Росія звела аеродром для бомбардувальників з ядерною зброєю у тимчасово окупованому Криму. Це видно на знімках з космосу, які отримали «Крим.Реалії». Також у Криму з’явилася ще одна військова база біля селища Новоозерного, неподалік озера Донузлав. Там можуть зберігатися сотні артилерійських систем, броньована техніка тощо. Ще один військовий об’єкт Росія збудувала неподалік від Севастополя. Поблизу Керчі впритул до траси «Таврида» звели нові радіолокаційні станції та щонайменше вісім ракетних комплексів С-400. На околиці Євпаторії окупанти збудували радіоантену діаметром близько 30 метрів. Аеродром Бельбек під Севастополем можуть використовувати не для цивільних потреб, а для приземлення стратегічних бомбардувальників, таких як ТУ-160 (бомбардувальник-ракетоносець, який може переносити ядерну зброю). Принаймні такі підозри виникли в космічному агентстві.
Путін має ще один маєток у тимчасово окупованому Криму. Дача «Гліцинія» розташована в селищі Ореанда поблизу Ялти. Її збудували для генеральних секретарів СРСР у ХХ столітті. Російське видання Meduza відслідкувало, що Володимир Путін отримав цю дачу через свого друга. Після розпаду СРСР «Гліцинію купив російський банк ВТБ. Після окупації Криму 2014 року Росія націоналізувала «Гліцинію», а 2019 року продала за 1,2 мільярди рублів невідомому покупцю. Згодом з’ясувалося, що купівля пов’язана з близьким оточенням російського президента, наприклад, з Юрієм Ковальчуком, який також має стосунок до «палацу Путіна» в Геленджику. Власником дачі себе назвав ще один товариш Володимира Путіна — Аркадій Ротенберг, але це не підтверджено.
Українське радіо знову мовить на окупованих територіях. Перший канал Українського радіо знову звучить у середньохвильовому діапазоні на окупованих територіях Криму та Донбасу з 1 лютого 2021 року. Це можливо, бо Національна суспільна телерадіокомпанія отримала в 2021 році повне фінансування.
Конкурс на проєкт популяризації культури Криму проводить Український культурний фонд. У межах грантової програми «Знакові події» розробили ЛОТ «Культура Криму». Заявки з ідеями масштабного проєкту про культуру Криму можна подавати до 30 березня 2021 на сайті УКФ. На його реалізацію автори можуть отримати 10 мільйонів гривень. Переможцем стане той проєкт, який допоможе зрозуміти нерозривний культурний та історичний зв’язку материкової частини України та півострова Крим, а також говоритиме про актуальні проблеми збереження культури Криму та приверне увагу до спроби анексії Криму Росією на світовому рівні.
Росія чинить «шалений спротив» саміту «Кримська платформа» ― Кулеба. Саміт має відбутися в серпні 2021 року. Наразі Міністерство закордонних справ веде перемовини з різними країнами, які можуть стати учасницями «Кримської платформи». Голова відомства Дмитро Кулеба повідомив, що чим більше саміт підтримують потенційні партнери, тим більше Росія намагається його дискредитувати й запобігти участі інших країн у «Кримській платформі».
«Кримська платформа» ― це новий формат, для обговорення ситуації в Криму. Його ініціювала Україна, щоб підвищити ефективність міжнародного реагування на окупацію Криму, спільно шукати вирішення нових безпекових викликів, посилити міжнародний тиск на Росію та досягти деокупації Криму та повернення його Україні.
Фото: krymr.com