Румунія: TikTok, росіяни та доктор математичних наук

Вперше перший тур виборів у Румунії відбувся ще наприкінці листопада 2024 року — тоді найбільше голосів набрав проросійський правий популіст Келін Джорджеску, про якого перед виборами у Румунії майже не знали. Політик скористався улюбленим останнім часом інструментом популістів — соціальними мережами, зокрема платформою TikTok, — і швидко здобув популярність. Джорджеску виступав із заявами проти ЄС, проти допомоги Україні й за «традиційні цінності» і таким чином зумів набрати понад 22% голосів.

Країна очікувала на другий тур, у якому Джорджеску мав за суперницю помірковану політикиню Елену Ласконі. Але цього не відбулося — Конституційний суд Румунії скасував результати першого туру, адже, як з’ясувалося, у вибори масштабно втрутилася Росія (зокрема й через соціальні мережі). Це рішення суду згодом різко розкритикував американський віцепрезидент Джей Ді Венс.

Перший тур потрібно було провести наново — його призначили на 4 травня 2025 року. Коли дійшло до голосування, перше місце зайняв інший ультраправий популіст, який виступав проти допомоги Україні, проти ЄС і постійно наголошував на релігії і традиційних цінностях — Джордже Сіміон. Йому навіть забороняли в’їзд до Молдови та України через заяви, що посягали на територіальну цілісність сусідів Румунії.

Цього разу вибори вирішили не скасовувати, тож другий тур призначили на 18 травня. Опонентом Сіміона став поміркований мер столиці Румунії Нікушор Дан, який у першому турі набрав майже вдвічі менше голосів. На відміну від харизматичних і гучних популістів, Дан — спокійний та врівноважений інтелектуал. Він — доктор математичних наук, який здобув популярність, борючись із корупцією у сфері міської забудови Бухареста. У міжнародній політиці він обіцяє масштабно підтримувати Україну і бути надійним партнером ЄС.

В остаточному голосуванні таких затяжних виборів Дан таки зумів здобути перемогу. Його підтримали у великих містах — особливо в Бухаресті, а також за нього проголосувала велика і впливова в Румунії угорська меншина, а також діаспора в Молдові. Натомість за Сіміона проголосували здебільшого в менших містечках, у сільській місцевості та, що цікаво, у діаспорі на заході Європи.

Польща: дві старі партії й програш популістів

На президентських виборах у Польщі вже традиційно точиться боротьба між проєвропейськими й проукраїнськими центристами з партії «Громадянська платформа» (ГП) прем’єра Дональда Туска та консервативних популістів з партії «Право і справедливість» (ПіС), які керували країною впродовж восьми років — з 2015 до 2023-го.

Від проєвропейських центристів кандидатом виступив мер Варшави Рафал Тшасковський. У політиці він уже понад 15 років, тож певним чином має репутацію представника еліти, далекого від «простих поляків». У першому турі він посів перше місце з результатом в 31% голосів, хоча з дуже незначним відривом.

Натомість «Право і справедливість» на виборах вирішила підтримати директора польського Інституту національної пам’яті Кароля Навроцького (формально він балотується як незалежний кандидат). Навроцький — нова людина в політиці, походить із робітничого району Ґданська і має образ кандидата від «простих людей». Для широкої публіки він донедавна був переважно невідомим, але саме на це й зробили ставку в ПіС — Навроцький є своєрідним «новим обличчям», що виступає проти старих політиків, які багатьом у Польщі обридли. До речі, саме тому він і є формально незалежним кандидатом — ПіС також не можна назвати «новими політиками», а втома від них уже зіграла проти партії на парламентських виборах 2023 року. У першому турі Навроцький набрав понад 29% голосів.

Досить багато голосів набрав також відверто радикальний ультраправий популіст Славомір Менцен, який виступає за обмеження впливу ЄС, категорично проти абортів, підтримує жорсткішу міграційну політику і потрапляв у низку скандалів зі своїми заявами щодо України. Менцен, до речі, є великим прихильником Дональда Трампа. Він набрав майже 15% голосів.

Та до другого туру все ж таки пройшли традиційніші кандидати. За аналогією з Румунією, очікується другий тур, у якому зустрінуться проєвропейський ліберальний інтелектуал з електоратом у великих містах і консерватор, що спирається на голоси з сільських регіонів.

Що з того всього Україні?

Наразі можна очікувати, що політика двох ключових партнерів України не зміниться на гірше для нас. Румунія — яка допомагає Україні експортувати значну частину агропродукції, надала батарею Patriot і тренує українських пілотів — продовжить підтримувати нашу державу за президентства Нікушора Дана. У Польщі ж вибори або виграє відкрито проукраїнський кандидат Рафал Тшасковський, що дозволить партії Туска контролювати і парламент, і крісло президента, або ж усе залишиться як є зараз: Сейм контролюють проєвропейські сили, а президентом є кандидат від ПіС.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Pexels/Uiliam Nornberg