Закон про амністію учасників Майдану просять скасувати. Серед підписантів — Медведчук, Шуфрич і Суркіс

WTF
Noo

50 депутатів вважають, що закон є неконституційним, бо «його положення суперечать приписам Конституції, а його ухвалення Верховною Радою відбулося з порушенням конституційної процедури розгляду, ухвалення та вступу в дію законів», пише dt.ua.

Чому це важливо. Цей закон захищає учасників Революції Гідності від кримінальних переслідувань за, зокрема, «насильницьку зміну влади», «посягання на життя державного діяча».

Детальніше. 50 народних депутатів просять Конституційний суд України визнати не відповідним Конституції закон про амністію учасників Майдану у 2013-2014 роках. Підписанти просять суд відкрити конституційне провадження та залучити до нього народних депутатів від «Опозиційного блоку За життя» (ОПЗЖ) Василя Німченка, Олександра Качного та Григорія Мамку. 

Подання підписали не лише депутати від ОПЗЖ Віктор Медведчук, Юрій Бойко, Ілля Ківа, Тарас Козак, Наталія Королевська, Вадим Рабінович, Григорій Суркіс, Нестор Шуфрич, Вадим Новинський , але й член фракції «Слуга народу» Олександр Дубінський.

Довідка. Цей закон ухвалили 21 лютого 2014 року на наступний день після масових розстрілів на Інститутській. У той момент режим Януковича ще не впав остаточно, і народні депутати вирішили захистити учасників Революції гідності від можливих утисків системи. 

На підтримку цього документа висловилося 372 народних депутати. Проєкт закону ухвалили одразу без обговорень, без правок, без рішення комітетів Ради. Його автор, депутат Юрій Дерев’янко, заявив, що закон звільняє від відповідальності не лише тих, проти кого порушені кримінальні справи, а й тих, хто міг скоїти злочини. 

Про що йдеться у цьому законі?

Він звільняє протестувальників від кримінальної відповідальності лише за конкретні можливі злочини. Наприклад, насильницьку зміну влади, посягання на життя державного діяча, завдання умисних тяжких тілесних ушкоджень, крадіжку, грабіж, розбій, приховування злочину.

Обов’язкова умова звільнення від покарання — усі дії протестувальників мали бути пов’язані з акціями протесту. Участь людини в масових акціях підтверджувалася лише її заявою. 

Чи не найважливіше у цьому законі: заборона для слідчих збирати, обробляти та зберігати будь-які персональні дані учасників протестів (імена, прізвища, місце проживання). Уже отриману інформацію мали знищити. І саме в цьому пункті криється одна з основних проблем. Бо, фактично, заборонено розслідувати усі злочини під час Майдану, скоєні як проти мітингувальників, так і проти силовиків. Адже слідчі мали збирати персональні дані про потерпілих — учасників протестів.

Чи раніше уже хтось хотів скасувати цей закон?

Так. 20 лютого цього року на той час в. о. директора Державного бюро розслідування Ірина Венедіктова (а зараз Генеральна прокурорка України) заявила, що для справедливого і об’єктивного розслідування справ Майдану варто скасувати закон про недопущення кримінального переслідування учасників Революції Гідності, також відомого як закон про амністію «майданівців».

Цитата. «Було вбито 78 мітингувальників і 13 правоохоронців. З погляду справедливості ми мусимо пам’ятати і про 13 загиблих правоохоронців, які виконували наказ. Якщо накази були злочинними, потрібно притягнути до відповідальності тих, хто їх віддавав. Він перешкоджає об’єктивно нам розслідувати вбивства правоохоронців. Якщо ми хочемо справедливого і чесного розслідування, то цей закон треба скасувати», сказала Ірина Венедіктова, теперішня Генпрокурорка.

Фото: dyvys.info

Українські дипломати продовжують отримувати погрози

Зловмисники погрожують працівникам посольств та надсилають підозрілі пакунки. Уже виявлено 31 випадок у 15 країнах. Про це написав Глава МЗС Дмитро Кулеба на своїй сторінці у Facebook.

Читати далі
+ 28 слів

Що таке Українська православна церква Московського патріархату: звідки взялась і чому це — потужна зброя війни

Віднедавна країною пролетіли новини про обшуки та можливу заборону Української Православної Церкви так званого Московського Патріархату. Багато кого дивує те, що агенти російського впливу так глибоко засіли в українському суспільстві та досі відіграють важливу роль у сприйнятті російської агресії серед населення.

Читати далі
+ 158 слів

Блекаутна зима: чого чекати і як підготуватись

LIKE

Уже вкотре РФ завдає масованих ударів по обʼєктах критичної інфраструктури. Остання атака Росії — це понад 70 випущених ракет, з яких сили ППО збили більш як 60. 15 листопада росіяни випустили по території України близько 90 ракет. Удари були спрямовані на об’єкти критичної інфраструктури, але були влучання й у житлові будинки. Масована атака 15 листопада перевищила ту, що відбулася 10 жовтня, за кількістю випущених по Україні ракет. А її наслідками стало те, було пошкоджено чи повністю зруйновано понад 40%, а понад 10 млн українців залишилися без світла.

Читати далі
+ 199 слів

Авіація Сил оборони завдала 26 ударів по ворогу за добу. Важливе за ніч і ранок 7 грудня

За минулу добу підрозділи Сил оборони відбили атаки окупантів в районах 10 населених пунктів на Донеччині та Луганщині. 

Читати далі
+ 186 слів

Генератор, SWIFT і Арестович: що гуглили українці у 2022 році

Наприкінці року Google виклав рейтинг пошукових запитів українських користувачів. Найпопулярнішим у цьому році став запит «карта повітряних тривог», наступний у топі — новини України, а на третьому місці – єДопомога. Також у першій десятці можна побачити «Холостяк 2022», а також «Байрактар» і «Гостомель».

Читати далі
+ 14 слів

Ще на кілька масованих ударів. Скільки ракет залишилось у Росії

У країни-агресорки залишилося ракет ще на кілька масових ударів по Україні. Про це Кирило Буданов, начальник Головного управління розвідки повідомив в ефірі телемарафону «Єдині новини».

Читати далі
+ 34 слів

Свято сильних та відважних. Сьогодні — День Збройних сил України

6 грудня в Україні відзначають День Збройних сил. Саме в цей день у 1991 році Верховна Рада ухвалила Закон «Про Збройні Сили України». Вони стримують збройну агресію проти держави, охороняють повітряний та підводний простір, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Читати далі
+ 34 слів

Колишнього «беркутівця» засудили до восьми років позбавлення волі

Печерський районний суд Києва засудив колишнього бійця харківського батальйону міліції особливого призначення «Беркут» до восьми років позбавлення волі. Йому також заборонили обіймати посади у правоохоронних органах на три роки. Про це повідомили в Офісі генерального прокурора.

Читати далі
+ 43 слів
Що там ще
+ 5222 новин