Раніше Дубінський заявив, що його побили у Київському СІЗО, однак Нацполіція після огляду не змогла цього підтвердити. Адвокат Гладкий надав суду результати медичного огляду, в якому, за його словами, йдеться про перелом двох ребер та забій грудної клітини. Сам Дубінський вважає, що побиття пов’язано з його критикою влади.

Контекст. Депутата підозрюють в організації схеми незаконного виїзду за кордон чоловіків призовного віку. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Керував мережею Олексій Савін. За діяльність в Україні відповідав експомічник Деркача Ігор Колесников, який вже відбуває покарання. До мережі також входив колишній прокурор Костянтин Кулик «Птічка». Головним завдання організації була публічна дискредитація України. Фінансування мережі сягало понад десять мільйонів доларів. 

Усім фігурантам повідомили про підозри у держзраді і створенні злочинної організації. Їм загрожує до 15 років з конфіскацією майна. Дубінському обиратимуть запобіжний захід. 

Фото: СБУ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Як зазначають в суді, депутату призначили цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета. Відлучатися можна буде лише до медиків та в укриття під час повітряних тривог.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Сили оборони знищили 18 дронів та одну керовану ракету. Загалом росіяни випустили по Україні 20 ударних безпілотників.

РФ влучила по нафтопереробному заводу у Кременчуці, що на Полтавщині. Виникла пожежа, її ліквідували рятувальники. Попередньо без постраждалих.

Рахункова палата підтвердила дані журналістського розслідування щодо завищення цін на харчі для військових. Звіт палати провели за зверненням антикорупційного комітету Верховної Ради. Результати аудиту засвідчили непродуктивне використання бюджетних коштів у сумі 7,439 мільярда гривень.

Біля Авдіївки відбуваються важкі бої, а під Бахмутом українські військові мають просування. На Мелітопольському напрямку також триває наступальна операція.

Фото: Українська правда

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Посадовець заявляє, що виїздив за кордон через хворого батька, однак в СБУ повідомляли, що батько депутата виїжджав за кордон і повертався звідти самостійно без фактичного супроводу.

Фото: censor.net

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Про відпустку Арістова, який є заступником голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, стало відомо після розслідування журналістів «Слідство.Інфо». У матеріалі йдеться про те, що в середині липня Арістова помітили у 5-зірковому готелі Waldorf Astoria Maldives, що розташований на приватному острові Ітхаафуші на Мальдівах. Ніч в номері на двох в такому готелі стартує від 100 тисяч гривень.

Депутат і раніше не гребував відпочинком за кордоном. Зокрема, взимку 2022 року літав на острів Занзібар в Африці, куди вартість туру для всієї родини в готелі стартує від 170 тисяч гривень.

Розслідувачі «Слідства.Інфо» також зазначили, що до обрання у Верховну Раду Арістов був бізнес-партнером Володимира Зеленського у бізнесі з продажу риби та морепродуктів.

Нагадаємо, нині усім посадовцям заборонено виїжджати за кордон без дозволу РНБО (Ради національної безпеки та оборони).

Депутати, які люблять бувати за кордоном у час війни

Микола Тищенко

Колишній депутат «Слуги народу» місяць перебував за кордоном нібито з «робочими» завданнями у Таїланді та В’єтнамі, але нікому про це не було відомо. Саме після скандалу з відпочинком Тищенка Президент обмежив виїзд чиновників з країни.

Богдан Торохтій

Чиновник перебував у Болгарії у серпні 2022. Це вдалось виявити журналістам через фото дружини Торохтія в соцмережах. Цікаво, що депутат намагався ввести в оману розслідувачів, підробивши метадані фото з Болгарії.

Олександр Дубінський

Чинний нардеп нині перебуває у Європі. З його слів, він вимушено виїхав через хворобу батька. Дозвіл на виїзд посадовець отримав від Міністерства охорони здоровʼя до 10 липня, проте досі не повернувся.

Фото: suspilne.media

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. 50 народних депутатів просять Конституційний суд України визнати не відповідним Конституції закон про амністію учасників Майдану у 2013-2014 роках. Підписанти просять суд відкрити конституційне провадження та залучити до нього народних депутатів від «Опозиційного блоку — За життя» (ОПЗЖ) Василя Німченка, Олександра Качного та Григорія Мамку. 

Подання підписали не лише депутати від ОПЗЖ — Віктор Медведчук, Юрій Бойко, Ілля Ківа, Тарас Козак, Наталія Королевська, Вадим Рабінович, Григорій Суркіс, Нестор Шуфрич, Вадим Новинський , але й член фракції «Слуга народу» Олександр Дубінський.

Довідка. Цей закон ухвалили 21 лютого 2014 року — на наступний день після масових розстрілів на Інститутській. У той момент режим Януковича ще не впав остаточно, і народні депутати вирішили захистити учасників Революції гідності від можливих утисків системи. 

На підтримку цього документа висловилося 372 народних депутати. Проєкт закону ухвалили одразу — без обговорень, без правок, без рішення комітетів Ради. Його автор, депутат Юрій Дерев’янко, заявив, що закон звільняє від відповідальності не лише тих, проти кого порушені кримінальні справи, а й тих, хто міг скоїти злочини. 

Про що йдеться у цьому законі?

Він звільняє протестувальників від кримінальної відповідальності лише за конкретні можливі злочини. Наприклад, насильницьку зміну влади, посягання на життя державного діяча, завдання умисних тяжких тілесних ушкоджень, крадіжку, грабіж, розбій, приховування злочину.

