умов, каже Зеленський.

Отже, це все необхідно для росту економіки і для залучення інвестицій, але при цьому також треба збирати податки, бо з них мої фінансуємо всі свої оборонні дії. До того ж наступного року планують індексацію пенсій відповідно до інфляції та розширення державних програм щодо підтримки бізнесу. Чи можливо водночас збирати більше податків і менше тиснути на бізнес — це дуже хороше питання. Ймовірно, очікується, що менша регуляція в плані норм і правил призведе до отримання більшої кількості коштів у бюджет завдяки пожвавленню економічної активності. Та чи це все працюватиме на практиці — побачимо. А от що працювати точно має — то це…

Пункт V: Енергетика

Як опиратися тому, що Президент у своїй промові поетично назвав «війною проти світла» — російським атакам на українську енергетику? Знову ж таки, точно сказати не можна, бо тут багато таємної інформації. З того, що сказати таки можна: планують запровадити паспорти енергетичної стійкості областей, які стосуватимуться і електрики, і тепла. Так, згідно з Планом, мають провести децентралізацію генерації енергії. Вочевидь великі електростанції, за винятком хіба атомних, є пріоритетною ціллю російських військ і орієнтуватись на них більше не можемо. Також необхідно підтримувати раціональні витрати, як їх назвав Президент. Це вже заняття кожного з нас: особисто не слід витрачати більше, ніж це об’єктивно потрібно і взагалі слід прагнути енергоефективності, каже Зеленський. Воно і для виживання держави корисно, і економічно вигідно.

А взагалі, Україна має усі перспективи для того, аби стати великим енергетичним хабом (після війни, звісно). У цьому Плані є три ключові моменти. По-перше, пріоритетом є атомна генерація. По-друге, плануємо збільшити видобуток газу та інтегрувати свою інфраструктуру зберігання цього ресурсу з європейською і відповідно підтримувати роботу нашої газотранспортної системи. По-третє, необхідно наростити видобуток і переробку нафти, що Президент назвав завданням складним, але можливим до виконання. Це важливо для енергетичної безпеки України, без якої нічого у сучасному світі не працює. До слова, про безпеку…

Пункт VI: Безпека

Тут, на відміну від пунктів Плану, що стосувалися оборони, мова йде радше про безпеку міст, громад та регіонів (не обов’язково військового плану, але пов’язану з війною). Її Президент розділив на три пункти: безпека України сьогодні, України повоєнної та України сталого та надійного миру. Щодо цього є ціла низка заходів, розробляються цілі системи: «безпечне місто» «безпечна область» та «безпечна громада». Значним пріоритетом є безпека в школах, відповідно до чого у кожній школі має бути поліцейський. Велику увагу приділятимуть укриттям, що більш ніж логічно в умовах постійних обстрілів та атак дронами. Крім того, у школах, інших освітніх закладах та громадських будівлях мають бути встановлені рамки металошукачів.

Внутрішня безпека життя в Україні має бути конкурентною перевагою нашої держави у змаганні за людей, зазначив Президент. Себто, люди мають хотіти жити в Україні, бо тут безпечно. В умовах війни цього, звісно, неймовірно складно досягти, але до цього слід прагнути. Тож планують приділяти велику увагу технологічним рішенням, які допоможуть розміновувати українські землі. Також потрібно укріпити державний кордон. Ну і плануємо навчати людей цивільного захисту, домедичної допомоги та базової військової підготовки. Зрештою, основою безпеки є правильні рішення, а підґрунтям для них є знання і навички усіх людей, у всіх регіонах України.

Пункт VII: Громади

Держава — це не якісь ефемерні інституції на певній вулиці у Києві, держава — це кожен з нас. Тому, аби Україна витримала війну та впевнено розвивалася, необхідно приділяти велику увагу розвитку громад. Між різними громадами України є значна диспропорція в доходах, причини чого очевидні: частини нашої країни переживають бойові дії, в інших натомість ситуація значно спокійніша і це відображається на результативності. Отже, планують налагодити взаємодію між ними і забезпечувати підтримку прифронтових територій. Це може відбуватися різноманітним чином. Тут Президент, наприклад, згадав спеціальні податкові умови в Харкові.

До того ж регіони та громади все більше є безпосередньо залученими до міжнародної співпраці. Для прикладу, низка іноземних держав взяла своєрідну опіку над конкретними українськими областями, аби допомагати їм із відновленням після війни. Словом, робіт у громадах є безліч. Але відповідальність за них лежить, звісно ж, на самих громадах, які мають для цього повноваження. Держава має лиш регулювати те, як це працює. Для того, щоб в цьому процесі інтереси громад були почуті, існує Конгрес місцевих та регіональних влад.

Окремо Президент говорив про тимчасово окуповані території. Україна в жодному разі від них не відмовляється, потрібно лиш дочекатися правильного часу та вжити правильних заходів, щоб їх повернути. Передусім тут важливою є сила дипломатії. У цій маленькій фразі можна побачити відгомін міжнародних перемовин з партнерами, заяв західних союзників та елементів довготермінової української стратегії щодо повернення своїх земель. Та повернути важливо не лиш землі, але й людей.

Пункт VIII: Людський капітал

Якщо подивитися на бюджет України на 2025 рік, то видно, що у нашої країни є два пріоритети: оборона та соціальна підтримка. Країна — це передусім люди, тому Україна планує змагатися за людей, їхню прихильність і життя. Тому, презентуючи цей пункт Плану, Президент згадав і про соціальну політику, і про охорону здоров’я, і про те, що потрібно підняти тривалість життя українців. А ще про політику дитинства, себто про підтримку сімей, виховання дітей, створення відповідного для цього середовища. Це — надзвичайно важливі речі, одні з основних, які регулює держава насправді. Не слід забувати, що державні інституції займаються здебільшого тим, що перерозподіляють спільні кошти громадян, які ті надають до спільної скарбниці, аби суспільство загалом гарно функціонувало і люди у ньому добре жили (принаймні наскільки це можливо).

У цьому ж пункті Зеленський згадав про партнерство з релігійними спільнотами і про духовну незалежність країни (тобто про боротьбу з впливом московської церкви). Важливою є також безбар’єрність, яка може бути не лише фізичною, зазначив Президент. Зрештою, цифровізація державних послуг робить їх доступними для усіх українців і загалом спрощує взаємодію з державою. Це все — елементи державної політики, яка спрямована на те, щоб українцям було комфортно жити в Україні.

Демонстрація на підтримку України, Люксембург, 2022 рік. Фото: Wikimedia

Але треба визнати реальність, українці тепер — глобальна нація, сказав голова держави. Тож, згідно з Планом, державні інституції мають робити все, щоб українці всюди могли почуватися українцями. Для цього планують перезапустити українську дипломатію (у фінансовому та персональному плані, особливо стосовно країн Великої сімки), а ще запровадити інститут множинного громадянства, бо це реальність, з якою доводиться рахуватися. Ще в Плані зазначене створення Міністерства об’єднання українців. За цією гучною назвою ховається урядова структура, яка має регулювати політику країни щодо українців, розкиданих по усій планеті. Бо ж, якщо вже у світі є наші люди, треба це використати. Але от що робить людей в інших країнах нашими, як не…

Пункт IX: Культурний суверенітет

У цьому пункті Плану Президент перерахував низку конкретних заходів. Та почав з того, що для початку плануємо планувати далі: так, державну політику мають узгоджувати з представниками культури, міжнародну українську політику планують оформити у формат культурного Рамштайну (як саме це має виглядати — наразі не уточнюють), а ще має бути календар заходів щодо просування української культури у світі і це все має діяти як суцільна культурна дипломатія. Між українськими та іноземними культурними інституціями треба встановлювати зв’язки. Планують підтримувати переклади українських авторів іноземними мовами, а також інтегрувати українознавчі студії в академічні кола світу, тобто відкривати кафедри україністики в освітніх і наукових закладах світу. Культура може достукатися туди, куди політика й інформація доступу не мають, зазначив Зеленський.

Окрім цього, Україна планує захищати шукати та повертати пам’ятки своєї культурної та історичної спадщини. А ще збирати докази щодо злочинів, які РФ вчинила проти цієї спадщини. Водночас планують підтримувати розвиток інфраструктури сучасного мистецтва і різноманітних сучасних культурних просторів. А понад усім важливим є створення контенту для різних соціальних і вікових груп особливо для дітей. Все для того, щоб українці мали достатньо українського контенту за формою і за змістом. Бо що ж іще формує нашу думку і ідентичність, як не середовище, яке ми сприймаємо. Всі ці рішення є, безумовно правильними. Та чи має Україна наразі на них кошти — це питання. У бюджеті на 2025 рік, скажімо, майже всі кошти йдуть на потреби захисту країни і населення. Все, зрештою, зводиться до оборони.

Пункт X: Політика героїв

Усі плани щодо культури, енергетики чи грошей є діями, які держава хоче здійснити в майбутньому. Та для того, аби це сталося, Україна має існувати. А існує вона завдяки людям, які ризикують за неї життям, а той поклали його за неї. Отже, усі ми, як держава і нація, маємо зробити все, щоб надати ветеранам усі найкращі можливості для життя і реалізації себе. Тож, відповідно до Плану стійкості, мають врегулювати перехід з військового у статус ветерана. Ветеранів планують залучати до державної служби. Плануються програми підтримки ветеранів і їхніх сімей. Буде держава працювати і над інтеграцією ветеранів у соціальне та економічне життя. Люди, які довгий час були у зоні бойових дій, перебували наче у паралельній реальності, тож їм треба звикнути до того, що в мирні часи вважають нормою. Та й саме суспільство має бути готовим приймати ветеранів з належною для цього поведінкою та повагою.

Держава планує забезпечувати ветеранам реабілітацію та надавати преференції у світі для них та їхніх сімей. Належною має бути і комунікація із сім’ями полонених та зниклих безвісти. Щодо речей, які вже відбуваються, у цьому напрямку Зеленський вказав, що відкривається все більше реабілітаційних відділень і вони мають бути у кожній лікарні, у кожній громаді. Планують також відкривати більше центрів ментального здоров’я. Для сімейних лікарів очікується додаткова оплата за укладання декларації з ветеранами.

Окрему увагу Президент звернув на програму помічника ветерана — це спеціальна державна посада для людей, які мають супроводжувати ветеранів у процесі реінтеграції в мирне життя. На 2025 рік планують підготувати 11 тисяч таких фахівців. По усій країні планують відкривати спеціальні ветеранські простори. А також забезпечувати економічну і соціальну підтримку людей, які пройшли війну, зокрема допомагати їм із придбанням житла. Всі ці програми вже діють чи запускають, але їх треба нарощувати.

Тож, які висновки?

План внутрішньої стійкості — це величезна і грандіозна візія того, як Україна має працювати. У ній є сумнівні моменти та неточності, але є багато цілком валідних і необхідних пропозицій, які слід було прийняти вже давно. Якщо таки вдасться знайти достатньо ресурсів і політичної волі та втілити всі запропоновані зміни в життя, Україна стане набагато більш успішною країною, ніж була раніше. Все ж, складні часи змушують ставати більш ефективними, щоб вижити.

У цьому — наші найважливіші пріоритети на найближчий час. Роботи багато, ситуація складна. Та якщо діяти розумно і таки впровадити ці великі цілі в життя — Україна зможе досягти успіху. Зрештою, план на майбутнє потрібно мати завжди. А якщо ж нас не влаштує хоч який із його пунктів — ми, як громадяни, завжди можемо його підкоригувати.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win 

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: President.gov.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Ми об’єднали всі наші матеріали на одній платформі, щоб зробити користування сайтом зручнішим і створити спільний простір, де можна обрати тексти для різночитання.

Цю сторінку команда НЗЛ більше не наповнюватиме — усі нові тексти й новини публікуватимемо на сайті The Ukrainians Media.

Люті зміни лютого: що відбулося?

Кінець 2024-го. Протягом усього року ціни на ліки залишалися відносно стабільними, навіть фіксували позитивну динаміку: їхня вартість зросла на 10,8% у порівнянні з майже 19% у 2023-му. Однак у листопаді вони почали стрімко зростати.

