Детальніше. 50 народних депутатів просять Конституційний суд України визнати не відповідним Конституції закон про амністію учасників Майдану у 2013-2014 роках. Підписанти просять суд відкрити конституційне провадження та залучити до нього народних депутатів від «Опозиційного блоку — За життя» (ОПЗЖ) Василя Німченка, Олександра Качного та Григорія Мамку.
Подання підписали не лише депутати від ОПЗЖ — Віктор Медведчук, Юрій Бойко, Ілля Ківа, Тарас Козак, Наталія Королевська, Вадим Рабінович, Григорій Суркіс, Нестор Шуфрич, Вадим Новинський , але й член фракції «Слуга народу» Олександр Дубінський.
Довідка. Цей закон ухвалили 21 лютого 2014 року — на наступний день після масових розстрілів на Інститутській. У той момент режим Януковича ще не впав остаточно, і народні депутати вирішили захистити учасників Революції гідності від можливих утисків системи.
На підтримку цього документа висловилося 372 народних депутати. Проєкт закону ухвалили одразу — без обговорень, без правок, без рішення комітетів Ради. Його автор, депутат Юрій Дерев’янко, заявив, що закон звільняє від відповідальності не лише тих, проти кого порушені кримінальні справи, а й тих, хто міг скоїти злочини.
Про що йдеться у цьому законі?
Він звільняє протестувальників від кримінальної відповідальності лише за конкретні можливі злочини. Наприклад, насильницьку зміну влади, посягання на життя державного діяча, завдання умисних тяжких тілесних ушкоджень, крадіжку, грабіж, розбій, приховування злочину.
Обов’язкова умова звільнення від покарання — усі дії протестувальників мали бути пов’язані з акціями протесту. Участь людини в масових акціях підтверджувалася лише її заявою.
Чи не найважливіше у цьому законі: заборона для слідчих збирати, обробляти та зберігати будь-які персональні дані учасників протестів (імена, прізвища, місце проживання). Уже отриману інформацію мали знищити. І саме в цьому пункті криється одна з основних проблем. Бо, фактично, заборонено розслідувати усі злочини під час Майдану, скоєні як проти мітингувальників, так і проти силовиків. Адже слідчі мали збирати персональні дані про потерпілих — учасників протестів.
Чи раніше уже хтось хотів скасувати цей закон?
Так. 20 лютого цього року на той час в. о. директора Державного бюро розслідування Ірина Венедіктова (а зараз — Генеральна прокурорка України) заявила, що для справедливого і об’єктивного розслідування справ Майдану варто скасувати закон про недопущення кримінального переслідування учасників Революції Гідності, також відомого як закон про амністію «майданівців».
Цитата. «Було вбито 78 мітингувальників і 13 правоохоронців. З погляду справедливості ми мусимо пам’ятати і про 13 загиблих правоохоронців, які виконували наказ. Якщо накази були злочинними, потрібно притягнути до відповідальності тих, хто їх віддавав. Він перешкоджає об’єктивно нам розслідувати вбивства правоохоронців. Якщо ми хочемо справедливого і чесного розслідування, то цей закон треба скасувати», — сказала Ірина Венедіктова, теперішня Генпрокурорка.
Фото: dyvys.info