Обов’язкова умова звільнення від покарання — усі дії протестувальників мали бути пов’язані з акціями протесту. Участь людини в масових акціях підтверджувалася лише її заявою. 

Чи не найважливіше у цьому законі: заборона для слідчих збирати, обробляти та зберігати будь-які персональні дані учасників протестів (імена, прізвища, місце проживання). Уже отриману інформацію мали знищити. І саме в цьому пункті криється одна з основних проблем. Бо, фактично, заборонено розслідувати усі злочини під час Майдану, скоєні як проти мітингувальників, так і проти силовиків. Адже слідчі мали збирати персональні дані про потерпілих — учасників протестів.

Чи раніше уже хтось хотів скасувати цей закон?

Так. 20 лютого цього року на той час в. о. директора Державного бюро розслідування Ірина Венедіктова (а зараз — Генеральна прокурорка України) заявила, що для справедливого і об’єктивного розслідування справ Майдану варто скасувати закон про недопущення кримінального переслідування учасників Революції Гідності, також відомого як закон про амністію «майданівців».

Цитата. «Було вбито 78 мітингувальників і 13 правоохоронців. З погляду справедливості ми мусимо пам’ятати і про 13 загиблих правоохоронців, які виконували наказ. Якщо накази були злочинними, потрібно притягнути до відповідальності тих, хто їх віддавав. Він перешкоджає об’єктивно нам розслідувати вбивства правоохоронців. Якщо ми хочемо справедливого і чесного розслідування, то цей закон треба скасувати», — сказала Ірина Венедіктова, теперішня Генпрокурорка.

Фото: dyvys.info

Детальніше. 11 депутатів, які є членами комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики, нібито отримали по 30 тисяч доларів хабара. Через це вони проголосували проти законопроекту про ліквідацію корупційних схем під час оцінки об’єктів нерухомості на засіданні цього комітету.

Раніше президент і керівництво партії «Слуга народу» вимагали, щоб їхні нардепи пройшли детектор брехні. У середу ж Зеленський написав у Фейсбуці, що вважає, що «усі члени комітету Верховної Ради з питань фінансів мають пройти перевірку на детекторі брехні у зв’язку з скандалом з можливим отриманням хабарів «слугами народу». Президент запевнив, що якщо підозри виправдаються — то з такими депутатами попрощаються.

Заступник голови фінансового комітету Олександр Дубінський запевнив, що «готовий пройти детектор брехні щодо того, чи отримував він гроші за голосування. Пройдуть поліграф і його колеги по комітету». Разом із Дубінським одночасно детектор брехні проходитиме керівник фракції Давид Арахамія.

Контекст. Під час ухвалення бюджету на 2018 рік депутати створили так звані «майданчики Яценка» – це електронні майданчики-посередники між оцінювачами майна та електронною базою Фонду державного майна. Вони нічого не оцінюють, лише пересилають дані й отримують за це з кожної операції оцінки від 500 до 1 800 гривень. 

У серпні 2018 року програма журналістських розслідувань «Наші гроші з Денисом Бігусом» повідомляли, що лише за перший місяць роботи такі фірми-посередники «викачали» 23 мільйони на схемах посередництва. І от проти законопроекту, який би ліквідував цю схему, і проголосували депутати.

⟶ «Слуг народу» двічі спіймали на кнопкодавстві. Депутати від фракції «Слуга народу» Сергій Литвиненко та Олена Копанчук публічно вибачились після того, як їх спіймали на випадках кнопкодавства. Вони пообіцяли передати місячну зарплату на благодійність.

Сергій Литвиненко сказав: «Хочу вибачитись за те, що вийшло. У моїх діях не було ніякого злого умислу. Я просто переживав, щоб за ці закони проголосували. Я готовий передати місячну зарплату на благодійність».

Олена Копанчук підтримала колегу: «Хочу також принести офіційне вибачення перед усіма. Для мене хоч і було важливим, щоб законопроект був проголосований, але це не є виправданням. Для мене це буде важливим уроком на все життя. І також я приєднуюсь до позиції свою заробітну плату віддати на благодійний фонд. Думаю, що це стане посилом уваги не вчиняти неособисте голосування».

⟶ Депутати-прогульники: 13 «слуг народу» пропустили більше третини голосувань Ради у вересні. Упродовж вересня у середньому голосували 88% депутатів фракції «Слуга народу». Комітет виборців України проаналізував участь народних депутатів у голосуваннях. Олександр Дубінський та Дмитро Гурін взяли участь лише у 35% голосувань Ради, Едуард Прощук — у 52%, Юрій Заславський — в 55%, Ольга Василевська-Смаглюк — 60%, Олександр Ткаченко — 61%, Ірина Верещук — 66%, Давид Арахамія — 70% (нагадаємо, він голова фракції «Слуга Народу» у парламенті). Ці депутати пропустили голосування без поважних причин (хвороба чи відрядження).

Водночас саме депутати «Слуги народу» найчастіше брали участь в голосуваннях (натискали кнопки «за», «проти» чи «утримався») серед фракцій та груп Ради. Упродовж вересня у середньому голосували 88% депутатів цієї фракції.

У «Голосі» в середньому голосувало 79% депутатів, у «Європейській солідарності» — 71%, у «Батьківщині» — 48%, у групі «За майбутнє» — 46%. Найчастіше ігнорували голосування депутати «Опозиційної платформи — За життя» (у середньому голосували 25% депутатів). Всього у вересні відбулося 373 голосування Ради.

Фото: pexels.com