Що кажуть про ризики ті, хто проти ініціативи? 

Проти такої пропозиції виступила низка економічних експертів та аналітичних центрів, як-от CASE Україна, Інститут соціально-економічної трансформації й Центр економічної стратегії, і підписали відкрите звернення до Верховної Ради. Вони критикують її, зокрема, через можливу втрату кадрового потенціалу та зниження мотивації висококваліфікованих фахівців.

Щоб краще розібратися в можливих ризиках такої пропозиції, НЗЛ запитало в банківської юристки Олесі Михайленко про цю ініціативу. Вона зазначила, що запропонований ліміт — це зарплата брутто, тобто до вирахування податків. Таким чином, максимальна заробітна плата державного службовця «на руки» після вирахування податків може становити 61 тисячу гривень. 

Також експертка зауважила, що багато держслужбовців уже зараз отримують нижчі зарплати, а пропоноване Гетьманцевим обмеження передусім зачепить посадовців вищих рангів, які обіймають керівні посади. Зазвичай, за її спостереженнями, це люди, які ухвалюють важливі управлінські рішення та реалізують державну політику, тож необхідно, щоб вони мали тривалий досвід роботи та високу кваліфікацію. Якщо їхні зарплати підпадуть під зниження, Михайленко припускає, що вони можуть задуматися про зміну роботи й почати пошук краще оплачуваної роботи в приватному секторі. 

«Враховуючи, що приватний сектор в Україні зазвичай платить кращі заробітні плати, і це люди з певним рівнем досвіду та кваліфікації, може статись відтік цих людей в приватний сектор. Це може загальмувати роботу державних органів на час, поки будуть шукати нових спеціалістів та вони будуть адаптовуватися на новому робочому місці. І це за умови, що охочі взагалі знайдуться — адже працювати за низьку зарплату у складних умовах мало хто захоче. Ми часто говоримо, що “без держорганів якось обійдемось”, але помічаємо їхню роль лише тоді, коли система дає збій», — міркує Михайленко.

Про зарплати чиновників часто говорять у контексті корупції. Як зауважує Михайленко, у таких обговореннях часто можна почути аргумент, що висока зарплата не зупинила, наприклад, голову Верховного Суду Всеволода Князева від того, щоб брати хабарі. Але, на її думку, потрібно розуміти, що високі зарплати — це не інструмент протидії корупції, а їхнім головним завданням є утримання на державній службі чесних і кваліфікованих фахівців.

«Недоброчесна людина братиме хабарі незалежно від рівня оплати своєї праці. Для боротьби з такими порушеннями потрібна прозорість роботи, контроль з боку антикорупційних органів та невідворотність покарання», — каже Олеся Михайленко. 

Які аргументи наводять прихильники ініціативи?

Данило Гетьманцев та голова Верховної ради Руслан Стефанчук вважають запровадження такого обмеження необхідним задля встановлення справедливості в умовах воєнного стану. Гетьманцев зазначив, що таке обмеження не стосуватиметься чиновників, залучених до забезпечення національної безпеки й оборони.

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики також порівнював зарплати чиновників із зарплатами освітян, лікарів та військових і звертав увагу, що нинішні оклади центральних органів влади перевищують середній рівень по країні у 3-5 разів, а пенсії — у десять і більше разів.​

Також прихильники ініціативи звертають увагу на зменшення нерівності між чиновниками та громадянами та підвищення ефективності роботи держапарату.​

Наразі нових деталей щодо пропозиції змін до проєкту Держбюджету-2026 з метою обмеження заробітних плат чиновників немає.

Авторка: Антоніна Андрійчук

Фото: колаж НЗЛ