Що трапилося?

Конституційний суд України скасував електронні декларації та відповідальність за незаконне збагачення. У суді вважають, кримінальна відповідальність є «надмірним покаранням» за такі злочини.

Чому суд прийняв таке рішення?

Його ухвалили за поданням депутатів з «Опозиційної платформи — За життя» та «За майбутнє».

Що означає це рішення на практиці?

Закриття електронного реєстру декларацій. Адже одна зі статей закону «Про позбавлення корупції», яку визнали неконституційною, стосується доступу громадян до інформації про майно всіх, хто отримує зарплату за рахунок податків України.

Коментар. «Рішення Конституційного суду повертає Україну не в 2013 рік, а в 1991-ий, коли взагалі в принципі не існувало ніякого антикорупційного законодавства. Воно повністю скасовує всі механізми запобігання корупції, які були вибудувані за роки незалежності», — пояснив глава НАЗК Олександр Новіков.

Що це взагалі таке — електронні декларації?

Електронна декларація — це фактично «звіт» платника податків про свої доходи. Її зобов’язані подавати всі високопосадовці, народні депутати, депутати місцевих рад, міські та селищні голови, посадові особи збройних сил України, судді, співробітники податкової служби, посадові та службові особи органів прокуратури, НАБУ, члени Національного агентства з питань запобігання корупції, Центральної виборчої комісії, поліцейські.

Яку інформацію містить електронна декларація?

Чиновники, депутати, підприємці звітують про свої доходи та рухоме і нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, транспорт, інші види рухомого майна на додаток до транспортних засобів, цінні папери, коштовності, доходи за основним місцем роботи і діяльності за сумісництвом, готівку, інтелектуальну власність, майно, вартість якого перевищує 100 мінімальних зарплат. Після заповнення електронні декларації чиновників і депутатів України публікувалися на сайті НАЗК у відкритому доступі. 

Чому електронні декларації важливі?

Перевірка декларацій допомагає завадити легалізувати доходи, які людина отримала злочинним шляхом. З 2016 року високопосадовці заповнюють електронну декларацію. Відтоді декларування доходів контролювалося суворіше. За несвоєчасну подачу декларації штрафували, а за «декларування свідомо неправдивих відомостей» або умисне неподання декларації Кримінальний кодекс України передбачав позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади на три роки.

На їхній основі державні органи контролюють сплату податків, а правоохоронці, журналісти, громадські активісти та кожен громадянин України міг дізнатися усе про матеріальний стан будь-кого з десятків тисяч українських чиновників в одному місці, структуровано і в зручному для сприйняття вигляді. Але після рішення Конституційного суду ця можливість зникла.

Як відреагував Євросоюз?

У Європейському союзі стурбовані останніми рішеннями Конституційного Суду України щодо діяльності антикорупційних органів і воно може стати підставою для тимчасового призупинення безвізу.

Як відреагував Президент?

Володимир Зеленський скликав термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони, щоб невідкладно відреагувати на нові загрози та виклики національній безпеці та обороні країни: «Нищівні удари, які завдаються досягненням країни у сфері боротьби та ефективної протидії корупції в Україні, не можуть залишатися поза увагою».

В Офісі Президента пообіцяли, що все ж забезпечать роботу системи електронного декларування та існування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування статків чиновниками та суддями. Там наголосили, що президент обов’язково використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити «сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил».

Як відреагувало українське суспільство?

30 жовтня під будівлею Конституційного суду українці зібралися на акцію протесту. Вона має назву «Відправимо суддів-зрадників КСУ до Ростова». Для цього люди принесли з собою валізи. На плакатах, які вони тримають у руках, є написи: «Корупційний суд, ганьба», «Найгуманніший у світі суд» та «Корупційний сходняк України». Протестувальники перекрили дорогу.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: facebook.comВ’ячеслав  Ратинський спеціально для Reportets

Детальніше. 50 народних депутатів просять Конституційний суд України визнати не відповідним Конституції закон про амністію учасників Майдану у 2013-2014 роках. Підписанти просять суд відкрити конституційне провадження та залучити до нього народних депутатів від «Опозиційного блоку — За життя» (ОПЗЖ) Василя Німченка, Олександра Качного та Григорія Мамку. 

Подання підписали не лише депутати від ОПЗЖ — Віктор Медведчук, Юрій Бойко, Ілля Ківа, Тарас Козак, Наталія Королевська, Вадим Рабінович, Григорій Суркіс, Нестор Шуфрич, Вадим Новинський , але й член фракції «Слуга народу» Олександр Дубінський.

Довідка. Цей закон ухвалили 21 лютого 2014 року — на наступний день після масових розстрілів на Інститутській. У той момент режим Януковича ще не впав остаточно, і народні депутати вирішили захистити учасників Революції гідності від можливих утисків системи. 

На підтримку цього документа висловилося 372 народних депутати. Проєкт закону ухвалили одразу — без обговорень, без правок, без рішення комітетів Ради. Його автор, депутат Юрій Дерев’янко, заявив, що закон звільняє від відповідальності не лише тих, проти кого порушені кримінальні справи, а й тих, хто міг скоїти злочини. 

Про що йдеться у цьому законі?

Він звільняє протестувальників від кримінальної відповідальності лише за конкретні можливі злочини. Наприклад, насильницьку зміну влади, посягання на життя державного діяча, завдання умисних тяжких тілесних ушкоджень, крадіжку, грабіж, розбій, приховування злочину.

Обов’язкова умова звільнення від покарання — усі дії протестувальників мали бути пов’язані з акціями протесту. Участь людини в масових акціях підтверджувалася лише її заявою. 

Чи не найважливіше у цьому законі: заборона для слідчих збирати, обробляти та зберігати будь-які персональні дані учасників протестів (імена, прізвища, місце проживання). Уже отриману інформацію мали знищити. І саме в цьому пункті криється одна з основних проблем. Бо, фактично, заборонено розслідувати усі злочини під час Майдану, скоєні як проти мітингувальників, так і проти силовиків. Адже слідчі мали збирати персональні дані про потерпілих — учасників протестів.

Чи раніше уже хтось хотів скасувати цей закон?

Так. 20 лютого цього року на той час в. о. директора Державного бюро розслідування Ірина Венедіктова (а зараз — Генеральна прокурорка України) заявила, що для справедливого і об’єктивного розслідування справ Майдану варто скасувати закон про недопущення кримінального переслідування учасників Революції Гідності, також відомого як закон про амністію «майданівців».

Цитата. «Було вбито 78 мітингувальників і 13 правоохоронців. З погляду справедливості ми мусимо пам’ятати і про 13 загиблих правоохоронців, які виконували наказ. Якщо накази були злочинними, потрібно притягнути до відповідальності тих, хто їх віддавав. Він перешкоджає об’єктивно нам розслідувати вбивства правоохоронців. Якщо ми хочемо справедливого і чесного розслідування, то цей закон треба скасувати», — сказала Ірина Венедіктова, теперішня Генпрокурорка.

Фото: dyvys.info