Проєкт, над яким нині працюють, стане рішенням не лише для Маріуполя, а й для всієї України. Вікторія Тітова, CEO урбан-бюро Big City Lab, зазначає: для команди було важливо зрозуміти не лише, як збудувати соціальне житло, а й як інтегрувати його в будь-який простір, зробити фінансово доступним в реалізації, оренді та експлуатації. Тож, окрім будівельних технологій, вивчали житлову політику в Україні, а також міжнародний досвід.

Які принципи створення нового соціального житла в Україні?

Людиноцентричність. На території кварталів мають бути дитячі кімнати, коворкінги, місця зустрічей для людей старшого віку та спільні простори.

Доступна вартість. Модель соціального житла передбачає довгострокову оренду з потенційною можливістю викупу. Будівлі будуть обладнані відновлювальними джерелами енергії, що сприятиме зменшенню витрат на обслуговування. 

Функціональність та довговічність. Будівлі матимуть 4-9 поверхів. Фасади оформлюватимуться в декоративному стилі з використанням кольорових рішень. Прибудинкова територія –– озеленена та багатофункціональна.

Масштабування. Проєкт не привʼязаний до конкретної локації, тому його можна адаптувати під будь-яку земельну ділянку та масштабувати на національному рівні.

Прозорість розподілу. Процес розподілу має бути відкритим та зрозумілим для всіх. Для цього розробили бальну систему, яка дозволяє справедливо розподіляти житло.

Інтеграція в місто. Соціальне житло зводитимуть у житлових районах, де є лікарні та магазини, дитсадки та школи, парки та культурні установи. Перші поверхи будівель передбачені для комерційних та соціальних приміщень. 

Спільна відповідальність. Соціальне житло є спільним ресурсом, тому відповідальне ставлення до нього — запорука його якості й довговічності.

Безпека. Прибудинкова територія має бути достатньо освітленою, а спільні простори — розташованими у видимих та доступних місцях. Будинки повинні мати укриття, будуватись з вогнестійких матеріалів і оснащеними сигналізацією.

Різноманітність. Система повинна пропонувати різні типи квартир і будинків, що задовольнити потреби різних категорій мешканців. 

Безбарʼєрність. Соціальне житло має бути доступним для людей з інвалідністю, ветеранів та ветеранок, маломобільних груп населення. Обов’язковими є ліфти, широкі дверні прорізи, тактильні елементи навігації.

Цитата. «Ми проєктуємо соціальне житло за принципами універсального дизайну, аби квартири та будинки були максимально комфортні для всіх мешканців. Завдяки цьому, наприклад, взагалі не будуть потрібні пандуси, адже підлога всіх приміщень буде на одному рівні. Передбачаються достатньо широкі ліфти — зокрема й для того, щоб спускатися в укриття. А на нижчих поверхах розміщуються квартири підвищеної доступності», — пояснює CEO урбан-бюро Big City Lab Вікторія Тітова. 

Чому це важливо? Щонайменше 1,42 мільйона внутрішньо переміщених осіб потребують житла — про це зазначається у звіті «Відбудова місця, яке можна назвати домом: роль земельної політики у (після)воєнній Україні».