Новини Білорусі: посилення кордону з Україною та ставлення ЄС до Лукашенка

LIKE

Олександр Лукашенко, президент Білорусі, який сфальсифікував вибори, заявив, що треба посилити кордон з «братньою» Україною. Кордон з Польщею та Литвою узагалі закриють. Про це повідомляє білоруське видання Euroradio. Тим часом Європарламент ухвалив резолюцію про те, що не визнає Лукашенка легітимними президентом Білорусі.

Чому це важливо. Лукашенко, закриваючи кордони, намагається відмежуватися від країн Заходу. У той же час він зближується з Росією. Натомість європейські країни взагалі не вважають Лукашенка президентом Білорусі.

Що відбувається з Лукашенком?

Олександр Лукашенко й далі вважає себе законним главою Білорусі. Він намагається припинити протести громадян, звинувачує в них іноземні держави й зближується з сусідом-агресором. Лукашенко зазначив, що впродовж останніх місяців працює над спільним захистом «Союзної держави» з президентом Росії Путіним.

Кордон з Україною не закриють повністю. Однак Лукашенко все ж має претензії, називаючи Україну «форпостом політичних провокацій» і «сателітом США». У звичній для нього манері президент-фальсифікатор заявляє, що Україна спільно з іншими країнами Заходу нагнітає конфліктну ситуацію в Білорусі.

Як на все це реагує Європейський Союз?

Абсолютна більшість депутатів Європарламенту підтримала резолюцію про невизнання Лукашенка легітимним президентом Білорусі. За неї проголосували 574 людини, проти ― 37, утрималися ― 82. Тепер самопроголошеного главу держави закликають припинити переслідування протестувальників та опозиціонерів, а також не застосовувати до людей насильство. Можливо, країни ЄС внесуть Олександра Лукашенка у свої санкційні списки.

У Європарламенті засудили й вплив Росії на ситуацію в Білорусі. Зокрема її «гібридне втручання», заміну білоруських незалежних журналістів на російських і контроль у білоруських правоохоронних органах і військових частинах.

Що вам точно треба знати про протести в Білорусі: хронологія

Протести у Білорусі почалися 9 серпня після «перемоги» Лукашенка на виборах президента. Офіційно кажуть, що за нього проголосували 80% виборців. У знак протесту проти фальсифікації результатів люди вийшли на вулиці у різних містах країни. Відбувалися затримання, побиття й сутички з військовими. Чимало протестувальників постраждали, сотні затримані.

Друга ніч протестів у Білорусі: від’їзд Тихановської, коктейлі Молотова та перша смерть. Білоруси продовжили вуличні протести у другу ніч після оприлюднення попередніх результатів виборів. У хід пішли коктейлі Молотова, одна людина загинула. У цей час опозиційна кандидатка Світлана Тихановська, яка за попередніми результатами виборів посіла друге місце, покинула Білорусь і прибула у Литву.

Потім відбулося звільнення мітингарів, зізнання у фальсифікаціях. У кількох білоруських містах звільнили понад 200 людей, яких затримали на акціях протесту після президентських виборів 9 серпня. Журналісти припускають, що звільняють людей, яких затримали вночі з 9 на 10 серпня та засудили до трьох діб ув’язнення.

Спікерка Ради республіки Наталія Качанова звернулася до білорусів і запевнила, що президент Лукашенко почув думку трудових колективів білоруських підприємств і доручив розібратись «по всіх фактах затримань». А у ніч із 13 на 14 серпня ОМОН уже не бив та не затримував протестувальників на вулиці, навпаки, затриманих почали випускати із СІЗО. Після цього багато з них опинилися у лікарнях з побоями.

У восьмий день протестів, 16 серпня, у Білорусі відбувалися два мітинги. Перший ― Марш свободи проти влади, який незалежні спостерігачі вважають наймасовішим в історії країни. Другий ― штучний провладний мітинг, на який примусово привезли бюджетників. Він відбувся на підтримку президента Олександра Лукашенка, який сфальсифікував вибори.

Одинадцятий день протестів. Замість білоруських журналістів, які страйкують, на державному ТБ працюють співробітники Russia Today. Помер ще один протестувальник, це вже четверта смерть від початку мітингів. Запрацювала Координаційна рада з передачі влади. Детальніше про те, що відбувається, читайте в матеріалі.

26 серпня у Мінську біля Червоного костелу відбувалася акція протесту. У ній брали участь понад півтори тисячі людей. Акцію розігнав ОМОН, а частину протестувальників закрили в костелі. Влада відключає інтернет. Тим часом нобелівську лавреатку з літератури Світлану Алексієвич допитали у Слідчому комітету Білорусі.

Протести в Білорусі: нові затримання і «перевірка» документів ЗМІ. 27 серпня у Мінську на площі Свободи затримали близько 20 журналістів. За словами правоохоронців, було потрібно «перевірити» документи представників ЗМІ. Загалом на акціях протесту в столиці Білорусі вчора затримали майже 200 людей. Детальніше — у матеріалі.

У неділю 6 вересня у Мінську відбувся Марш єдності — акція протесту, несанкціонована владою. На Марш прийшло понад 100 тисяч осіб. Білоруський правозахисний центр «Весна» повідомляє про 151 затриманого на акції. Усього затримали 633 осіб по усій Білорусі. Про це написала прессекретарка МВС Білорусі Ольга Чемоданова у Telegram. Усі вони брали участь в акціях протесту 6 вересня.

Після викрадення в Мінську членкині Координаційної ради, голови передвиборчого штабу Віктора Бабарика та теперішньої соратниці Світлани Тихановської Марії Колесникової відкрите звернення опублікувала Координаційна рада, членкинею якої є Колесникова. У заяві йдеться про те, що влада Білорусі використовує методи терору щодо протестувальників. А також Координаційна рада пише, що «люди, які беруть участь в акціях, бояться не насильства, яким їм погрожує влада, а того, що ситуація в країні не зміниться, а законність і демократія не будуть відновлені».

Членкиню Координаційної ради Марію Колесникову підозрюють у кримінальній справі з обвинуваченням в публічних закликах до захоплення державної влади, або насильницької зміни конституційного ладу. До іншої членкині ради Світлани Алексієвич прибули європейські посли, щоб показати свою підтримку. Що відбувається ― читайте далі.

У столиці Білорусі Мінську 12 вересня відбувся «жіночий марш». На площу Свободи вийшли близько 10 тисяч людей. Однак їх почали розганяти силовики. Затримали 69 осіб.

Упродовж 17 вересня понад десять незалежних медіа в Білорусі виходили без фото на головних сторінках. Так журналісти показують свою підтримку фотокореспондентам, яких силовики затримали напередодні.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Прикордонники змусили окупантів відступити за лінію держкордону на Сумщині. Новини станом на 12:00 16 травня

Вранці росіяни відкрили вогонь по території Сумської області поблизу кордону з рф. На територію України намагалися зайти диверсанти. Українські прикордонники дали бій та змусили окупантів відступити за лінію державного кордону.

Читати далі
+ 44 слів

«Завдяки вам, хлопці, ми вчора поклали ворожу колону». Як волонтерська організація ШТАБ 24 підтримує Збройні сили

Ця історія почалася з ініціативи трьох львівських друзів — Олега Проця, Максима Кочергана та Кості Гощевського— які з перших днів повномасштабного російського вторгнення передають необхідну військову амуніцію захисникам у регіони найскладніших бойових дій по всій країні.

Читати далі
+ 250 слів

Залаштунки Євробачення 2022 від членкині офіційного фан-клубу Євробачення в Україні OGAE Ukraine

Євробачення 2022 відбувалося в італійському Турині після перемоги гурту «Måneskin» із піснею «Zitti E Buoni». Провідним мотивом Євробачення стали слова «the sound of beauty», а сцена була побудована за мотивами італійських сонця та саду.

Читати далі
+ 132 слів

ЗСУ вийшли на держкордон України з рф на Харківщині. Важливе за ніч та ранок 16 травня

На Харківщині бійці Тероборони ЗСУ відтіснили сили рф, вийшли на держкордон України з росією і відновили там український прикордонний знак. Про це повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.

Читати далі
+ 17 слів

Музичні «обійми» на Євробаченні: як країни підтримали Україну на пісенному конкурсі

14 травня відбувся фінал «Євробачення-2022» в італійському місті Турині. Протягом усього конкурсу глядачі бачили, як країни-учасниці змагання використовували і прапор України, і її символіку. Зазначимо, що за офіційними правилами Євробачення, активна пропаганда і політичні висловлювання заборонені, а учасникам, які це порушують, загрожує дискваліфікація та штраф. Пропонуємо згадати найбільш виразні акти підтримки України на цьогорічному пісенному конкурсі.

Читати далі
+ 114 слів

«Ті, хто не скорився»: 15 травня вшановують жертв політичних репресій

Досі важко порахувати точну кількість українців, які зазнали репресій з боку комуністичного режиму. Йдеться не лише про творчу та наукову інтелігенцію, але й звичайних людей — тих, хто не міг терпіти приниження своєї національної гідності. Тисячі громадян пройшли крізь пекло: заслання, табори, тортури, розстріл. Щоб належно їх вшанувати та привернути увагу суспільства до трагічних подій історії держави, в Україні започаткували День пам’яті жертв політичних репресій. Він припадає на третю неділю травня.

Читати далі
+ 424 слів

Війна в Україні переходить у довготривалу фазу. Важливе станом на 16:00 13 травня

Війна в Україні переходить у довготривалу фазу. Про це повідомляє міністр оборони Олексій Резніков. Він наголосив, що країну чекають важкі часи попри те, що союзники вже надають нам озброєння. Щоб Україні отримати перемогу, треба планувати ресурси, уникати помилок і проєктувати нашу силу так, аби окупант не витримав. 

Читати далі
+ 21 слів

Експрезиденти України закликали евакуювати людей з Азовсталі. Інформація станом на 14:00 13 травня

Експрезиденти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко звернулися із заявою до світової спільноти із закликом евакуювати військових та цивільних з «Азовсталі».

Читати далі
+ 21 слів
Що там ще
+ 4198 новин