Січень 2025-го. Зафіксували найбільше підвищення цін. Тоді вартість 100 найпопулярніших препаратів — які згодом внесли до переліку ліків, ціна яких має знизитися на 30% — стала вищою на майже 20% порівняно з листопадом 2024-го. 

10 лютого 2025-го. У вечірньому відеозверненні Володимир Зеленський заявив, що «ціни абсолютно неадекватні» й анонсував засідання РНБО для розгляду пропозицій щодо зниження вартості ліків.

Того ж дня Аптечна професійна асоціація України відправила до МОЗ «Декларацію про взаємодію щодо зниження вартості лікарських засобів», у якій п’ять найбільших аптечних мереж України («Аптека АНЦ», «Подорожник», «Аптека доброго дня», «Аптека 9-1-1», «Бажаємо здоровʼя») підтримали ініціативу зниження цін за умови, якщо це відбудеться на всіх етапах: виробники знижують відпускні ціни, дистриб’ютори — оптові, аптеки — роздрібні. 

Напередодні, 7 лютого, подібну декларацію підписали українські фармацевтичні виробники — АТ «Фармак», ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ПАТ «Київський вітамінний завод» та ще сім компаній. У ній вони, зокрема, узгодили зниження відпускних ціни з 1 березня на 100 найбільш вживаних препаратів на 30% у порівнянні з січнем 2025 року.

12 лютого 2025-го. Уже за два дні РНБО провела засідання, де визначила подальші кроки, що вводилися в дію з 1 березня. Головне з рішення:

1. Зниження цін на 100 медичних засобів, що найчастіше купують українці, на 30%. 
2. Заборона маркетингових послуг, які виробники чи дистриб’ютори сплачували аптекам, щоб вони займалися промоцією саме їхніх товарів (наприклад, вигідне розташування на полицях, рекомендації провізорів споживачам тощо).
3. Встановлення відсотка граничних надбавок (максимальних націнок) на ліки: для постачальників — 8%, для аптек — 35% на безрецептурні препарати, від 10% до 25% (залежно від вартості) — для рецептурних та тих, що внесені до Національного каталогу цін.
4. Відновлення державного нагляду (контролю) за учасниками фармринку. 

Того ж дня Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію цього рішення.

14 лютого 2025-го. Європейська Бізнес Асоціація закликала Президента України ветувати ухвалений законопроєкт. У заяві вперше заявили про можливий дефіцит препаратів: «Для низки ліків виробники, імпортери та дистриб’ютори об’єктивно не зможуть виконати запропоновані вимоги, а отже певні ліки будуть поступово виведені з обігу». 

19 лютого 2025-го. МОЗ опублікувало список зі 100 ліків, вартість яких мала знизитися з 1 березня. У ньому зазначили їхню максимальну допустиму вартість для споживачів. Серед них — Парацетамол-Дарниця (37,92 грн), Ібупрофен-Дарниця (86,36 грн), Корвалол ® 50 мг (63,07 грн), Магнікум-Антистрес ® (333,07 грн), Мукалтин ® 50 мг (120,12 грн) й інші. 

20 лютого 2025-го. Аптечна професійна асоціація України опублікувала звернення із застереженням: таке державне регулювання цін — економічно необґрунтоване, доступність медикаментів потрібно забезпечувати без знищення фармацевтичної галузі. 

Що пішло не так: на що нарікає громадськість?

Ціни. Попри те, що вартість ліків мала знизитися, вже наприкінці березня 2025 року почали з’являтися публікації про протилежне — ціни зростають. Водночас один місяць — надто короткий термін для остаточних висновків — деякі впровадження вступали в дію пізніше. Наприклад, закон про референтне ціноутворення набув чинності 12 лютого — через два місяці після офіційної публікації. Також аптеки мали збути препарати, які закупили за старою ціною. Тож зараз, через 11 місяців, ми проаналізували динаміку цін на ліки за 2025 рік. Для дослідження обрали по два препарати кожної компанії, чиї продукти входили до початкового переліку 100 найуживаніших, й порівняли середню ціну по Україні за рік (за даними сервісу Tabletki.ua та Національного каталогу цін).

ПрАТ «Фармацевтична фірма «ДАРНИЦЯ»

АТ «ФАРМАК»

АТ «Київський вітамінний завод»

ТОВ «Кусус Фарм»

ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»

Корпорація «Артеріум»

ПрАТ ФФ «Віола»

ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»

ТДВ «ІнтерХім»

На 16 із 18 аналізованих препаратів ціни на кінець 2025 року були нижчими порівняно з його початком. На два інші вартість зменшувалася впродовж року, проте наприкінці стала вищою — у межах однієї гривні. То в чому ж полягає проблема?

Вартість на препарати знизилася в порівнянні з початком року. Проте саме тоді, в січні 2025 року, ціни на найпопулярніші ліки зросли на майже 20% у порівнянні з листопадом 2024 року. Тож вартість не так знижували, як повертали до попередньої.

Ціна на деякі ліки, що не ввійшли до переліку 100 найпопулярніших, почала підвищуватися. В Аптечній професійній асоціації України це пояснили забороною маркетингових договорів, завдяки яким вдавалося обмежувати націнку на рівні 14-15% і створювати програми лояльності. 

На противагу — у відповіді НЗЛ Фармацевтичне управління Міністерства охорони здоров’я України вказало, що вже завершено всі етапи формування Національного каталогу цін, що має допомогти «уникнути необґрунтованого завищення цін і забезпечить прозорість закупівель ліків». 

Суперечки між виробниками й аптечними мережами. Через зміни, впроваджені у 2025 році, загострилися конфлікти між тими, хто виробляє ліки, і тими, на чиїх полицях ми їх купуємо. Особливо це помітно на прикладі «Дарниці». Протягом минулого року компанія кілька разів призупиняла виробництво: не через брак необхідного, а через переповнення складів препаратами.

Виробник нарікає на аптечні мережі, що скоротили продаж їхніх ліків із березня 2025-го, коли після скарги виробника заборонили маркетингові договори. Аптеки це заперечують і пояснюють це обов’язком продавати ліки дешевше. Тут «Дарниця» — не в найкращій позиції, адже, ймовірно, не знизила відпускні ціни на певні препарати. Станом на вересень 2025 року склад був заповнений на 95%, штат поступово скорочували. 

Наприкінці вересня «Дарниця» звернулася до Антимонопольного комітету (АМКУ). Той 2 жовтня почав розслідування щодо порушення найбільшими мережами аптек законодавства про захист економічної конкуренції. У відповіді НЗЛ комітет повідомив, що наразі проводить збір й аналіз доказів у справі. 

У результаті на полицях аптек складніше знайти знайомі препарати, натомість пропонують їхні аналоги. Виробники й аптечні мережі продовжують конфліктувати, а органам контролю наразі не вдалося це врегулювати. 

Закриття аптек у прифронтових територіях. Доставляти ліки в достатній кількості для людей, які проживають у зоні активних бойових дій та у віддалених селах, було складним завданням і до початку врегулювання в лютому 2025 року, проте воно загострило ситуацію.

• Мобільні аптеки. У серпні «Аптека 9-1-1» зупинила роботу двох мобільних аптечних пунктів на Харківщині й Херсонщині. Через це без доступу до ліків таким способом залишилися жителі 52 населених пунктів у Херсонській області. Причина — зміни в законодавстві негативно вплинули на фінансування стаціонарних аптек мережі, відтак забезпечувати роботу мобільних пунктів («аптек на колесах») стало важче (купівля й устаткування 1 такого пункту коштує близько 1,45 млн грн, обслуговування — приблизно 100 тисяч грн на місяць).
• Стаціонарні аптеки. Робота «нерухомих» аптечних пунктів у прифронтових територіях також ускладнилася. У відповіді НЗЛ виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник» Тарас Коляда прокоментував: «Наприкінці березня 2025 року в дев’яти прифронтових областях працювали 407 аптек мережі “Подорожник”. Наприкінці жовтня — 416. Ці населені пункти зазнають найбільше обстрілів, тут найчастіше доводиться закриватись. Торік “Подорожник” був найдинамічнішим ритейлером, але цього року ми відстаємо від своїх планів і зросли всього на девʼять аптек за пів року. Для найбільшої мережі це низький показник». 

