Що ще відомо? 25 листопада російський БпЛА залетів у повітряний простір Молдови поблизу міста Вулкенешть, а згодом перетнув кордон із Румунією в межах Кагульського району. Для контролю ситуації в небо підняли румунську авіацію.

Фото: Mediafax

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Чому це роблять? Розробку «стіни дронів» запланували після чергового порушення повітряного простору Польщі та Румунії. Нагадаємо, уночі 10 вересня прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що триває операція через численні порушення повітряного простору Польщі. Військові застосували озброєння проти дронів. Пізніше Туск підтвердив, що дроні, які залетіли на територію країни, були саме російськими. Після цього НАТО оголосив  операцію «Східний вартовий» із залученням військ Данії, Франції, Великої Британії та Німеччини. 

Також 13 вересня в Румунії два F-16 перехопили російський дрон над Дунаєм. БпЛА не загрожував населенню, але перебував над територією країни близько 50 хвилин. 

Фото: Daily Digest

Румунія: TikTok, росіяни та доктор математичних наук

Вперше перший тур виборів у Румунії відбувся ще наприкінці листопада 2024 року — тоді найбільше голосів набрав проросійський правий популіст Келін Джорджеску, про якого перед виборами у Румунії майже не знали. Політик скористався улюбленим останнім часом інструментом популістів — соціальними мережами, зокрема платформою TikTok, — і швидко здобув популярність. Джорджеску виступав із заявами проти ЄС, проти допомоги Україні й за «традиційні цінності» і таким чином зумів набрати понад 22% голосів.

Країна очікувала на другий тур, у якому Джорджеску мав за суперницю помірковану політикиню Елену Ласконі. Але цього не відбулося — Конституційний суд Румунії скасував результати першого туру, адже, як з’ясувалося, у вибори масштабно втрутилася Росія (зокрема й через соціальні мережі). Це рішення суду згодом різко розкритикував американський віцепрезидент Джей Ді Венс.

Перший тур потрібно було провести наново — його призначили на 4 травня 2025 року. Коли дійшло до голосування, перше місце зайняв інший ультраправий популіст, який виступав проти допомоги Україні, проти ЄС і постійно наголошував на релігії і традиційних цінностях — Джордже Сіміон. Йому навіть забороняли в’їзд до Молдови та України через заяви, що посягали на територіальну цілісність сусідів Румунії.

Цього разу вибори вирішили не скасовувати, тож другий тур призначили на 18 травня. Опонентом Сіміона став поміркований мер столиці Румунії Нікушор Дан, який у першому турі набрав майже вдвічі менше голосів. На відміну від харизматичних і гучних популістів, Дан — спокійний та врівноважений інтелектуал. Він — доктор математичних наук, який здобув популярність, борючись із корупцією у сфері міської забудови Бухареста. У міжнародній політиці він обіцяє масштабно підтримувати Україну і бути надійним партнером ЄС.

В остаточному голосуванні таких затяжних виборів Дан таки зумів здобути перемогу. Його підтримали у великих містах — особливо в Бухаресті, а також за нього проголосувала велика і впливова в Румунії угорська меншина, а також діаспора в Молдові. Натомість за Сіміона проголосували здебільшого в менших містечках, у сільській місцевості та, що цікаво, у діаспорі на заході Європи.

Польща: дві старі партії й програш популістів

На президентських виборах у Польщі вже традиційно точиться боротьба між проєвропейськими й проукраїнськими центристами з партії «Громадянська платформа» (ГП) прем’єра Дональда Туска та консервативних популістів з партії «Право і справедливість» (ПіС), які керували країною впродовж восьми років — з 2015 до 2023-го.

Від проєвропейських центристів кандидатом виступив мер Варшави Рафал Тшасковський. У політиці він уже понад 15 років, тож певним чином має репутацію представника еліти, далекого від «простих поляків». У першому турі він посів перше місце з результатом в 31% голосів, хоча з дуже незначним відривом.

Натомість «Право і справедливість» на виборах вирішила підтримати директора польського Інституту національної пам’яті Кароля Навроцького (формально він балотується як незалежний кандидат). Навроцький — нова людина в політиці, походить із робітничого району Ґданська і має образ кандидата від «простих людей». Для широкої публіки він донедавна був переважно невідомим, але саме на це й зробили ставку в ПіС — Навроцький є своєрідним «новим обличчям», що виступає проти старих політиків, які багатьом у Польщі обридли. До речі, саме тому він і є формально незалежним кандидатом — ПіС також не можна назвати «новими політиками», а втома від них уже зіграла проти партії на парламентських виборах 2023 року. У першому турі Навроцький набрав понад 29% голосів.

