Що відомо ще? Журналістам вдалося ідентифікувати одного з причетних до цього злочину — це сержант 234-го десантного полку з Пскова Владімір Борзунов. На відеозаписах видно, що росіяни спочатку поранили Володимира Рубайла, а потім здійснили ще один постріл в голову.

Нагадаємо. В Офісі Генпрокурора 6 серпня повідомили, що російський військовий розстріляв мирного жителя на Донеччині, коли той намагався евакуюватися з селища Удачне. Чоловік ішов узбіччям із валізою, коли окупант із засідки відкрив вогонь. Прокурори розслідують воєнний злочин — це вже третій подібний випадок у регіоні цього року.

Фото: Скриншот з відео «Радіо Свободи» на Youtube

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Село Ягідне. Чернігівщина

У Ягідне росіяни зайшли 3 березня 2022 року. Усім мешканцям — чоловікам, літнім людям, жінкам, дітям — вони наказали покинути свої будинки та насильно утримували їх у підвалі школи. Упродовж місяця 360 людей жили в приміщенні площею 170 квадратних метрів. Проте вижили не всі — когось розстріляли, а хтось помер від нелюдських умов.

«Коли я заглянула в спортзал, мене охопив жах. Сумнівів не було — я заглядала в саме пекло. Світла не було. В темноті перше, що відчуваєш, — жара, духота, запах людського тіла і поту, змішаний з чадом від кількох свічок і керосинової лампи, що освітлювали це приміщення. Запасний вихід був закритий і заблокований знадвору гімнастичним конем.

Хто протестував — був розстріляний. У перший же день вони розстріляли трьох людей», — про це вже після окупації розказує The Ukrainians Ольга Меняйло, вціліла мешканка села Ягідне, яка була в тому підвалі.

Річка Ірпінь. Київщина

На другий день повномасштабного вторгнення, аби не дати росіянам просуватися далі, українські військові вирішили підірвати дамбу річки Ірпінь. На жаль, затопило 13 тисяч гектарів угідь. 

Російські війська, які дісталися туди на техніці, застрягли в болотах і почали шукати лазівки, аби перейти її. Така затримка військ стала для української армії можливістю розгорнути артилерію, перегрупуватися і створити два кола оборони навколо Києва. 

Буча, Ірпінь, Бородянка, Мотижин. Російські воєнні злочини на Київщині

За 33 дні окупації Бучі росіяни вчинили всі види воєнних злочинів — катування, розстріли цивільних та евакуаційних колон, сексуальне насильство. Понад 1400 смертей, із них 37 дитячих, понад 175 людей знайшли в братських могилах і камерах тортур в Бучі та Бучанському районі. 

У селі Мотижин росіяни жорстоко вбивають старосту села — Ольгу Сухенко, а також її чоловіка та сина. Тіла родини, як й інших людей, знайдуть лише після вигнання окупантів. 

В Ірпені під час російської окупації загинули щонайменше 200 мешканців міста. Росіяни розстрілювали жінок та дівчат, а потім танками їздили по їхніх тілах.

Селище Бородянка на Київщині, в якому до війни проживало 13 тисяч людей — майже повністю зруйнували. Щонайменше 49 людей загинуло під час авіанальотів на Бородянку 1-2 березня. Тоді російські військові скидали некеровані авіабомби ФАБ-500М-62 на житлові квартали.

Літак «Мрія». Аеропорт Гостомель

В аеропорту Гостомеля російські війська знищили один з найбільших літаків у світі українського виробництва АН-225 «Мрія».
Понад 10 днів тривали запеклі бої за аеропорт. Росія намагалася висадити свій десант і взяти територію летовища під контроль. Вони хотіли захопити аеропорт, аби потім воєнні колони з Білорусі швидко просувалися в напрямку столиці України.

Матеріал підготувала Ірина Кравець

Фото: AP Photo / Rodrigo Abd

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Сумновідомі вулиці Вокзальна та Яблунівська

Російські війська на важкій техніці захопили Бучу зранку 27 лютого. Того ж дня мер міста Анатолій Федорук повідомив про перших загиблих. Найбільші бої відбулись на вулиці Вокзальній, яка веде до Ірпеня. Там українські оборонці знищили колону російської бронетехніки, яка намагалась прорватись далі на Київ.

Вокзальна та перпендикулярна їй Яблунівська — головний епіцентр російського вторгнення та подальшої окупації Бучі. На Вокзальній точилися найпотужніші бої, а на сусідній Яблунівській окупанти розстрілювали цивільних зі снайперських гвинтівок. 

