Цитата. «Серед потерпілих — відома українська журналістка, затримана російськими військовими на тимчасово окупованій території Запорізької області та етапована до цього ізолятора», — повідомили в Нацполіції.

Що відомо? Під керівництвом підозрюваного в СІЗО №2 Таганрога організували систему репресій проти незаконно утримуваних громадян України, серед яких була Вікторія Рощина. В ізоляторі її катували, принижували, погрожували, обмежували доступ до меддопомоги, води, їжі, не давали спати чи сидіти вдень. Ексначальник СІЗО особисто наказував підлеглим застосовувати фізичний і психологічний тиск з вимогою співпраці. 

Нагадаємо. 8 серпня в Києві відбудеться церемонія прощання з журналісткою Вікторією Рощиною. О 12:00 відспівування пройде в Михайлівському соборі. Далі — церемонія на Майдані Незалежності та поховання на Байковому кладовищі.

Контекст. Вікторія Рощина зникла 3 серпня 2023 року на тимчасово окупованій території Запорізької області, де працювала над репортажем. У березні 2022 року її вже затримувала російська ФСБ на 10 днів, але тоді звільнила. У травні 2024 року Росія вперше підтвердила, що тримає її в полоні. Рощину утримували у виправній колонії №77 у Бердянську та слідчому ізоляторі №2 в Таганрозі — одному з найжорстокіших у РФ. Під час полону Рощина важила близько 30 кг, на її тілі були сліди ножових поранень і катувань.

Україна 10 жовтня 2024 року підтвердила смерть Вікторії Рощиної. 11 жовтня 2024 року українська прокуратура відкрила справу за фактом воєнного злочину, пов’язаного з умисним вбивством журналістки. Планували включити її до одного з обмінів полоненими та етапувати до московського СІЗО Лефортово для підготовки до повернення. За даними Медійної ініціативи за права людини, Вікторію утримували у Таганрозі з травня до вересня 2024 року в камері-одиночці, а напередодні обміну 13 вересня її вивезли з ізолятора.

Що відомо ще? Наприкінці лютого 2025 року тіло журналістки повернули в Україну в рамках обміну. Родина замовила кілька ДНК-експертиз в Україні та за кордоном, щоб упевнитися в особі. Про її повернення зберігали тишу до квітня, бо росіяни часто застосовують тактику підміну тіл, і не було певності, що це саме Вікторія.

Фото: npu.gov.ua

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

«Вікторію утримували у Таганрозі принаймні з травня до вересня 2024 року. У камері-одиночці. Напередодні обміну 13 вересня 2024 року Рощину та щонайменше одну жінку з Мелітополя вивезли з Таганрогу», — пише директорка на своїй сторінці у Facebook.

Медійній ініціативі за права людини відомо, що у виправній колонії № 77 у Бердянську до бранців застосовують електрострум. Там також утримували греко-католицьких священників Івана Левицького та Богдана Гелету, яких повернули в Україну під час обміну 25 червня 2024 року.

СІЗО № 2 у Ростовській області вважається одним із найжорстокіших ізоляторів у Росії. Саме туди з квітня 2022 року почали етапувати захисників Маріуполя. За спогадами звільнених військовополонених, охорона ізолятора в Таганрозі використовує три основні засоби для тортур — гумовий кийок, дерев’яний молоток та електрошокери. 

У вересні 2022 року у цьому слідчому ізоляторі, як свідчать бранці, змінилося керівництво через дві смерті військовополонених. 

Контекст. Сьогодні, 11 жовтня, українська прокуратура відкрила ще одне провадження, окрім справи про зникнення журналістки, за фактом воєнного злочину, поєднаного з умисним вбивством.

Нагадаємо, вчора Україна підтвердила смерть журналістки Вікторії Рощиної в російському полоні. Вона мала бути включена до одного з найближчих обмінів полоненими. Її мали етапувати до Лефортово (слідчий ізолятор у Москві), щоб підготувати до повернення в Україну. Про це повідомив речник ГУР Юсов у коментарі Суспільному. 

Вчора, в етері телемарафону представник Координаційного штабу казав, що нічого не відомо про обставини смерті, їх ще встановлюють.

Чому Вікторія перебувала в полоні? Вікторія Рощина зникла 3 серпня 2023 року на тимчасово окупованих територіях, звідки вела репортаж. У травні 2024 року Росія вперше підтвердила, що утримує її в полоні.

Раніше, у березні 2022 року, Рощину також затримувала ФСБ РФ, під час підготовки матеріалу про воєнні дії в Запорізькій та Донецькій областях. Її утримували 10 днів, але згодом звільнили.