Виконавчий директор додав, що попри все «Подорожнику», як одній з найбільших аптечних мереж, легше втриматися в таких умовах, але загально на ринку ситуація «значно гірша».

«З початку року в Україні стало на 270 аптек менше [відповідь станом на листопад 2025 року, — ред.]. Для розуміння: в середньому одна аптека «Подорожник» обслуговує 2100 клієнтів на місяць. Кожне закриття означає, що понад 115 000 українців змушені шукати, де їм тепер купувати ліки. А що, як в одному районі закриваються відразу декілька аптек? Знижується доступність ліків, виникає локальний дефіцит, бо інші аптеки не справляються з додатковим попитом, люди витрачають більше часу на пошуки ліків, який, на жаль, може коштувати здоровʼя та навіть життя».

Що про це кажуть у МОЗ? Станом на листопад 2025 року функціонували 28 мобільних аптечних пунктів у 19 областях України — про це МОЗ повідомило у відповіді НЗЛ. Для порівняння: у травні — 29 пунктів у 17 областях. У МОЗ зазначили, що постійно працюють над питанням збільшення доступності ліків, а також згадали співпрацю з Укрпоштою: «Проєкт “Укрпошта. Аптека” масштабовано на всі регіони України, у тому числі прифронтові та території, де ведуться активні бойові дії».

Чому говорять про можливий дефіцит?

Кількість ліків на полицях аптек залежить від кількох сторін: виробників, логістики, дистриб’юторів і безпосередньо роздрібних мереж. Якщо на якомусь з етапів виникають проблеми — це може призвести до зменшення обсягів препарату в аптеках. 

Наприклад, восени спостерігався дефіцит вакцин проти грипу. Про його причини розповів Тарас Коляда, виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник»: «Тут якраз змішалися кілька факторів. По-перше, один з виробників, французький Sanofi, оновлює технологію виробництва згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ, тому його вакцин цього року менше. Далі логістика: імпорт вакцин в Україну відбувається під державним наглядом, процедура цього року затягнулася, і це вплинуло на темпи постачання. Сезонний попит на вакцини від грипу уже розпочався, люди запитують фармацевтів, а вакцини ще не доїхали. Паралельно є ще одне ускладнення: дистриб’ютори привозять менше, ніж замовляють мережі. “Подорожник” замовляв 7000 доз вакцини “Ваксігрип Тетра”, але отримав менш ніж 5000». 

Щодо інших препаратів — Тарас Коляда зазначив, що в локальних мережах і невеликих населених пунктах дефіцит торкнувся не лише вакцин: «Після обмеження націнок на ліки, заборони маркетингових договорів і падіння рентабельності бізнесу, аптеки змушені планувати обсяги закупівель обережніше, відмовлятися від дорожчих і менш популярних позицій». НЗЛ також зверталося до 4 інших найпопулярніших аптечних мереж, щоб дізнатися про ситуацію з кількістю препаратів і ймовірністю дефіциту, проте відповіді не отримали. 

Російські атаки на склади найбільших дистриб’юторів. «Оптіма Фарм» і «БаДМ», що разом постачають понад 90% ліків в Україні, останні місяці зазнають регулярних обстрілів ворога. Це також може тимчасово негативно впливати на наявність препаратів через затримки в постачанні, однак нічого критичного не передбачають ні в МОЗ, ні дистриб’ютори. Останні запускають резервні буферні склади, співпрацюють з іншими посередниками, перелаштовують маршрути. 

Що буде далі?

Наприкінці року учасники ринку перебували в режимі очікування рішення влади про перезапуск маркетингу у фармринку. Воно затягнулося. У грудні Тарас Коляда, керівник «Подорожника» для НЗЛ коментував: «Бюджети фармкомпаній на 2026 рік уже на фінальній стадії ухвалення. Ми маємо враховувати у своїх планах песимістичний сценарій, за якого обмеження маркетингових контрактів і націнок продовжиться, а маржа буде падати. Наслідки такого сценарію передбачувані: це обовʼязково відобразиться на асортименті, і в першу чергу, з полиць зникатимуть дорожчі товари й бренди, а також ті, що не мають значного попиту». 

Однак 26 грудня Кабмін зрештою дозволив маркетингові послуги за новим порядком. Тепер вони можуть надаватися винятково на добровільній основі: «Забороняється ініціювати або вимагати маркетингові послуги як обов’язкову умову співпраці […] Рішення створює рівні умови конкуренції для виробників, насамперед українських, і дозволяє легально та прозоро просувати доступніші за ціною препарати». Вочевидь можновладці проаналізували негативні наслідки свого рішення й пішли на поступки для врегулювання фармринку. Проте наскільки ефективним виявиться добровільний порядок маркетингових послуг та чи допоможе він налагодити взаємини між виробниками й аптечними мережами, збільшити доступ до ліків у прифронтових регіонах і нівелювати ймовірність дефіциту  — покаже час.

Тим часом реформи фармацевтичного ринку продовжуються: продаж ліків за найближчими цінами в аптеках медзакладів, оновлення вимог до працівників аптек, дозвіл продавати препарати на АЗС — це нові впровадження лише за останні кілька тижнів. НЗЛ буде слідкувати за дрейфом на фармринку й надалі, та розповідатиме вам про головне.

Авторка: Роксолана Кривенко

Що відомо? Ростислав вирішив повернутися до сноубордингу — йому встановили перший протез, призначений для екстремального спорту. Адаптація до нового протеза відбулася швидко, і вже в перший день хлопець випробував його на пандусі центру.

Що відомо про систему Ottoback Pro Cave? Це протез для екстремальних видів спорту, що витримує великі навантаження та дозволяє спортсменам з ампутаціями кататися на лижах, сноубордах та вейкбордах.

Фото: Facebook

Що відомо про фільми? Стрічку «Міністерство біологічної війни» представили як «культурну ініціативу», однак італійські медіа вказують, що вона просуває поширений наратив російської дезінформації про «біолабораторії». Після розголосу глава МЗС Сан-Марино закликав зупинити поширення дезінформації, назвавши показ фільму спробою нашкодити Україні.

Напередодні Посольство України в Бельгії засудило показ фільму «Записки з Росії». У відомстві зауважили, що фільм створили на основі поїздок до Росії та тимчасово окуповані території України, що порушує закон України та норм міжнародного права.

Нагадаємо. Напередодні у Швейцарії скасували показ російського пропагандистського фільму «Майдан: Шлях до війни», який мав відбутися 29 січня.

Що передувало? Міністр оборони Михайло Федоров підтвердив, що 27 січня росіяни запустили по Україні дрони, оснащені супутниковими системами Starlink. Про це він заявив під час заходу «Армія дронів — 2025».

Радник міністра оборони з технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов повідомив, що російські ударні дрони БМ-35 зі Starlink вже можуть долітати до Дніпра. Зокрема, на відміну від БпЛА типу «Молнія», цей тип дрона паливний і може пролітати до 500 кілометрів.

Що відомо? Подружжя з прикордонного села Краснопільської громади на Сумщині намагалося евакуюватися з небезпечної зони. Чоловік віз поранену дружину на санях в безпечну місцевість. Після першої атаки FPV-дроном загинула 52-річна жінка. Повторним ударом росіяни вбили її 54-річного чоловіка.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Також уражено російські пункти управління БпЛА на тимчасово окупованих територіях Запоріжжя й Херсонщини, а також склад боєприпасів у районі Василівки в Запорізькій області.

Що ще відомо? У Генштабі підтвердили збиття ще одного російського літака. Наразі кількість знищених літаків — 435.

Що відомо? Світоліна зазнала поразки у двох сетах — 2:6, 3:6. У першій партії Еліна програла пʼять геймів поспіль після рахунку 1:1, а в другому сеті, ведучи 2:0, не змогла втримати перевагу.

Для Еліни Світоліної півфінал — це найкращий результат на Australian Open. Завдяки виходу до півфіналу українська тенісистка знову увійде до десятки найкращих світового рейтингу та посяде десяте місце.

Фото: Australian Open