Досить багато голосів набрав також відверто радикальний ультраправий популіст Славомір Менцен, який виступає за обмеження впливу ЄС, категорично проти абортів, підтримує жорсткішу міграційну політику і потрапляв у низку скандалів зі своїми заявами щодо України. Менцен, до речі, є великим прихильником Дональда Трампа. Він набрав майже 15% голосів.

Та до другого туру все ж таки пройшли традиційніші кандидати. За аналогією з Румунією, очікується другий тур, у якому зустрінуться проєвропейський ліберальний інтелектуал з електоратом у великих містах і консерватор, що спирається на голоси з сільських регіонів.

Що з того всього Україні?

Наразі можна очікувати, що політика двох ключових партнерів України не зміниться на гірше для нас. Румунія — яка допомагає Україні експортувати значну частину агропродукції, надала батарею Patriot і тренує українських пілотів — продовжить підтримувати нашу державу за президентства Нікушора Дана. У Польщі ж вибори або виграє відкрито проукраїнський кандидат Рафал Тшасковський, що дозволить партії Туска контролювати і парламент, і крісло президента, або ж усе залишиться як є зараз: Сейм контролюють проєвропейські сили, а президентом є кандидат від ПіС.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Pexels/Uiliam Nornberg

ВАКС ухвалив рішення стягнути 15 млн грн застави, яку раніше внесли за Одарченка, у дохід бюджету, і заочно арештував нардепа-втікача.

Прокурорка зазначила, що народний депутат вже втретє не з’явився за викликом до суду. Здійснити його привід правоохоронці також не змогли — його не було вдома. 19 вересня «неофіційний водій» нардепа розповів, що за два дні до цього Одарченко попросив висадити його у центрі Києва, віддав усі свої три телефони, попросив поставити їх на зарядку вдома і сказав, що до Верховної Ради й назад добереться пішки. Відтоді водій його не бачив.

Контекст. 18 вересня народний депутат Андрій Одарченко, якого підозрюють у хабарництві, не з’явився на судовому засіданні Вищого антикорупційного суду. Тоді з’явилася інформація про те, що він міг покинути територію України через Закарпатську область. 19 вересня його оголосили у державний та міжнародний розшук. 

Одарченка підозрюють у спробі підкупу ексголови Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафи Найєма. За версією слідства, нардеп пропонував хабар у криптовалюті Bitcoin в еквіваленті 50 тисяч доларів за сприяння у виділенні коштів на ремонт підконтрольного йому об’єкту інфраструктури. Торік у листопаді Андрій Одарченко вийшов під заставу в 15 млн грн і здав закордонні паспорти. 

Фото: Андрій Одарченко у Facebook

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Довідка. Конфігурація 3+ є найсучаснішим варіантом системи захисту Patriot. Вона базується на високоефективних радіолокаційних системах і передових ракетах-перехоплювачах класу «повітря-повітря» під назвою PAC-3, які можуть вражати балістичні ракети на відстані до 20 кілометрів. Батарея містить чотири ракети PAC-3. Система Patriot коштує близько мільярда доларів (понад 40 млрд грн), а кожна ракета коштує майже чотири мільйони доларів (приблизно 164 млн грн). 

Фото: Facebook/Генеральний штаб ЗСУ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Повітряні сили ЗСУ повідомили, що три шахеди «локаційно втрачені» після перетину держкордону з Румунією. Видання Digi24 писало, що жителі прикордонного з Україною округу Тулча вже вдруге за 24 години отримали сповіщення про загрозу падіння небезпечних обʼєктів. Влада Румунії поки офіційно не коментувала падіння безпілотників.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Тепер Румунія вестиме переговори зі США та союзниками, аби отримати натомість подібну або еквівалентну систему протиповітряної оборони. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Наразі всіх постраждалих після медичного огляду та допомоги доставили в спортзал міста Неводарі, де вони дочекалися іншого автобуса та продовжили поїздку.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Контекст. Нагадаємо, в листопаді на військово-повітряній базі  Фетешті у Румунії відкрився Європейський навчальний центр F-16 (EFTC). Міністерство оборони Румунії забезпечило авіабазу,  Нідерланди — літаки, а компанія Lockheed Martin — інструкторів та обслуговування. Разом з  румунськими пілотами навчатимуться і  українські. В середньому, підготовка  триватиме приблизно шість місяців.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики