Єпископ з Аргентини

У 2013 році католицький світ пережив приголомшливу зміну. Вперше за багато десятиліть чинний Папа Римський відмовився від посади та подав у відставку. Ба більше, вперше в історії католицизму на заміну йому обрали єпископа з Латинської Америки. Новим верховним понтифіком католицької церкви став кардинал Хорхе Маріо Берґольйо, який узяв ім’я Франциск.

Двоє попередніх отців на престолі Ватикану були європейцями: поляк Іван Павло II та німець Бенедикт XVI. Обидва дотримувалися консервативних поглядів: виступали проти змін у церкві та зосереджували владу навколо Ватикану. Папа Франциск мав інші ідеї. Він був поміркованим лібералом і прагнув децентралізації. Важливу роль у формуванні його поглядів відіграло походження. Хорхе Маріо Берґольйо, у своїй рідній Аргентині — на іншому кінці планети від Європи — був членом ордену єзуїтів, який провадив значну соціальну роботу серед знедолених. 

Ба більше, коли майбутній Папа Франциск був архієпископом аргентинської столиці — Буенос-Айреса — країною правила диктатура. Тоді багато людей жили в бідності, і церква намагалася їм допомагати. Згодом, уже у Ватикані, понтифік зберіг свої пріоритети: він прагнув, щоб Католицька церква була передусім опорою для бідних. Саме тому свою увагу він зосередив на віддаленіших від Риму місцях, де католицизм має великі перспективи.

Політика віри

Політика Папи Франциска, як і саме його обрання, навряд чи була випадковістю. Соціологічні дослідження показують, що католицькі народи Західної Європи — одні з найменш релігійних у світі. Натомість у Латинській Америці, Африці й подекуди в Азії кількість вірян-католиків зростає — як і кількість населення. Виглядає так, що у 2013 році Колегія кардиналів зробила цілком усвідомлений вибір: Католицька церква має зосередитися на країнах, де її потребують більше. І це мало наслідки.

Коли Папа Франциск висловлював заклики до миру в Україні, він називав українців та росіян братами, а також хвалив російську культуру. Можливо, це було наслідком нерозуміння ситуації — зрештою, він походить з іншого боку планети й міг не знати контексту. Та не менш ймовірно, що це свідомі дії. Для прикладу, до України понтифік навіть не приїздив, тоді як Судан, де триває війна, Франциск відвідував. Аргентинський Папа не уникав теми війни та миру, але Україна, де католицизм має не такі міцні позиції, не була для нього пріоритетом.

Зрештою, якщо понтифік намагався достукатися до народів так званого Глобального Півдня, він міг апелювати до їхнього історичного досвіду. Там Європа виступає як місце, звідки приходили колонізатори (про Росію в цьому контексті там знають набагато менше). У такому разі Франциск міг свідомо триматися якомога далі від європейської політики. Ми не можемо точно знати, якими були мотивації Папи та в чому саме полягав його план. Але можна впевнено стверджувати, що політика Хорхе Маріо Берґольйо матиме наслідки.

На Конклаві, який обиратиме наступного лідера Католицької церкви, більшість кардиналів становитимуть ті, кого призначив сам Папа Франциск. Звісно, не всі вони поділяють його погляди, адже представляють різні країни світу. Та хай там як, демографія не змінилася: все більше католиків живе на півдні, а збори кардиналів проходитимуть у складі, ретельно сформованому аргентинським архієпископом.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Andrew Medichini / AP

Хто обирає Папу Римського?

Коли Папа Римський помирає, у Ватикані на похорони і голосування збираються кардинали — найвищі посадовці Католицької церкви, які зазвичай є також єпископами. Нині кардиналів 252, але голосувати на виборах нового католицького понтифіка можуть лише ті з них, кому менш як 80 років. Цьогоріч таких кардиналів-виборців — 135 чоловіків.

Що таке Конклав?

Збори колегії кардиналів називають Конклавом, що з латини означає «з ключем» — така назва виникла тому, що вибори відбуваються за зачиненими дверима, і ніхто з кардиналів не має права залишати Ватикан, поки Католицька церква не отримає нового лідера. На час виборів учасники Конклаву мають бути повністю ізольованими від зовнішнього світу: у них забирають телефони, доступ до інтернету та інших засобів зв’язку.

Як проходять вибори Папи?

Самі вибори традиційно відбуваються через 15-20 днів після смерті попереднього понтифіка. Тоді кардинали збираються у знаменитій Сикстинській капелі, разом моляться і переходять до голосування. Обрати Папою можна будь-якого чоловіка-католика, але на практиці це завжди один із кардиналів.

Кожен виборець пише на бюлетені ім’я того, кого вважає гідним стати новим Папою. Тоді всі голоси зачитують і перераховують. Новим Папою Римським стає той, хто набере дві третини голосів (за кого проголосують 90 кардиналів). Голосування відбуваються одне за одним, поки хтось не отримає потрібну кількість підтримки. Зазвичай це займає декілька днів.

До чого тут чорний і білий дим?

Усі використані бюлетені спалюють, додавши барвник, який надає диму певного кольору. Саме за димом зовнішні спостерігачі можуть стежити за перебігом Конклаву: якщо дим чорний — вибори тривають, білий — обрано нового верховного понтифіка.

Після цього обранця питають, чи готовий він прийняти посаду. Потім він обирає собі папське ім’я (наприклад, Папа Франциск до обрання понтифіком звався Хорхе Маріо Берґольйо), одягає папське вбрання і виходить на балкон базиліки Святого Петра, щоб звернутися до тисячі католиків і туристів.

Фото: Pexels

Цитата. «Сьогодні о 7:35 ранку єпископ Риму Франциск повернувся до дому Отця», — написав кардинал Кевін Фаррелл.

Раніше у Папи Римського діагностували двобічну пневмонію. Після 38 днів у лікарні Франциск повернувся до своєї резиденції у Ватикані, де й помер у великодній понеділок.

Архієпископ Дієґо Равеллі зазначив, що Папа просив спростити похоронний обряд, аби він «більше підкреслював, що похорон римського понтифіка – це похорон пастора і учня Христа, а не могутньої людини цього світу».

Фото: Вікіпедія

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Тому ВРЦіРО «благословляє і благословлятиме» вірних на захист своєї країни, молитиметься «за перемогу над ворогом і справедливий мир». Категорично заявляємо, що ніхто і ніколи не примусить наш народ капітулювати».

Контекст. Папа Римський в одному із своїх інтервʼю закликав Україну до переговорів з Росією та сказав, що «сильнішим буде той, хто матиме мужність підняти білий прапор».

Пізніше у Ватикані додали, що Папа Римський закликає до припинення вогню та відновлення переговорів, а не капітуляції України.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики