Про Ольгу можна сказати так: «Їй судилося займатися наукою». Мама — хімікиня, тато — астроном. Майбутній ученій не треба було далеко йти, щоби послухати про зорі — Ольга могла легко запитати про все в батька.

«Стати астрономкою для мене було чимось дуже звичайним, тому що друзі моїх батьків також були пов’язані з астрономією. Для мене ця професія була такою ж звичною як професія вчительки, лікарки чи водійки тролейбуса», — ділиться астрофізикиня.

Мабуть, не дивно, що після школи Ольга вступила до Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна на факультет фізики. «Я була дуже старанною студенткою: завжди сиділа у першому ряду, щоби було краще чути та нічого не відволікало», — розповідає Ольга. Навчання доповнювала поїздками на різні конференції та міжнародні програми. Науковиця, зокрема, брала участь, у міжнародних школах з астрофізики в Хорватії та Ватиканській обсерваторії.

Зараз Ольга працює з кількома міжнародними групами. Наприклад, з іспанською групою вчених досліджує кільця навколо планет та шукає ознаки формування супутників. А в німецькому Інституті ім. Макса Планка спільно з іншими науковцями проводить велику пошукову програму екзопланет. Команда працює над цим проєктом із 2017 року. Власне, з цією групою вчених Ольга й відкрила нову екзопланету.

Безпосередньо спостереження почалися у 2018 році. Учені обрали 111 молодих зір, навколо яких і почали пошуки екзопланет. Для цього команда використовувала метод радіальних швидкостей. Він полягає у дослідженні спектра від зорі. Зміщення цього спектра в червону або блакитну сторону можна пов’язати з тим, що навколо зорі щось рухається. 

Науковці та науковиці відстежують ці зміщення та як вони змінюються із часом. Зважаючи на те, які вони, можна припустити, що навколо спостережуваної зорів є планета або коричневий карлик.

«Згідно з теорією, планети формуються в дисках із газу та пилу навколо зір — залишках формування цих зір. Проте довгий час теорія та безпосередньо відкриття планет не були пов’язані між собою. Тільки зараз ми починаємо знаходити об’єкти, які такі теорії підтверджують, — наприклад, планету в системі з диском», — коментує науковиця.

Пошукова програма екзопланет в Інституті ім. Макса Планка є доповненням іншого проєкту, де для пошуку планет використовувався метод зображень — іншими словами, метод фотографій. 

Якщо сфотографувати зорі на звичайний фотоапарат (навіть дуже хороший), його чутливість не дозволить зробити світлини гарної якості. Тому для цього вчені використовують великі телескопи, які дозволяють детально вивчити певну частину зоряного неба.

Проблема такого підходу полягає в тому, що зоря завжди набагато яскравіша, ніж планети навколо неї, — і це робить пошук екзопланет практично неможливим. 

Тож основна ідея методу зображень полягає в тому, щоб «закрити» зорю на зображеннях із телескопів. У такий спосіб учені з кращим контрастом бачать те, що розташоване навколо зорі.

«За допомогою методу зображень ми можемо побачити тільки те, що перебуває на відстані десяти астрономічних одиниць (ред. одна астрономічна одиниця — середня відстань від Сонця до Землі). Методом радіальних швидкостей, який зараз використовую я, навпаки дозволяє побачити те, що розташоване дуже близько до зорі.

«Кожен метод має свої переваги та обмеження. Використовуючи різні методи щодо однієї системи, ми можемо відкрити різні планети, й отримати інформацію про цілу планетну систему, а не тільки про окремий космічний об’єкт», — ділиться Ольга.

Команда вчених на чолі з Ольгою Захожай уже отримали частину спостережень з обсерваторії Ла-Сілья в Чилі. Зокрема, учені відкрили одну екзопланету під назвою HD 114082 b зі своєрідним набором властивостей. 

HD 114082 b розташована на відстані 310 світлових років. Її вік — 15 +- 6 мільйонів років, а один рік на екзопланеті дорівнює приблизно 110 земним дням. 

За розмірами ця планета близька до Юпітера, проте масою перевищує його у вісім разів. Станом на зараз ця планета — наймолодший газовий гігант зі встановленим радіусом та масою.

«Поєднання цих величин важко узгодити з загальноприйнятими моделями формування планет. Можливе вирішення цієї загадки може вимагати оновлення моделей формування [ред. планет]», — коментують відкриття на сайті Інституту ім. Макса Планка.

«Ми знали, що планет буде небагато. Але це відкриття дуже важливе для перевірки сучасних моделей щодо формування планет і газових гігантів особливо», — додає науковиця.

Поки що Ольга — одна з небагатьох учених в Україні, хто займається дослідженням екзопланет. І попри всі міжнародні проєкти, астрофізикиня сподівається повернутися до України та розвивати цю галузь вдома. Зокрема, створити власну наукову групу з пошуку екзопланет.

Фото надала організація INSCIENCE