Фото: Instagram / Вікторія Рощина

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Зі слів доньки Іщенка, він помер 9 днів тому. Проте українську сторону ніхто про це офіційно не сповістив. Омбудсман України Дмитро Лубінець звернувся до уповноваженої з прав людини у РФ, аби вона розібралася у смерті військовополоненого, якого утримувала російська сторона, та повідомила обставини та причину його смерті.

Олександр Іщенко був моряком. За кілька днів до повномасштабного вторгнення він повернувся з рейсу, невдовзі вступив до полку «Азов», де став водієм. Потрапив у полон під час бойових дій у Маріуполі. Іщенко перебував рік у Донецькому СІЗО, а згодом опинився у Ростові. Чоловіка звинуватили в «участі у діяльності терористичної організації» та «спробі насильницького захоплення влади».

Фото: Медіазона

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Напередодні Червінському змінили запобіжний захід на тримання під вартою до 4 серпня з правом внесення 9 мільйонів 84 тисяч гривень застави. Вчора, 16 липня, п’ятий Президент України Петро Порошенко вніс заставу і заявив про це на своїй сторінці у Facebook. 

Більше про справу Червінського

Роман Червінський — колишній виконувач обов’язків командира однієї з частин Сил спецоперацій. З квітня 2023 року його звинувачують у неузгоджених з СБУ діях під час спецоперації з вербування російського пілота, який мав вкрасти літак. 

Слідство вважає, що через дії Червінського росіяни отримали дані про аеродром «Канатове» у Кропивницькому районі, а потім, 23 липня 2022 року, вдарили по ньому ракетами. Тоді загинув командир військової частини, 17 захисників були поранені, а два українські винищувачі — знищені.

Сам Червінський справу проти себе вважає політичним замовленням і каже, що спецоперація була погоджена. 

Фото: Суспільне

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Там також наголосили, що відомство співпрацює зі слідством та не виправдовує вчинок свого військовослужбовця. Крім того, в установі закликали уникати поширення неправдивої та неперевіреної інформації.

Контекст. 7 квітня на станції столичного фунікулера виник конфлікт між чоловіком, який служить водієм в Управлінні державної охорони, та неповнолітнім. За даними ДБР, після виходу з вагона на верхній станції правоохоронець штовхнув підлітка. Той впав, розбив головою скло, через що отримав смертельний поріз шиї. 

Раніше Дубінський заявив, що його побили у Київському СІЗО, однак Нацполіція після огляду не змогла цього підтвердити. Адвокат Гладкий надав суду результати медичного огляду, в якому, за його словами, йдеться про перелом двох ребер та забій грудної клітини. Сам Дубінський вважає, що побиття пов’язано з його критикою влади.

Контекст. Депутата підозрюють в організації схеми незаконного виїзду за кордон чоловіків призовного віку. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Андрій Антоненко поділився: «У мене почали випадати зуби, я навіть із собою їх приніс. Це все наслідки перебування в СІЗО. Тут надається кваліфікована допомога лікарів, але цього замало, потрібні нормальні умови».

Контекст. Журналіста Павла Шеремета хотіли вбити ще у 2012 році. Тоді він лише збирався переїжджати з Білорусі до України. У тому ж році записи розмов співробітників спецслужб Білорусі про організацію вбивства журналіста передали до України. Про це розповів колишній заступник командира бойової групи антитерористичного підрозділу Міністерства внутрішніх справ Білорусі «Алмаз» — старший лейтенант Ігор Макар. Саме він передав журналістам записи цих розмов для розслідування. Про вміст цих записів ми писали тут.

Що саме чути на плівках, які Макар передав журналістам? На записах фігурує нібито ексочільник білоруського Комітету державної безпеки (КДБ) Вадим Зайцев. Він каже, що потрібно зробити «якусь закладку» і так вбити Шеремета. Тобто ще в 2012 році секретні служби Білорусі за наказом Лукашенка обговорювали можливість підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета. Чоловіка вбили 4 роки потому у Києві.

Довідка. Павло Шеремет — білоруський, російський та український журналіст телебачення, радіо та періодичних видань. Загинув внаслідок замаху у липні 2016 року. Працював керівником відділу спеціальних інформаційних проєктів ОРТ, згодом — «Першого каналу», надалі — на Громадському телебаченні Росії. З 2012 року працював в Україні — в «Українській правді», на телеканалі «ТВі» та на «Радио Вести».

Фото: pravda.com.ua

Що кажуть представники влади?

Спікерка Ради республіки Наталія Качанова також сказала, що у країні відбулися вибори і «народ зробив свій вибір», тобто, знову обрав Лукашенка. А протести не згодних, на її думку, «безпрецедентна спроба зруйнувати те, чим ми завжди пишались — мирне життя».

Цитата. «Очевидно, що нам не потрібна бійка, не потрібна війна. Мінськ завжди був тихим та спокійним. Зупинімо самознищення», — закликала спікерка.

Відповідальність за жорстокі розгони протестувальників частково взяв на себе міністр внутрішніх справ Юрій Караєв: «Я беру відповідальність і перепрошую за травми випадкових людей на протестах, які попали під роздачу». Водночас він заявив, що проти Білорусі ведуть «інформаційну війну». 

МОЗ Білорусі та медпрацівники закликали зупинити насильство на вулицях міста і не провокувати одне одного.

Ті, що вижили: що розповідають люди, яких випустили із СІЗО

Протестувальники, які кілька днів перебували у СІЗО, розповідають про деталі свого перебування там. Багатьох били, майже усіх тримали у камерах, де було занадто мало місця, дехто не міг сісти, щоб поспати. Особисті речі протестувальників (документи, гроші, телефони) залишилися у СІЗО, їх не дозволили забрати з собою. Багатьох роздягали до гола, змушували співати гімн Білорусі, а в той час їх били, деяким жінкам погрожували, що їй «пустять по колу».

Люди, які були в Центрі ізоляції порушників, показували сліди від побоїв: у них були сині ноги, спини, сідниці. Після звільнення частину людей відразу забрали в лікарні.

Зазначимо, що українських громадян Костянтина Рєуцького, Євгена Васильєва та Оксану Альошину звільнили з СІЗО у Білорусі. Рєуцький та Васильєв уже перебувають на території посольства України.

Тим часом у Білорусі люди продовжують збиратися у мирні ланцюги, страйкують робітники на державних підприємствах (автобусний завод, філармонія).

Лукашенко і КНУ Шевченка: коли чекати на розв’язку історії  

Найімовірніше, у вересні. Нагадаємо, що Олександр Лукашенко, який є президентом Білорусі ось уже 26 років, якого називають останнім диктатором Європи, також є Почесним доктором Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Диплом, який свідчить про це, Лукашенку вручив 5 листопада 2009 року нинішній ректор вишу Леонід Губерський.

Ініціативна група випускників та студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка просить ректора і членів вченої ради університету позбавити його цього звання. Вчена рада може це зробити у вересні, адже вона збирається під час навчального року.

Що ще варто знати про протести у Білорусі:

• Протести у Білорусі: звільнення мітингарів, зізнання у фальсифікаціях. У кількох білоруських містах звільнили понад 200 людей, яких затримали на акціях протесту після президентських виборів 9 серпня. Журналісти припускають, що звільняють людей, яких затримали вночі з 9 на 10 серпня та засудили до трьох діб ув’язнення.
• Друга ніч протестів у Білорусі: від’їзд Тихановської, коктейлі Молотова та перша смерть. Білоруси продовжують вуличні протести у другу ніч після оприлюднення попередніх результатів виборів. У хід пішли коктейлі Молотова, одна людина загинула. У цей час опозиційна кандидатка Світлана Тихановська, яка за попередніми результатами виборів посіла друге місце, покинула Білорусь і прибула у Литву.
• Протести у Білорусі після «перемоги» Лукашенка на виборах: сутички з силовиками, військова техніка. У Білорусі напередодні відбулися вибори президента. За попередніми результатами, перемагає чинний президент Олександр Лукашенко. Офіційно кажуть, що за нього проголосували 80,23% виборців. У знак протесту проти фальсифікації результатів люди вийшли на вулиці у різних містах країни.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: 24tv.ua

Детальніше. Сертифікат можна замовити за посиланням. Після цього слід обрати слідчий ізолятор, кількість днів ув’язнення і оплатити послугу. Якщо упродовж 6 місяців той, кому подарували сертифікат, не потрапить у СІЗО, то кошти стануть благодійною допомогою обраному слідчому ізолятору.

Цитата. «Від сьогодні Мін’юст пропонує нову послугу — подарункові сертифікати на користування послугами платних камер в українських слідчих ізоляторах! Подаруйте знайомому подарунковий сертифікат, і, якщо його візьмуть під варту, він зможе потрапити у камеру з поліпшеними умовами утримання! Я не певен, чи десь у інших країнах є платні камери у слідчих ізоляторах, а от подарункові сертифікати — точно наш ексклюзив», — пише Малюська.

Платні камери у СІЗО: таке узагалі буває?

Так. Перші платні камери з’явилися у СІЗО Києва 8 травня цьогоріч. Вартість перебування залежить від терміну: за добу — 2 тисячі гривень, за тиждень — 8 тисяч, за місяць — 12 тисяч. Згодом вони з’явилися і в інших містах.

Отримані за платні камери кошти офіційно потраплятимуть до бюджетного спецфонду. Купивши сертифікат колезі-корупціонеру або другові-крадію, можете віддати частинку його боргів перед державою.

Фото: pexels.com