Ворог залишив місто 31 березня. Увечері 2 квітня Міноборони офіційно повідомило, що усі населені пункти Київської області звільнили від російської окупації.

Масові вбивства, братні могили та катівні

Після звільнення міста виявили факти масових убивств, деякі тіла були просто на вулиці, деякі — зі зв’язаними за спиною руками. Правоохоронці знайшли катівню в дитячому санаторії.

Попри усі докази звірств, Росія заперечувала і досі заперечує факти вбивств, заявляючи, що на територіях під контролем російських військ не постраждав жоден місцевий житель, а фото та відео з Бучі — «постановка київського режиму для західних ЗМІ». Після цих заяв The New York Times вивчила супутникові знімки міста і виявила, що тіла вбитих мешканців лежали на вулицях Бучі ще з середини березня, а братська могила в місті з’явилася ще 10 березня.

25 березня 2022 року Президент підписав указ про надання Бучі та ще трьом містам України звання «Місто-герой». «Підписавши ці укази, я відчув, що насправді варто було б відзначити нагородами й надати звання Героя мільйонам наших людей. Усім українкам та українцям, які роблять усе, що можуть, для нашої перемоги та миру там, де вони є», — сказав тоді Володимир Зеленський.

Фото: dw.com

Деталі. Ідею створили спеціалісти української студії дизайну та архітектури MAKHNO за ініціативи БФ «Обійми нації». Для втілення задуму використають 3D-принтер компанії 3D Technology UTU. Це перший такий промисловий принтер в Україні. 

Цитата. «Це концепт на базі локацій та ввідних даних. Далі ми будемо масштабувати його на всю територію, щоб створити знаковий для Бучі проєкт», — сказав Олександр Димніч, партнер MAKHNO.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики 

За даними слідства, 19 березня 2022 року близько 17:00 двоє командирів самохідних артилерійських гармат, перебуваючи в Бучі, помітили місцевого жителя, одягнутого в цивільний одяг з білою пов’язкою на руці. Чоловік був цивільною особою, яка не брала участі у збройному конфлікті. Крім того, у нього були відсутні будь-яка зброя, знаряддя чи засоби, що могли б виправдати застосування до нього насильства.

Російські окупанти без попередження про застосування зброї відкрили по чоловіку прицільний вогонь зі стрілецької зброї. Від отриманих вогнепальних поранень він помер на місці. Зараз здійснюється досудове розслідування Головним слідчим управлінням Нацполіції України.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

За даними слідства, підозрюваний завищив в офіційних документах обсяги виконаних робіт та використаних матеріалів, щоб заволодіти частиною коштів благодійників. Опісля на рахунок підприємця організація перерахувала кошти. Як повідомляють, підрядник незаконно заволодів майже 200 тисячами гривень. Йому загрожує від 5 до 8 років ув’язнення.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Раніше інтерв’ю очевидців виходили окремими сюжетами на цьому ж каналі, а тепер вдалося створити повнометражне документальне кіно. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Держдепартамент США наклав санкції на Азатбек Омурбеков та Данила Фролкіна за їхню причетність до грубих порушень прав людини, а саме за вбивства беззбройних українських громадян в Андріївці. Полковник Омурбеков був командиром російської 64-ї мотострілецької бригади в той час, коли російські окупанти контролювали Андріївку. Пізніше він привів бригаду до Бучі, де та вбивала, катувала, спалювала мирних жителів та імітувала їхні страти. 

Після оприлюднення відомостей про злочинні дії 64-ї мотострілецької бригади, президент РФ Володимир Путін нагородив її відзнаками, а Міноборони Росії підвищило командира Омурбекова. Згідно з рішенням Держдепартаменту, Омурбекову, Фронкліну і їхнім найближчим родичам заборонено вʼїзд до США. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Вже є чимало фотографій, де видно, як її відбудували. Та журналісти з Bihus.info провели розслідування і, як виявилося, люди скаржаться на «сирі балки на дахах, некомпетентних працівників, яких набрали «на халтурку» і обраного без жодного конкурсу підрядника».

Хто відбудовував цю вулицю?

Роботами займалися ФОП Сергій Цибульський, його син Дмитро та на той момент компанія його брата «Грілана». Родина підприємців займається бізнесом в Дубровиці Рівненської області та до цього не займалася такими масштабними роботами. 

Як його обрали?

Якщо коротко, то без тендерів та прозорого конкурсу. Сергій Цибульський каже, що його родина після деокупації Київської області привезла в Бучу хліб, тут познайомилася з місцевими чиновниками, які нібито і запропонували працювати у відбудові. Чоловік каже, що домовлявся з посадовцями усно.

Фото: poglyad

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики